Ухвала суду № 136884722, 27.05.2026, Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/149/20

Провадження № 6/513/38/26

Саратський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_1 , стягувач ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (в порядку статті 440 ЦПК України),

у с т а н о в и в:

01 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Георгій Володимирович звернувся до суду із заявою про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (в порядку статті 440 ЦПК України), в якій суд просить Звернути стягнення на нерухоме майно боржника право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928, право власності на який набуто боржником (спадкоємцем) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на підставі спадкової справи № 41/2025 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 та ухвали № 513/149/20 виданої Саратським районним судом Одеської області від 22.10.2025 про заміну сторони боржника по виконавчому провадженню ВП № 63266411, але не зареєстровано в установленому законом порядку.

Заяву обґрунтував тим, що на примусовому виконанні у Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича знаходиться виконавче провадження № 63266411 з примусового виконання виконавчого листа 513/149/20 від 21.08.2020 виданого Саратським районним судом Одеської області, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договорами позики: - від 24 квітня 2017 року в розмірі 660 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 17 556 грн.; - від 25 квітня 2017 року в розмірі 1280 доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 34 048 грн.; - три відсотка річних в загальному розмірі 3 984,79 грн.; - та судові витрати в розмірі 840,80 грн. Стягувачем у виконавчому провадженні є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ). Боржником у виконавчому проваджені є - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 . 09 жовтня 2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63266411, яку надіслано сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, вказаною у виконавчому документі, що підтверджується копією з реєстру відправлення рекомендованої кореспонденції. Отже, Боржник повідомлений про початок примусового виконання рішень належним чином. В рамках вищевказаного виконавчого провадження, ухвалою № 513/149/20 виданою Саратським районним судом Одеської області від 22 жовтня 2025 року, замінено сторону боржника по виконавчому провадженню ВП № 63266411 з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 . Результати розшуку майна боржника та відомості, здобуті в ході здійснення розшуку боржника та його майна Станом на момент звернення з цим поданням, Приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти Боржника, на які можна було б звернути стягнення. З відповіді на запит до Державної податкової служби України вбачається, що Боржник на обліку в органах ДФС не перебуває В ході проведення примусових виконавчих дій у померлого боржника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 АДРЕСА_2 , згідно витягу з ДРРП виявлено майно, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928. Залишок заборгованості за виконавчими документами складає: За наслідком примусового виконання по № АСВП: 63266411 залишок боргу складає 40 462,25 грн, та основної винагороди приватного виконавця 4 046,21 грн. Згідно повідомлення Саратськаої державної нотаріальної контори Одеської області, що спадкова справа № 41/2025 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведена Саратською державною нотаріальною конторою Одеської області за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини. Інших заяв про прийняття спадщини не надходило. Свідоцтва про право на спадщину не видавались. Ухвала № 513/149/20 видана Саратським районним судом Одеської області від 22 жовтня 2025 року про заміну сторони боржника по виконавчому провадженню ВП № 63266411.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 21 квітня 2026 року прийнято заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, боржник (померла особа): ОСОБА_3 , спадкоємець (боржник) ОСОБА_1 , стягувач за виконавчим документом: ОСОБА_2 про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (в порядку ст. 440, ЦПК України) до провадження, призначивши її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 27 травня 2026 року о 14 годині 30 хвилин в залі Саратського районного суду Одеської області, про що повідомити сторони.

08 травня 2026 року через систему «Електронний суд» від стягувача ОСОБА_2 надійшла заява про звернення стягнення на грошові кошти, в якій останній просить суд зобов`язати приватного виконавця Парфьонова Г.В. звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, а саме ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , рахунки якого відкриті у фінансових установах ООУ АТ «ОЩАДБАНК» (код 00032129) та АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (код 14360570), з подальшим списанням з рахунків коштів та перерахування на його користь суми заборгованості. Заява обґрунтована тим, що станом на 08 травня 2026 року борг у повному обсязі не стягнутий з ОСОБА_3 на його користь, а після його смерті правонаступник - ОСОБА_1 в добровільному порядку також не бажає погашати боргові зобов`язання. Більш того, звернення стягнення на нерухоме майно боржника право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку призведе до його додаткових витрат на авансування оцінювача та інших дій, які будуть пов`язані з такою процедурою. Більш того, про таку поспішність та бездіяльність про те, що в першу чергу не звертається стягнення на грошові кошти боржника зазначалося в ухвалі Саратського районного суду Одеської області від 18 березня 2026 року по справі № 513/149/20 суддею Рязановою К.Ю. Також не відповідає дійсності інформація в поданні приватного виконавця про те, що в результаті різних звернень не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти Боржника. З такими доводами виконавця також не погоджуюся і надаю інформацію про наявність у Боржника рахунків та є основне місце роботи, а саме: відповідь ДПС України від 26 березня 2026 року; відповідь ПФУ від 29 березня 2026 року; декларація за 2025 ОСОБА_1 з відкритими рахунками у ООУ АТ «ОЩАДБАНК» та АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Відмовити у задоволенні заяви (подання) від 02 квітня 2026 року приватного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку. Розгляд справи просив проводити без його участі.

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. у своїй заяві просив суд справу розглядати без його участі.

Стягувач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, в своїй заяві просив суд розгляд заяви приватного виконавця проводити без його участі.

Боржник ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду, до суду не з`явився, від нього надійшла заява, в якій він просить суд заяву приватного виконавця розглядати без його участі, не заперечував проти її задоволення.

Згідно ч.11 ст.440 ЦПК України: суд негайно розглядає подання державного, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих та державного виконавця.

Постановою Верховного Суду від 1 липня 2020 року у справі №488/3753/17-ц (провадження № 61-17011сво19) Верховний суд зазначив, що заява (подання державного / приватного виконавця) з процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, зокрема, про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, підлягає негайному розгляду без відкриття провадження у справі.

Суд дослідивши матеріали справи та подані заяви, дійшов до такого висновку.

Відповідно до положень ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, судом встановлено, що рішенням Саратського районного суду Одеської області від 09 червня 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення коштів задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Плахтіївка Саратського району Одеської області, громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_4 , виданий 20 лютого 2018 року органом 5144, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, зареєстрованого по АДРЕСА_3 , фактично проживаючого по АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 , виданий Саратським РВ УМВС України в Одеській області 07 квітня 1997 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , суму боргу за договорами позики: від 24 квітня 2017 року в розмірі 660 (шістсот шістдесят) доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 17556 (сімнадцять тисяч п`ятсот п`ятдесят шість) гривень; від 25 квітня 2017 року в розмірі 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) доларів США, що за курсом НБУ станом на дату винесення рішення становить 34048 (тридцять чотири тисячі сорок вісім) гривень; три відсотки річних в загальному розмірі 3984 (три тисячі дев`ятсот вісімдесят чотири) гривні 79 копійок; та судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) гривень 80 (вісімдесят) копійок. В задоволенні позову в частині стягнення інфляційних збитків в розмірі 11416 (одинадцять тисяч чотириста шістнадцять) гривень 60 копійок - відмовлено.

21 серпня 2020 року Саратським районним судом Одеської області видано виконавчий лист у справі № 513/149/20 (провадження №2/513/213/20).

05 жовтня 2020 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є. про примусове виконання рішення, в якій просив відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 513/149/20, виданого Саратським районним судом Одеської області, у зв`язку з невиконанням боржником рішення суду у добровільному порядку.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександром Євгеновичем від 09 жовтня 2020 року відкрито виконавче провадження № 63266411 на підставі виконавчого листа № 513/149/20, виданого 21 серпня 2020 року Саратським районним судом Одеської області.

Відповідно до постанови про передачу виконавчого провадження №63266411 від 17 серпня 2022 року, у зв`язку з зупиненням діяльності приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Гамбаль О.Є., було укладено договір про тимчасове заміщення приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Г.В., про що повідомлено стягувача.

17 серпня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Парфьоновим Георгієм Володимировичем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №63266411.

Як вбачається з копії актового запису про смерть № 546 від 10 грудня 2024 року, виданого Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до відповіді завідувача Саратської державної нотаріальної контори Одеської області Колісника Д.Ю., заведена державною нотаріальною конторою спадкова справа №41/2025 до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини.

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2025 року заяву приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича, заінтересовані особи: боржник ОСОБА_3 , стягувач ОСОБА_2 , спадкоємець ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, - задоволено. Замінено сторону боржника ОСОБА_3 у виконавчому провадженні ВП № 63266411 відкритого приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Гамбаль Олександром Євгеновичем з примусового виконання виконавчого листа у справі № 513/149/20 виданого Саратським районним судом Одеської області, на його правонаступника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 18 березня 2026 року у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про зміну способу і порядку виконання рішення суду (в порядку 435 ЦПК України) - відмовлено.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів

Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно пункту 3 частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник зобов`язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини п`ятої статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» законодавець визначив, у якому порядку звертається стягнення на об`єкти нерухомого майна фізичної особи.

Частинами третьою-четвертою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі звернення стягнення на об`єкт нерухомого майна виконавець здійснює в установленому законом порядку заходи щодо з`ясування належності майна боржнику на праві власності, а також перевірки, чи перебуває це майно під арештом.

Після документального підтвердження належності боржнику на праві власності об`єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт та вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру у встановленому законодавством порядку. Про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заставлене третім особам, виконавець невідкладно повідомляє таким особам.

У разі якщо право власності на нерухоме майно боржника не зареєстровано в установленому законом порядку, виконавець звертається до суду із заявою про вирішення питання про звернення стягнення на таке майно.

Згідно з вимогами частини десятої одинадцятої статті 440 ЦПК України питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, під час виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішуються судом за поданням державного виконавця, приватного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця, приватного виконавця без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця, приватного виконавця.

Вирішуючи питання про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке за боржником не зареєстровано, суд звертає увагу на відсутність у справі будь-яких належних та допустимих на підтвердження вчинення приватним виконавцем всіх передбачених законом заходів щодо виконання судового рішення, і доказів того, що такі заходи виявилися безрезультатними.

Застосування судом положень частини десятої статті 440 ЦПК України та статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» є крайнім заходом виконання судового рішення, який може бути застосований лише в тому випадку, коли виконавцем вичерпано всі можливі заходи, які передбачені законом щодо примусового виконання рішень за рахунок іншого майна боржника.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18) та постанові від 23 січня 2019 року у справу № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021 року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20) та від 04 січня 2024 року у справі № 344/16496/17.

До звернення з відповідним поданням до суду виконавець повинен здійснити всі інші передбачені Законом заходи для належного виконання судового рішення та довести цей факт у суді, а також встановити наявність нерухомого майна у боржника, яке є фактично його власністю. Окрім того, одночасно суд має дослідити факт наявності у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача.

Також виконавець має надати докази того, що боржник фактично є володільцем майна. Підтвердженням може бути свідоцтво про право на спадщину, договір купівлі-продажу нерухомого майна, рішення суду тощо.

Тобто, головними умовами для задоволення подання виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, є такі: здійснення усіх передбачених Законом заходів для належного виконання судового рішення; відсутність у боржника грошових коштів або рухомого майна, завдяки яким можна задовольнити вимоги стягувача; наявність нерухомого майна та належних доказів, які підтверджують факт, що нерухоме майно за боржником не зареєстроване, однак зареєстроване за іншою особою; наявність належних доказів, які підтверджують факт, що боржник є «фактичним» власником майна; у випадках, передбачених законодавством, майно введено в експлуатацію (див. постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 2-119/12 (провадження № 61-10330св21)).

Відповідно до статей 12, 13, 76, 81 ЦПК України обов`язок доказування наявності вищенаведених обставин, які є підставою для задоволення подання державного виконавця, покладається на державного виконавця, який звертається до суду із відповідним поданням.

Водночас, суд звертає увагу, що питання про звернення стягнення на майно боржника, що не зареєстроване у встановленому законом порядку, стосується тих випадків, коли боржник фактично є власником майна, володіє та користується таким нерухомим майном, але право власності на таке майно за ним не зареєстровано у встановленому законом порядку.

Проте, матеріали справи не містять даних чи здійснює боржник фактично право володіння і користування вказаним майном, відсутнє свідоцтво про право на спадщину.

Так як вказане майно не зареєстроване в установленому Законом порядку, слід вирішити питання стягнення на вказане нерухоме майно боржника для виконання рішення суду.

Зважаючи на вищенаведені положення чинного законодавства, суд доходить до висновку, що подання державного виконавця про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку, може бути задоволено судом та виконавцем може бути звернуто стягнення на таке майно за наявності вищезазначених сукупності умов наведених вище по тексту ухвали.

Так з матеріалів справи слідує, що звертаючись до суду з цим поданням, державним виконавцем зазначено, що судове рішення про стягнення із боржника коштів не виконане, оскільки вжиті останнім заходи щодо виконання судового рішення не призвели до бажаного результату. Результати розшуку майна боржника та відомості, здобуті в ході здійснення розшуку боржника та його майна станом на момент звернення з цим поданням, Приватним виконавцем не виявлено рахунки, на яких би перебували кошти Боржника, на які можна було б звернути стягнення. З відповіді на запит до Державної податкової служби України вбачається, що Боржник на обліку в органах ДФС не перебуває р., АДРЕСА_2 , згідно витягу з ДРРП виявлено майно, а саме: 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5972 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0927; 1/2 частка земельної ділянки площею 3,5971 га, кадастровий номер 5124584900:01:002:0928.

Як встановлено раніше судом, боржник ОСОБА_3 у виконавчому провадженні № 63266411 подав заяву на прийняття спадщини після смерті боржника ОСОБА_3 , у зв`язку з чим, ухвалою Саратського районного суду Одеської області від 22 жовтня 2026 року був замінений, тобто, на день розгляду заяви приватним виконавцем боржником у справі є ОСОБА_1 .

Приватним виконавцем не надано жодного належного доказу з приводу перевірки наявності грошових коштів у боржника ОСОБА_1 , разом з тим, стягувачем у виконавчому провадженні № 63266411 ОСОБА_2 до суду надано відповідь на запит № 325224850 від 26 березня 2026 року до Державної податкової служби України, відповідь Управління Пенсійного фонду України від 26 березня 2026 року, декларацію за 2025 рік ОСОБА_1 з відкритими рахунками у банківських установах, що свідчить про наявність у боржника рахунків.

Суд також враховує те, що ОСОБА_1 звернувся із зявою про звернення стягнення на спадкове майно 23 жовтня 2025 року, а також вимоги статті 19, 48 Закону України "Про виконавче провадження", ст.1281, 1282 ЦК України, однак із врахуванням висновків, які викладені в постановах Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-592/09 (провадження № 61-8383св18) та постанові від 23 січня 2019 року у справу № 522/6400/15-ц (провадження № 61-19786св18), від 26 травня 2021року у справі № 947/22930/19 (провадження № 61-9215св20) та від 04 січня 2024 року у справі № 344/16496/17, від 26 січня 2022 року у справі № 2-119/12 (провадження № 61-10330св21), з огляду на те, що приватним виконавцем не надано доказів вжиття всіх заходів, які виявились безрезультатними, а також вичерпано всі можливі заходи, з огляду на вищенаведене суд вважає, що заявник не довів обґрунтування своєї заяви щодо наявності виняткових обставин та об`єктивних причин, які можуть бути підставою для звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (в порядку статті 440 ЦПК України), що є його обов`язком відповідно до засад змагальності процесу за ст. 12 ЦПК України.

Керуючись ст. 1-23, 33, 34, 267, 352-355, 435, 442, 446 ЦПК, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволені заяви приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку (в порядку статті 440 ЦПК України) - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 27 травня 2026 року.

Суддя К. Ю. Рязанова