КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
1 липня 2010 р. №2-а-4277/10/1070
приміщення суду за адресою:
м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1018
час прийняття постанови : 10 год. 35 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Леонтович А.М.
при секретарі - Воронюк М.М.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом
Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Київської обласної державної інспекції по відтворенню, охороні рибних ресурсів та регулюванню риболовства про стягнення податкової заборгованості в сумі 341 грн. 47 коп.
ВСТАНОВИВ:
Позивач Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області звернулась з позовною заявою до суду, в якій просить стягнути з відповідача Київської обласної державної інспекції по відтворенню, охороні рибних ресурсів та регулюванню риболовства податкової заборгованості в сумі 341 грн 47 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом за податком з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю , правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, 01.07.2010 року до суду надійшло клопотання представника позивача Колодій О.М. про розгляд справи за відсутності представника позивача та зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача повторно в судове засідання не зявився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Відповідно до ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка вказана її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 зазначеного Закону встановлено, що у разі, якщо зміна відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не повязана із змінами до установчих документів юридичної особи або не підлягає державній реєстрації, виконавчий орган юридичної особи або уповноважена ним особа зобовязаний подати (надіслати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи заповнену реєстраційну картку про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі.
Київська обласна державна інспекція по відтворенню, охороні рибних ресурсів та регулюванню риболовства заявку про внесення змін до відомостей щодо місцезнаходження юридичної особи не подавало.
Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Київська обласна державна інспекція по відтворенню, охороні рибних ресурсів та регулюванню риболовства зареєстрована Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 14.03.1995 року (реєстраційний номер 10003625957, ідентифікаційний код - 23569688), як платник податків перебуває на обліку у Вишгородській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.
Відповідачем було подано до ДПІ у Вишгородському районі розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на 2007 рік: згідно з розрахунком сума податку за ІІІ та IV квартал становить 489 грн 00 коп., Податкові зобовязання, визначені відповідачем згідно з розрахунком були ним частково погашені в розмірі 151 грн 98 коп.
У серпні 2007 року працівниками ДПІ у Вишгородському районі проведено перевірку своєчасності сплати податкового зобовязання по збору за забруднення навколишнього природного середовища до бюджету (Акт від 07.08.2007 № 491/15-2). Перевіркою встановлено факти несвоєчасної сплати узгоджених сум податкових зобовязань за цим видом податку. За результатами перевірки податковим органом на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III прийнято і надіслано на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 07.08.2007 №0008121503/0, яким до відповідача застосовано штрафну санкцію в сумі 103 грн 08 коп.,
Сума штрафних санкцій визначена вищезгаданим податковим повідомленням-рішенням погашена частково за рахунок переплати 45 грн 07 коп., на частину суми у розмірі 54 грн 73 коп. зменшено у звязку з поданням відповідачем уточнюючого податкового розрахунку збору за забруднення навколишнього природного середовища за півріччя 2007 року, яким зменшено суму збору до сплати на 54 грн 73 коп.
Таким чином, на день судового розгляду заборгованість відповідача за податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів становить 341 грн 47 коп.
Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 14 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII «Про систему оподаткування» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, а також збір за забруднення навколишнього природного середовища належать до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).
Згідно зі статтею 1 Закону України від 11.12.1991 №1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Обєкти оподаткування і ставки податку визначаються статтями 2, 3 цього Закону.
Частиною першою статті 5 Закону України від 11.12.1991 №1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Згідно з пунктом 1.3 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Статтею 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III передбачено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, якщо платник податків не здійснив адміністративного оскарження визначеної суми податкового зобов'язання. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III, є виключно податкові органи.
Згідно з пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивачем надано суду докази наявності у відповідача податкової заборгованості, наявності у позивача компетенції відносно стягнення з відповідача податкового боргу.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги те, що доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області до Київської обласної державної інспекції по відтворенню, охороні рибних ресурсів та регулюванню риболовства про стягнення податкової заборгованості в сумі 341 грн. 47 коп. - задовольнити.
Стягнути з Київської обласної державної інспекції по відтворенню, охороні рибних ресурсів та регулюванню риболовства (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 11, ідентифікаційний код 23569688) на користь Державного бюджету України заборгованість в сумі 341 (триста сорок одна) грн. 47 коп.
Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: А.М. Леонтович
З оригіналом згідно. Суддя
Повний текст постанови виготовлено 05.07.2010 року
Судове рішення № 13688447, Київський окружний адміністративний суд було прийнято 01.07.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-4277/10/1070. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: