Постанова № 13688437, 17.05.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 травня 2010 р. №2-а-4163/10/1070

приміщення суду за адресою:

м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 , зал судових засідань № 1022

час прийняття постанови : 13 год. 53 хв.

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Леонтович А.М.

при секретарі - Воронюк М.М.

за участю представників сторін:

від позивача Нікітенко Т.М. (за довіреністю)

від відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кова-Центр» про стягнення заборгованості в сумі 57 247 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИВ:

Ірпінська ОДПІ (далі позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом про стягнення з ТОВ «Кова-Ценрт» (далі відповідач) податкової заборгованості в сумі 57 247,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача мотивовано підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач до судового засідання прибув, із клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався.

Згідно зі статтею 18 Закону № 755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Повідомленні відповідача про час, дату та місце слухання даної справи здійснювалось шляхом направлення судових повісток за місцезнаходженням відповідача вказаним у свідоцтві про його державну реєстрацію як юридичної особи.

В силу частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

За даних обставин, суд вважає за можливе наполягає розглянути справу за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

ТОВ «Кова-Ценрт» зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 10.08.2006р., ідентифікаційний код: 34023869, місцезнаходження: 08292, Київська обл., смт. Буча, вул. Тургенєва, 1-а.

Відповідач є платником податків та зборів передбачених ЗУ «Про систему оподаткування».

Податкова заборгованість відповідача виникла на підставі поданої ним 20.11.2009р. декларації з податку на додану вартість (вх. № 59332), в якій ним самостійно визначено суму податкового зобовязання та штрафної санкції (а.с. 18, 19).

Відповідно до пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181 (далі Закон № 2181), платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену в поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону.

В добровільному порядку відповідач податкової заборгованості не сплатив.

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181-ІІІ податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання підлягає стягненню з відповідача, як визнаний борг.

У звязку несплатою відповідачем податкової заборгованості, Ірпінською ОДПІ, відповідно до вимог п. 6. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог, йому було направлено рекомендованим листом першу податкову вимогу № 1/818 від 09.12.2009р. та другу податкову вимогу № 2/149 від 24.02.2010р. Вказані податкові вимоги направлялись відповідачу рекомендованими відправленнями, але у звязку з поверненням їх позивачу по причині невручення адресату, були вивішені на дошці податкових оголошень.

У суду немає відомостей щодо адміністративного чи судового оскарження відповідачем його податкового боргу.

Відповідач не надав суду ніяких заперечень проти позову та щодо суми позовних вимог, тому при визначенні суми яка підлягає стягненню з нього, суд виходить з наданого позивачем розрахунку боргу та доказів наявності заборгованості, що є доцільним при відсутності заперечень відповідача і компетенції суду що до розрахунку фінансових санкцій субєктів господарювання.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону № 2181-ІІІ, є виключно податкові органи.

Статтею 5 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону № 2181-ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно пунктом 11 статті 10 Закону України від 04.12.1990 № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За наведених обставин, суд вважає вимоги позивача правомірними і обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, який в силу пункту 15 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення ним інших витрат, повязаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Ірпінської обєднаної державної податкової інспекції в Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кова-Центр» про стягнення заборгованості в сумі 57 247 грн. 00 коп. - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кова-Центр» (08292, Київська область, смт. Буча, вул. Тургенєва, 1-А, код ЄДРПОУ 34023869) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 57 247 (пятдесят сім тисяч двісті сорок сім) грн. 00 коп.

Постанова відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: (підпис) А.М. Леонтович

З оригіналом згідно. Суддя

Повний текст постанови виготовлено 21.05.2010 року