Рішення № 136883790, 26.05.2026, Ренійський районний суд Одеської області

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Провадження № 2/510/765/26

Справа № 510/1994/25

26 травня 2026 року м. Рені Одеської області

Ренійський районний суд Одеської області у складі

головуючого судді Гончарової-Парфьонової О.О.

за участю секретаря Фурсової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Рені Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Румунські будинки» про визнання права власності на нерухоме майно, -

встановив:

Позивач звернулась до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на нерухоме майно, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що у 1960 році на місці житлових будинків по АДРЕСА_1 було збудований двоповерховий будинок з 16-ти квартир, на подвір`ї якого були розташовані сараї та гаражі.

У 1997 році були реконструйовано сараї літ. К, Е, И в гаражі АДРЕСА_2 , 4, АДРЕСА_3 , які використовуються до теперішнього часу.

Позивач користується гаражем (машино-місце) АДРЕСА_1 .

Рішенням виконавчого комітету Ренійської міської ради позивачу було видано свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 квартиру АДРЕСА_4 . Однак, при вирішенні питання про приватизацію, у зв`язку із відсутністю дозвільної документації на гараж, позивачем у перелік приватизованого майна не була включена спірна будівля.

По теперішній час належним чином гараж (машино-місце) АДРЕСА_1 не переоформлене.

Водночас, позивач продовжує користуватись гаражем та нести витрати на його утримання, добросовісно і безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає та утримує його.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 вважає, що має право на вищевказане нерухоме майно з підстав ст. 344 ЦК України, а саме за набувальною давністю.

Наведені обставини стали підставою для звернення позивача із позовом до суду.

Позивач у судове засідання не з`явилась, від її представника адвоката Ліка В.Г. надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, наполягають на задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце його проведення сповіщався належним чином, про причини неявки не повідомив. Відзив у встановлений судом строк не надходив.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що причини неявки представника відповідача є неповажними та є підстави для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, розглянувши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Дійсно, як встановлено судом, згідно свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 30 липня 1998 року позивачу, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_3 належить на праві власності квартира АДРЕСА_4 .

Водночас, в користуванні позивача перебуває гараж (машино-місце) АДРЕСА_5 , який розташований на подвір`ї зазначеного двоповерхового будинку.

З 30 липня 1998 року позивач користується гаражем та несе витрати на його утримання, добросовісно і безперервно володіє та відкрито користується даним нерухомим майном, доглядає та утримує його.

З зазначеного часу будь-яких вимог або претензій до позивача відносно користування гаражем не пред`являлось. За весь цей час нерухоме майно не витребувалось із володіння позивача.

Володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду (ч.ч. 1, 3 ст. 397 ЦК України).

Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом, що визначено ст. 344 ЦК України.

Згідно із ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Так, позивач з 30 липня 1998 року добросовісно користується нерухомим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти ним.

Таким чином, суд вважає, що гараж (машино-місце) № НОМЕР_2 по АДРЕСА_6 перейшов у володіння та користування позивача з законних підстав, внаслідок чого ОСОБА_1 набула право власності за набувальною давністю.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що викладені позивачем обставини знайшли своє належне підтвердження під час розгляду справи та підтверджуються наданими доказами, тому є всі законні підстави для задоволення позовних вимог.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення судового рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Судові витрати складаються з судового збору (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Однак, оскільки у своїй заяві представник позивача просила залишити судові витрати за позивачем, питання про стягнення судових витрат з відповідача, судом не розглядалось.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 58, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Румунські будинки» про визнання права власності на нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності нагараж (машино-місце) АДРЕСА_5 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.О. Гончарова-Парфьонова