Ухвала суду № 136883197, 26.05.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/4447/25

Провадження № 2-п/496/26/26

У Х В А Л А

26 травня 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення від 05.11.2025 року по справі № 496/4447/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,-

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2026 року до суду надійшла повторна заява відповідача ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення від 05.11.2025 року по справі № 496/4447/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат. Заява обґрунтована тим, що відкрито виконавче провадження, та з його рахунку безпідставно відраховуються грошові кошти.

Ознайомившись із матеріалами заяви, суд прийшов до наступного висновку.

До повноважень, які б надавали право суду першої інстанції зупиняти виконання судового рішення (ухвали), діючі норми цивільного процесуального законодавства не містять.

Відповідно до правової позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 20.01.2021 справа № 466/5766/13-ц, зазначено, що на законодавчому рівні проводиться розмежування між зупиненням виконання оскаржуваного судового рішення, яке застосовується у випадку, якщо судове рішення підлягає примусовому виконанню, й зупинення дії судового рішення, якщо рішення не передбачає примусового виконання.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 8 ст. 394 ЦПК України повноваження щодо зупинення виконання рішення (ухвали) суду наділений лише (виключно) Верховний Суд.

Законодавством чітко визначені обставини, які можуть бути підставою для зупинення вчинення виконавчих дій та порядок вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій, а саме зупинення вчинення виконавчих дій вирішується безпосередньо виконавцем, на примусовому виконанні якого знаходиться виконавче провадження.

Таким чином, Законом України «Про виконавче провадження» прямо віднесено вирішення питання про зупинення виконавчого провадження та вчинення виконавчих дій до компетенції виконавця, а не суду.

Передбачене п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа допускається лише в порядку позовного провадження як захід забезпечення позову .

Суд не вправі вжити заходи забезпечення заяви шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення вчинення виконавчих дій, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключно повноваженням державного виконавця.

Разом з цим, ухвалою суду від 26.05.206 року було задоволено заяву про перегляд заочного рішення Біляївського районного суду Одеської області від 05.11.2025 року по цивільній справі № 496/4447/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що заочне рішення на підставі якого було видано виконавчий лист скасовано, клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання заочного рішення задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 258-261 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву відповідача ОСОБА_1 від 28.04.2026 р. про зупинення виконання заочного рішення від 05.11.2025 року по справі № 496/4447/25 за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.М. Буран