Рішення № 136881182, 27.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

760/11710/24

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кицюк В.С., за участю секретаря Губар Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коляди Анатолія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Солом`янського районного суду міста Києва перебувала вищезазначена цивільна справа.

19.02.2026 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 27000 грн.

23.0.2026 до суду надійшли заперечення представника позивача на заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення, у яких просить відмовити у задоволенні заяви.

У судове засідання сторони не з`явились, повідомлялись належним чином.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (ч.3 ст.270 ЦПК).

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Заочним рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року задоволено позов, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість у розмірі 72127,70 грн та судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року задоволено заяву представника відповідача та скасовано заочне рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 24 лютого 2025 року.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 07 квітня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі.

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» заборгованість у розмірі 54966,27 грн та судовий збір у розмірі 2307,54 грн.

Додатковим рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року задоволено часткову заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 лютого 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Колядою Анатолієм Миколайовичем залишено без задоволення, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 30 квітня 2025 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року залишено без змін.

Додатковою постановою Київського апеляційного суду від 25 лютого 2026 року заяву позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Відповідно до ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно зі ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20 вересня 2018 року на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у матеріалах справи міститься: копія акту наданих послуг від 10 березня 2025 року згідно договору про надання правової допомоги від 05 березня 2025 року №05/03/2025 на суму 11000,00 грн (Т.1 а.с.185); копія договору №05/03/2025 від 05 березня 2025 року про надання правничої допомоги (Т.1 а.с.206); копія акту наданих послуг від 29 квітня 2025 року згідно договору про надання правової допомоги від 05 березня 2025 року №05/03/2025 на суму 27000,00 грн (Т.2 а.с.4-5).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини у справах «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), «Двойних проти України» (Заява №72277/01), «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні в справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

На ці ж обставини та критерії посилається Верховний Суд у справі №756/2114/17 від 13 лютого 2019 року, зменшивши розмір судових витрат, зважаючи на те, що заявлений розмір був неспівмірний зі складністю справи.

Враховуючи предмет позову, складність та обсяг самої справи, співмірність складності справи із наданими адвокатом послуг, витраченого представником часу та кількістю судових засідань, враховуючи часткове задоволення позову та заперечення позивача проти стягнення витрат на правову допомогу, суд приходить до висновку про стягнення з позивача на користь відповідача 2000,00 грн правової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 141, 142, 270 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коляди Анатолія Миколайовича про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БРАЙТ ІНВЕСТМЕНТ» / код ЄДРПОУ 43115064 / на користь ОСОБА_1 / РНОКПП НОМЕР_1 / витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) грн 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя Вікторія КИЦЮК