Ухвала суду № 136881118, 26.05.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/11767/26

2/760/15351/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року суддя Солом`янського районного суду м. Києва Українець В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини, перевіривши виконання вимог статті 185 ЦПК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини, стягнення аліментів та додаткових витрат на дитину.

Ухвалою судді Солом`янського районного суду м. Києва від 20 квітня 2026 року роз`єднано вимоги позовної заяви в самостійні провадження.

Відповідно до цієї ухвали позовна заява про визначення місця проживання дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини не відповідає вимогам ч. 1 ст. 177 ЦПК України, згідно якої позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Позивач звернувся до суду з позовом через систему «Електронний суд».

Разом з тим, доказів надсилання листом з описом вкладення всім учасникам справи копій поданих до суду документів позивач суду не надав.

За таких обставин, позивачу необхідно подати суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів.

Позовна заява також не відповідає вимогам пунктів 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, згідно якого повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

ОСОБА_1 не вказав, чи звертався він до органу опіки та піклування з приводу вирішення спору щодо проживання дитини та визначення способу участі батька у вихованні дитини.

У разі якщо звертався, не зазначив чи надав відповідний орган опіки та піклування висновок про визначення місця проживання дитини та про участь батька у вихованні дитини .

При вирішенні в судовому порядку спору щодо місця проживання дитини висновок органу опіки і піклування є обов`язковим.

Крім того, орган опіки і піклування має бути зазначений як третя особа в справі.

Позовна заява також не відповідає вимозі ч. 4 ст. 177 ЦПК України, згідно якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Позивач при зверненні до суду за вимоги про визначення місця проживання дитини та про визначення способу участі батька у вихованні дитини судовий збір не сплатив.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, відповідно до ставок Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру в сумі 2662 гривні 40 копійок на рахунок № UA388999980313181206000026010, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101.

Ухвала судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 травня 2026 року отримана позивачем 12 травня 2026 року.

Станом на 26 травня 2026 року до суду не подано будь-яких заяв чи клопотань про поновлення чи продовження строку для усунення вказаних недоліків.

Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вбачається, що вимоги ухвали від 08 травня 2026 року про залишення заяви без руху позивачем не виконано, для виконання було достатньо часу, наслідки невиконання вимог ухвали були роз`яснені.

З огляду на наведене, позовну заяву необхідно визнати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини, визначення способу участі батька у вихованні дитини вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: