Рішення № 136880798, 26.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/29663/25

пр. № 2/759/4997/26

26 травня 2026 року Святошинський районний суд м.Києва в складі

головуючого судді Петренко Н.О.

за участю секретаря судових засідань Чумак В.А,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської РДА, Святошинський відділу ДРАЦС у місті Києві, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження,

ВСТАНОВИВ :

І. Зміст позовних вимог.

Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати його біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини, змінивши відомості про батька, прізвище та по батькові дитини.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 01.02.2003 року ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . 14.10.2024 року заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва по цивільній справі № 759/16960/24 вказаний шлюб було розірвано. Під час перебування у шлюбі у ОСОБА_5 народився син ОСОБА_4 .

Керуючись статтею 133 Сімейного кодексу України, державну реєстрацію народження було проведено із зазначенням батьком дитини чоловіка матері ОСОБА_2 , про що вчинено актовий запис № 1208 від 25.05.2021 року. Проте відповідач ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини.

Позивач зазначає, що перебуває у стабільних фактичних сімейних відносинах із ОСОБА_5 . Вони проживають однією сім`єю, спільно виховують малолітнього ОСОБА_6 . Нещодавно ОСОБА_5 повідомила позивачу, що саме він є біологічним батьком дитини. Позивач повністю утримує дитину, забезпечує її розвиток, лікування та проживання , тоді як відповідач жодного інтересу до дитини не виявляє, обов`язків батька не виконує та є для неї сторонньою особою. Зважаючи на наявність запису про іншу особу як батька, позивач змушений звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів дитини

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 15.12.2025 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 11.02.2026 року у вказаній справі призначено судово-генетичну експертизу.

На час проведення експертизи провадження по справі було зупинено.

07.05.2026 року Київським міським клінічним бюро судово-медичної експертизи (відділення судово-медичної генетичної ідентифікації), були повернуті матеріали цивільної справи з висновком експерта за результатами проведення судово-генетичної експертизи.

Ухвалою суду від 12.05.2026 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

26.05.2026 року ухвалою суду закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд справи по суті.

ІІІ. Позиції учасників судового провадження.

Позивач у судове засідання не з`явився про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за останнім відомим місцем реєстрації. Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.

Треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської РДА та Святошинський відділ ДРАЦС у місті Києві своїх представників у судове засідання не направили, надали заяви про розгляду справи за їх відсутності, у вирішенні спору покладалися на розсуд суду з урахуванням інтересів дитини.

ІV. Фактичні обставини встановлені судом та норми права,які підлягають застосуванню та мотиви суду,щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_5 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . 14.10.2024 року заочним рішенням Святошинського районного суду міста Києва по цивільній справі № 759/16960/24 вказаний шлюб було розірвано.

Судом встановлено, що малолітній ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , батьками дитини записані: батько ОСОБА_2 , мати ОСОБА_5 , актовий запис № 1208 від 25.05.2021 року.

Запис про відповідача як про батька дитини здійснено на підставі презумпції батьківства чоловіка матері (ст. 133 СК України).

Відповідно до Висновку експерта № 103-19-2026 від 29.04.2026 року, виконаного відділенням судово-медичної генетичної ідентифікації Державної спеціалізованої установи "Київське міське бюро судово-медичної експертизи" (судовий експерт ОСОБА_7 ) , на підставі дослідження зразків крові ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 методом аналізу поліморфізму ДНК локусів, встановлено: вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 складає величину не менш ніж 99,99%. Біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_4 практично доведено.

Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 1 ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них.

Згідно з ч. 1 ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство (ч. 2 цієї статті). Судом встановлено, що строк позовної давності позивачем не пропущено, оскільки про факт батьківства він дізнався наприкінці 2025 року.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Визнання батьківства - це волевиявлення особи, яка вважає себе батьком дитини. Мета визнання батьківства полягає у підтвердженні (констатації) вже існуючого біологічного (кровного) споріднення між чоловіком, який визнає себе батьком, та дитиною. Встановлення батьківства розглядається також як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав дитини. Така сутність цього юридичного факту обумовлюється тим, що визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту частини 2 статті 128 СК України відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Визнання батьківства за рішенням суду, розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто міра, спрямована на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України.

Статтями 3, 4 Декларації про соціальні і правові принципи, що стосуються захисту і благополуччя дітей, прийнятою резолюцією Генеральної Асамблеї від 3 грудня 1986 року передбачено, що турбота про дитину лежить насамперед на її власних батьках.

Згідно з п. п. 6, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» особа, котра вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала в шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до останнього, якщо того записано батьком, позов про визнання свого батьківства. Відповідно до ст.ст. 213 і 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

У тих випадках, коли батьком дитини записано конкретну особу, вимоги про визнання батьківства мають розглядатись одночасно з вимогами про виключення відомостей про цю особу як батька з актового запису про народження дитини.

Сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які зареєстровано наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року №96/5 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14.01.2011 року за №55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Суд оцінює висновок молекулярно-генетичної експертизи в сукупності з іншими зібраними у справі доказами. На підставі цього суд приходить до висновку, що факт походження малолітнього ОСОБА_6 від позивача ОСОБА_3 є доведеним. Оскільки ОСОБА_2 не є біологічним батьком дитини, позовні вимоги в частині визнання батьківства підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про внесення змін до актового запису про народження дитини та зміну прізвища і по батькові, суд зазначає, що у разі задоволення позову про визнання батьківства суд у резолютивній частині рішення має зазначити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах ДРАЦС, включаючи зміну відоместей про батька, прізвища та по батькові дитини на підставі визнаного походження. Керуючись найвищими інтересами дитини, враховуючи, що її реальним вихованням та утриманням займається біологічний батько, суд вважає за доцільне змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », а по батькові з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 121, 125, 128, 129, 133 Сімейного кодексу України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,треті особи Служба у справах дітей та сім`ї Святошинської РДА, Святошинський відділу ДРАЦС у місті Києві, про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 біологічним батьком малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису № 1208 від 25 травня 2021 року, складеного Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про народження ОСОБА_4 , а саме:

у графі «Відомості про батька» виключити відомості про ОСОБА_2 та записати батьком: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України;

змінити прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 »;

змінити по батькові дитини з « ОСОБА_10 » на « ОСОБА_11 ».

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.О. Петренко