Рішення № 136880318, 09.09.2025, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30731/19-ц

пр. 2-1036/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Андрієнко І.І.,

за участю:

прокурора: Мацих Д.Г.

представника позивача: Малуєвої С.О.,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

представника третьої особи: Рощиної М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 (назву змінено на Печерська окружна прокуратура міста Києва) в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання спадщини відумерлою та витребування майна,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Київська міська рада) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 03.07.2009 року, укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 з однієї сторони та ОСОБА_2 - з іншої сторони, посвідчений приватним нотаріусом Криворучко В.П., зареєстрований в реєстрі за № 3572; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 оформлену записом, вчиненим 18.04.2017 року державним реєстратором Хиба А.В. за № 20023647 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227415880000); скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_7 оформлену записом, вчиненим 27.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. за № 21123255 про право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227415880000); скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 оформлену записом, вчиненим 13.10.2017 року державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкін О.А. за № 22827179 на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227415880000); визнати відумерлою спадщину померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4 кв.м., житловою площею 58,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227415880000); витребувати від ОСОБА_1 на користь територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1227415880000); та сягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Київською місцевою прокуратурою № 6 під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017100060004900, зареєстрованому 02.10.2017 року за фактом заволодіння невстановленими особами шляхом використання підроблених документів нерухомим майно, встановлено факт незаконного набуття права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 80,4 кв.м. Власниками квартири АДРЕСА_1 , у рівних частках є ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 20.11.2000 року Відділом приватизації житлового фонду Печерського району на підставі розпорядження від 14.11.2000 року № 749. Відповідно до інформації, наданої Печерським районним у м. Києві відділом РАЦС, ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з інформацією зі Спадкового реєстру, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти/спадкові договори, спадкові справи за фактами смерті ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 не відкривались, заповіти/спадкові договори не складались. Отже, після смерті вказаних осіб відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 , яка на підставі ст. 1277 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) має належати територіальній громаді міста в особі Київської міської ради. У подальшому, після смерті вказаних осіб, 18.04.2017 року право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 3572, виданий 03.07.2009 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. листом від 29.05.2017 року за № 12-01-16 повідомив, що договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 ним не посвідчувався. 27.06.2017 року право власності на квартиру було зареєстровано за ОСОБА_7 , підставою реєстрації став договір купівлі-продажу квартири, серія та номер 757, виданий 27.06.2017 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., що підтверджується інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.04.2019 року № 165019438. Позивач вказує, що відсутність у ОСОБА_2 будь-яких майнових прав на квартиру створювала прямі перешкоди для укладення договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2017 року з ОСОБА_7 . Водночас, 13.10.2017 року право власності на квартиру зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі квитанції серія та номер ПН570, ПН 573, виданий 13.10.2017 року, видавник: ОСОБА_11. Позивач вказує, що право власності на квартиру мала набути Київська міська рада, оскільки рішення про відчуження спірного майна нею (як і останнім власником) не приймалося, а ОСОБА_2 не набув право власності на вказане майно у встановленому чинним законодавством порядку. Позивач вважає, що державну реєстрацію права власності на квартиру здійснено на підставі нікчемного правочину, а тому є потреба у визнанні договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року недійсним, адже він порушує право власності територіальної громади на майно, яке в силу норм закону щодо відумерлої спадщини мало перейти у власність територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради. Оскільки державна реєстрація права власності на спірну квартиру за ОСОБА_2 здійснена на підставі нікчемного правочину, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на нерухоме майно № 20023647 від 18.04.2017 року підлягає скасуванню. У зв`язку з тим, що вказана реєстраційна діє стала підставою для подальшого незаконного відчуження майна іншими особами, рішення № 21123255 від 27.06.2017 року та рішення № 22827179 від 13.10.2017 року підлягають також скасуванню.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.06.2019 року, справу було розподілено судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

На виконання ч. 6 ст. 187 ЦПК України, 13.06.2019 року та повторно 31.10.2019 року судом було зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання відповідачів щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи та 19.06.2019 року і 11.11.2019 року одержано відповідь.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2019 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання спадщини відумерлою та витребування майна, підготовче засідання у справі призначено на 16.04.2020 року.

16.04.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Шелтанової Г.С. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

16.04.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-2 ОСОБА_2 надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.04.2020 року, у зв`язку із задоволенням клопотань, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 198 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 31.08.2020 року.

22.05.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 Фурмана В. надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2020 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 198 та п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 16.12.2020 року.

16.12.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Прокурора Київської місцевої прокуратури № 6 Захарової Ю.О. надійшла заява, у якій остання просила розглядати справу у її відсутність та призначити справу до судового розгляду по суті.

16.12.2020 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від відповідача-2 ОСОБА_2 надійшла заява, у якій останній просив розглядати справу у його відсутність та призначити справу до судового розгляду по сутті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 16.12.2020 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання спадщини відумерлою та витребування майна, справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 01.04.2021 року.

15.02.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача - Коновальчук Я.С. надійшла заява, у якій остання просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.

01.04.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 14.07.2021 року.

19.04.2021 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від В.о. заступника керівника окружної прокуратури Лебедєва В. надійшов лист, у якому останній повідомив, що Печерська окружна прокуратури міста Києва є правонаступником Київської місцевої прокуратури № 6, яка за територіальним принципом виконує ті самі функції та повноваження.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.07.2021 року, у зв`язку із неявкою учасників справи щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України розгляд справи було відкладено до 09.12.2021 року.

09.12.2021 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 21.03.2022 року.

21.03.2022 року справу знято зі складу, у зв`язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, наявністю загрози життю, здоров`ю та безпеці учасників справи, суддів та працівників апарату суду та судове засідання у справі призначено на 18.10.2022 року.

Оскільки під час ухвалення рішення у справі в нарадчій кімнаті виникла потреба з`ясувати додаткові обставини та вчинити процесуальні дії, на підставі ч. 2 ст. 244 ЦПК України, суд, не приймаючи рішення, постановив протокольну ухвалу про поновлення судового розгляду, та, протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 18.10.2022 року, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 08.06.2023 року.

08.06.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, судове засідання призначено на 25.09.2023 року.

07.06.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника ОСОБА_3 - адвоката Гайдаша Олександра Володимировича надійшла заява в якій останній просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 .

25.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва Мацих Д.Г. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 25.09.2023 року, без фіксування технічними засобами.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2023 року заяву представника ОСОБА_3 - адвоката Гайдаша Олександра Володимировича, про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, до участі у цивільній справі за позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання спадщини відумерлою та витребування майна задоволено; залучено до участі у цивільній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 (далі - третя особа, ОСОБА_3 ).

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 25.09.2023 року, у зв`язку із залученням до участі у справі третьої особи, на підставі ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 14.12.2023 року.

14.12.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із оголошенням повітряної тривоги у м. Києві, та судове засідання призначено на 04.04.2024 року.

04.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва Мацих Д.Г. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

04.04.2024 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника третьої особи - адвоката Гайдаша О.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2024 року, у зв`язку із задоволенням клопотань, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 03.06.2024 року.

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 03.06.2024 року, у задоволення клопотання представника третьої особи про зупинення провадження у справі відмовлено та, згідно ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 13.08.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 13.08.2024 року, згідно ч. 2 ст. 240 ЦПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 14.11.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14.11.2024 року, у зв`язку з першою неявкою представника позивача, відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи було відкладено до 28.01.2025 року.

13.11.2024 року на електронну пошту Печерського районного суду м. Києва від Печерської окружної прокуратури м. Києва надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка була передана головуючому судді 15.11.2024 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 28.01.2025 року зобов`язано прокурора надати копію договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року в читабельному вигляді та, відповідно до ч. 2 ст. 240 ЦПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 15.04.2025 року.

15.04.2025 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 10.06.2025 року

Протокольними ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 10.06.2025 року, у задоволенні клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого судового засідання відмовлено; клопотання представника третьої особи про відкладення розгляду справи задоволено частково, згідно ч. 2 ст. 240 ЦПК України, у судовому засіданні оголошено перерву до 09.09.2025 року.

10.06.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника третьої особи - адвоката Рощиної М.О. надійшла заява про відкладення розгляду справи, яка була передана головуючому судді 11.06.2025 року.

10.06.2025 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Печерської окружної прокуратури м. Києва надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого засідання, яке було передано головуючому судді 11.06.2025 року.

В судове засідання 09.09.2025 року з`явились прокурор та представник третьої особи.

Представник позивача та відповідачі в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник Київської міської ради Я. Ковальчук у заяві від 09.02.2021 року просила розглядати справу за її відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи, що позивач та відповідачі повідомлені про дату, час і місце судового засідання належним чином, відповідачі причини неявки суду не повідомили, а представник позивача просила розглядати справу за її відсутності, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідачів.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити.

Представник третьої особи в судовому засіданні щодо задоволення позову заперечувала з викладених у поясненнях підстав.

Вислухавши вступне слово прокурора та представника третьої особи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 20.11.2000 року, виданим Відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району на підставі розпорядження від 14.11.2000 року № 749 квартира АДРЕСА_1 належала на праві приватної власності ОСОБА_6 та членам його сім`ї - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях (том 1, а.с. 10).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. та зареєстрованого в реєстрі за № 3572, між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 (Продавці) та ОСОБА_2 (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу, відповідно до умов якого Продавці продали, а Покупець купив квартиру АДРЕСА_1 (том 2, а.с. 79-80).

У пункті 3 договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року вказано, що продавцям належить квартира на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Печерського району на підставі розпорядження від 02.11.2000 року № 532, та зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації 20.11.2000 року за № 6629.

18.04.2017 року державним реєстратором ДП «Сетам» Хиба А.В. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності № 20023647, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 3572 від 03.07.2009 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.04.2019 року за № 165019438 (том 1, а. с. 25-27).

Київське міське бюро судово-медичних експертиз листом від 18.04.2017 року звернулося до Київської міської прокуратури № 6 із проханням надати дозвіл на поховання та кремацію за рахунок держави тіла померлого ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), виявленого за адресою: АДРЕСА_2 , який не був забраний родичами, смерть якого настала приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 , а причина смерті не встановлена через гнильні зміни (том 1, а.с. 17).

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Криворучко В.П. листом від 29.05.2017 року за № 12-01-16 повідомила Печерське УП ГУ Національної поліції у м. Києві про те, що нею 03.07.2009 року за реєстровим номером № 3572 не посвідчувався договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Номер нотаріального бланку дійсно відповідає номеру бланка, на якому нотаріусом посвідчувався договір купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року, але сторонами правочину були зовсім інші люди (том 1, а.с. 23).

Відповідно до копії договору купівлі-продажу квартири від 27.06.2017 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 757, укладеного між ОСОБА_2 (Продавец) та ОСОБА_7 (Покупець), відповідно до умов якого Продавець продав, а Покупець купила квартиру АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 24).

27.06.2017 року Приватним нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності № 21123255, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 757 від 27.06.2017 року, видавник: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кирик О.А., що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.04.2019 року № 165019438 (том 1, а. с. 25-27).

13.10.2017 року державним реєстратором Філії Комунального підприємства Мирнопільської сільської ради «Результат» у м. Києві Шейк-Сейкін О.А. прийнято рішення про державну реєстрацію права власності № 22827179, яким право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі квитанції № НП 570, НП 573 від 13.10.2017 року, видавник ОСОБА_11, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 25.04.2019 року № 165019438 (том 1, а. с. 25-27).

Згідно з листом КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» від 27.10.2017 року за № 062/14-13186 (И-2017), за даними реєстрових книг, квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована за ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в рівних долях на підставі свідоцтва про право власності від 14.11.2000 року. Договір купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року, укладений між ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на прав власності не реєструвався (том 1, а.с. 28).

Печерський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві листом від 26.06.2018 року за № 6007/16.08-09 повідомив Київську місцеву прокурору № 6 про виявлення наступних актових записів: актовий запис про смерть № 5052 від 18.03.2010 року складений Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Тбілісі, Грузія, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Києві; актовий запис про смерть № 314 від 21.07.2016 року складений Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженку м. Перм, Російської Федерації, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Києві; актовий запис про смерть № 6679 від 25.04.2017 року складений Печерським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Києві (том 1, а.с. 16).

Відповідно до Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори; спадкові справи та видані на їх підстав, свідоцтва про право на спадщину) інформація щодо померлих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відсутня, тобто за життя вони не складала заповіти та не укладала спадкові договори, а після їх смерті з заявами про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкові справи не заводилась, що підтверджується інформаційними довідками із Спадкового реєстру № 54788538 від 18.01.2019 року, № 54788864 від 18.01.2019 року, № 54770520 від 17.01.2019 (том 1, а.с. 13-15).

Печерська районна в м. Києві державна адміністрація листом від 19.02.2019 року за № 105/01-747/1 повідомила Київську місцеву прокурору № 6 щодо реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання осіб за адресою: АДРЕСА_2 : громадянин ОСОБА_6 був знятий у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_7 ; громадянка ОСОБА_5 була знята у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_8 ; громадян ОСОБА_4 був знятий за заявою нового власника на підставі договору купівлі-продажу квартири від 27.04.2017 року (том 1, а.с. 37).

Вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 18.04.2019 року у справі 761/4667/19, затверджено угоду про визнання винуватості від 29.01.2019 року, укладену між прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_9 з одного боку та обвинуваченим ОСОБА_2 . На підставі цієї угоди про визнання винуватості від 29.01.2019 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначено йому покарання: за ч. 4 ст. 190 КК України - позбавлення волі строком на 5 років; за ч. 3 ст. 358 КК України - обмеження волі строком на 3 роки; за ч. 4 ст. 358 КК України - обмеження волі строком на 1 рік (том 1, а.с. 31-33).

Вказаним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 використовуючи підроблений договір купівлі-продажу квартири, нібито укладений між ним та ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , на підставі підроблених документів відчужив спірну квартиру ОСОБА_10 .

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Згідно з Витягом з Реєстру територіальної громади міста Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 13.05.2019 року зареєстровані особи за вказаною адресою відсутні (том 1, а.с. 20).

Київська місцева прокуратура № 6 листом від 31.05.2019 року за № 4019 вих-19 повідомила Київську міську раду про встановлення порушення майнових прав територіальної громади міста Києва, а саме на набуття права власності на квартиру виявлений факт незаконного відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 , що мала бути визнана відумерлою спадщиною (том 1, а.с. 38).

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У пункті 3 частини першої статті 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Щодо позовних вимог про визнання спадщини у вигляді квартири АДРЕСА_1 відумерлою та витребування її на користь територіальної громади, слід зазначити наступне.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу) (частини перша та друга статті 1220 ЦК України).

Відповідно до глави 86 ЦК України за загальним правилом спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово та на підставі споріднення.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Однак положення зазначеної глави ЦК України передбачають також спадкування не тільки на підставі споріднення, а й за фактом спільного проживання (статті 1258-1265).

Зокрема, за положеннями статті 1264 і 1265 ЦК України передбачається, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно (п`ята черга спадкування), причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Отже, законодавство про спадщину передбачає, що перехід прав на спадкове майно відбувається на підставі споріднення або факту спільного проживання зі спадкодавцем протягом п`яти років до часу відкриття спадщини як член сім`ї спадкодавця. Правопідверджуючим документом на спадкове майно при цьому є свідоцтво про право на спадщину (стаття 66 Закону України «Про нотаріат»). Відсутність таких спадкоємців та інших осіб, що спільно проживали зі спадкодавцем як члени сім`ї, свідчить про відсутність спадкоємців усіх п`яти черг, передбачених законом.

Одночасно ЦК України запобігає таким ситуаціям, коли відсутність спадкоємців має наслідками відсутність власників спадкового майна та його занепад. А тому передбачає у такому випадку перехід прав на це майно до територіальної громади за місцем знаходження цього майна (стаття 1277 ЦК України). Тому у разі відсутності спадкоємців за заповітом чи за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття у територіальної громади виникає інтерес щодо переходу спадкового майна у власність громади.

Зокрема, у частинах першій та другій статті 1277 ЦК України (в редакції, чинній на час подання позову до суду), визначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частина третя статті 1277 ЦК України та частина перша статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції, чинній на час подання позову до суду).

Однак відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України право власності на нерухоме майно набувається з моменту реєстрації цього права.

Зміст зазначених норм права свідчить про те, що спадщина набуває статусу відумерлої саме після набуття чинності рішенням суду про визнання її такою, а право власності на зазначене майно набувається у територіальної громади з моменту реєстрації цього права за громадою. При цьому слід зауважити, що якщо спадкоємці повинні заявити про прийняття спадщини у строк шість місяців із часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України), то територіальна громада зобов`язана подати заяву про визнання спадщини відумерлою лише після спливу одного року із часу відкриття спадщини (частина друга статті 1277 ЦК України).

Відповідно до положень глави дев`ятої розділу IV ЦПК України справи за заявою про визнання спадщини відумерлою розглядаються в окремому провадженні із залученням органу самоврядування та усіх заінтересованих осіб.

За змістом зазначених норм цивільного та цивільного процесуального права, орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належним позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.

Положення ЦК України щодо прийняття спадщини спрямовані на захист прав усіх спадкоємців, які мають права на спадщину та надають можливість кожному з них захистити своє право чи інтерес, навіть якщо строк на прийняття спадщини пропущено і спадщина вже розподілена між іншими спадкоємцями. Крім того, такі самі права має спадкоємець, якщо спадщина визнана відумерлою та перейшла до територіальної громади.

Зокрема, за змістом статті 1280 ЦК України, якщо після спливу строку для прийняття спадщини і після розподілу її між спадкоємцями спадщину прийняли інші спадкоємці (частини друга і третя статті 1272 цього Кодексу), вона підлягає перерозподілу між ними. Такі спадкоємці мають право вимагати передання їм у натурі частини майна, яке збереглося, або сплати грошової компенсації. Якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі його продажу спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Отже, спадкоємець, який із зазначених причин не зміг прийняти спадщину, яка була перерозподілена між іншими спадкоємцями або перейшла у власність територіальної громади як відумерла, має право на передачу йому належної частки спадщини в натурі, якщо спадщина збереглася, а у випадку неможливості такої передачі у зв`язку з тим, що спадщина не збереглася або визнана відумерлою та відчужена територіальною громадою на користь іншої особи, має право на отримання лише грошової компенсації. Такий підхід до розв`язання проблем переходу прав на відумерлу спадщину застосовується законодавством задля захисту прав добросовісного набувача майна, що на час переходу прав на це майно не знав та не міг знати про наявність спадкоємців, що мають право на спадщину.

Разом з тим законодавство не містить положень про можливість територіальної громади отримати відчужене майно в натурі та/або способи захисту інтересів територіальної громади у випадку, якщо спадщина була незаконно передана особі-спадкоємцю, зокрема, на підставі рішення суду, яке в подальшому було скасоване, та у випадку, коли спадщина такою особою була вже відчужена іншій особі, що позбавило територіальну громаду отримати майно у свою власність як відумерле в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

Цивільне право та цивільне законодавство передбачає за відсутності норми права, що регулює спірні правовідносини, які виникли між учасниками цивільного спору, застосування при розгляді таких спорів аналогію права або аналогію закону.

Зокрема, стаття 8 ЦК України передбачає, що якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Відтак, у цій справі підлягає застосуванню аналогія закону, що регулює подібні правовідносини, зокрема положення статті 1280 ЦК України, виходячи з таких міркувань.

Інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі. За таких обставин слід дійти висновку, що такі правовідносини є подібними до спадкових, хоч до них у цілому не відносяться. На користь цього висновку свідчить також розміщення норм права про можливість визнання спадщини відумерлою саме у книзі шостій ЦК України «Спадкове право».

Тому захист інтересу територіальної громади щодо відумерлого майна повинен регулюватись та здійснюватися таким самим способом, виходячи з тих самих принципів, як і можливість захистити своє право спадкоємцем, який своєчасно спадщину не прийняв, вона була визнана відумерлою та продана іншій особі.

Як зазначалось, стаття 1280 ЦК України передбачає, що якщо майно, на яке претендує спадкоємець, що пропустив строк для прийняття спадщини, перейшло як відумерле до територіальної громади і збереглося, спадкоємець має право вимагати його передання в натурі. У разі ж продажу такого майна спадкоємець має право на грошову компенсацію.

Аналіз змісту зазначеної норми свідчить про те, що право на отримання спадкового майна в натурі виникає у спадкоємця лише якщо майно, що було визнане відумерлою спадщиною, збереглося і не було відчужене територіальною громадою. Якщо ж воно було відчужене іншій особі за договором або не збереглося, то спадкоємець має право лише на компенсацію його вартості у грошовому еквіваленті. А отже, застосовуючи аналогію закону, і територіальна громада в разі відчуження спадкового майна особою, яка не є спадкоємцем, або незбереження цього майна, на користь добросовісного набувача, має право на отримання лише грошової компенсації.

Саме такий спосіб захисту порушеного інтересу територіальної громади та спосіб відновлення її інтересу на спадкове майно закон передбачає за відсутності спадкоємців (стаття 16 ЦК України) та у разі продажу спадкового майна іншій особі, якщо остання є добросовісним набувачем.

Захист прав чи інтересів територіальної громади у цьому випадку також має бути реальним, спрямованим на дійсне відновлення порушеного права та/або інтересу, а тому з метою захисту порушеного права чи інтересу територіальної громади при відчуженні спадкового майна розмір грошової компенсації вартості цього майна визначається, виходячи з його ринкової вартості на час розгляду спору в суді або на час добровільного врегулювання спору між сторонами цих правовідносин.

Аналогічних висновків дійшла Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 09.12.2024 року у справі № 754/446/22 (провадження № 61-7349сво23), та Перша судова палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2025 року у справі № 645/7560/18 (провадження № 61-15761св24).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради посилалася на те, що квартира АДРЕСА_1 є відумерлою спадщиною та повинна перейти у власність територіальної громади міста Києва, з тих підстав, що після смерті спадкодавця у визначений законом строк до нотаріальної контори для прийняття спадщини ніхто не звернувся; спадкоємців за заповітом і за законом немає; право власності в порядку спадкування ніким не набувалося, а спадкова справа не відкривалася. Водночас, квартира вибула з їх власності на підставі договору купівлі-продажу від 03.07.2009 року, факт підробки якого встановлено в межах кримінального провадження. Рішення про відчуження спірної квартири нею (як і останнім власником) не приймалося.

Так, судом встановлено, що майно, на яке територіальна громада м. Києва претендує, як на відумерлу спадщину, було відчужене на користь ОСОБА_1 , а на даний час власником майна є ОСОБА_3 , яка є добросовісним набувачем.

Отже, при відчуженні спадкового майна територіальна громада м. Києва має право лише на відшкодування вартості спадкового майна за ринковими цінами, а таких позовних вимог прокурором заявлено не було. Більш того, позовні вимоги до ОСОБА_3 прокурором також не заявлялись.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як визначено у ч. ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, адже територіальна громада у цих правовідносинах має право лише на отримання грошової компенсації його вартості, оскільки спадкове майно відчужене особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача.

З огляду на те, що позивач не має жодних майнових прав на спірну квартиру, а має лише право на компенсацію її вартості, не підлягає задоволенню і вимоги про витребування цього майна, тим більше, що власником майна є третя особа, до якої не пред`явлено позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року та про скасування державних реєстрацій права власності на це майно, слід зазначити наступне.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (див. пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 року у справі № 925/1265/16; пункт 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18; пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17).

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, пункт 57 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі № 338/180/17, пункт 89 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 55 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 року у справі № 334/3161/17).

Оскільки належним способом захисту прав територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради у зв`язку з відчуженням спадкового майна - квартири АДРЕСА_1 , особою, яка не є спадкоємцем, на користь добросовісного набувача, є отримання грошової компенсації, то позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири від 03.07.2009 року та про скасування державної реєстрацій права власності на це майно є неналежним способом захисту прав територіальної громади м. Києва та не підлягають задоволенню з цих підстав.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, то питання щодо розподілу судового збору судом не вирішується, а іншими учасниками справи не надано належних доказів на підтвердження понесення судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. 66 Закону України «Про нотаріат», ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. ст. 15, 16, 46, 334, 1216, 1220, 1258 - 1265, 1272, 1277, 1280 Цивільного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 12, 13, 19, 76-81, 82, 133-141, 158, 259, 263-265, 273, 353, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 6 (назву змінено на Печерська окружна прокуратура міста Києва) в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_3 про визнання договору недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію, визнання спадщини відумерлою та витребування майна - відмовити.

Заступник керівника Київської місцевої прокуратури № 6 (назву змінено на Печерська окружна прокуратура міста Києва), 01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2.

Позивач: Київська міська рада, 01044, м. Київ, Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: ОСОБА_3 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений та підписаний 15.01.2026 року.

Суддя І.В. Григоренко