Ухвала суду № 136879178, 27.05.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"27" травня 2026 р. Справа № 918/673/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., розглянувши заяву Фермерського господарства "Узун-Трейд" про забезпечення позову у справі № 918/673/26 за позовом фізичної особи-підприємця Узуна Олександра Васильовича,

Фермерського господарства "Узун-Трейд"

до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс"

про стягнення заборгованості в сумі 216 774 грн 63 коп.,

без виклику учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року фізична особа-підприємець Узун Олександр Васильович, Фермерське господарство "Узун-Трейд" звернулися до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 216 774 грн 63 коп., з яких: 92 588 грн 49 коп. (83 118 грн 96 коп. - основний борг, 5 638 грн 20 коп. - інфляційні втрати, 1 728 грн 42 коп. - 3% річних, 2 102 грн 91 коп. - пеня в розмірі 0,01%) - стягнути на користь фізичної особи-підприємця Узуна Олександра Васильовича, а 124 186 грн 14 коп. (111 484 грн 95 коп. - основний борг, 7 562 грн 34 коп. - інфляційні втрати, 2 318 грн 28 коп. - 3% річних, 2 820 грн 57 коп. - пеня в розмірі 0,01%) - на користь Фермерського господарства "Узун-Трейд".

Підставою позову позивачем-1 зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди техніки з екіпажем від 15 серпня 2025 року № 18-08-25МО, укладеного між фізичною особою-підприємцем Узуном Олександром Васильовичем та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за надані послуги в сумі 83 118 грн 96 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем-1 заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем-1 з посиланням на пункт 8.3. вказаного договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 102 грн 91 коп. Також позивачем-1 з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 1 728 грн 42 коп. та інфляційних втрат в розмірі 5 638 грн 20 коп.

Підставою позову позивачем-2 зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору оренди техніки з екіпажем від 15 серпня 2025 року № 17-08-25МО, укладеного між Фермерським господарством "Узун-Трейд" та Приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс", а саме зобов`язань щодо здійснення в повному обсязі оплати за надані послуги в сумі 111 484 грн 95 коп. в строки, встановлені умовами договору, внаслідок чого позивачем-2 заявлено до стягнення заборгованість у спірній сумі. Крім того у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання позивачем-2 з посиланням на пункт 8.3. вказаного договору заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 2 820 грн 57 коп. Також позивачем-2 з посиланням на ст. 625 Цивільного кодексу України заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 2 318 грн 28 коп. та інфляційних втрат в розмірі 7 562 грн 34 коп.

Ухвалою суду від 27 травня 2026 року позовну заяву фізичної особи-підприємця Узуна Олександра Васильовича, Фермерського господарства "Узун-Трейд" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, судове засідання для розгляду справи призначено на 29 червня 2026 року на 10:00 год.

Одночасно із позовною заявою надійшла заява Фермерського господарства "Узун-Трейд" про забезпечення позову, в якій посилаючись на ст. 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на:

- грошовi кошти, що належать Приватному підприємству "Агро-Експрес-Сервіс", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать Приватному підприємству "Агро-Експрес-Сервіс" у межах суми позовних вимог на загальну суму 124 186 грн 14 коп.;

- нерухоме майно, яке належить та буде належати Приватному підприємству "Агро-Експрес-Сервіс" у межах суми позову (124 186 грн 14 коп.), лише в межах різниці між сумою ціни позову та арештованих грошових коштів у разі їх недостатності.

Заявник зазначає, що необхідність вжиття заходів забезпечення позову зумовлена обґрунтованим припущенням, що з урахуванням предмета спору невжиття таких заходів також може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог Фермерського господарства "Узун-Трейд" чим фактично буде нівельована функція судового рішення як механізму дійсного поновлення порушених прав та інтересів. Також заявник зазначає, що на даний час у провадженні Господарського суду Рівненської області перебувають справи, відповідачем в яких є Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс". Крім того заявник зазначає, що між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕТА" було підписано мирову угоду від 23.03.2026 року у справі № 918/30/26, відповідно до якої відповідач за розстроченням протягом 2026 року має сплатити близько 7 (семи) мільйонів гривень. Також заявник зазначає, що рішенням Господарського суду Рівненської області від 27 квітня 2026 року у справі № 918/282/26 з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" стягнуто 282 951 грн 58 коп. основного боргу, 28 895 грн 67 коп. пені, 2 821 грн 11 коп. - 3% річних, 5 336 грн 55 коп. - інфляційних втрат та 3 840 грн 06 коп. - витрат по оплаті судового збору. Додатковим рішенням по цій же справі стягнуто з Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 000 грн 00 коп. Окрім того заявник зазначає, що щодо Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" видано низку наказів про примусове виконання рішень зі стягнення заборгованості.

26 травня 2026 року від Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" через систему "Електронний суд" надішли заперечення на заяву Фермерського господарства "Узун-Трейд" про забезпечення позову, в яких просить відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову. Зокрема відповідач зазначає, що Фермерське господарство "Узун-Трейд" в своїй заяві взагалі не вказує обґрунтовані обставини, які б свідчили про необхідність вжиття судом заходів забезпечення позову. Як зазначає відповідач, наявність закінчених або триваючих судових спорів жодним чином не може вказувати на неможливість виконання відповідачем судових рішень. Крім того відповідач зауважує, що відсутнє будь-яке відкрите виконавче провадження з примусового виконання рішення суду щодо Приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс". Також відповідач зазначає, що жодних доказів, які б переконливо свідчили про наявність достатньо обґрунтованого припущення стосовно можливості невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі невжиття такого заходу забезпечення позову, позивачем-2 не було долучено до заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ГПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно з ч. 3 та ч. 4 ст. 140 ГПК України, суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін.

За наслідками дослідження вимог заяви, наведеного заявником обґрунтування вимог та доданих ним до заяви доказів, та відсутність підстав для зустрічного забезпечення (оскільки заходи забезпечення не передбачають значних та не відновлювальних матеріальних втрат для відповідача чи інших осіб, а доказів, що вказували б на можливі збитки, яких може зазнати відповідач, та їх розмір, на момент вирішення питання про забезпечення позову матеріали справи не містять), суд не встановив підстав, які б вказували на необхідність виклику заявника та/або витребування від нього додаткових пояснень або додаткових доказів.

Відтак, наведених у заяві пояснень та доданих до заяви доказів достатньо для розгляду заяви.

Враховуючи наведене, заява розглядається за загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 140 ГПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Таким чином, вирішуючи питання щодо вжиття заходів забезпечення позову суд враховує наступне.

Статтею 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Заходи до забезпечення позову можуть вживатися лише за умов, визначених ст. 136 ГПК України, а саме якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду; якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ГПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 4 ст. 137 ГПК України).

Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, з метою забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, своєю чергою, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при його виконанні у випадку задоволення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до положень ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У порушення вищевикладеного, позивачем-2 в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача2, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженої доказами наявності підстав для забезпечення позову. Позивачем-2 також не доведено наявності фактичних обставин, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на реальне ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення позовної вимоги.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем-2 достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволенні заяви позивача-2 про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено (ч. 8 ст. 140 ГПК України).

Витрати по сплаті судового збору за подання заяви про забезпечення позову покладаються судом на заявника - Фермерське господарство "Узун-Трейд".

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Фермерського господарства "Узун-Трейд" про забезпечення позову у справі № 918/673/26 - відмовити.

Ухвала згідно частини 2 статті 235 ГПК України підписана та набрала законної сили 27 травня 2026 року та відповідно до Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя Політика Н.А.