Рішення № 136877694, 27.05.2026, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/3011/26

Провадження № 2/750/2072/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року м. Чернігів

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

судді - Рахманкулової І.П.,

секретаря Левченка К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

у березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 279-308-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами) від 23 листопада 2017 року в сумі 28386 грн. 55 коп.

Обґрунтовано позов тим, що 23 листопада 2017 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_1 (далі Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено Кредитний Договір № 279-308-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами) (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, якою є правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. Сума кредиту 28026 грн. 91 коп., строк кредиту складав 36 місяців. Мета отримання кредиту на споживчі потреби. Процентна ставка 15% річних. Акціонерне товариство «Мегабанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами в порядку, передбаченому умовами договору, однак відповідач свої зобов`язання за договором не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість. На даний час право вимоги до відповідача за договором № 279-308-850-2-17-Г від 23 листопада 2017 року перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ», а тому позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження; визначено сторонам строк для подачі заяв по суті справи.

Представник відповідача засобами поштового зв`язку надіслала до суду відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надано до суду первинні документи, які підтверджують суму заборгованості 28386 грн. 55 коп. за кредитним договором та не надано документів, які підтверджують суму видачі кредитних коштів відповідачу. Крім того, представник зазначила, що відповідач своїм підписом у кредитному договору погодила комісію за обслуговування кредитної заборгованості, проте, банк не роз`яснив за які конкретні дії відповідача буде взята комісія за обслуговування кредитної заборгованості. Отже, наданих доказів у їх сукупності недостатньо для підтвердження обставин отримання відповідачем від позивача кредитних коштів.

Також, представник просила зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами до 2000 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, просив справу розглянути за його відсутності, зазначивши, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилися, надіславши відзив на позовну заяву.

На підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив таке.

23 листопада 2017 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі АТ «МЕГБАНК», Банк) та ОСОБА_1 (далі Клієнт, Боржник, Відповідач) було укладено Кредитний Договір № 279-308-850-2-17-Г (з ануїтетними платежами) (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, якою є правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. (а.с. 53).

Розділом 2 кредитного договору встановлені умови та порядок надання кредиту, а саме: кредит надається на строк з 23 листопада 2017 року по 20 листопада 2020 року включно. Загальний розмір кредиту 28026 грн. 91 коп. Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості 15%. Реальна річна процентна ставка 100.341%. Розмір комісійної винагороди обслуговування кредитної заборгованості складає 2.5% від суми кредиту та сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що нарахування процентів за користування кредитом проводиться з 1-го по останній календарний день звітного місяця, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році та процентної ставки, передбаченої договором.

Сторони погодили та своїм підписом позичальник підтвердила, що цей Кредитний договір з усіма додатками та Договором, являють у сукупності для сторін один єдиний Договір, у зв`язку з чим істотні умови, які є обов`язковими для Договору відповідно до чинного законодавства України, можуть міститися як у тексті цього Кредитного договору, чи додатках до нього, так i у Договорі (додатках до нього) (п. 5.4 Кредитного договору).

Також позичальник своїм підписом підтвердила, що з правилами, які розміщені на офіційному сайті Кредитодавця www.megabank.ua та/або у відділеннях Кредитодавця, а також з умовами цього Кредитного договору, ознайомлена і згодна; один оригінал Договору із додатками, тарифи, паспорт споживчого кредиту нею отримані (п. 5.5 Кредитного договору).

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 20.11.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.

Випискою по особовому рахунку за період з 23.11.2017 по 02.12.2022 підтверджується видача позичкових коштів відповідно договору № 279-308-850-2-17-Г від 23.11.2017 у сумі 28026 грн. 91 коп. та рух коштів по рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_2 (а.с. 39-43).

03 вересня 2024 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, за умовами якого банк відступив новому кредитору належні банку, а новий кредитор набув права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим договором (а.с. 15-17).

Копією платіжної інструкції кредитового переказу № 66895 від 31 липня 2024 року підтверджується перерахування Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» на рахунок Акціонерного товариства «Мегабанк» ціни продажу, як це передбачено умовами договору про відступлення права вимоги № GL1N426240 (а.с. 18).

З копії витягу з Додатку № 1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03 вересня 2024 року слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 279-308-850-2-17-Г від 23 листопада 2017 року в сумі 28386 грн. 55 коп. (а.с. 51).

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (новий кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» (первісний кредитор) укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступив новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набув права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку № 1 до цього договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов?язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (овердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру в Додатку № l до цього договору. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти в сумі та в порядку, визначених цим договором. Права вимоги, що відступаються за цим договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024, переможцем яких став первісний кредитор (а.с. 13-14, 19).

Копіями платіжних інструкцій до кредитового переказу № 1074 від 27 грудня 2024 року, № 1091 від 31 січня 2025 року, № 1822 від 22 вересня 2025 року підтверджується сплата позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» ціни договору, як це передбачено умовами договору (а.с. 31).

З копії витягу з Реєстру боржників до Договору про відступлення прав вимоги № 1/12 від 27 грудня 2024 року слідує, що позивач набув право грошової вимоги, зокрема, до відповідача за договором № 279-308-850-2-17-Г від 23 листопада 2017 року в сумі 28386 грн. 55 коп. (а.с. 32).

За пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Акціонерне товариство «Мегабанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами, однак відповідач свої зобов`язання щодо їх повернення належним чином не виконувала, у зв`язку з чим за розрахунком, наданим позивачем, утворилася заборгованість у сумі 28386 грн. 55 коп., до якої входить: 12158 грн. 90 коп. заборгованість за основним боргом; 670 грн. 40 коп. заборгованість за процентами, 15557 грн. 25 коп. заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями (а.с. 44).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частинами першою, другою статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Згідно із частиною другою статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Факт отримання відповідачем кредитних коштів та користування ними підтверджується виписками по рахунку відповідача, відкритому в Акціонерному товаристві «Мегабанк» (а.с. 33-43).

Доказів, які б спростовували зазначені обставини та розмір заборгованості, відповідач суду не надала.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості по комісії за обслуговування кредиту суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пунктів 2.8, 2.9 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У договорі № 279-308-850-2-17-Г від 23.11.2017, що укладений між відповідачем та первісним кредитодавцем встановлено, що комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування) нараховується за ставкою 2.5 відсотків від суми кредиту сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця (п. 2.8) та відповідно довідки-розрахунку заборгованості складає 15557 грн. 25 коп.

При цьому в укладеному сторонами кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, а також відсутні докази надання таких послуг відповідачу.

Ураховуючи, що позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати комісію за управління кредитом заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Аналогічних висновків у справі з подібними правовідносинами дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією за обслуговування кредиту в сумі 15557 грн. 25 коп. задоволенню не підлягає.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 листопада 2017 року № 279-308-850-2-17-Г, яка підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК Єврокредит» становить 12829 грн, 30 коп., з яких 12158 грн. 90 коп. заборгованість за кредитом, 670 грн. 40 коп. заборгованість по сплаті відсотків.

Відповідно до статті 141 ЦПК України суд здійснює розподіл судових витрат.

Так, право на правничу допомогу в Україні гарантовано статтею 59 Конституції України та статтею 15 ЦПК України.

Відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення є одним із основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивачу правничу допомогу надавало Адвокатське об`єднання «Альянс ДЛС» на підставі договору № 1/07 про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року (а.с. 25-28).

Згідно із копією акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12100425 від 05 січня 2026 року вартість послуг, наданих Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» позивачу (боржник ОСОБА_3 ), становить 11200 грн. (а.с. 52).

Відповідно до норм частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із частинами першою, другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише ті витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.

Враховуючи викладене, проаналізувавши детальний опис наданих адвокатом позивачу послуг, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи складність справи, що така розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, наявність сталої судової практики в такій категорії справ, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу в даній справі, однак в сумі 4000 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 10-13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (місцезнаходження юридичної особи: провул. Ушинського, 1, офіс 105, м. Дніпро; ідентифікаційний код юридичної особи - 40932411) заборгованість за договором № 279-308-850-2-17-Г від 23 листопада 2017 року в сумі 12829 грн. 30 коп. (дванадцять тисяч вісімсот двадцять дев`ять грн. 30 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» 1203 грн. 14 коп. у відшкодування судових витрат та 4000 грн. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 травня 2026.

Суддя І. П. Рахманкулова