Постанова № 136875109, 26.05.2026, Перемишлянський районний суд Львівської області

Справа №449/369/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2026 м. Перемишляни

Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

судді: Гуняк О.Я.,

за участю секретаря судових засідань: Тивонюка С.Р.,

розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Відділення поліції №2 Львівського районного управління поліції №2 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

за ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , 11.03.2026 року, о 01 год 07 хв., в м.Перемишляни по вул. Галицькій, керував транспортним засобом марки «»MERCEDES-BENZ D210», державний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, нечітка ходьба, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного приладу Алкотестера Драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив п.2.5. ПДР. Окрім цього, ОСОБА_1 , 11.03.2026 року, о 01 год 07 хв., в м.Перемишляни по вул. Галицькій, керував транспортним засобом марки «»MERCEDES-BENZ D210», державний номерний знак « НОМЕР_1 », був неуважний, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та з`їхав з дороги, внаслідок чого автомобіль отримав механічні пошкодження з маетральними збитками, чим порушив п.2.3.б. ПДР.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що судочинство з розгляду справ про адміністративні правопорушення здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їх правових позицій, прав і інтересів засобами, передбаченими законом, а суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

В призначене судове засідання на 09:00 год. 05.05.2026 р., ОСОБА_1 та його захисник Тимошик І.Я., не з`явилися, проте від останнього надійшли заяви про відкладення розгляду справи.

В судове засідання призначене на 09:00 год. 26.05.2026 р., ОСОБА_1 та його захисник Тимошик І.Я., також не з`явилися, однак від останнього надійшло клопотання про витребувавння в Управлінні Карного розшуку ГУНП у Львівській області, відеозапису з вуличної відеокамери, що знаходиться по вул. Галицькій, біля/навпроти автозаправної станції «Укрнафта» в м.Перемишляни, Львівського району за 11.03.2026 р. в період між 00 год 05 хв. по 02 год. 25 хв. в зв`язку із складністю витребування доказів по справі, а саме ненадання відповіді на адвокатський запит.

Суд вважає, що у задоволенні такого слід відмовити, оскільки в судовому засіданні 15.04.2026 року, судом було задоволено клопотання захисника Москаля В.В., про відкладення судового засідання, у зв`язку з аналогічним клопотанням, а саме необхідністю витребування захисником відеозапису з камер, що охоплює станцію АЗС «УКРНАФТА», що вбачається із протоколу (журналу) судового засідання від 15.04.2026 р.

Слід зазначити, що згідно п.1 ч.1 ст.20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правничої допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правничої допомоги, зокрема: звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

Окрім того, адвокатом Тимошик І.Я. не наведено жодних аргументованих фактів щодо отримання перешкод чи складності у отриманні (витребуванні) необхідних доказів.

Більше того, надана копія запиту для суду, сформована адвокатом Тимошик І.Я. та датована 06.05.2026 р., однак останнім не долучено жодних відомостей про надіслання такого адвокатського запиту Управлінню Карного розшуку ГУНП у Львівській області чи відмови в отримані запитуваної інформації.

Окрім того, слід зазначити, що судові засідання були призначені на: 08.04.2026 р., 15.04.2026 р., 05.05.2026 р. та 26.05.2026 р., однак такі неодноразово відкладались за клопотаннями (заявами) сторони захисту.

Слід зазначити, що ОСОБА_1 була надана фахова правова допомога про що свідчать: договори №б/н від 02.04.2026 р. (ордери на надання правничої допомоги серії ВС №1435007 від 02.04.2026 р.) та ордери на надання правничої допомоги серії ВС №1428487 від 05.05.2026 р.

Згідно вимог ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - восьмій цієї статті.

Таким чином, слід зауважити, що захисником не подано жодного підтвердження про те, що останнім взагалі скеровувались такі адвокатські запити, у зв`язку із чим суд розцінює цю позицію захисту з метою уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до наступного висновку.

Беручи до уваги те, що до суду надійшло 2 (дві) справи про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП та ч.1 ст.130 КУпАП, то відповідно до ст. 36 КУпАП слід об`єднати справи: №449/370/26 (номер провадження 3/449/164/26) та №449/369/26 (номер провадження 3/449/163/26), в одне провадження та присвоїти справі - №449/369/26 (номер провадження 3/449/163/26).

Згідно пунктів 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів,щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, наявність у водія хоча б однієї вищевказаної ознаки сп`яніння є підставою для проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Сама правова природа цієї норми має імперативний характер та зобов`язує кожного, хто має дозвіл на керування транспортними засобами неухильно дотримуватись цього пункту.

Згідно з п. п. 6, 7 та 13 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок № 1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що вищевказаними приписами передбачена чітка процедура направлення водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або незгоди водія з його результатами, такий огляд, відповідно до приписів закону, проводиться в закладах охорони здоров`я. Іншого порядку не існує.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З долучених до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу Драгер та в медичному закладі.

При цьому, мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до п.2.5 ПДР правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч.1 ст.130 КУпАП.

До того ж, з вищевказаних відеозаписів не вбачається будь-яких дій працівників поліції щодо примушення ОСОБА_1 до відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а навпаки, працівниками поліції було роз`яснено процедуру проходження освідування та наслідки відмови від її проходження, з якою ОСОБА_1 не погодився.

При цьому, волевиявлення ОСОБА_1 як водія транспортного засобу, на відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у передбаченому законом порядку було добровільним та усвідомленим.

Зважаючи на висловлену ОСОБА_1 відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівниками поліції було повідомлено такого про наслідки такої відмови, а саме складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад, передбачений ст. 130 КУпАП.

Так, п. 1 та п. 3 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року, передбачено, що поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, та які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.

Згідно ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливо лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На думку суду, дії працівників поліції узгоджуються з вимогами Інструкції про порядок виявлення водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, а кваліфікація дій ОСОБА_1 , відповідає кваліфікуючим ознакам норми ч.1 ст. 130 КУпАП.

Як вбачається із постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №6807882 від 11.03.2026 р., до ОСОБА_1 застосовано адміністратвине стягнення у вигляді штрафу за скоєння адміністративного правопорушення передбаченого с.1 ст.126 КУпАП.

Згідно пункту 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу.

Аналізуючи зміст протоколів про адміністративне правопорушення суд дійшов висновку, що в протоколах про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не висловив будь-яких зауважень щодо його змісту.

Слід зазначити, що протоколи про адміністративне правопорушення складені уповноваженою посадовою особою і жодних відомостей станом на день розгляду справи, про те, що дії посадової особи, що їх складала, ОСОБА_1 оскаржувалися, в матеріалах справи відсутні. Тобто останній не звертався із скаргами на дії працівників поліції до їх безпосереднього керівництва щодо неправомірних дій працівників поліції під час складення ними протоколу, а також не звертався із позовом до суду в порядку КАСУ щодо дій працівників поліції.

Будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів, що працівники поліції обмежували права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушували свої службові обов`язки, в суді не надано.

Вищезазначені обставини підтверджуються: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №611826 від 11.03.2026 р. та серії ЕПР1 №611823 від 11.03.2026 р., Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відеозаписами на компакт диску, схемою місця ДТП, постановою про накладення адміністративного стягнення серії серії ЕНА №6807882 від 11.03.2026 р., а також іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Таким чином, протоколи про адміністративне правопорушення складені у відповідності до вимог чинного законодавства, а викладені у ньому обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами, натомість дії ОСОБА_2 та його захисника суд розцінює як позицію захисту з метою уникнення ним відповідальності.

Вказані зібрані по справі докази є належними та допустимими, є взаємоузгодженими між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень. Сумніви у їх належності та достовірності у суду не виникає.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що з огляду на наявність відео з місця події, яке дозволяє встановити дійсні обставини справи, а також належним чином оформлені матеріали про адміністративне правопорушення, не можуть слугувати підставою для закриття провадження у справі, а формальний підхід до розгляду цієї справи, на переконання суду, не відповідатиме завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначеного у статті 1 цього Кодексу.

Проаналізувавши вищевказані документи, відео, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд вважає, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості. У своїй сукупності ці докази є достатніми для прийняття рішення. Доказів, які б спростовували наведені в протоколах обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 року зазначив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій ОСОБА_1 зобов`язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм Закону.

Згідно з п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність за вказане правопорушення настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається із санкції ч.1 ст.130 КУпАП (із змінами) у разі притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на водія накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно п. 1.4. ПДР України кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 2.3 Б ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Як вбачається із письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах адміністративної справи, останній в таких зазначив, що - "11.03.2026 р. близько 01 год 07 хв, він рухався своїм авто "Мерседес", номерний знак " НОМЕР_1 ", на виїзді з Перемишляни, замкнуло рульову і він не впорався з керуванням і допустив перекидання авто".

Більше того, слід зазначити, що із схеми місця ДТП вбачається, що така підписана ОСОБА_1 і будь-яких зауважень стосовно її змісту, останнім не зазначено.

З диспозиції ст. 124 КУпАП слідує, що відповідальність по ній настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до ст.124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

За таких обставин, встановлюючи наявність чи відсутність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст. 124, ч.1 ст.130 КпАП України, повністю доведена.

Відповідно до ст. 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі ст.124 КУПАП, ч.1 ст. 130 КпАП України та керуючись ст.ст. 24, 36, 221, 283, 284, 289 КУпАП України, -

п о с т а н о в и в:

справу №449/369/26 (номер провадження 3/449/163/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП та справу №449/370/26 (номер провадження 3/449/164/26) про ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, об`єднати в одне провадження та присвоїти справі - №449/369/26 (номер провадження 3/449/163/26).

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст.124 КпАП України та обрати йому покарання у виді адміністративного штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. (вісімсот п`ятдесят) гривень.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення передбаченогоч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушеннята накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності до ст. 36 КпАП Україниостаточно накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 ( однієї тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір, що становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу 665 грн. 60 коп.

Реквізити для оплати штрафу:

-отримувач: ГУК у Львівській області; код отримувача: ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку: UA 268999980313040149000013001; код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Реквізити для оплати судового збору:

-отримувач: ГУК Львів/Перемишлянська ТГ/ 22030101; код отримувача: ЄДРПОУ 38008294; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку ( IBAN) : UA 328999980313121206000013889; код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Перемишлянський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Гуняк О.Я.