Постанова № 13687494, 18.11.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

18.11.10 Справа № 1/16

м. Львів

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Процика Т.С.

суддів Дубник О.П.

Скрипчук О.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства (далі ПрАТ) «МТС Україна»від 08.09.2010р. № 15/1294

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010р.

у справі № 1/16

за позовом Прокурора Глибоцького району в інтересах держави в особі Глибоцької районної ради, смт. Глибока Чернівецької області

до відповідача ПрАТ «МТС Україна», м Київ

про звільнення орендованого приміщення

за участю представників:

прокурор - Рогожнікова Н.Б. – прокурор відділу;

від позивача - Бадюк О.І.–в.о. начальника юридичного відділу;

від відповідача - Ліпенко Ю.К., Медвідь І.І. –представники.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010р., суддя Дутка В.В., позов задоволено, зобов’язано Приватне акціонерне товариство «МТС Україна», м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937, звільнити частину труби котельні, що знаходиться по вул. Бойка, 2 у смт. Глибока Чернівецької області, шляхом демонтажу антенофідерних пристроїв у 15-денний строк з дня набрання цим рішенням законної сили; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «МТС Україна», м. Київ, вул. Лейпцизька, 15, код 14333937 у дохід державного бюджету 85 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст.2, 3, 17, 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»ст.ст. 759, 763, 764, 785 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), ст.284 Господарського кодексу України (далі ГК України), а також тим, зокрема, що оскільки договір оренди, укладений між позивачем і відповідачем припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який він був укладений, позивач попередив відповідача про його припинення, а також про непродовження його дії на наступний строк, відсутні правові підстави для перебування відповідача у займаному ним приміщенні, а тому позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПрАТ «МТС Україна», відповідач у справі, подало апеляційну скаргу та письмові пояснення, в яких просить скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010р. у справі № 1/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову прокурора, оскільки оскаржене рішення місцевого господарського суду прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, а висновки, викладені судом у рішенні не відповідають обставинам справи, з огляду на наступне.

Зокрема, скаржник у письмових поясненнях відзначив, що суд першої інстанції в порушення ст.15 ГПК України, прийняв рішення з порушенням правил територіальної підсудності, що є відповідно до ст.104 ГПК України у будь-якому випадку підставою для скасування рішення.

Глибоцька районна рада, позивач у справі, подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010р. у справі № 1/16 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду.

Представники учасників судового процесу у судовому засіданні підтримали свої доводи, вимоги та заперечення, викладені відповідно в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу у судовому засіданні, суд встановив наступне.

Прокурор Глибоцького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Глибоцької районної ради звернувся до Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв’язок»м. Київ (правонаступник ПрАТ «МТС Україна») про звільнення орендованого приміщення, розташованого в смт. Глибока на вул. Бойка, 2 Чернівецької області, орендарем якого згідно з договором оренди нерухомого майна від 10 січня 2007 року №3/870 ВП 2007-01109 було ЗАТ «Український мобільний зв’язок»в особі директора Західного територіального управління –відокремленого підрозділу ЗАТ «УМЗ».

Як встановлено судом першої інстанції і це вбачається з матеріалів справи, 10.01.2007р. між Глибоцькою районною радою та ЗАТ «УМЗ», в особі директора Західного територіального управління –відокремленого підрозділу ЗАТ «УМЗ»Ворко Людмили Олександрівни, яка діє на підставі довіреності № 01-14 від 01.01.2007р. було укладено договір оренди нерухомого майна №3/870ВП2007-О 1109 (а.с.а.с.11-16), за яким позивач (Орендодавець) передає, а відповідач (Орендар) приймає в строкове платне користування частину труби котельні для розташування антенно фідерних пристроїв, що знаходиться за адресою: Чернівецька область, смт. Глибока, вул.Бойка, 2 (надалі –Об’єкт оренди). Об’єкт оренди переданий відповідачеві, що засвідчено актом приймання-передачі від 10.01.2007р.

Тобто, вимоги які заявлені прокурором є спором, який виник між ПрАТ «МТС Україна»та Глибоцькою районною радою з договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна про зобов’язання щодо виконання умов договору оренди.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.

Передбачені ст.16 ГПК України правила виключної підсудності не поширюються на позови, що виникають із зобов’язань щодо прав на нерухоме майно (найм, оренда, застава, тощо). До таких позовів застосовуються загальні правила підсудності.

Відповідно до ч. 4 ст. 15 ГПК України якщо юридичну особу представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, територіальна підсудність спору визначається з урахуванням частин першої - третьої цієї статті залежно від місцезнаходження відособленого підрозділу.

Як зазначено у роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 28.07.1994р. № 02-5/492 «Про участь у судовому процесі відособлених підрозділів юридичних осіб»коло повноважень відособленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і стягнення здійснюється господарським судом з юридичної особи або на її користь.

У п. 27.1 Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007р. № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам» зазначено, що територіальна підсудність справи за участю відособленого підрозділу юридичної особи визначається відповідно до вимог статті 15 ГПК за місцем знаходження відособленого підрозділу, якому надано право здійснювати повноваження сторони від імені юридичної особи. Господарським судам слід також враховувати, що оскільки відособлений підрозділ юридичної особи діє у межах наданих йому повноважень, то подання позову за місцем знаходження цього підрозділу правомірне лише тоді, коли спір випливає саме з його діяльності. У разі відсутності у відособленого підрозділу відповідних повноважень та/або коли спір не пов'язаний з діяльністю цього підрозділу позовні матеріали або справа надсилається за підсудністю до господарського суду за місцем знаходження юридичної особи.

Судом встановлено, що спірний договір оренди укладено між юридичною особою - ЗАТ «УМЗ»(її представником на підставі довіреності –директором Західного територіального управління –відокремленого підрозділу ЗАТ «УМЗ») та відповідачем, а не між структурним підрозділом - Чернівецькою філією ЗАТ «УМЗ»та відповідачем.

Тобто, у цьому випадку подання позову за місцем знаходження цього підрозділу (Чернівецька філія) було б правомірним лише тоді, коли спір випливав би саме з його діяльності, проте як відзначив представник відповідача, спірний договір оренди був підписаний директором Західного територіального управління –відокремленого підрозділу ЗАТ «УМЗ», а випливає спір саме з діяльності юридичної особи, оскільки право на розміщення спірних антеннофідерних пристроїв для здійснення свої діяльності мала і має лише юридична особа ЗАТ «УМЗ»та ПрАТ «МТС Україна»відповідно, так як таке право надане лише особі, яка має відповідну ліцензію, а ліцензія серії АА № 720189, видана юридичній особі ЗАТ «УМЗ»(правонаступник ПрАТ «МТС Україна»).

Отже, у цьому випадку позов подано до юридичної особи який не виник з питань діяльності її відокремленого підрозділу, розташованого поза місцезнаходженням юридичної особи, а тому такий позов не може бути пред’явлений до господарського суду за місцезнаходженням її відокремленого підрозділу (Чернівецької філії).

Наявна у матеріалах справи копія довіреності № 0452/10 від 11.06.2010р. (а.с.72), видана ПрАТ «МТС Україна»керівникові групи магазину Чернівецької філії ПрАТ «МТС Україна»Самелюку Андрію Юліановичу не є належним та допустимим доказом у розумінні ст.34 ГПК України наявності повноважень у Чернівецької філії ПрАТ «МТС Україна»для розгляду спору у цій справі за місцезнаходженням філії, оскільки як вже було зазначено вище спір не виник з питань діяльності відокремленого підрозділу юридичної особи, а також вищезгадані довіреність видана не на керівника Чернівецької філії ПрАТ «МТС Україна», а на керівника групи магазину Чернівецької філії ПрАТ «МТС Україна», що не є тотожним.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33, 34 ГПК України, та оцінюючи усі докази, які містяться у матеріалах справи в сукупності, Львівський апеляційний господарський суд вважає рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010р. у справі № 1/16 таким, що підлягає скасуванню на підставі п.6 ч.3 ст.104 ГПК України.

Як вбачається з п.25 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. за № 01-8/675, згідно з пунктами 6 і 7 частини другої статті 104 ГПК України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

- рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у частині третій статті 17 ГПК;

- рішення прийнято господарським судом з порушенням правил виключної підсудності.

У разі скасування рішення місцевого господарського суду з відповідних підстав апеляційна інстанція повертає матеріали справи до зазначеного господарського суду, а останній, з урахуванням наведеного в постанові апеляційної інстанції, - надсилає ці матеріали за встановленою підсудністю в порядку статті 17 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 15, 17, 33, 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу задовільнити частково.

2. Скасувати рішення Господарського суду Чернівецької області від 26.08.2010р. у справі № 1/16.

3. Повернути матеріали справи № 1/16 до Господарського суду Чернівецької області для надіслання справи за встановленою (територіальною) підсудністю.

Головуючий суддя Процик Т.С.

Суддя Дубник О.П.

Суддя Скрипчук О.С.