Ухвала суду № 136874595, 27.05.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4415/26

Провадження №: 1-кс/336/404/2026

УХВАЛА

Іменем України

27 травня 2026 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі слідчого ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ ВП № 3 ЗРУП Головного управління Національної поліції в Запорізькій області по кримінальному провадженню № 120260820800000472 від 01.04.2026 про арешт майна ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, українця, із неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх та малолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.05.2026 Слідчий звернувся до суду із погодженим прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного.

В обґрунтування заявленого клопотання ВКАЗАВ, ЩО

У провадженні СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026082080000472 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила злочини передбачені ст. 309, 317 КК України, судимість за який не знята і не погашена в установленому законом порядку, на шлях виправлення не став та вчинив злочин при наступних обставинах:

Так, при невідомих обставинах ОСОБА_5 , маючи умисел на придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон, з метою збуту, придбав таблетки білого кольору, які згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/9012-НЗПРАП від 07.05.2026 являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон, який став незаконно зберігати з метою збуту при собі.

05.05.2026 приблизно о 13 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон, перебуваючи біля магазину «АТБ» за адресою м. Запоріжжя пр. Моторобудівників 62, зустрівся із ОСОБА_6 , якій було доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, за грошову винагороду від ОСОБА_6 , у розмірі 1000 гривень, збув шляхом передачі останній із рук в руки три блістери, у яких перебувало по 10 таблеток білого кольору (загальна кількість 30 таблеток), які, згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/9012-НЗПРАП від 07.05.2026 являються наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон, маса якого складає 0,669 г в перерахунку на основу, котру у подальшому ОСОБА_6 видала співробітникам поліції.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше вчинила злочини передбачені ст. 309, 317 КК України, судимість за який не знята і не погашена в установленому законом порядку, діючи повторно, на шлях виправлення не став та вчинив злочин при наступних обставинах:

Так, встановлено, що при невідомих обставинах ОСОБА_5 , маючи умисел на придбання наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон, з метою збуту, діючи повторно, придбав таблетки білого кольору, які згідно з висновком судового експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України №СЕ-19/108-26/10186-НЗПРАП від 26.05.2026 являється наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон, який став незаконно зберігати з метою збуту при собі.

25.05.2026 приблизно о 15 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний намір на незаконний збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадон, діючи повторно, перебуваючи біля магазину «АТБ» за адресою м. Запоріжжя пр. Моторобудівників 62, зустрівся із ОСОБА_6 , якій було доручено проведення оперативної закупки наркотичного засобу, обіг якого обмежено метадону, за грошову винагороду від ОСОБА_6 , у розмірі 600 гривень, збув шляхом передачі останній із рук в руки два блістери, у яких перебувало по 10 таблеток білого кольору (загальна кількість 20 таблеток), які, згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС України № СЕ-19/108-26/10186-НЗПРАП від 26.05.2026 являються наркотичним засобом, обіг якого обмежено метадон, маса якого складає 0,446 г в перерахунку на основу, котру у подальшому ОСОБА_6 видала співробітникам поліції.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст. 307 КК України.

26.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Окрім того, під час проведення досудового розслідування встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_5 є власником частки квартири АДРЕСА_2 .

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Крім того, санкція ст. 307 ч.2 КК України передбачає позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна, у зв`язку із чим з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна, у разі застосування такого покарання судом, виникла необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_5 .

На підставі викладеного, слідчий просив задовольнити клопотання і винести ухвалу про арешт майна, а саме:

- приміщення квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку належить ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_1 , з метою забезпечення виконання покарання у вигляді конфіскації майна.

В судовому засідання слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити.

Підозрюваний та захисник заперечили щодо задоволення клопотання, захисник зазначив, що винність підозрюваного судом не вставлена, частка, яка йому належить не виділена, а тому арешт призведе до порушення прав інших власників та мешканців квартири, у даному випадку порушено принцип співмірності, а тому підстав для задоволення клопотання немає.

Заслухавши учасників, дослідивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП №3 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування, у кримінальному провадженні № 12026082080000472 від 01.04.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307КК України.

26.05.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 307 КК України.

Ухвалою слідчого судді від 27.05.2026 підозрюваному обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Доведено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_5 на праві приватної спільної часткової власності належить частина квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України).

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (ч. 5 ст. 170 КПК України).

Вказана норма передбачає можливість накладення арешту на майно підозрюваного щодо якого здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна.

За положеннями ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Санкція ч. 2 ст. 307 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_5 передбачає додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Окрім того, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). У положеннях пункту 4 цієї ж статті йдеться про те, що у разі задоволення клопотання слідчий суд, застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна, суд зобов`язаний застосовувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Отже, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, за наявності усіх підстав для арешту майна, слідчий суддя прийшов до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню, шляхом накладення арешту на зазначене в клопотанні майно.

Керуючись ст. 117,170-173 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.

Накласти на арешт на:

- частину квартири АДРЕСА_2 , право власності на яку належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на підставі договору купівлі продажу квартири серія та номер 14315 від 10.12.2013.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Повний текст ухвали складений та підписаний 27.05.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1