Постанова № 136874463, 21.05.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/4183/26 2-а/335/97/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2026 року м.Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Новасардової І.В., за участю секретаря судового засідання Печерей О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: інспектора 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Васильєва Ольга Вікторівна про визнання дій інспектора поліції неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Калімана М.О., звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, інспектора 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Васильєва Ольга Вікторівна, третя особа: Управління патрульної поліції в Запорізькій області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 6998313 від 09.04.2026 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначено про те, що 09 квітня 2026 року о 22:20 год інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильєвою Ольгою Вікторівною була винесена постанова серії ЕНА №6998313 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 грн.

Згідно зазначеної постанови, 09.04.2026 року о 22:13 водій, керуючи транспортним засобом Daewoo Lanos, державний номер НОМЕР_1 біля будинку 38 по пр. Соборному у м.Запоріжжя здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних т/з, позначеною дорожним знаком 5.11, чим порушив п. 17.1 ПДР на дорозі зі смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11, забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів на цій смузі. Вказане правопорушення було зафіксоване на бодікамеру Motorola Solution vb 400 №470489 та автореєстратор Xiaomi 70mai.

Вважає, зазначене рішення неправомірним, у зв`язку з чим позивач вимушений звернутися в до місцевого суду як до адміністративного суду, із проханням про визнання дій інспектора поліції протиправними та скасування винесеної ним постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і повідомив наступне. 09.04.2026 року позивач приблизно о 22 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на проспекті Соборному біля будинку 38 був зупинений інспектором патрульної поліції старшим лейтенантом поліції Васильєвою Ольгою Вікторівною та звинувачений у виїзді транспортним засобом на смугу для руху маршрутних транспортних засобів. На це позивач повідомив, що на виконання пункту 11.2 Правил дорожнього руху їхав по проспекту Соборному у правій смузі. Помітивши попереду нерівності дорожнього покриття, змінив смугу руху, об`їхав їх по лівій смузі, потім знов повернувся в праву і продовжив рух. Після проїзду перехрестя пр. Соборного з вул. Троїцькою, рухаючись у правій смузі в сторону автовокзалу, водій помітив дорожній знак 5.11 «Смуга для руху маршрутних транспортних засобів» і дорожню розмітку 1.11 «Вузька суцільна лінія з переривчастою» (переривчастою лінією з права, а суцільною зліва), яка почалася під знаком, увімкнув лівий покажчик повороту і почав виконувати дозволений даною розміткою маневр перевлаштування у ліву смугу. Вказаний маневр він здійснив протягом приблизно 20-25 метрів на відрізку дороги, позначеному розміткою 1.11, довжина якої близько 40-50 метрів, суцільну лінію 1.2 не перетинав, і тому Правил дорожнього руху не порушував. На ці пояснення інспектор патрульної поліції не зважала та почала оформлення адмінматеріалів. Як слідує з даних, зазначених у вищевказаній постанові, з моменту зупинки до моменту винесення рішення по справі пройшло близько 7 (семи) хвилин, що може свідчити про упередженість та формальний підхід до оформлення матеріалів справи, хоча позивач наголошував, що правил дорожнього руху він не порушував.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.04.2026 дану справу визначено за суддею Новасардовою І.В.

24.04.2026 року ухвалою судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, зазначених в ухвалі судді, терміном десять днів з дня вручення ухвали.

05.05.2026 року позивач надав до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 11.05.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження із особливостями, встановленими ст. ст. 268-272, 286 КАС України, відкрито провадження у справі та призначено судове засідання без повідомлення (виклику) сторін, надано учасникам справи строк для надання заяв по суті справи та роз`яснено наслідки їх неподання.

15.05.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. В обґрунтування відзиву зазначено про те, що під час несення служби інспектором управління патрульної поліції було виявлено транспортний засіб, під керуванням ОСОБА_1 , який керуючи транспортним засобом, здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначений дорожнім знаком 5.8, чим порушив п.17.1 ПДР України. Після чого, в ході розгляду справи, ОСОБА_1 було роз`яснено та дотримано права особи, що притягається до адміністративної відповідальності згідно ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. До відзиву представником відповідача додано відеозапис з відеофіксацію обставини вчинення адміністративного правопорушення.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази, які в ній містяться, у сукупності, суд доходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вказані критерії одночасно є вимогами для суб`єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Судом встановлено, що 09.04.2026 інспектором 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області старшим лейтенантом поліції Васильєвою Ольгою Вікторівною винесено постанову серія ЕНА № 6998313 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 грн.

За змістом постанови серії ЕНА № 6998313 від 09.04.2026 року вбачається, що 09.04.2026 року о 22 год. 20 хв. у м. Запоріжжя, пр. Соборний, 38, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив зупинку (рух) на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11, чим порушив п.17.1 ПДР України, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП, та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680 гривень.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу, у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

В свою чергу, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

В свою чергу, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 17.1 Правил дорожнього руху встановлено, що на дорозі із смугою для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.8 або 5.11 забороняються рух і зупинка інших транспортних засобів (крім таксі та велосипедистів) на цій смузі.

Частиною 3 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржувану постанову прийнято за відсутності належних та допустимих доказів на підтвердження в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 52 Закону України «Про дорожній рух» контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Згідно із п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Частиною першою статті 35 Закону України «Про національну поліції» передбачено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Статтею 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, в тому числі, справи про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (ч.ч.1-3, 5-6 ст.121, ст.ст.121-1, 121-2, ч.1-3 ст.122, ч.1 ст.123, ст.ст.124-1-126,) тощо. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу наведеної норми слідує, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Отже, зазначена норма має певний перелік доказів, які підтверджують відсутність або наявність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такими доказами в розумінні ст. 251 КУпАП є, зокрема, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також інші документи.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

До відзиву на позовну заяву відповідачем долучено відеозапис обставин вчинення позивачем інкримінованого йому адміністративного правопорушення та процедури складання оскаржуваного протоколу про накладення адміністративного правопорушення.

Так з дослідженого відеозапису зі службового відео реєстратора наданого відповідачем судом встановлено, що водії ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Daewoo Lanos» державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеній дорожнім знаком 5.11.

Таким чином, долучений до матеріалів справи відеозапис спростовує доводи позивача та на переконання суду, відповідач обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху.

Повноваження адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, визначені ст. 286 КАС України.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, в тому числі наданий відповідачем диск з відеозаписом події адміністративного правопорушення, суд доходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП є в повній мірі доведений відповідачем.

Адміністративне стягнення застосовано відповідачем у відповідності до вимог закону, у межах санкцій статті, за якою позивач притягнутий до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням правил чинного законодавства, доказів, які б спростовували факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем не надано, а судом таких обставин не встановлено, при цьому, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у матеріалах доказами, а тому суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 73, 79, 134, 159, 205, 211, 217, 227, 228, 241, 246, 250, 255, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, третя особа: інспектора 2 взводу 4 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції в Запорізькій області Васильєва Ольга Вікторівна про визнання дій інспектора поліції неправомірними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складання до Третього адміністративного апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Повний текст рішення складено 26 травня 2026 року.

Суддя І.В. Новасардова