Ухвала суду № 136874086, 19.05.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4609/26

1-кс/308/2947/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисників адвоката ОСОБА_5 та адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання заступника начальника відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майора поліції ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12026070000000134, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 березня 2026 року за ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, головного спеціаліста відділу цифровізації інфрастуктури, кіберзахисту, безпеки та інноваційного розвитку Управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації територіального управління БЕБ в м. Києві, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором, звернулася до слідчого судді із даним клопотанням, яке обґрунтовує тим, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, але не пізніше 23 жовтня 2025 року у ОСОБА_4 , , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 виник умисел, спрямований на заволодіння нерухомим майном потерпілої - громадянки республіки Азербайджан ОСОБА_13 та подальшого його продажу з метою власного збагачення, а саме: квартирою загальною площею 87,1 м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1138274321101), вартість якої згідно висновку експерта, станом на 16.03.2026, становить 6 225 191,00 грн.; нежитловим приміщенням (паркомісцем) загальною площею 20,6 м. кв., розташованим за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 1824765621101), вартість якого згідно висновку експерта, станом на 16.03.2026, становить 704 961,00 грн.; квартирою загальною площею 113,6 м.кв., житлова площа 66,2 м. кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_5 (РНОНМ 239020180000), вартість якої згідно висновку експерта, станом на 16.03.2026, становить 14 417 709,00 грн..

На виконання вказаного протиправного плану, у невстановлений час та місці, але не пізніше 23 жовтня 2025 року, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів виготовили підроблену довіреність від 01 липня 2025 року, засвідчену та апостильовану нотаріусом ОСОБА_14 ) в Королівстві Монако на ім`я ОСОБА_12 , якою потерпіла ОСОБА_13 нібито уповноважила ОСОБА_12 представляти її інтереси у всіх державних установах України та виконувати будь-які дії від її імені з метою здійснення продажу її нерухомого майна, а також з питань, пов`язаних з купівлею на її ім`я корпоративних прав, а саме частки статутного капіталу ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413, тобто офіційний документ, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язку, з метою подальшого їх використання.

Надалі, 13 листопада 2025 року, перекладачем ТОВ «Чернігівське Регіональне Бюро Перекладів» ОСОБА_15 , здійснено переклад вказаної довіреності з французької мови на українську, а справжність підпису перекладача на перекладеному тексті довіреності засвідчено приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_16 .

Використовуючи даний переклад ОСОБА_12 , який діяв з єдиним умислом та за попередньою змовою з ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , на виконання вказівок ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , які координували всі дії вказаної групи по протиправному відчуженню нерухомого майна потерпілої ОСОБА_13 , звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_12 , яка 25.11.2025, на підставі поданих останнім доручення та нотаріально завіреного перекладу видала та засвідчила «Акт приймання-передачі частки у статутному капіталі (корпоративних прав) ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413 від попереднього володільця статутного капіталу Товариства ОСОБА_18 до ОСОБА_13 , від імені якої діяв ОСОБА_12 на підставі підробленого доручення виданого в Князівстві Монако, про що ОСОБА_13 нічого не знала, в результаті чого остання стала одноосібним власником (засновником) вказаного товариства.

Продовжуючи свій злочинний умисел спрямований на шахрайське заволодіння нерухомим майном потерпілої ОСОБА_13 , у невстановлений час та місці, але не пізніше 17 грудня 2025 року, вказана група осіб, діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів виготовили ще одну підроблену довіреність датовану 01 грудня 2025 року, засвідчену та апостильовану нотаріусом ОСОБА_14 ) в Королівстві Монако на ім`я ОСОБА_12 , якою потерпіла ОСОБА_13 нібито уповноважила ОСОБА_12 представляти її інтереси у всіх державних установах України та виконувати будь-які дії від її імені, що стосуються її прав, як учасника (засновника) ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ», код ЄДРПОУ 41257413, тобто офіційний документ, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і які надають права та звільняють від обов`язку, з метою подальшого їх використання.

В подальшому, 17 грудня 2025 року, перекладачем ОСОБА_19 , здійснено переклад вказаної довіреності з французької мови на українську, а справжність підпису перекладача на перекладеному тексті довіреності засвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_20 .

Таким чином, ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , отримавши вказані вище завірені переклади двох підроблених доручень, які нібито видані нотаріусом ОСОБА_14 ) в ОСОБА_21 на ім`я ОСОБА_12 , здійснили підготовку до подальшого відчуження нарухомого майна потерпілої ОСОБА_13 на користь ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ»», код ЄДРПОУ 41257413 де підставним директором зробили ОСОБА_9 та подальший його продаж третім особам, оскільки остання, як керівник товариства, мала право вчиняти будь-які дії від його імені.

12.03.2026 року , ОСОБА_12 , як фіктивний представник потерпілої ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , як підставний керівник ТзОВ «НАВЧАЛЬНИЙ ЦЕНТР «МАЙСТЕР КОУЧ»», в супроводі ОСОБА_4 , який ридбав квитки та супроводжав їх та координував їхніми діями від імені свого батька ОСОБА_11 та ОСОБА_10 , консультував їх яким чином поводитись у нотаріуса та що говорити, звернулись до приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу ОСОБА_22 для посвідчення актів прийому-передачі вищевказаного нерухомого майна потерпілої ОСОБА_13 до статутного капіталу Товариства, надавши нотаріусу необхідний пакет документів, в тому числі підроблену довіреність датовану 01 грудня 2025 року, засвідчену та апостильовану нотаріусом ОСОБА_14 ) в ОСОБА_21 на ім`я ОСОБА_12 , якою потерпіла ОСОБА_13 нібито уповноважила ОСОБА_12 представляти її інтереси та нотаріально засвідчений переклад вказаного доручення з французької мови на українську.

В той же день, 12.03.2026 року, приватний нотаріус ОСОБА_22 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_10 , ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , маючи неправдиве уявлення відносно об`єктивності та достовірності відомостей, відображених у вищевказаних документах наданих ОСОБА_12 , ОСОБА_9 та ОСОБА_4 посвідчила та зареєструвала наступні нотаріальні документи:

-заяву ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про підтвердження ним факту, що ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не перебуває в шлюбі та про належність їй майна, засвідчену 12.03.2026 на спеціальному бланку серії НКК 992252 (зареєстровано в реєстрі під №795);

-рішення №1 Єдиного учасника ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413) про збільшення статутного капіталу Товариства, засвідчене 12.03.2026 на спеціальних бланках серії НКК 992253, НКК 992254 (зареєстровано в реєстрі під №796);

-рішення №2 Єдиного учасника ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413) про затвердження збільшення статутного капіталу Товариства, засвідчене 12.03.2026 на спеціальних бланках серії НКК 992261, НКК 992262 (зареєстровано в реєстрі під №803);

-акт прийому-передачі громадянкою Республіки Азербайджан ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трикімнатної квартири загальною площею 87,1 м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1138274321101) до статутного капіталу ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413), засвідченому 12.03.2026 на спеціальному бланку серії НКК 992257 (зареєстровано в реєстрі під №№ 799, 800);

-акт прийому-передачі громадянкою Республіки Азербайджан ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 нежитлового приміщення (паркомісце) загальною площею 20,6 м. кв., розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 1824765621101) до статутного капіталу ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413), засвідченому 12.03.2026 на спеціальному бланку серії НКК 992255 (зареєстровано в реєстрі під №№ 797, 798);

-акт прийому-передачі громадянкою Республіки Азербайджан ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 квартири загальною площею 113,6 м.кв., житлова площа 66,2 м. кв., розташовану за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова Михайла (РНОНМ 239020180000) до статутного капіталу ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413), засвідченому 12.03.2026 на спеціальному бланку серії НКК 992258 (зареєстровано в реєстрі під №№ 801, 802), які були підписані ОСОБА_12 та ОСОБА_9 .

Отримавши вказані вище нотаріально посвідчені рішення та акти прийому передачі нерухомого майна від ОСОБА_13 до статутного капіталу Товариства, ОСОБА_9 , яка діяла спільно з іншими учасниками групи, 16.03.2026 року звернулась до державного реєстратора Великоберезнянської селищної ради Ужгородського району ОСОБА_23 для внесення відповідних відомостей про перереєстрацію вищевказаного нерухомого майна до Єдиного реєстру речових прав на нерухоме майно. В свою чергу , ОСОБА_23 , яка не була обізнана про злочинні наміри ОСОБА_9 , маючи неправдиве уявлення відносно об`єктивності та достовірності відомостей, відображених у вищевказаних документах наданих ОСОБА_9 , а саме - рішень та актів прийому-передач ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413) засвідчених нотаріусом ОСОБА_24 , прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, щодо:

- квартири загальною площею 87,1 м.кв., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 (РНОНМ 1138274321101);

- нежитлового приміщення (паркомісця) загальною площею 20,6 м. кв., розташованим за адресою: АДРЕСА_4 (РНОНМ 1824765621101) за суб`єктом: ТзОВ «Навчальний центр» Майстер КОУЧ» (ідентифікаційний код юридичної особи 41257413) в особі директора ОСОБА_9 , про що внесла відповідний реєстраційний запис до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно. В перереєстрації квартири, що за адресою: АДРЕСА_5 (РНОНМ 239020180000) державний реєстратор ОСОБА_25 відмовила, оскільки квартира розташована по за межами її територіальної юрисдикції.

Однак, злочинний умисел ОСОБА_4 , ОСОБА_11 , ОСОБА_10 ОСОБА_12 та ОСОБА_9 , спрямований на заволодіння всім вищевказаним нерухомим майном потерпілої ОСОБА_13 , шляхом його подальшого продажу третім особам, не був доведений до кінця з причин, що не залежали від їх волі, оскільки відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 27.03.2026 та 03.04.2026року судом було накладено арешт на зазначені дві квартири та паркомісце в рамках кримінального провадження, чим могли спричинити матеріальну шкоду потерпілій ОСОБА_13 на загальну суму 21 347 861 грн.

Слідчий у клопотанні зазначає, що за наведених ним у клопотанні обставин, ОСОБА_4 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України, тобто , незакінчений замах на шахрайство - заволодінням чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі, що підтверджується комплексом зібраних в рамках кримінального провадження доказів.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вказує про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним особливо тяжкий злочин. Злочин, який інкримінується ОСОБА_4 є особливо тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Вищевказані обставини, дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, може переховування від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Також підозрюваний ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, які невстановлені органом досудового розслідування; незаконного впливати на свідків чи інших підозрюваних , тобто, чинити на них психологічний тиск чи фізичний вплив, щоб такі змінили або відмовився від своїх показів, або схиляти їх до дачі неправдивих показань з обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. ОСОБА_4 будучи працівником правохоронного органу може незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а тому, будучи на волі, він зможе здійснити підкуп чи застосувати насильство до них, тобто, чинити на них психологічний тиск, чи фізичний вплив щоб вони відмовився від своїх показів, або схилити свідків чи інших підозрюваних до дачі неправдивих показань, тобто, наявний ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені обставини створюють загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Окрім цього, слідчий зазначає, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тобто, перешкодити явці свідків до органу досудового розслідування та в суд, для проведення слідчих дій та дачі показів, а також вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Крім цього, обґрунтовуючи клопотання в частині неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчий зазначає, що оскільки ОСОБА_4 вчинив особливо тяжкий злочин пов`язаний із заволодінням чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі, обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання не надається можливим, оскільки воно на думку органу досудового розслідування буде неефективним.

Запобіжний захід у вигляді особистої поруки передбачає собою перебування підозрюваного під виховним впливом людей, близьких по роботі, місцю проживання або пов`язаних між ними родинними зв`язками. В ході проведення досудового розслідування не встановлено осіб, які б поручились за виконанням підозрюваним покладених на нього обов`язків та які викликають довіру суду не встановлено, що унеможливлює обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не надається можливим, оскільки, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його суспільний резонанс та невідворотність покарання, останній може ухилитись від досудового розслідування та суду, наприклад, покинувши межі країни.

Крім того, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не буде усунуто ризик передбачений ч.5 ст.177 КПК України, а саме: вчинення підозрюваною іншого кримінального правопорушення. Окрім того, при обранні вказаного заходу, підозрювана може впливати на свідків та інших підозрюваних в даному кримінальному провадженні, щодо зміни їхніх показів на судовому розгляді.

Щодо розміру застави слідчий ОСОБА_7 зазначає, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є недостатнім та нездатний повною мірою забезпечити виконання ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків, оскільки, останній підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину та слід враховути розмір майнової шкоди заявданої кримінальним правопорушення потерпілій ОСОБА_13 в розмірі 21 347 861 грн..

З урахування наведеного слідчий ОСОБА_7 у клопотанні просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб з визначенням розміру застави , що перевищуватиме 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб

19.05.2026 року від захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 до суду надійшли письмові заперечення на клопотання слідчого, в яких така вказує на необґрунтованість підозри, зокрема відсутність у кримінальному провадженні доказів наявності умислу в підозрюваного ОСОБА_4 на заволодіння майном шляхом обману. Захисник стверджує, що дії підозрюваного ОСОБА_4 зводяться до виконання прохань його батька ОСОБА_11 без додаткового інформування щодо кінцевої мети заволодіння чужим майном. Також вказує на недоведеність та необґрунтованість наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, наведених у клопотанні слідчого. Зокрема, щодо обґрунтування ризику можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду зазначає, що твердження органом досудового розслідування про наявність такого є порушенням конституційних прав ОСОБА_4 , так як відповідно до ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину й не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, відтак, дане обґрунтування ризику не може бути прийнятим за основу при вирішенні питання про задоволення даного клопотання. Крім того вказує, що у зв`язку із введенням на території України воєнного стану у підозрюваного наявні тимчасові обмеження у праві виїзду за кордон.

Щодо ризиків знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значеній для встановлення обставин кримінального правопорушення та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, вказує що такі жодним чином не обґрунтовані.

Ризик можливості підозрюваного ОСОБА_26 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вважає необґрунтованим, оскільки такий є фактично припущенням сторони обвинувачення, без підтвердження такого відповідними доказами. При цьому зазначає, що запобігти даному ризику можна і в інший спосіб, шляхом покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб.

Також захисник вважає необґрунтованим наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки твердження слідчого фактично по своїй суті є ризиком, передбаченим п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Будь-яких інших способів перешкоджання кримінальному провадженню у клопотанні не наведено.

Окрім цього захисник вказує на необґрунтованість клопотання і в частині неможливості застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки вважає твердження слідчого формальними та нічим не підтвердженими. Просить також врахувати, що домашній арешт за своєю суворістю прирівнюється до запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і цілком може забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Щодо розміру застави, просить врахувати майновий стан підозрюваного, зокрема його щорічну декларацію, яка містить відомості про заробітну плату особи за 2025 рік в розмірі 513 069 грн., а також обставини, які свідчать про міцність його соціальних зв`язків, а саме: підозрюваний раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, з вересня 2025 року проживає спільно родиною із ОСОБА_27 за адресою АДРЕСА_2 , добровільно виявив бажання надати покази щодо змісту підозри ще під час здійснення його затримання, надав доступ під час проведення обшуку до мобільного телефону та планшету, коди доступу до таких пристроїв, чим продемонстрував належну процесуальну поведінку, має позитивну характеристику за час роботи в ТУ БЕБ у м. Києві.

У зв`язку з наведеним у клопотанні, захисник просить відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_28 клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у клопотанні. При цьому, зазначив, що ОСОБА_4 органом досудового розслідування обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5ст. 190 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Обґрунтованість підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами. Вважає, що більш м`який запобіжний захід, як тримання під вартою не може запобігти ризикам, передбаченими ст. 177 КПК України, які наведені у клопотанні.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання слідчого, надала пояснення аналогічні поясненням наведеним в її письмових запереченнях від 19.05.2026 року. Просила у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до підозрюваного запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні також вказала на необґрунтованість підозри, відсутність доказів наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою. Просила відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав заперечення своїх захисників. ОСОБА_4 пояснив, що саме батько ОСОБА_11 просив його в березні 2026року супруводжувати в поїзді ОСОБА_12 та ОСОБА_9 до м.Ужгорода, з метою оформлення документів та надав документи особисто йому в руки , з метою передання таких документів нотаріусу в м.Ужгороді, для їх нотаріального посвідчення, однак , він не був обізнаний з якою метою посвідчувались такі документи та йому невідомо про предмет првочину. Батько ОСОБА_11 повідомляв про наявнісь певних проблем з докуентами та начеб то такі , не містять дозвіл чоловіка власника майна ОСОБА_13 на відчуження такого майна.. ОСОБА_4 повідомив , що до м. Ужгород, він поїхав разом з ОСОБА_29 , та ОСОБА_9 , оскільки батько мабуть, не довіряв останнім , де їх зустрів з поїзда знайомий і в подальшому він надав усі документи для їх нотарільного посвідченнчя для нотаріуса та після нотаріального оформлення , усі повернулись до м.Київ . ОСОБА_4 зазначив, що усі вказівки по координації його дій давав його батько. ОСОБА_4 показав, що потерпілу ОСОБА_13 ніколи не бачив та з нею незнайомий.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали внесеного клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як встановлено у судовому засіданні, у провадженні Головного управління Національної поліції в Закарпатській області знаходяться матеріали досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026070000000134 від 25 березня 2026 року.

18.05.2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 - ч. 5 ст. 190 КК України незакінчений замах на шахрайство заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану, в особливо великому розмірі.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 194 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно в разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 194 КПК України.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу крім наявності ризиків, зазначених у статті 177, враховуються тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа, її вік, стан здоров`я, розмір майнової шкоди, майновий стан, наявність родини та утриманців, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Вивчивши матеріали поданого клопотання, зокрема дослідивши долучені копії: протоколу допиту потерпілої ОСОБА_13 від 25.03.2026 року, протоколів допиту свідків ОСОБА_30 від 25.03.2026 року, ОСОБА_31 від 10.04.2026 року, ОСОБА_32 від 27.03.2026 року, висновків експерта № СЕ-19/107-25/4313-ОБ від 30.04.2026 року, № СЕ-19/107-25/4312ОБ від 14.05.2026 року, протоколу огляду мобільного телефону ОСОБА_31 від 21.04.2026 року, протоколів пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.04.2026 року та від 14.04.2026 року, протоколу огляду та перегляду від 20.04.2026 року, протоколів про хід проведення НСРД аудіо-відеоконтроль особи від 23.04.2026 року, довіреності ОСОБА_33 від 01.12.2025 року перекладеної з французької мови на українську мову, інших матеріалів кримінального провадження в сукупності, а також враховуючи пояснення підозрюваного надані в судовому засіданні, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Зокрема, згідно пояснень ОСОБА_4 наданих в судовому засіданні, останній пояснив, що йому було відомо, що до документів , які він отримав від батька ОСОБА_11 для передачі нотаріусу в м.Ужгород є зауваження та начеб то такі не містять певних докуентів і дозвіл чоловіка власника майна ОСОБА_13 на відчуження такого майна.

Згідно протоколу про хід проведення НСРД аудіо-відеоконтроль особи від 23.04.2026 року(гриф "НЕТАЄМНО" , а саме розмови ОСОБА_34 та ОСОБА_35 вбачається, що ОСОБА_4 на момент розмови відомо про протиправність його та інших учасників в тому числі і ОСОБА_11 дій.

При цьому, ОСОБА_4 , будучиюристом за спеціальністю та працівником правоохоронного органу БЕБ у м.Києві, маючи змогу оцінити дані події, розуміючи, що такі містять ознаки кримінального правопорушення, не вжив жодних заходів для повідомлення у правоохоронні органи чи своєму керівництву про дані події.

На переконання слідчого судді, твердження сторони захисту щодо відсутності доказів про обґрунтованість підозри є сумнівними та не спростовують встановлених слідчим суддею обставин у судовому засіданні.

Таким чином , ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15- ч. 5ст. 190 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке у відповідності до положень ст. 12 КК України відносяться до категорії особливо тяжких злочинів.

Отже, слідчий суддя дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які містяться в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням.

Враховуючи те , що слідчий суддя на даному етапі досудового провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані , слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15- ч. 5ст. 190 КК України, що у свою чергу спростовує доводи сторони захисту щодо необґрунтованості підозри.

Окрім цього, виходячи з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, слід зауважити, що стандарт доведення обґрунтованості підозри є нижчим від стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку.

В свою чергу, всі обставини провадження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 мають з`ясовуватися судом під час судового розгляду у встановленому законом порядку.

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 статті 177 КПК, у кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Так, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може вдатися до переховування від органів досудового розслідування та суду. При цьому, тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Про актуальність цього ризику вказують і умови, в яких перебуває Україна. На думку слідчого судді, з урахуванням введення воєнного стану, ресурси контролю за поведінкою підозрюваних у контексті встановлення місцезнаходження, перетину державного кордону є більш обмеженими. Це вимагає вжиття додаткових заходів з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваних. На даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, ризик переховування ОСОБА_4 який є уродженцем м.Макіївка, Донецької області , яка знаходиться під окупацією рф, від органу досудового розслідування та суду наразі якщо не збільшився, то залишився високим.

Щодо заперечень сторони захисту, слідчий суддя критично оцінює такі з огляду на те, що запобіжний захід не є покаранням і не визначає винуватість особи. Тяжкість покарання оцінюється слідчим суддею не як доказ вини, а як мотив для втечі та переховування від органу досудового розслідування чи суду , з метою уникнення покарання у разі визнання особи винною. Наявність воєнного стану в Україні та заборона на виїзд чоловіків не нівелює ризик переховування, а також неможливість перетину державного кордону поза пунктами його пропуску.

На переконання слідчого судді, ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками, а також масштабом прерогатив, що загрожують особі у випадку засудження.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. Усвідомлення невідворотності кримінальної відповідальності та суворості можливого покарання у вигляді реального позбавлення волі на тривалий строк, особливо на початковому етапі досудового розслідування, є об`єктивним та психологічно зумовленим мотивом для підозрюваного ухилитися від правосуддя. Оцінка цього ризику жодним чином не свідчить про визнання особи винуватою у вчиненні злочину, а є превентивним заходом його можливої поведінки.

Слідчий суддя приймає до уваги доводи сторони захисту щодо наявності у ОСОБА_4 соціальних зв`язків, зокрема наявності місця проживання, офіційного працевлаштування в правоохоронних органах БЕБ м.Києві, факту спільного проживання із гр. ОСОБА_27 . Проте, зазначені вище обставини, хоч і характеризують підозрюваного ОСОБА_4 з позитивного боку, однак, в даному конкретному випадку не є абсолютним гарантом його належної процесуальної поведінки та не спростовують вищевказаний високий ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Самі по собі соціальні зв`язки та сталий побут не можуть нівелювати об`єктивний страх перед загрозою призначення суворого кримінального покарання у виді реального позбавлення волі, яке загрожує особі у разі визнання її винуватою у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Також слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості незаконного впливу підозрюваного ОСОБА_4 , який є працівником ТУ БЕБ в м.Києві, на свідків у даному кримінальному провадженні, з метою зміни їх показів вигідних для нього.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4ст. 95 КПК України). За наведених вище обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Слідчий суддя також не може прийняти до уваги доводи сторони захисту про те, що ризик впливу на свідків можна повністю нівелювати виключно покладенням обов`язку утримуватися від спілкування з визначеним колом осіб. Оскільки, саме по собі лише покладення на підозрюваного такого обов`язку в ухвалі суду не створює абсолютних гарантій і не унеможливлює тиск на свідків з метою зміни ними показань на користь підозрюваного. Вказане свідчитиме тільки про порушення підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Оцінюючи ризик можливості підозрюваного знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя враховує специфічний суб`єктний статус підозрюваного ОСОБА_4 , який є чинним працівником правоохоронного органу ТУ БЕБ у м.Києві. Зазначена обставина суттєво підвищує ступінь реальності та тривання цього ризику, оскільки , підозрюваний ОСОБА_4 володіє професійними знаннями про форми і методи здійснення досудового розслідування, специфіку збору, фіксації та збереження доказів, а також методику проведення обшуків та негласних слідчих (розшукових) дій. У поєднанні з тим фактом, що досудове розслідування наразі триває і органом обвинувачення ще не встановлено та не вилучено весь об`єм доказів, підозрюваний ОСОБА_4 , маючи розуміння ведення слідства, перебуваючи на волі, має об`єктивну можливість знищити, сховати або спотворити ще не виявлені матеріальні носії інформації чи документи, що мають істотне значення для даного кримінального провадження.

Слідчий суддя зазначає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Щодо доводів клопотання слідчого про наявність ризиків можливості перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя вважає такі нічим не доведеними та не обґрунтованими.

Таким чином, стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, що спростовує доводи сторони захисту щодо відсутності ризиків передбачених ст. 177 КПК України.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі, кримінальне правопорушення вчинено умисно з корисливих мотивів, а також бере до уваги дані про особу підозрюваного ОСОБА_4 , який має постійне місце проживання, раніше не судимий, фіційно не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей немає.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин, особу підозрюваного ОСОБА_4 , вважаю, що стороною обвинувачення доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а тому приходжу до висновку про необхідність застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосовуючи вказаний запобіжний захід, слідчий суддя виходить з того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Будь-яких даних, які б свідчили, що ОСОБА_4 за станом здоров`я не може утримуватися під вартою, слідчому судді надано не було.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 3 ч. 5 статті 182 КПК України визначено, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Для того, щоб розмір застави можна було вважати таким, що здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, слідчий суддя з урахуванням положень ст. ст. 177, 178 КПК України, повинен раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю злочину у вчиненні якого він підозрюється. При цьому, необхідно мати на увазі, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя врахував, як характер кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, кількість та ступінь ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, так і дані про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, розмір завданої шкоди потерпілій ОСОБА_13 в результаті здійснення незаконних дій підозрюваного становить 21 347 861 грн , його майновий стан.

Надана стороною захисту декларація підозрюваного ОСОБА_4 , згідно з якою його офіційний дохід за 2025 рік становив 513 069 грн, слідчим суддею оцінюється критично та не може слугувати єдиним критерієм для визначення суми застави. Слідчий суддя враховує характер інкримінованого діяння, а також розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди, який становить 21 347 861 грн., що є особливо великим розміром. Визначення застави у межах, передбачених кодексом для загальних випадків, створить для підозрюваного ОСОБА_4 ситуацію, за якої ризик втрати застави буде неспівмірним із вигодою від ухилення від правосуддя.

За наведених вище обставин, з метою забезпечення дієвості кримінального провадження та враховуючи тяжкість наслідків злочину, забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку про необхідність вийти за межі розміру застави визначеного п. 3 ч. 5 статті 182 КПК України, і визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу в розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 992 000 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп. (1500х3328), такий в достатній мірі гарантуватиме виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

У разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_4 , відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу; не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає Київська область, м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання; здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 196, 197, 309 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка, Донецької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, головного спеціаліста відділу цифровізації інфрастуктури, кіберзахисту, безпеки та інноваційного розвитку Управління цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації територіального управління БЕБ в м. Києві, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15 ч.5 ст.190 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислювати з моменту фактичного затримання 18.05.2026 року о 08 год. 40 хв.

Встановити строк дії ухвали до 14 липня 2026 року включно.

На підставі ч. 3 ст. 183, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити підозрюваному ОСОБА_4 заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, у розмірі 1500 (однієї тисячі п`ятисот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 992000 (чотири мільйони дев`ятсот дев`яносто дві тисячі) грн. 00 коп. (1500х3328).

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_4 або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду на їх першу вимогу;

- не відлучаться із населеного пункту в якому він проживає Київська область, м. Київ, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та навчання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 14 липня 2026 року включно.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься підозрюваний.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, в порядку ч.5 ст.194 КПК України.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.

Копію ухвали вручити підозрюваному, захиснику та прокурору.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Час та дата складання повного тексту ухвали 25.05.2026 року о 16 год. 05 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1