Ухвала суду № 136874036, 22.05.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/1545/26

Номер провадження 1-кс/305/176/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

22.05.2026 м. Рахів

Слідчий суддя Рахівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого - заступника начальника СВ Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене з прокурором - заступником керівника Тячівської окружної прокуратури - начальником Рахівського відділу ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12026071140000033 від 23.01.2026 стосовно

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , не працює, інваліда ІІІ групи, одруженого, на утриманні 2 неповнолітніх дітей, невійськовозобов`язаного, не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України,

встановив:

До суду 22.05.2026 надійшло зазначене клопотання, у якому слідчий просить застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_5 .

Доводи клопотання зводяться до такого.

1. ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, а саме незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені організованою групою або вчинені з корисливих мотивів.

2. Обставини підозри підтверджуються доказами, зібраними під час досудового розслідування, зокрема протоколами допитів свідків, протоколами пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участі свідків, протоколом затримання, іншими матеріалами кримінального провадження.

3. Наявні ризики, які свідчать про можливе вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, щодо переховування від органів досудового розслідування та/або суду; знищення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином; вчинення іншого кримінального правопорушення.

4. Застосування щодо підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу не зможе запобігти настанню вказаних ризиків.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 просили задовольнити клопотання з викладених у ньому підстав, застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави з урахуванням того, що винагорода за незаконне переправлення через державний кордон складає 10 тис. доларів США, у розмірі 200 прожиткових мінімумів.

Захисник ОСОБА_6 ствердив, що підозра є обґрунтованою, наявні ризики, але можливо застосувати цілодобовий домашній арешт із урахуванням того, що одружений, має на утриманні дітей, є інсулінозалежним, у разі застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою визначити розмір застави від 20 до 80 прожиткових мінімумів.

Підозрюваний ОСОБА_5 заявив, що він підтримує свого захисника. Разом із тим, ствердив, що він домовився про постійну роботу на території курорту Буковель, тому не може бути під домашнім арештом, навіть «нічним».

Щодо свого майнового стану пояснив, що він отримує пенсію по інвалідності у розмірі 3 тисячі гривень, інших доходів не має. Наявність нерухомого майна, земельних ділянок, грошових коштів, рахунків у банках, транспортних засобів заперечив, може внести заставу у розмірі 50 тисяч гривень.

При вирішенні питання щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України слід надати оцінку питанням щодо обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення (1), наявності заявлених у клопотанні ризиків (2), можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу (3), а в разі наявності підстав для застосування запобіжного заходу - чи визначати заставу і в якому розмірі, та які обов`язки необхідно покласти на підозрюваного (4).

Слідчий суддя заслухав учасників, дослідив клопотання та додані матеріали і встановив таке.

1. Кримінальне процесуальне законодавство України не містить поняття «обґрунтованої підозри», однак усталеною практикою ЄСПЛ визначено, що обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, водночас факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

ОСОБА_5 підозрюється у тому, що 20.05.2026 вживав заходів щодо незаконного переправлення через державний кордон України одного громадянина України - ОСОБА_7 , за грошову винагороду у розмірі 10 тисяч доларів США.

Письмове повідомлення про підозру вручено ОСОБА_5 20.05.2026 о 21:20 год, затриманий він о 17:50 год 20.05.2026, тому строки затримання без ухвали слідчого судді та до повідомлення про підозру стороною обвинувачення не порушено.

Обґрунтованість підозри підтверджується наступними дослідженими документами:

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого відомості про кримінальне правопорушення 23.01.2026 зареєстровано за № 12026071140000033 за ч. 3 ст. 332 КК України;

- протоколом виготовлення та видачі несправжніх (імітаційних) засобів від 28.04.2026;

- протоколом видачі спеціальних технічних засобів від 20.05.2026;

- протоколом огляду місця події від 20.05.2026, під час якого в автомобілі ОСОБА_5 виявлено та вилучено імітаційні грошові кошти у сумі 10 000 доларів США;

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 20.05.2026;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_7 ;

- протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 21.05.2026, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав ОСОБА_5 як особу на ім`я ОСОБА_8 , що супроводжував його з метою незаконного перетину державного кордону;

- протоколом пред`явлення транспортного засобу для впізнання за фотознімками від 21.045.2026, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 упізнав автомобіль, на якому його транспортували з с. Поляниця в напрямку державного кордону України.

Отже, описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими матеріалами кримінального провадження вказують на наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 332 КК України, і такі докази є достатніми для застосування запобіжного заходу.

Водночас, на даному етапі провадження слідчий суддя не вирішує питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не оцінює докази з точки зору їх достатності, достовірності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

2. Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ряду спроб, які визначені у цій нормі як ризики.

Тому, метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення названих ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

У клопотанні слідчим зазначено наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду обґрунтований тим, що усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 з метою уникнення покарання і затягування справи, може переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вмотивований тим, що не всі докази у кримінальному провадженні на даній стадії досудового розслідування відшукані, тому є достатні підстави вважати що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, зможе знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, з метою не доказування його вини в подальшому.

Також, наявний ризик щодо можливості підозрюваного незаконно впливати свідків у кримінальному провадженні з метою уникнення відповідальності, оскільки не всі свідки на час розгляду даного клопотання допитані. Оцінюючи наявність цього ризику (вплив на свідків) у кримінальному провадженні, слід виходити з встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, та розуміти, що ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків безпосередньо судом під час розгляду справи по суті. Тим самим, не виключена ймовірність того, що підозрюваний не будучи обмежений у спілкуванні із свідками, яким відомі обставини вчинення злочину у якому останній обґрунтовано підозрюється, він може здійснювати на них вплив шляхом підбурювання, вмовляння, залякування, підкупу, з метою їх спонукання до ненадання в суді показів, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Тим самим, наявності ризику впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів під час проведення досудового розслідування, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Ризик того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що він може ухилятися від виконання процесуальних обов`язків, визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, а саме ухилятися від явки на виклик до слідчого.

Ризик того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується тим, що він ніде не працює, підозрюється у тяжкому корисливому злочині.

Обставини кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують наявність указаних ризиків.

3. Неможливість застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, обґрунтовано стороною обвинувачення такими ж доводами і з ними слідчий суддя погоджується.

Недостатніми для застосування більш м`якого запобіжного заходу є доводи захисту про наявність у підозрюваного дітей та дружини, інсулінозалежність.

Слідчий суддя керується положеннями статті 178 КПК України щодо обов`язку при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу оцінити в сукупності всі обставини справи та статті 183 КПК України про те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Заслухавши доводи сторін, дослідивши надані документи, з урахуванням вимог наведених норм кримінального процесуального законодавства слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

4. Розмір застави підозрюваному та покладені обов`язки визначаються слідчим суддею з урахуванням ч. 5 ст. 182, ч. 3 ст. 183 КПК України, обставин кримінального правопорушення, ролі підозрюваного у ньому, його майнового стану та наявних ризиків.

Роль підозрюваного у кримінальному правопорушенні полягає в тому, що він є його єдиним виконавцем, злочин є корисливим, наявні усі 5 ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує розмір незаконної винагороди, яку мав сплатити ОСОБА_7 за своє незаконне переправлення через державний кордон (10 тисяч доларів США) та вважає, що розмір застави у даному випадку значною мірою залежність від такого розміру.

Майновий стан підозрюваного характеризується наявністю стабільного щомісячного доходу (пенсія по інвалідності) у невеликому розмірі, не надано сторонами інформації про наявність у власності підозрюваного нерухомого та рухомого майна, грошових активів, коштів на рахунках у банківських установах, транспортних засобів тощо, підозрюваний таку наявність заперечив.

З урахуванням наведених відомостей, а також позиції сторони обвинувачення, слідчий суддя приходить до висновку, що застава у розмірі, передбаченому законодавством за злочини даної категорії (від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), здатна забезпечити виконання ОСОБА_5 як особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, лише у максимальному розмірі.

В разі внесення застави підозрюваного необхідно і достатньо зобов`язати прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбачені пунктами 2-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи, що підозрюваний має намір працевлаштуватися на території курорту Буковель, йому додатково слід надати дозвіл перебувати на території Надвірнянського району Івано-Франківської області.

Керуючись статтею 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя

постановив:

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 17:50 год 18.07.2026.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у розмірі 266 240 грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на спеціальний рахунок, а саме: код отримувача (ЄДРПОУ) 26213408, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA198201720355209001000018501, призначення платежу: кошти застави ОСОБА_9 , згідно з ухвалою слідчого судді Рахівського районного суду від 22.05.2026 по справі № 305/1545/26, 1-кс/305/176/26).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент протягом дії ухвали внести заставу у розмірі, визначеному слідчим суддею.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави вважати його таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_5 на строк по 18.07.2026 такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого відділення Рахівського РВП ГУНП в Закарпатській області, Тячівської окружної прокуратури;

- не відлучатись за межі Рахівського району Закарпатської області та Надвірнянського району Івано-Франківської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон.

Попередити підозрюваного ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов`язків після внесення застави, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід, може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному КПК та звернуто заставу в дохід держави.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали оголошено 27.05.2026 о 08:20 год.

Слідчий суддя ОСОБА_10