Рішення № 136873764, 21.05.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/2952/25

номер провадження 2/695/514/26

21 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Середи Л.В.,

за участю секретаря Оніщенко Н.В.,

представника відповідача адвоката Побиванця Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Золотоноша у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просять стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року у загальному розмірі 34 887.60 грн.

В обґрунтування позову вказує, що 30.11.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Z52.28478.006020858, за умовами якого банк надає кредит на поточні потреби у розмірі 15 120.00 грн, а позичальник зобов`язується одержати кредит і його повернути разом із процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування згідно з умовами договору. Відповідно до п.п. 1.3 Договору кредиту за користування кредитом позичальник сплачує 0.01% річних від залишкової суми кредиту. Зазначає, що банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 15 120.00 гривень строком по 30.11.2021 року. Також представник позивача зазначає, що позичальник належним чином не виконував свої зобов`язання за вказаним договором, тому станом на 19.12.2023 року (дата відступлення прав вимоги) за ним виникла заборгованість у загальному розмірі 34 887.60 грн, яка складається із: заборгованості за основним боргом у сумі 13 124.15 грн; заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 4.18 грн., заборгованості по оплаті за обслуговування кредиту в сумі 21 759.27 грн.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оптіма Факторинг» було укладено Договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу. Права вимоги, які клієнт відступає фактору, визначені в реєстрі боржників, в тому числі й за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, укладеним АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22 грудня 2023 року перейшло прав вимоги, в тому числі й за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, укладеним АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 .

Отже, починаючи із 22.12.2023 року до ТОВ «ФК «Профіт Капітал» відповідно до договору факторингу № 22/12-2023 перейшло право вимоги за договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, укладеним АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на загальну суму 34 887.60 грн, що зазначено в реєстрі боржників.

Враховуючи, що відповідач свої зобов`язання у добровільному порядку не виконує позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 23.07.2025 року відкрито провадження у даній справі та визначено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник ТОВ «ФК «Профіт Капітал» не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась.

Представник відповідача адвокат Побиванець Ю.В. у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково у сумі заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків. Також повідомив, що інформації за які саме послуги була нарахована плата за обслуговування кредиту (комісія) матеріали справи не містять. Отже відповідно до ЗУ «Про споживче кредитування» положення кредитного договору щодо встановлення плати за обслуговування кредиту обмежують права його клієнтки та є нікчемними. Також вважає, що витрати на правничу допомогу в сумі 7000.00 грн є неспівмірними з наданим обсягом адвокатських послуг та складністю справи, оскільки позов є стандартним, сума заборгованості не є значною, представник позивача не брав участь у судових засіданнях.

Суд, заслухавши позицію представника відповідача та дослідивши письмові матеріали справи та докази в їх сукупності, на підставі повного, об`єктивного та всебічного дослідження, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 30 листопада 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту та страхування № Z52.28478.006020858, за умовами якого банк надав кредит на поточні потреби у розмірі 15 120.00 грн, строк кредитування 24 місяці, а позичальник зобов`язується одержати кредит і його повернути разом із процентними платежами (процентами та платою за кредитне обслуговування) згідно з графіком, вказаним у паспорті споживчого кредиту (додаток № 1). Відповідно до п. 4 паспорту споживчого кредиту процентна ставка 0.01 % річних від залишкової суми кредиту, плата за обслуговування кредитної заборгованості 3.69 % щомісячно від початкової суми кредиту.

Банк на виконання умов договору надав позичальнику грошові кошти у розмірі 12 600.00 гривень на рахунок позичальника № НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», а позичальник доручив банку внести страховий внесок в сумі 2520.00 грн на рахунок ПрАТ «Страхова компанія «Уніка життя» (п. 1.7 договору).

Факт перерахування коштів у вказаних сумах стверджується ордерами-розпорядженнями № 1 та № 2 від 30.11.2019 року.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, станом на 19.12.2023 року заборгованість ОСОБА_1 складає 34 887.60 грн, з яких: заборгованість за основним боргом у сумі 13 124.15 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 4.18 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 21 759.27 грн.

19.12.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Оптіма Факторинг» було укладено Договір факторингу № 19/12-2023, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає а ТОВ «Оптіма Факторинг» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження АТ «Ідея Банк» за плату та на умовах визначених договором факторингу. Права вимоги, які клієнт відступає фактору, визначені в реєстрі боржників, в тому числі й за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, укладеним АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на загальну суму 34 887.60 гривень.

Із реєстру боржників № 1 до договору факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 року слідує, що ТОВ «Оптіма Факторинг» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року в сумі 34 887.60 грн.

22.12.2023 року між ТОВ «Оптіма Факторинг» та ТОВ «Фінансова компанія «Профіт Капітал» укладено договір факторингу №22/12-2023, відповідно до якого до ТОВ «ФК «Профіт Капітал», починаючи з 22 грудня 2023 року перейшло прав вимоги, в тому числі й за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, укладеним АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 на загальну суму 34 887.60 гривень.

Відповідно до реєстру боржників № 2 до договору факторингу №22/12-2023 від 22.12.2023 року ТОВ «ФК «Профіт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року в сумі 34 887.60 грн.

Згідно із ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов забороняється.

За правилами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами ч.1ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Ідея Банк» свої зобов`язання за кредитним договором від 30.11.2019 року виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти в розмірі, який визначений договором. Однак відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів та інших платежів за користування чужими коштами не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно з наданою позивачем довідкою-розрахунком за кредитним договором від 30.11.2019 року № Z52.28478.006020858, станом на 19.12.2023 року заборгованість ОСОБА_1 складає 34 887.60 грн, з яких: заборгованість за основним боргом у сумі 13 124.15 грн; заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками у сумі 4.18 грн., заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 21 759.27 грн.

Щодо стягнення комісії суд зазначає наступне.

ПАТ «Ідея Банк» було фактично встановлено сплату комісії (плату за обслуговування кредитної заборгованості), проте не зазначено, за які саме послуги ця комісія сплачується позичальником. Жодних доказів вчинення позивачем будь-яких дій, за які позикодавцем нараховувалася комісія, матеріали справи не містять.

Частиною 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та супроводження кредитної справи та оцінкою платоспроможності, яка проводиться попередньо перед погодженням надання кредиту.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13.07.2022 у справі № 496/3134/19 (провадження N 14-44цс21).

У постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин суд зазначає, що оскільки відповідачу встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, пункти про нарахування комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, а тому нарахування заборгованості за цією комісією є безпідставним та вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Можливість самостійно здійснити перерахунок кредитної заборгованості з огляду на нікчемність умов спірного договору в частині сплати комісії за обслуговування (зменшити визначений банком обсяг заборгованості на суми погашеної позичальником та простроченої комісії), відповідає висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 01.02.2023, справа № 199/7014/20 (провадження № 61-17825св21).

За таких обставин, приймаючи до уваги позицію сторони відповідача та правові позиції Верховного Суду, враховуючи нікчемність умов договору про нарахування комісії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями в сумі 21 759.27 грн.

Враховуючи викладене з огляду не те, що умови кредитного договору відповідачем належним чином не виконані, кредит не погашений, тому суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості у сумі грн, тому позов підлягає до часткового задоволення.

Щодо заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1-4 статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, а також документи, що свідчать про фактичне надання таких послуг.

Позивачем в позовній заяві було зазначено про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в тому числі щодо правничої допомоги, які він планує понести у зв`язку з розглядом справи у суді у розмірі 7000.00 грн.

Так, в матеріалах справи зокрема наявний Договір про надання правової допомоги від 01.07.2024 року № 02-24, укладений між ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» та Адвокатським об`єднанням «Правовий курс», додаткова угода № 1/1 від 01.07.2024 року, Акт №1 прийому-передачі надання правової допомоги від 14.05.2024 року (стосовно ОСОБА_1 проведено консультації з клієнтом, здійснено вивчення документів та підготовлено проект позову для направлення до суду на суму 7000.00 грн, наказ (розпорядження) № 02-К від 28.06.2024 року про прийняття на роботу ОСОБА_2 . Долучено платіжну інструкцію від 05.06.2025 року № 1395 на суму 147 000.00 гривень. Тобто позивач скористався своїм правом на професійну правничу допомогу, поніс витрати на оплату цієї допомоги та має право на їх відшкодування.

При визначенні розміру стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, суд враховує характер виконаної адвокатом роботи, зокрема з написання позову та підготовку необхідних документів. А також враховуючи думку представника відповідача та принципи співмірності та розумності таких судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру та витраченого часу, з огляду на клопотання представника відповідача про зменшення витрат на правничу допомогу, тому суд вважає вказану позивачем суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000.00 грн завищеною чи неспівмірною з наданим обсягом адвокатських послуг, тому з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Профіт капітал» слід стягнути 2000.00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Також відповідно ст.141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог (37.63%) в сумі 1139.63 грн.

Враховуючи викладене вище та на підставі ст.ст. 512, 526, 527, 610, 625, 634, 1049,1054 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 13, 81,141, 259, 263-265-268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором № Z52.28478.006020858 від 30.11.2019 року, у загальній сумі 13 128 (тринадцять тисяч сто двадцять вісім) гривень 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» судовий збір в розмірі 1139 (одна тисяча сто тридцять дев`ять) гривень 63 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2000.00 (дві тисячі) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий Середа Л.В.