Рішення № 13687293, 02.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.02.11 Справа № 5021/123/2011.

За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м

Долина, Івано Франківської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастер-СК»,

м. Суми

про стягнення 77 105 грн. 30 коп.,

СУДДЯ ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_3

від відповідача: не зявився

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 77105 грн. 30 коп. заборгованості по дистрибюторському договору № 02/09/2010-Д, що складає: 76876 грн. 80 коп. основного боргу, 228 грн. 50 коп. пені, а також витрати, повязані з розглядом справи.

Відповідач в засідання суду не зявився, відзив на позовну заяву суду не надав.

Явка представників сторін не визнавалася судом обовязковою, а тому не зявлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

01.09.2010р. між позивачем та відповідачем укладено дистрибюторський договір № 02/09/2010-Д. Згідно умов укладеного договору (пункту 2.1.) позивач (постачальник) зобовязався поставити товар печиво «Галіція» відповідачу (дитриб`ютору), а відповідач в свою чергу зобовязувався прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки, підставами виникнення яких, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, в тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Пунктом 4.2. вказаного договору передбачено, що оплата за кожну отриману партію товару здійснюється відповідачем (дистрибютором) у безготівковій формі протягом 21-го календарного дня з моменту отримання товару .

Факт отримання відповідачем товару повністю підтверджується матеріалами справи.

Договір є підставою виникнення господарського зобовязання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобовязання щодо оплати придбаного товару не виконав і в передбачений договором термін не здійснив оплату в повному розмірі, в наслідок чого виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 76876 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не подано ні доказів сплати боргу, ні аргументованих заперечень проти вимог позивача, тому суд позовні вимоги щодо стягнення 76876 грн. 80 коп. основного боргу вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на підставі ст. 526 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору. Не виконуючи належним чином свої зобовязання, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України допустив прострочення грошового зобовязання.

Пунктом 6.3. вищевказаного договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі діючої подвійної ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідачем заявлені вимоги по стягненню з відповідача пені за порушення останнім умов договору, сума якої відповідно до розрахунку позивача, нарахованої за період з 05.01.2011р. по 11.01.2011р. складає 228 грн. 50 коп.

Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в загальній сумі 228 грн. 50 коп. передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині, також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 771 грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продмастер-СК» (м. Суми, вул. Реміснича, 10а /41, р/р 2600111324 в СФ АБ «Укргазбанк» МФО 337342 код ЄДРПОУ 36897853) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_3 в АТ УкрСиббанк МФО НОМЕР_4, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) 76876 грн. 80 коп. основного боргу, 228 грн. 50 коп. пені, 771 грн. 05 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційнотехнічне забезпечення судового процесу.

СУДДЯ (підпис) Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 07.02.2011р.