Ухвала суду № 136872477, 27.05.2026, Воловецький районний суд Закарпатської області

У Х В А Л А

про передачу справи для вирішення

питання про відвід судді

Справа № 936/645/26

Провадження № 2-а/936/5/2026

27.05.2026 селище Воловець

Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Павлюк С.С. розглянувши в письмовому провадженні заяву про недовіру та відвід судді у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

12.05.2026 ОСОБА_1 звернувся до Воловецького районного суду Закарпатської області із позовною заявою до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕHA №7130559 винесеної 03.05.2026, було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. Стверджує, що постанова є необґрунтованою та незаконною.

По даній справі та призначено судове засідання на 19.05.2026 об 11:15 год.

Позивачем 15.05.2026 року подано до суду заяву про відвід судді. Заява обґрунтована тим, головуючий здійснював попередній розгляд поданих ним позовів на неправомірні дії суб`єктів владних повноважень, а тому вважає як упереджене ставлення судді Павлюка С.С. та перешкоджання в доступі до справедливого правосуддя.

19.05.2026 суддею Воловецького районного суду Закарпатської області Павлюком С.С. постановлено ухвалу, якою визнано необґрунтованим заявлений відвід, оскільки заявником не наведено підстав для відводу, справу передано для вирішення питання про відвід судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19.05.2026, визначено суддю Софілканич О.А.

Ухвалою суду від 25.05.2026 в задоволенні заяви про відвід судді Павлюка С.С. в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення- відмовлено.

Суддею Павлюком С.С. справу призначено до розгляду на 02.06.2026 об 14:30 год.

26.05.2026 позивачем по справі Бирковичом О.І. через підсистему "Електронний суд" подано повторно заяву про недовіру та відвід судді Павлюку С.С., яка мотивована тим, що 25.05.2026 на його адресу надійшло повідомлення судді Павлюка С.С. від 22.05.2026 про призначення судового розгляду справи №936/645/26 на 02.06.2026 на 14:30 год. Однак, вважає, що таке призначення відбулось незаконно, та спростовується повідомленням Воловецького районного суду про те, що 25.05.2026 об 09:50 год відбудеться судовий розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Павлюка Северина Степановича від адміністративної справи (936/645/26) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Закарпатській області. Отже, 25.05.2026 в 09:50 год ще не відбувся судовий розгляд заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді Павлюка С.С. від адміністративної справи (936/645/26), справа знаходиться у головуючої судді Софілканич О.А., результати розгляду заяви про відвід не відомі і не надіслані сторонам, а суддя Павлюк С.С. не маючи справи вже знає результат заяви про відвід і призначає розгляд на 02.06.2026. Отже, такі незаконні дії та рішення судді Павлюка С.С. є додатковим доказом упередженого ставлення та окремою підставою для висловлення недовіри та відводу судді.

Відповідно до частини восьмої статті 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Отже, вказаною нормою передбачено вирішення питання про відвід в порядку письмового провадження, тобто без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи, чи є заява про відвід обґрунтованою, суд керується наступним.

Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України.

Суд вказує, що право учасника справи на відвід судді є однією із гарантій права на справедливий суд.

Проте, право на відвід не являється абсолютним. В інакшому випадку воно перетвориться у свавільне обрання суддів для розгляду справи та спосіб процесуального зловживання, що суперечитиме інтересам інших учасників справи та суспільним інтересам загалом.

Крім того, відвід має бути обґрунтований посиланням на факти, які вказують на залежність, упередженість або необ`єктивність судді щодо сторін чи будь-кого з них.

Лише за таких обставин відвід буде правомірним і убезпечить сторони від залежного, упередженого або необ`єктивного суду.

Учасники справи мають процесуальне право заявити відвід судді, в провадженні якого знаходиться справа. Підстави для відводу судді, визначені в ст. 36 КАС України, за якими суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Враховуючи те, що головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників.

Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі ЕСПЛ) існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (її) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом установлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Так, суд враховує правовий висновок Європейського суду з прав людини, викладений в рішеннях по справі «Ветштайн проти Швейцарії», «Білуха проти України», відповідно до якого, безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення ЄСПЛ від 10.12.2009 в справі «Мироненко і Мартенко проти України», заява №4785/02 та рішення ЄСПЛ від 09.01.2013 в справі «Олександр Волков проти України», заява №21722/11).

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.

Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.

Доводи і обставини, на які посилається заявник, не можуть вважатися підставою для сумніву в неупередженості та необ`єктивності судді під час розгляду цієї справи.

Так, за змістом заяви ОСОБА_1 про відвід головуючому судді Павлюку С.С. від 15.05.2026 та 26.05.2026 року є ідентичними, за винятком покликання заявника на обставини призначення справи до розгляду, зокрема зазначає, що справа була призначена до розгляду 22.05.2026 року на 02.06.2026 року, тобто до розгляду його відводу по суті.

Такі твердження позивача спростовуються наступним. Як вбачається із матеріалів справи №936/645/26, зокрема повідомлення про наступне судове засідання створено 25.05.2026 року та внесено того ж дня в систему документообігу «Д-3» о 15:03 год., тобто вже після розгляду заявленого відводу по суті.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За таких обставин, заява про відвід судді є необґрунтованою.

З огляду на необґрунтованість заявленого відводу судді Павлюка С.С. питання про недовіру та відвід судді відповідно до частини четвертої статті 40 КАС України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 35-40, 248, 256, 294 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати необґрунтованою повторну заяву позивача ОСОБА_1 від 25.05.2026 про недовіру та відвід судді Павлюка С.С.

Передати адміністративну справу №936/645/26 до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Воловецького районного суду Закарпатської області для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для розгляду заяви про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Павлюк С.С.