Ухвала суду № 136871712, 27.05.2026, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1337/26

Провадження № 2-з/163/1/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючої судді Гайдук А.Л.,

розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

26 травня 2026 року представником заявника ОСОБА_1 , адвокатом Чорномазом Б.В., подано заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570, у межах суми позовних вимог у розмірі 107 500,00 гривень. Заяву обґрунтував тим, що у зв`язку з попередніми перемовинами між сторонами щодо можливого укладення договору про надання правової допомоги та представництва інтересів Позивача у ІНФОРМАЦІЯ_1 ) був підготовлений проєкт договору №15042603 про надання Відповідачем правової допомоги/юридичних послуг від 15.04.2026 року. 15.04.2026 року третьою особою в інтересах Позивача на банківський рахунок Відповідача НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570, були перераховані грошові кошти у сумі 107 500,00 грн. Разом з тим, зазначений договір Позивачем підписаний не був. Таким чином, грошові кошти у розмірі 107 500,00 грн. були набуті Відповідачем без достатньої правової підстави, а відтак підлягають поверненню Позивачу відповідно до положень статті 1212 Цивільного кодексу України. Крім того, враховуючи відмову Відповідача від добровільного повернення коштів, а також беручи до уваги те, що спірні грошові кошти можуть бути у будь-який момент перераховані, зняті або іншим чином вибути з володіння Відповідача, наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній може вчинити дії, спрямовані на відчуження, приховування, використання чи інше розпорядження належними йому коштами з метою унеможливлення чи істотного ускладнення виконання майбутнього судового рішення.

На підставі ч.1 ст.153 ЦПК України суд розглянув заяву без повідомлення учасників справи.

У відповідності до положень частини 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Пленум Верховного Суду України у пункті 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

З досліджених матеріалів заяви вбачається, що між сторонами виник спір майнового характеру щодо стягнення безпідставно набутих ОСОБА_2 коштів в загальній сумі 107 500,00 грн.

З огляду на викладене, з урахуванням доданих до заяви доказів, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову обставинам справи, балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти у межах суми позовних вимог, оскільки невжиття цього заходу забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, подану до пред`явлення позовної заяви у цивільній справі № 163/1337/26, задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та знаходяться на банківському рахунку НОМЕР_2 в АТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299, код ЄДРПОУ банку 14360570, у межах суми позовних вимог у розмірі 107 500,00 (сто сім тисяч п`ятсот) гривень.

Виконання ухвали в частині накладення арешту доручити Любомльському відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (44300, Волинська область, Ковельський район, м. Любомль, вул. Незалежності, буд. 33).

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу протягом 15 днів з дня її складення може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Головуюча: суддя А.Л. Гайдук