Ухвала суду № 136869943, 27.05.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2026 року справа № 580/5399/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової перевірив адміністративну справу №580/5399/26 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП не зазначений) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська 23, м. Черкаси, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, постановив ухвалу.

22.05.2026 вх.№27640/26 Позивача у позовній заяві просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо застосування з 01.10.2025 до виплати перерахованої (на виконання рішення суду у справі №580/788/25) пенсії ОСОБА_1 із застосуванням Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.10.2025 виплату ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення у справі №580/788/25 щомісячно суми перерахованої пенсії без застосування пунктів 4-7 Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026 у зв`язку із індексацією пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2026 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що встановлюється у розмірі мінімального прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, розмір якого встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03 грудня 2025 року №4695-ІХ станом на 01.01.2026 у сумі 2595 грн.

Відповідно до ч.2 ст.171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Вивчивши матеріали позовної заяви, варто зазначити, що вона не відповідає вимогам статті 160, 161 КАС України, тому повинна бути залишена без руху для усунення недоліків, з огляду на таке.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 ЄДРСР 119026325 вказав у п.29 Позивач не довів суду, що він є непрацюючим пенсіонером.

Верховний Суд висновує у справі №6-951цс16: вимога вчинити дії у майбутньому не може бути задоволена, оскільки захисту належить тільки порушене право, ВПВС 14 травня 2025 року у справі № 440/14216/23, провадження № 11-67заі24 висновує: Держава здійснює регулювання змісту та обсягу соціальних прав, встановлюючи обмеження щодо їх реалізації не лише в Конституції, а й у законах України. Законодавчі обмеження не можуть порушувати сутнісний зміст цих прав; правовідносини щодо соціального захисту громадян регулюються статтею 46 Конституції України, що не передбачена частиною другою статті 64 Конституції України. Відповідно право соціального захисту, гарантоване статтею 46 Конституції України, може бути обмежено в умовах воєнного або надзвичайного стану.

Відповідно до статті 1 Протоколу № 1 «захист власності» ЄКПЛ: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Усупереч вимог п.11 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не надав власного повідомлення.

Усупереч вимог п.4, 5, 9 ч.5 ст.160 КАС України Позивач не обгрунтовує правило статті 1 Протоколу № 1 «захист власності» ЄКПЛ щодо змісту і характеру порушеного права з огляду на ч.5 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру», ч.2 ст.2 КАС України, ч.2 ст.6 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч.5 ст. 160 КАС України у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Відповідно до п. 9 ч.1 ст. 4 КАС України відповідач суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

ВПВС у справі № 990/150/23 у п.28 постанови зазначає: реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту; п.33 звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права; п. 37 зміст позовних вимог це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову; п.43 формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України. Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 (ЄДРСР 94394125) зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору. Відповідно до ч.4 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У додатках до позовної заяви не надано копію заяви/звернення до обраного відповідача з проханнями вчинити дії з 01.10.2025, 01.01.2026, 01.03.2026 у контесті чого сформовані вимоги без обгрунтування обраного способу захисту якого саме порушеного права і з якого часу у контексті того, що у вирішеній справі здійснюється судовий контроль.

Загальновідомо, що Кабінет Міністрів України відповідно до ст.116 Конституції України забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту. Відомостей про те, що Президент України відповідно до п.16 ст.106 Конституції України зупинив дію акта Кабінету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності представник позивача не надав під час дії режиму воєнного стану в Україні.

Відомо, що 15.05.2026 Пленум Верховного Суду підтримав спрямування до Конституційного Суд подань, що виносилися на порядок денний (три стосуються положень законів про державний бюджет) щодо питання про невідповідність Конституції: ст.30 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ і постанови КМУ «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» від 30.12.2025 №1778 у частині обмеження розміру пенсії особам, яким така пенсія призначена (перерахована) відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9.04.92 №2262-ХІІ (https://zib.com.ua/ua/172520-do_ks_napravlyat_4_podannya_schodo_obmezhen_v_zakoni_pro_der.html).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

Верховний Суд 13.04.2022 у справі № 160/11095/20 зазначив, що залишення позовної заяви без руху це тимчасовий захід, що застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви.

Зважаючи на встановлені строки на звернення до суду, позивач має надати відповідно до вимог ч.6 ст.161 КАС України заяву про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.

Особа повинна докладати зусиль для усунення недоліків або інформування суду про свою позицію щодо встановлених судом недоліків під час винесення ухвали про залишення без руху. Такий підхід відповідатиме принципу добросовісності (поваги до суду та інших учасників справи), а також принципу заборони зловживання процесуальними правами (висновки у постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі №280/3193/23).

З метою виконання завдання адміністративного судочинства сторона у справі має користуватися процесуальними правами, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суд, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.2, 5, 123, 160, 161, 169, 241-243, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.

Надати Позивачеві для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дати отримання копії ухвали.

Позивачем недоліки можуть бути усунуті шляхом надання: власного повідомлення на виконання п.11 ч.5 ст.160 КАС України, копії заяви до відповідача у спірних правовідносинах і рішення про рультат розгляду щодо досудового врегулювання спору, обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; обгрунтування обраного способу захисту відповідно до ст.5 КАС України щодо протиправних дій; надання доказів на підтвердження доводів щодо нечинного акта №821 та дій на підтвердження на виконання/не виконання Відповідачем чинного законодавства (яким чином, якими діями відбулося втручання в права, які саме права були порушені, чи належать вони Позивачу, які обставини про це свідчать), копію рішення, що набрало законної сили у справі №580/788/25, з відомостями про судовий контроль у вирішеній справі.

Роз`яснити Позивачу, представнину позивача, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами (ч.4 ст.45 КАС України).

У разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде повернута Позивачу.

Ухвала набирає законної сили з дати підписання та не потребує оскарження.

Копію ухвали направити Позивачу.

Ухвала складена, підписана 27.05.2026.

СуддяЛариса ТРОФІМОВА