Рішення № 136869648, 27.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

27 травня 2026 року Справа № 520/7268/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сагайдак В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення безпідставно набутих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), безпідставно набуті кошти із відсутністю правових підстав для отримання грошового забезпечення (премії) за листопад 2025 року в розмірі 39 537 грн 90 коп. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 90 копійок) за реквізитами (IBAN НОМЕР_5 ), призначення платежу: відшкодування шкоди, завданої отриманням грошового забезпечення без належної на те правової підстави за листопад 2025 року; отримувач: військова частина НОМЕР_1 , (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі.

Згідно трекінгу R067171134487, вбачається, що ухвалу суду про відкриття провадження не вручено відповідачу.

Таким чином, з урахуванням пунктів 94-109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 вбачається, що відповідач повідомлений відділенням поштового зв`язку про надходження на його ім`я поштового відправлення, яке містило ухвалу суду, та необхідність особисто отримати поштове відправлення у відділенні зв`язку, не прибув для його отримання протягом визначеного Правилами терміну.

Іншої адреси, на яку має бути направлена судова кореспонденція, суду не надано.

Таким чином суд вважає, що відповідач є належно повідомлений про розгляд справи, та суд може розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 лютого 2025 року № 47 молодшого сержанта ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та з 15 лютого 2025 року вважається таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за посадою командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів.

Згідно витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21 липня 2025 року № 212 молодшого сержанта ОСОБА_1 було призначено на посаду командира екіпажу безпілотних літальних комплексів командира 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 4 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 та з 21 липня 2025 року він вважається таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків за новою посадою.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 28 листопада 2025 року № 347 у зв`язку із переміщенням по службі молодшого сержанта ОСОБА_1 , з 28 листопада 2025 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення, із подальшим направленням до нового місця служби військової частини НОМЕР_6 .

Відповідно до припису військової частини НОМЕР_1 від 28 листопада 2025 року № 1656/17879 молодший сержант ОСОБА_1 був зобов`язаний 30 листопада 2025 року прибути до військової частини НОМЕР_6 для подальшого проходження військової служби, однак до нового місця служби не з`явився.

12 грудня 2025 року до військової частини НОМЕР_1 надійшло повідомлення від командира військової частини НОМЕР_6 від 11 грудня 2025 року № 33242 про нез`явлення молодшого сержанта ОСОБА_1 до місця служби та відсутності на службі по теперішній час.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 01 січня 2026 року № 2 Про результати службового розслідування за фактом нез`явлення вчасно до місця служби молодшого сержанта ОСОБА_1 встановлено, що молодший сержант ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, внаслідок особистої недисциплінованості та неналежного виконання обов`язків військової служби, 30 листопада 2025 року не з`явився вчасно при переміщенні до нового місця служби - військової частини НОМЕР_6 та відсутній на службі по теперішній час.

На момент видання наказу грошове забезпечення молодшому сержанту ОСОБА_1 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 було перераховано, в результаті чого він внаслідок своєї недобросовісної поведінки отримав без належних підстав грошові кошти.

Зокрема, внаслідок нез`явлення вчасно молодшого сержанта ОСОБА_1 до нового місця служби - військової частини НОМЕР_6 фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 за період з 01 по 28 листопада 2025 року без належних правових підстав на картковий рахунок молодшого сержанта ОСОБА_1 перераховано наступні види грошового забезпечення, зокрема: щомісячна премія за особистий внесок у загальні результати служби (505%) у розмірі 14 140 грн 00 коп. (чотирнадцять тисяч сто сорок гривень 00 копійок); додаткова винагорода у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану в розмірі 30 000 грн 00 коп. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01 по 26 листопада 2025 року у розмірі 26 000 грн 00 коп. (двадцять шість тисяч гривень 00 копійок), а всього, після утримання військового збору безпідставно було набуто коштів на загальну суму 39 537 грн 90 коп. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 90 копійок).

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011).

Відповідно до статті 1 Закону №2011 соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

На підставі ч. 1 статті 9 Закону №2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2, 3 статті 9 Закону №2011 до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення та індексація грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до ч. 4 статті 9 Закону України №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Суд зазначає, що питання повернення зайво виплачених коштів не врегульовані нормами спеціального законодавства. У той же час такі питання врегульовані Цивільним кодексом України.

Згідно з приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї норми матеріального права зобов`язання з безпідставного придбання майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; здійснення набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Водночас стаття 1215 Цивільного кодексу України встановлює випадки, коли отримане набувачем від іншої особи майно, яке зовні могло б бути розцінене як безпідставно набуте, насправді не є таким.

Відповідно до вказаної норми закону не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №753/15556/15-ц вказала, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.

Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.03.2021 у справі №180/1735/16-ц виклав, що під час застосування правил статті 1215 ЦК України як винятку із статті 1212 ЦК України суди зобов`язані встановлювати наявність не двох, а трьох критеріїв для відмови у поверненні безпідставно набутого майна: добровільність дій боржника, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів.

Таким чином, Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що не підлягають поверненню безпідставно набуті кошти за умови наявності одночасно таких умов, як здійснення виплати добровільно, відсутність рахункової помилки та добросовісність набувача коштів. У разі якщо відсутня одна із наведених умов, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, то грошові кошти, виплачені набувачу, підлягають поверненню платнику.

При цьому, суд встановив, що в ході проведення службового розслідування встановлено, що Відповідач, самовільно залишив військову частину.

Суд вважає, що відповідач діяв недобросовісно, проте отримував грошове забезпечення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача виник обов`язок у поверненні безпідставно набутого грошового забезпечення за вищевказаний період.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись статтями 2, 9, 243-246, 291, 293, 295-296 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про стягнення безпідставно набутих коштів,- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), безпідставно набуті кошти із відсутністю правових підстав для отримання грошового забезпечення (премії) за листопад 2025 року в розмірі 39 537 грн 90 коп. (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот тридцять сім гривень 90 копійок) за реквізитами (IBAN НОМЕР_5 ), призначення платежу: відшкодування шкоди, завданої отриманням грошового забезпечення без належної на те правової підстави за листопад 2025 року; отримувач: військова частина НОМЕР_1 , (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.