Ухвала суду № 136869614, 26.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

26 травня 2026 р. Справа № 520/13086/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Панов М.М., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо відмови припинення дії (скасувати) актового запису про смерть № 221, складеного 02.05.2024 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України припинити дії (скасувати) актового запису про смерть № 221, складеного 02.05.2024 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до п. 4 та п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Частиною 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, обов`язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом у порядку адміністративного судочинства, є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб`єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб`єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції. При цьому, ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб`єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Таким чином, особливістю правовідносин, що виникають, є їх публічно-правовий характер, пов`язаність із сферою реалізації публічної влади.

У той же час, згідно з частиною 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Таким чином, вирішуючи питання про юрисдикцію спору необхідно з`ясувати, зокрема, характер спірних правовідносин, а також суть (зміст) права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

У позовній заяві позивач зазначає, що рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.04.2024 встановлено факт смерті громадянки України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На виконання вищезазначеного рішення був складений актовий запис про смерть №221 від 02.05.2024 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Не погодившись із рішенням суду, представник ОСОБА_1 , адвокат Сисоєва Катерина Миколаївна, подала апеляційну скаргу.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.02.2026 року задоволено апеляційну скаргу. Відповідно скасовано рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 29.04.2024 року, постановлено ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , заінтересована особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи в певний час.

При цьому суд зазначає про те, що відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і припиненням дії, засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 №2398-VІ (далі - Закон №2398-VІ).

Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону № 2398-VІ державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.

Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.

Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану. Актовий запис цивільного стану складається у двох примірниках. Інформація про персональні дані фізичної особи, що містяться в актовому записі цивільного стану, є конфіденційною і не підлягає розголошенню.

Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.

Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації.

Згідно з частинами 1 - 4 статті 22 Закону №2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Згідно статті 24 Закону № 2398-VІ актовий запис цивільного стану припиняє дію на підставі: 1) рішення суду; 2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом. Припинення дії актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.

Заява про припинення дії актового запису цивільного стану подається заінтересованою особою до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, який підлягає анулюванню.

Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5 затверджені Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання (далі - Правила №96/5).

Відповідно до пункту 1.1 Правил №96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у випадках, передбачених чинним законодавством.

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Згідно п. 1.4 Правил № 96/5 припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України,- висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

Розгляд питання про припинення дії поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану проводиться за заявою заінтересованої особи або з ініціативи відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем виявлення поновленого або повторно складеного актового запису.

Поновлені чи повторно складені актові записи цивільного стану в разі виявлення первинних записів припиняють дію на підставі рішення суду або висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділ державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації) (за місцезнаходженням поновленого або повторно складеного запису).

Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та припиненні їхньої дії може бути оскаржена в судовому порядку (п. 1.15 Правил №96/5).

Як вбачається з позову, позивачка, зокрема, просить зобов`язати Перший відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України припинити дії (скасувати) актового запису про смерть № 221, складеного 02.05.2024 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено припинити дію (скасувати) вищезазначений актовий запис на підставі Постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 10.02.2026 року.

Відповідач листом від 09.05.2026 року рекомендував позивачці звернутися до органів суду з питання виключення відомостей про померлого з актового запису про смерть № 221, складеного 02.05.2024 р. відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Тобто, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті особи в певний час в межах цивільного судочинства.

Позивачка не оскаржує ані дій, ані бездіяльності, ані рішення відповідача, а має намір вирішити питання про припинення дії (скасування) запису про смерть, отже спір у цій справі не має ознак публічно-правового та його належить розглядати за правилами цивільного судочинства. Отже, спірні правовідносини пов`язані з вимогою до відповідача про зобов`язання припинити дію (скасувати) актовий запис про смерть.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

У справах про оскарження відмови внести зміни до актового запису цивільного стану, анулювання актового запису, суд за правилами адміністративного судочинства перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання ч процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення.

Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Це означає, що адміністративний суд не може замість органу реєстрації актів цивільного стану або замість загального суду вирішувати питання щодо фактичного встановлення юридичних фактів.

Разом з тим, у цій справі вимоги позивача пов`язані з необхідністю самостійного і безпосереднього встановлення адміністративним судом обставин помилковості вчинення відповідачем актового запису про смерть. Разом з тим, зазначене не є завданням адміністративного суду, так як належить до компетенції суду цивільного. Такий висновок узгоджений з правовою позицією Верховного Суду, відображеною у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №760/24695/19.

Також, на розгляді Великої Палати Верховного Суду перебувала справа № 807/45/17 про зобов`язання відповідача внести зміни до актового запису про народження позивача, у постанові від 23.01.2019 у зазначеній справі зроблено такі висновки.

У справах про оскарження відмови внести за заявою особи зміни до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

На думку суду, хоч вказаний предмет спору не є тотожним, однак, стосується оскарження актових записів цивільного стану, тому загальні висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 807/45/17 належить застосувати і до цієї справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, оскільки у справі, яка розглядається, предметом доказування є виключно спростування факту смерті, а не додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення, тому адміністративний суд не вправі вийти за межі публічно-правових аспектів і встановлювати юридичний факт щодо відсутності факту смерті, така справа не є адміністративною.

Зважаючи на це, позовні вимоги позивачки не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження у адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. ( п. 6 ч. 1 цієї статті).

Згідно з ч. 2 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України про відмову у відкритті провадження у справі суддя постановляє ухвалу не пізніше п`яти днів з дня надходження позовної заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову у відкритті провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 19, 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу що розгляд заявлених позовних вимог належить до юрисдикції Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя М.М.Панов