Ухвала суду № 136869488, 27.05.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

27 травня 2026 року справа № 520/8088/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Григоров Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Заступника керівника Харківської обласної прокуратури Миргородської Ольги Миколаївни (Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ02910108) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (вул. Грушевського Михайла, буд. 12/2,м. Київ,01008, код ЄДРПОУ37508596) третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кар`єр Основа» (Харківська обл., Харківський р-н, м. Харків, вул. Силікатна, 1, 61009, код ЄДРПОУ:38878214), Харківська обласна військова адміністрація (Харківська обласна державна адміністрація)(вул. Сумська, 64, ЄДРПОУ - 23912956), Державне спеціалізоване господарське підприємство «ЛІСИ УКРАЇНИ», вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601

про визнання протиправним та скасування висновку,-

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури Миргородська Ольга Миколаївна звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах держави, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати висновок з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища» №7-03/12-2019874259/1 від 09.12.2019, виданий Міністерством енергетики та захисту довкілля України, правонаступником якого є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України товариству з обмеженою відповідальністю «Кар`єр Основа».

Ухвалою суду від 14.04.2026р. відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.

Ухвалою суду від 12.05.2026р. позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду, повідомлено прокурора про необхідність виправити недоліки позовної заяви, а саме: надати до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій викласти поважні причини для поновлення строку звернення до суду, з наданням доказів цього, надано строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали для подання до суду вказаної заяви.

22.05.2026р. до суду надійшла заява заступника керівника Харківської обласної прокуратури Миргородської О.М. про поновлення строку звернення до суду, згідно якої вона просила:

- визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними;

- поновити прокурору строк звернення до адміністративного суду з позовом у справі № 520/8088/26 в інтересах держави до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, треті особи ТОВ «Кар`єр Основа», Харківська обласна військова (державна) адміністрація, ДСГП «Ліси України» про визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища»№ 7- 03/12-2019874259/1 від 09.12.2019, виданого Міністерством ТОВ « Кар`єр Основа».

В обгрунтування зазначалося, що прокурор, на відміну від звичайного позивача, виступає не як особа з власним інтересом в адміністративній справі, а як представник державних (суспільних) інтересів, який не може знати про всі можливі порушення закону одночасно з їх вчиненням, потребує необхідного часу для виявлення, аналізу та підготовки матеріалів. Підставами позову є недодержання процедури з оцінки впливу на довкілля, що підтверджено висновком експертів № 17832/18020 від 08.01.2026 за результатами проведення судової комісійної інженерно-екологічної експертизи за матеріалами кримінального провадження № 42020221070000179. Встановлення обставин щодо дотримання чи недотримання спеціальної процедури оцінки впливу на довкілля, відповідності звіту з ОВД вимогам природоохоронного законодавства, наявності порушень при використанні земель лісогосподарського призначення, водних об`єктів, прибережних захисних смуг, оцінки впливу на флору, фауну, ґрунтовий покрив, гідрологічний режим території та екосистему загалом потребувало спеціальних знань у галузі інженерної екології, природоохоронного законодавства та оцінки впливу на довкілля.

Як вказувалося заявником, саме з цією метою у межах кримінального провадження № 42020221070000179 призначено судову комісійну інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручено експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса». З висновку експертів констатовано, що при проведенні ТОВ «Кар`єр Основа» оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища», розташованих на ділянці для ведення лісового господарства, яка належить ДСГП «Ліси України» філії «Жовтневе лісове господарство» не була дотримана процедура оцінки впливу на довкілля (процедура оприлюднення намірів виробничої діяльності, процедура проведення громадських слухань щодо планованої діяльності, процедура з оцінки впливу даної планованої виробничої діяльності на довкілля, процедура отримання Звіту з оцінки впливу даної виробничої діяльності на довкілля та отримання Висновку). Також у Звіті та Висновку з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища», розташованого на південній околиці м. Харкова, що планується ТОВ «Кар`єр Основа» до видобування корисних копалин не враховані в повному обсязі вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» та інших нормативно-законодавчих актів в галузі природоохоронного законодавства. Наведені обставини могли бути встановлені виключно в результаті проведення спеціального експертного дослідження із застосуванням професійних знань у сфері інженерної екології та природоохоронного законодавства, оскільки прокурор не є спеціалістом у відповідній галузі.

Крім того, заявник указував на те, що навіть після отримання висновку судової комісійної інженерно-екологічної експертизи від 08.01.2026 прокурор був обмежений вимогами кримінального процесуального законодавства щодо нерозголошення відомостей досудового розслідування. Дозвіл на розголошення відомостей з кримінального провадження №42020221070000179 надано лише 03.04.2026, тобто після отримання висновку експертів та фактичного встановлення обставин, які свідчили про наявність порушення інтересів держави. Дії органів прокуратури не були проявом бездіяльності, а становили послідовний, організаційно обумовлений та юридично необхідний процес встановлення сукупності обставин, які відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру» та статті 131-1 Конституції України утворюють виключний випадок для здійснення представництва інтересів держави в суді.

Таким чином, заявник фактично наполягав на тому, що строк звернення до суду ним було пропущено з підстав необізнаності про порушення інтересів держави та дотримання вимог кримінального процесуального законодавства, стверджував, що лише з Висновку експертів № 17832/18020 від 08.01.2026 прокурор дізнався про порушення вимог законодавства, а наявність раніше порушеного кримінального провадження не вплинула на обізнаність прокурора щодо порушення інтересів держави.

Дослідивши надану заяву про поновлення строку звернення до суду, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1, абз.1 ч.2, ч. 5 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Абзацом 2 частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічних висновків дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 21.03.2024р. у справі № 200/189/23.

Суд зазначає, що при зверненні до суду в цій справі, прокурор не згоден з висновком з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища» №7-03/12-2019874259/1 від 09.12.2019р. та просить його скасувати.

В обґрунтування дотримання строку звернення до суду прокурор зазначав, що фактична обізнаність прокурора про наявність підстав для звернення до адміністративного суду виникла після отримання прокурором висновку експертів № 17832/18020 від 08.01.2026р. за результатами проведення судової комісійної інженерно-екологічної експертизи, якою встановлено невідповідність висновку з оцінки впливу на довкілля планової діяльності з «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища» № 7-03/12-2019874259/1 процедурі оцінки впливу да довкілля, передбаченої Законом України «Про оцінку впливу на довкілля» та іншим нормативно правовим актам у галузі природоохоронного законодавства.

Дослідивши вказані доводи, суд зазначає, що отримання прокурором висновку експертів №17832/18020 від 08.01.2026р. не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 25.03.2025р. по справі №160/4460/24.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 15.04.2026р. по справі № 240/34480/23 зазначив наступне:

«Колегія суддів не приймає твердження скаржника про те, що право на звернення до суду виникло у прокурора 17.10.2023р., після ознайомлення працівниками Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора з матеріалами кримінального провадження № 52018000000001132 від 14.11.2018р., а тому саме з цієї дати потрібно рахувати трьохмісячний строк звернення до суду, з огляду на те, що ця дата не змінює моменту, з якого прокурор знав або повинен був дізнатися про наявність порушених інтересів держави, а лише свідчить про час, коли він почав вчиняти активні дії з реалізації своїх повноважень щодо звернення до суду з позовом в інтересах держави, і ця подія не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в спірних правовідносинах.»

Разом з тим, суд зауважує, що прокурор, який наділений законом повноваженнями здійснювати процесуальне керівництво в кримінальних провадженнях, маючи доступ до інформації щодо погодження та надання спеціального дозволу на користування надрами, не був позбавлений можливості подавати запити до державних органів, зокрема, до Держгеонадра для отримання вказаних протоколів та відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України і посадових обов`язків в межах відповідного кримінального провадження, незалежно від дати розголошення відомостей досудового розслідування, прокурор мав володіти інформацією про наявність або відсутність підстав для звернення до адміністративного суду значно раніше (5 років тому), ніж звернувся до суду з цим позовом. Поважних підстав для бездіяльності в цьому аспекті прокурором при зверненні до суду не надано.

Вчинення із значним затягуванням певних слідчих дій відповідними органами в межах кримінального провадження не може мати наслідком автоматичне поновлення строку звернення з позовом до адміністративного суду.

У цій справі прокурор представляє інтереси держави і обчислення строку звернення до суду не може ставитись в залежність від моменту коли один з представників органу прокуратури дізнався про певні обставини, в іншому випадку інститут обмеження строку звернення до суду буде нівельований. Держава має забезпечувати відповідний моніторинг, контроль за дотриманням своїх інтересів постійно і має для цього широкий обсяг механізмів.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09.12.2024р. у справі № 320/5641/24 та від 03.12.2024р. у справі № 320/39441/23.

Ураховуючи викладене вище, суд наголошує, що початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову, стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією певного суб`єкта, що виключає можливість необмежено у часі реалізовувати право на звернення до суду.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постанові від 26.12.2024р. у справі № 320/4789/24.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин».

Як встановлено судом, висновок експертів від 08.01.2026р. № 17832/18020 отримано в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42020221070000179.

Згідно змісту висновку експертів від 08.01.2026р. № 17832/18020, на вирішення експертизи поставлені питання:

« 1. Чи дотримана процедура оцінки впливу на довкілля (процедура оприлюднення намірів виробничої діяльності, процедура громадських слухань щодо планової діяльності, процедура з оцінки впливу давної планової виробничої діяльності на довкілля, процедура отримання Звіту з оцінки впливу даної виробничої діяльності на довкілля та отримання Висновку) планової діяльності щодо видобування піску на Основ`янському родовищі (ділянка № 2 та ділянка дорозвідки № 2) розташованому на південній околиці м. Харкова, що планується ТОВ «Кар`єр Основа», ідентифікаційний код юридичної особи 38878214?

2. Чи враховано в повному обсязі в Звіті та Висновку з оцінки впливу виробничої діяльності на довкілля щодо видобування піску на Основ`янському родовищі (ділянка № 2 та ділянка дорозвідки № 2) розташованому на південній околиці м. Харкова, що планується ТОВ «Кар`єр Основа», ідентифікаційний код юридичної особи 38878214. Реєстраційний номер справи про оцінку впливу на довкілля: 9539, вимоги Закону України «Про оцінку впливу на довкілля»?».

Водночас, суд зауважує, що предметом розгляду справи є визнання протиправним та скасування висновку з оцінки впливу на довкілля від 09.12.2019 № 7-03/12-2019874259/1 планованої діяльності «Видобування піску ділянок № 1 та № 2 Основ`янського родовища», а отже, питання поставлені експерту не стосуються предмета розгляду цієї справи, а отримання прокурором висновку експерта від 08.01.2026 № 17832/18020 не може бути доказом для підтвердження дотримання строку звернення до суду.

Так, кримінальне провадження № 42020221070000179 порушено 21.08.2020р., тобто більше, ніж за 5 років до подання позовної заяви та більше 6 років після видачі оскаржуваного висновку. Зазначений строк є значним.

З огляду на те, що Спеціалізованою екологічною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42020221070000179, прокурор з 21.08.2020р. мав бути обізнаний про наявність підстав для звернення до суду, визначаючи їх на власний розсуд. Керуватися саме висновком технічної інженерно-екологічної експертизи, який указав на порушення вимог Закону, тобто з питання права, у прокурора не було належних підстав.

Що стосується посилань заявника на належність і доказовий зміст згаданого вище Висновку експертів, суд зауважує, що при вирішенні питання дотримання строків звернення до суду не вирішується питання доказового значення наведеного Висновку щодо суті позовних вимог, а лише у тому аспекті, що експерти у своєму Висновку вказали на порушення вимог законодавства у природоохоронній сфері. При цьому слід мати на увазі, що прокурор, здійснюючи процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, а також будучи наділений повноваженнями звертатися до суду в ході реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді, наділений компетенцією, належними фаховими знаннями у галузі природоохоронного законодавства, які дозволяють йому самостійно визначити наявність порушення вимог законодавства та, відповідно, підстави для представництва інтересів держави у суді.

При цьому КАС України у статті 101 прямо вказує на те, що предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Цьому відповідають і приписи ст. 69 КАС України, яка зазначає, що як експерт з питань права може залучатися особа, яка має науковий ступінь та є визнаним фахівцем у галузі права. Тобто, зазначені норми проводять розмежування висновку експерта, як фахівця у певній галузі знань, якими не наділений суд та учасники процесу, та фахівця у сфері законодавства. В даному випадку заявником стверджується, що саме з висновку експертів за напрямком інженерно-екологічної експертизи було встановлено наявність підстав для звернення до суду через порушення вимог законодавства.

Таким чином, за наслідками розгляду матеріалів справи та поданої заяви про поновлення строку звернення до суду, слід дійти висновку, що зазначений Висновок експертів від 08.01.2026р. № 17832/18020 не мав вирішального значення, з яким прокурор повинен був пов`язувати необхідність звернення до суду, а з огляду на його тривале здійснення процесуального керівництва у згаданому вище кримінальному провадженні, він мав можливість звернутися до суду з моменту початку досудового розслідування, що мало місце в 2020 році. Інакший підхід нівелює принцип правової визначеності та робить свавільною можливість фактично без жодних строкових обмежень звертатися до суду у подібних випадках, залежно від отримання будь-якого доказу у кримінальному провадженні, яке може тривати значний період часу.

Об`єктивних істотних обставин, які б перешкоджали вчасному зверненню прокурора до суду, з урахуванням його обізнаності про порушення прав не зазначено.

При цьому суд виходить з того, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При визначенні поважності причин пропуску строку звернення до суду слід виходити з правової позиції, висловленої Верховним Судом в постанові від 31.05.2023р. у справі № 160/9356/22, згідно якої поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання позовної заяви здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду із позовом.

Правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або, непереборними і об`єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Слушно ще раз зазначити, що право на звернення до суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення Голдер проти Великої Британії від 21.02.1975 р., Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).

Виходячи з принципу змагальності у адміністративному судочинстві, прав та обов`язків сторін у справі, визначених Кодексом, суд виключно з ініціативи та в межах доводів сторін може поновити строк звернення до суду за обґрунтованим їх зверненням.

Підсумовуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду, вважає викладені у ній доводи необгрунтованими.

Згідно ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 240, 248,293, 295 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними підстави пропуску строку звернення до суду в даній справі.

Позовну заяву залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.В. Григоров