Єдиний державний реєстр судових рішень
Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
26 травня 2026 року справа №520/4973/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, викладену у листі за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026р., у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12грн.;
2. зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області здійснити дії, спрямовані на повернення на рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , IBAN № НОМЕР_1 , банк одержувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Київ, Україна, РНОКПП одержувача 3205200550, суму надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що станом на 31.12.2025 року в електронній картці з податку на додану вартість обліковувались надміру сплачені суми з податку на додану вартість в розмірі 82 062,12грн. Після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, подання звітності та проведення остаточних розрахунків з податку, 06.01.2026 року зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ платіжне доручення №951681660 від 06.01.2026 в сумі 3 549 932,00 грн., що також призвело до збільшення надміру сплачених сум з ПДВ. Отже, загалом надміру сплачена сума з ПДВ після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість склала 3 631 994,12грн. Позивач звернувся до відповідача з приводу повернення надміру сплачених сум з ПДВ. Проте відповідачем відмовлено у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов`язання. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 11.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на їх необґрунтованість та відповідність прийнятій відмові викладеної у листі за №25134/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 року вимогам законодавства.
Позивачем у відповідь на відзив подано додаткові пояснення, в яких він підтримав свої позовні вимог, наголосивши, що факт наявності переплати не є спірним між сторонами, а відтак відсутні будь-які правові підстави для проведення додаткових перевірок з метою підтвердження вже встановленого факту.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 пройшовши визначену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, 20.02.2017 року набув статусу суб`єкта господарювання.
З 01.03.2017 року позивач є платником єдиного податку без реєстрації платником податку на додану вартість.
З 01.04.2023 року позивач перейшов на загальну систему оподаткування зі статусом платника податку на додану вартість до 14.11.2025 року, який анулював за власною ініціативою, оскільки обсяги продажу товарів менші ніж визначені в Податковому кодексі України, що підтверджується Заявою про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, Квитанцією №2 та довідкою з реєстру платників податку на додану вартість.
Основним видом підприємницької діяльності за КВЕД є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.
Як зазначає позивач у позовній заяві, він здійснював продаж інструменту в широкому асортименті (для дому, ремонту, будівництва тощо) з 2017 року. Для досягнення, визначеної мети позивачем здійснювалась закупівля товару (інструменту) в асортименті, який користувався високим попитом на ринку України, у виробників на території України та за кордоном (Китай, Індія, Тайвань). Здійснюючи закупівлю товару за кордоном позивачем сплачувались митні платежі, в тому числі і ПДВ, які стягувались митними органами при переміщенні товарів через митний кордон України. Загальна сума податку, сплаченого позивачем під час ввезення товарів на митну територію України склала 19 832 422,20 грн. При закупівлі товарів на території України загальна сума отриманого позивачем податку за податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр) склала 869 858,65 грн. За період перебування позивача платником податку на додану вартість з 01.04.2023р. по 14.11.2025р. загальна сума поповнення електронного рахунка з його поточного рахунку склала 7 210 000,00 грн. У підсумку загальна сума склала 27 912 280,85 грн. При цьому загальна сума податку за виданими позивачем податковими накладними та розрахунками коригування, зареєстрованими у Реєстрі склала 24 275 015,95 грн. Зазначені дані підтверджуються витягом щодо суми податку, на яку платник податку на додану вартість має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з системи електронного адміністрування ПДВ №18172539.
Окреслена обставина не заперечувалась уповноваженим представником податкового органу в заявленій правовій позиції.
Станом на 31.12.2025 року в електронній картці з податку на додану вартість обліковувались надміру сплачені суми з податку на додану вартість в розмірі 82 062,12 грн.
Після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, подання звітності та проведення остаточних розрахунків з податку, 06.01.2026 року зараховано надходження до бюджету коштів з рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ згідно зі платіжного доручення №951681660 від 06.01.2026 в сумі 3 549 932,00 грн.
Отже, загалом надміру сплачена сума з ПДВ після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість склала 3 631 994,12 грн. згідно електронної картки з ПДВ.
09.01.2026 року позивачем подано Заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені на суму 3 631 994,12 грн., яка прийнята контролюючим органом за реєстраційним № 954467.
Листом за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 року відповідачем підтверджено наявність суми переплати по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у загальному розмірі 3 631 994,12 грн., а також зазначено, що визначення надміру сплачених сум з податку на додану вартість та здійснення їх повернення платнику податків або зарахування в рахунок надходжень інших податків і зборів, є можливим лише після проведення документальної перевірки (за зверненням платника податків), за результатами якої буде підтверджено факт надміру сплачених сум податків. Відтак, відповідач відмовив позивачу у поверненні надміру сплачених сум грошового зобов`язання.
Вважаючи означену відмову відповідача щодо нездійснення повернення сплачених коштів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов`язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.
Умови повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань визначені статтею 43 ПК України.
Платник податків має право повернути помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання відповідно до п. 43.1 ст. 43 ПК України.
Так, згідно з пунктами 43.1, 43.2 статті 43 ПК України (в редакції чинній на момент подання позивачем заяви) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу; у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Пункт 43.3 статті 43 ПК України встановлює, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Відповідно до пункту 43.4 статті 43 ПК України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
Згідно з абз.1 пункту 43.4-1 статті 43 ПК України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200-1.5 статті 200-1 цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
В силу вимог пункту 43.5 статті 43 ПК України контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Згідно з пунктом 43.6 статті 43 ПК України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Окрім того, ч. 2 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.
Процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії врегульовані "Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 за №787 (надалі по тексту також Порядок №787) (тут і надалі по тексту у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється Казначейством або головними управліннями Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті, перерахування компенсації здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім`я головного управління Казначейства, або поштовим переказом через підприємства поштового зв`язку, вказані у заяві платника (його довіреної особи).
За приписами пункту 5 розділу І Порядку №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, органи Держмитслужби, та перерахування компенсації до Казначейства подається висновок відповідно до "Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 за №60, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341, та "Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 за №643, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.08.2017 за №976/30844.
Аналіз положень вищезазначених нормативно-правових актів дає підстави для висновку, що у разі підтвердження факту помилкової сплати коштів до бюджету, вони можуть бути повернуті за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Механізм інформаційного обміну: між ДПС, територіальними органами ДПС та Казначейством і територіальними органами Казначейства у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені за платежами, контроль за справлянням яких покладено на ДПС; між територіальними органами ДПС та місцевими фінансовими органами в процесі погодження електронних висновків та/або електронних повідомлень про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами визначається "Порядком інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 за №60 (надалі по тексту також Порядок №60) у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 60, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку №60 встановлено, що у заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
За приписами пункту 4 розділу ІІІ Порядку №60, після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі Журнал), який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.
Внесення до Журналу інформації щодо заяви, поданої платником у паперовому вигляді, здійснюється працівником підрозділу, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу.
Журнал містить, зокрема, такі дані: податковий номер або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування або прізвище, ім`я, по батькові (для фізичних осіб); дата та номер заяви про повернення коштів; назва помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; сума помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу; дата сплати і реквізити, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім`я якого відкрито рахунок); напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються, тощо.
Заява платника, внесена до Журналу, розглядається структурними підрозділами територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу та погашення боргу.
У той же час, в силу вимог пункту 5 розділу ІІІ Порядку №60, якщо за результатами розгляду заяви підрозділом територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, встановлено правомірність повернення коштів, працівник цього підрозділу вносить до Журналу відмітку про правомірність повернення відповідної суми коштів.
Внесення до Журналу відмітки про правомірність повернення коштів здійснюється не пізніше 18:00: дев`ятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних державному бюджету; одинадцятого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Згідно пункту 7 розділу ІІ Порядку №60, на заяви, щодо яких у Журналі встановлено відмітки підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, здійснюється накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) цих підрозділів у строки, визначені в абзацах другому-четвертому пунктів 5, 6 цього розділу.
Інформація про повернення, щодо якого у Журналі здійснено накладання кваліфікованих електронних підписів керівників (заступників керівників) підрозділів територіального органу ДПС, що виконують функції з адміністрування відповідних податків, зборів, платежів та погашення боргу, автоматично вноситься до Реєстру узгоджених повернень, який ведеться засобами інформаційно-телекомунікаційної системи органів ДПС.
Формування електронних висновків здійснюється територіальними органами ДПС щодня (крім вихідних, святкових та неробочих днів) з урахуванням календарної черговості розміщення інформації у Реєстрі узгоджених повернень.
На кожний сформований електронний висновок накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував висновок, керівника (заступника керівника або уповноваженої особи) територіального органу ДПС та кваліфікована електронна печатка такого органу.
Кваліфіковані електронні підписи та кваліфікована електронна печатка накладаються: за платежами, сплаченими на єдиний рахунок, - не пізніше 18:00 другого робочого дня після надходження до територіального органу ДПС заяви; за платежами, належними державному бюджету, - не пізніше 16:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви; за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами,- не пізніше 18:00 восьмого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви (пункт 8 розділу ІІІ Порядку №60).
Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку №60, електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім платежів, які сплачені у 2016 році до місцевих бюджетів населених пунктів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, перелік яких затверджений Кабінетом Міністрів України (далі - непідконтрольні території), та акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), направляються до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
Як зазначено у пункті 1 розділу V Порядку №60, за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім випадків повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО на підставі поданої платником податків податкової декларації), територіальний орган ДПС формує електронний висновок з накладанням кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб та кваліфікованої електронної печатки такого територіального органу ДПС у термін, визначений абзацом п`ятим пункту 8 розділу IІІ цього Порядку.
Електронний висновок за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім електронного висновку на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов`язань та пені у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), та/або електронне повідомлення (крім електронного повідомлення про повернення надміру утриманих (сплачених) сум ПДФО у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій) є доступними для перегляду відповідним місцевим фінансовим органом з моменту накладання кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС.
Разом із електронним висновком на повернення за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім електронного висновку на повернення помилково та/або надміру сплачених сум акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального), відповідним місцевим органам надається доступ до інформації про суму, дату сплати та реквізити платіжного документа.
Доступ місцевого фінансового органу до електронного висновку та/або електронного повідомлення забезпечується засобами приватної частини сервісу "Електронний кабінет платника".
Відповідний місцевий фінансовий орган не пізніше 15:00 другого робочого дня, наступного за днем отримання доступу до електронного висновку та/або електронного повідомлення, погоджує такий електронний висновок та/або електронне повідомлення шляхом накладання кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи та кваліфікованої електронної печатки такого місцевого фінансового органу (пункт 2 розділу V Порядку №60).
Поруч із цим, у силу вимог пункту 2 розділу ІV Порядку №60, у рамках інформаційної взаємодії щодня до 17:00 (крім вихідних, святкових та неробочих днів) ДПС направляє до Казначейства електронні висновки та/або електронні повідомлення.
На кожний електронний висновок, який ДПС направляє до Казначейства, накладаються два кваліфіковані електронні підписи посадових (уповноважених) осіб та кваліфікована електронна печатка відповідного територіального органу ДПС, один кваліфікований електронний підпис посадової (уповноваженої) особи та кваліфікована електронна печатка місцевого фінансового органу у разі повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім платежів, сплачених платниками податків у 2016 році до місцевих бюджетів непідконтрольних територій, акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального) (абзац 6 пункту 2 розділу ІV Порядку №60).
Для здійснення повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені відповідно до бюджетного законодавства Казначейству разом з висновком направляється інформація про реквізити платіжного документа, згідно з яким сплачено такі грошові зобов`язання, пеню (абзац 12 пункту 2 розділу ІV Порядку №60).
Як слідує з пункту 3 розділу ІV Порядку №60, Казначейство до 12:00 робочого дня, наступного за днем отримання електронних висновків та/або електронних повідомлень, забезпечує їх автоматичну обробку після перевірки таких висновків та/або електронних повідомлень засобами антивірусного захисту інформації.
Під час автоматичної обробки Казначейство здійснює перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС та повноти платіжних реквізитів електронних висновків та/або електронних повідомлень.
На кожний отриманий електронний висновок та/або електронне повідомлення у строк, визначений в абзаці першому цього пункту, Казначейство формує та надає ДПС квитанцію про отримання та результати обробки такого електронного висновку та/або електронного повідомлення з накладанням кваліфікованого електронного підпису посадової (уповноваженої) особи.
Так, згідно пункту 5 розділу ІV Порядку №60, електронні висновки та/або електронні повідомлення, які пройшли перевірку кваліфікованих електронних підписів посадових (уповноважених) осіб, кваліфікованої електронної печатки відповідного територіального органу ДПС та повноти платіжних реквізитів, приймаються Казначейством до виконання.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань, пені та надміру утриманої (сплаченої) суми ПДФО здійснюється територіальними органами Казначейства протягом п`яти робочих днів, наступних за днем прийняття електронного висновку та/або електронного повідомлення територіального органу ДПС.
Аналіз вказаних норм свідчить, що законодавством передбачено право платника податків на повернення помилково сплачених сум податкових зобов`язань та порядок реалізації такого права шляхом звернення з відповідною заявою до контролюючого органу.
Водночас, зазначеному праву платника кореспондує обов`язок податкового органу скласти і подати до органів Казначейства висновок про повернення платежів, належних місцевим бюджетам.
При цьому, обов`язковою передумовою повернення платнику податків помилково сплачених коштів є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.
Суд акцентує увагу, що податковим органом в листі №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 року підтверджено наявність суми переплати по податку на додану вартість (код бюджетної класифікації 14010100) у загальному розмірі 3 631 994,12 грн. При цьому, не констатовано про наявність у позивача податкового боргу, подання платником податків заяви про повернення коштів більше ніж 1095 днів від дня виникнення переплати чи не відповідність поданої заяви вимогам пункту 43.4 статті 43 ПК України.
На підставі вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та встановлених судом обставин, суд висновує, що позиція відповідача у спірних питань є помилковою, такою, що не відповідає положенням законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, та/або фактичним обставинам справи.
З огляду на викладене, суд висновує, що позов належить задовольнити шляхом визнання протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, викладену у листі за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 року, у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн. та зобов`язання Головне управління ДПС у Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат слід здійснити у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Харківській області, викладену у листі за №2513/6/20-40-24-03-13 від 16.01.2026 року, у непідготовці та неподанні до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновку про повернення з Державного бюджету України фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн.
Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення на розрахунковий рахунок фізичної особи підприємця ОСОБА_1 суми надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 3 631 994,12 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати в розмірі 16640 (шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп.
Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя Марина Лук`яненко
Судове рішення № 136869419, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 26.05.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/4973/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: