Рішення № 13686917, 03.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_____________

_______________

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" лютого 2011 р.

Справа № 14/5007/4/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Костриця О.О.

за участю представників сторін

від позивача: Топчій О.П. дов. від 29.12.2010р.

від відповідача: Штиколенко Т.П. дов. №08 від 10.01.2011р.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" (м.Київ)

до Орендного підприємства "Житомирська облдрукарня" (м.Житомир)

про стягнення 49480,19 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 49480,19 грн., з яких: 36751,30 грн. основний борг, 2351,42 грн. 3% річних, 84,68 грн. пеня, 10242,79 грн. інфляційні нарахування, 50,00 грн. 5% штраф.

Представник позивача в засіданні суду 25.01.2011р. надав заяву про зменшення розміру позовних вимог (а.с.98-99), відповідно до якої повідомляє про сплату відповідачем заборгованості в розмірі 1970,00 грн. та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 47510,19 грн., з яких: 34781,30 грн. основний борг, 2351,42 грн. 3% річних, 84,68 грн. пеня, 10242,79 грн. інфляційні нарахування, 50,00 грн. штраф.

03.02.2010р. на адресу господарського суду Житомирської області від представника відповідача надійшла заява про відстрочку боргу (а.с.111-112), в якій він повідомляє, що відповідач знаходиться в тяжкому фінансовому стані, має заборгованість перед іншими підприємствами, ненадання відстрочки боргу може спричинити арешт коштів на рахунках відповідача та повне зупинення роботи підприємства, що в подальшому може призвести до банкрутства підприємства, у зв'язку з чим просить суд надати ОП "Житомирська облдрукарня" відстрочку боргу на три місяці.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 47510,19 грн., з яких: 34781,30 грн. основний борг, 2351,42 грн. 3% річних, 84,68 грн. пеня, 10242,79 грн. інфляційні нарахування, 50,00 грн. штраф підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги позивача з урахуванням заяви про зменшення визнав в повному обсязі. Крім того, просить суд задовольнити заяву відповідача про відстрочку боргу (протокол судового засідання від 03.02.2011р.(а.с.118).

Представник позивача в судовому засіданні проти заяви відповідача про відстрочку боргу заперечив, зазначивши, що вказана заборгованість виникла у 2008р. та досі відповідачем не погашена (протокол судового засідання від 03.02.2011р.(а.с.118).

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 08.01.2008р. та 27.02.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор" - постачальник (позивач у справі) та Орендним підприємством "Житомирська облдрукарня" - покупець (відповідач у справі ) були укладені договори поставки №27/02/09-6, №08/01/08 (а.с. 17-22).

Згідно п. 1.1 вищезазначених договорів постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця витратні поліграфічні матеріали, для використання у видавничій діяльності, а покупець прийняти та оплатити даний товар.

Асортимент, кількість і ціна отриманого товару узгоджується сторонами на основі заявки покупця на поставку кожної партії, направленої постачальнику не менш ніж за 8 неділь до дати поставки, і зазначається в додатках (специфікаціях) або накладних, які підтверджують передачу - приймання товару від постачальника до покупця і є невід'ємною частиною договору (п.2.1. договорів поставки).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW, франко - склад постачальника (Інкотермс-2000)(п.4.1. договорів поставки).

Згідно п.3.2.1 договору поставки №08/01/08 покупець здійснює 100% оплату кожної партії товару протягом 30 календарних днів з моменту її поставки.

Відповідно до п.3.2.1 договору поставки №27/02/09-6 покупець здійснює 100% оплату кожної партії товару протягом 7 календарних днів з моменту її поставки.

На виконання умов вищезазначених договорів, позивачем було поставлено відповідачу товар та надано транспортно - експедиційні послуги на поставку товару на загальну суму 71849,11 грн., що підтверджується рахунками-фактур : №СФ-0000287 від 19.03.2008р. , №СФ-0000606 від 26.06.2008р., №СФ-0000728 від 06.08.2008р., №СФ-0000792 від 29.08.2008р., №СФ-0000881 від 24.09.2008р., №СФ-0000396 від 09.06.2009р., №СФ-0001029 від 09.12.2009р., №СФ-0000420 від 06.05.2010р., видатковими накладними: №РН-0000284 від 20.03.2008р., №РН-0000572 від 26.06.2008р., №РН-0000691 від 07.08.2008р., №РН-0000761 від 03.09.2008р., №РН-0000835 від 24.09.2008р., №РН-0000343 від 09.06.2009р., №РН-0000951 від 09.12.2009р., №РН-0000406 від 12.05.2010р. та довіреностями: серія ЯОО №291806 від 17.03.2008р., серія ЯПД №165024 від 26.06.2008р., серія ЯПД №165067 від 06.08.2008р., серія ЯПД №165091 від 29.08.2008р., серія ЯПД №165128 від 24.09.2008р., №131 від 09.06.2009р., №359 від 09.12.2009р., №546 від 11.05.2010р. (а.с. 27- 50), вантажними деклараціями (товарно-транспортні накладні) (а.с.107-108), оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідач свої договірні зобов'язання виконав частково перерахувавши позивачу лише 37067,81 грн., що підтверджується виписками з рахунку (а.с.51-76, 100-102), внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 34781,30 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (а.с.98-99)), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З урахуванням вищезазначених обставин справи та положень чинного законодавства вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу 34781,30 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно розрахунків позивача, сума 3% річних складає 2351,42 грн., сума інфляційних нарахувань -10242,79 грн. (а.с.77-82).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, господарський суд вважає, що вимоги позивача в даній частині, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

У відповідності до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 8.2. договорів сторони погодили, що при порушені порядку розрахунків за поставлений товар, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення та у випадку затримання платежу більше 10 днів покупець сплачує штраф у розмірі 5% від вартості товару.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 84,68грн. (а.с.83).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 84,68 грн. пені обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як зазначалося вище, п.8.2. договорів визначено, що за затримання платежу більше 10 днів покупець сплачує штраф у розмірі 5% від вартості товару.

Відповідно до ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

У відповідності до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно розрахунку позивача 5% штрафу складає 50,00грн. (а.с.84).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, господарський суд вважає його обґрунтованим, а позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 50,00 грн. штрафу такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог визнав (протокол судового засідання від 03.02.2011р.(а.с.118).

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь - якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Враховуючи вищевикладене, а також важке фінансове становище відповідача, спричинене значною заборгованістю перед іншими підприємствами, про що свідчать постанови про відкриття виконавчих проваджень Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ (а.с.113-114), суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви відповідача, відстрочивши виконання рішення на два місяці до 03.04.2011р.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги (з урахуванням заяви про їх зменшення) такими, що підлягають задоволенню на суму 47510,19 грн., з яких: 34781,30 грн. основний борг, 2351,42 грн. 3% річних, 84,68 грн. пеня, 10242,79 грн. інфляційні нарахування, 50,00 грн. штраф.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обгрунтовано заявлених позивачем вимог.

Керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Орендного підприємства "Житомирська облдрукарня", 10014, м.Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17, ідентифікаційний код 02466441 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство "Інкор", 03150, м.Київ, вул. Червоноармійська, 98, ідентифікаційний код 01282331 - 34781,30 грн. основного боргу, 2351,42 грн. 3% річних, 10242,79 грн. інфляційних нарахувань, 84,68грн. пені 50,00 грн. штрафу, 475,10 грн. витрат по сплаті державного мита, 226,60грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відстрочити виконання рішення господарського суду Житомирської області на два місяці до 03.04.2011р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

Костриця О.О.

Повне рішення складено: "07" лютого 2011 р.