Рішення № 13686914, 02.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "02" лютого 2011 р. Справа № 15/1496

Господарський суд Житомирської області у складі:

Cудді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: Шари Є.М. - представника за довіреністю № 44/19 від 04.01.2011р.

від відповідача: Кучеренко Д.С. - представника за довіреністю № 05/01-11.1

від 05.01.2011р. (приймала участь в судовому засіданні 02.02.2011р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир)

до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування" (с.Довжик, Житомирський район, Житомирська область)

про стягнення 25316,13 грн. (згідно із заявою від 18.01.2011р.)

В судовому засіданні 31.01.2011р., в порядку ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 02.02.2011р.

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування" заборгованості в сумі 25361,36 грн., із яких 20119,12 грн. - основний борг, 2777,64 грн. - пеня, 582,66 грн. - 3% річних, 1881,94 грн. - інфляційні нарахування.

Представник позивача в судовому засіданні 18.01.2011р. подав заяву про уточнення позовних вимог №247/19 від 18.01.2011р., відповідно до якої просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" заборгованість в сумі 25316,13грн., із яких 20119,12грн. основного боргу, 2784,19грн. пені, 552,10грн. - 3 % річних, 1860,72грн. інфляційних та судові витрати.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст. 22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, вказана заява прийнята судом до розгляду. Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданих змін.

Представник позивача в судовому засіданні 31.01.2011р. уточненні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог від 18.01.2011р.

Відповідач в судове засідання 31.01.2011р. свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи представника відповідача було повідомлено належним чином, під розписку.

В судовому засіданні 31.01.2011р. оголошувалась перерва до 02.02.2011р.

Після перерви представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, просив суд розстрочити виконання рішення суду рівними частинами на 3 місяці згідно наступного графіку: до 05.03.2011р. - 8438,71грн., до 05.04.2011р. - 8438,71грн., до 05.05.2011р. - 8438,71грн., про що зазначив у письмовому клопотанні (а.с.109).

Представник позивача проти розстрочки виконання рішення суду на три місяці не заперечував, про що зазначив у клопотанні від 02.02.2011р. (а.с. 107-108).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 26.12.2007р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (позивач у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Житомирський дослідно-експериментальний завод" (відповідач у справі) було укладено договір №7-2008-ПП-947 на постачання природного газу, у відповідності з яким позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти природний газ на умовах даного договору (а.с. 17-18).

В подальшому до договору №7-2008-ПП-947 від 26.12.2007р. на постачання природного газу між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди (а.с. 19-29).

26.12.2007р. між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та ВАТ "Житомирський дослідно-експериментальний завод" було укладено договір №7-2008-Т-1005 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств, у відповідності з яким позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по транспортуванню природного газу, який відповідач отримує від постачальника ВАТ "Житомиргаз" по договору №7-2008-ПП-947 від 26.12.2007р. (а.с. 30-31).

До договору №7-2008-Т-1005 від 26.12.2007р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств між сторонами неодноразово укладались додаткові угоди (а.с. 32-37).

21.01.2010р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" та Відкритим акціонерним товариством "Житомирський дослідно-експериментальний завод" було укладено договір купівлі-продажу природного газу №7/2010/ПД-947 (а.с. 14-15), на умовах якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Сторонами до договору купівлі-продажу природного газу №7/2010/ПД-947 від 21.01.2010р. було укладено додаткову угоду № 2/2010 (а.с. 16).

На виконання умов укладених між сторонами договорів № 7-2008-ПП-947 від 26.12.2007р. на постачання природного газу, №7-2008-Т-1005 від 26.12.2007р. на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств та № 7/2010/ПД-947 від 21.01.2010р. купівлі-продажу природного газу, з урахуванням укладених додаткових угод, позивачем було поставлено відповідачу природний газ, зокрема:

- в грудні 2008 року в об'ємі 1429 м.куб., що підтверджується актом від 31.12.2008р. (а.с. 13),

- в січні 2009 року в об'ємі 1210 м.куб., що підтверджується актом від 30.01.2009р. (а.с. 13),

- в грудні 2009 року в об'ємі 6975 м.куб., що підтверджується актом від 22.12.2009р. (а.с. 11),

- в січні 2010 року в об'ємі 1479 м.куб., що підтверджується актом від 01.02.2010р. (а.с. 12),

- в лютому 2010 року в об'ємі 935 м.куб., що підтверджується актом від 22.02.2010р. (а.с. 12),

- в березні 2010 року в об'ємі 951 м.куб., що підтверджується актом від 30.03.2010р. (а.с. 11).

Відповідно до п. 7.1. договору №7-2008-ПП-947 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору №7-2008-Т-1005 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р., сторони погодили, що остаточний розрахунок за фактично спожитий газ та його транспортування здійснюється до п'ятого числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 7.1 договору № 7/2010/ПД-947 від 21.01.2010р. купівлі-продажу природного газу сторони погодили, що остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Частина 1 статті 530 ЦК України визначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Матеріали справи свідчать про те, що за надані позивачем в грудні 2008 року послуги по транспортуванню природного газу в об'ємі 1429 м.куб, відповідач розрахунків з позивачем не провів. Згідно з наявною в матеріалах справи розхідною накладною №ОУ-0046911 від 30.12.2008р., вартість послуг по транспортуванню природного газу, поставленого в грудні 2008 року в об'ємі 1429м.куб., становить 164,11грн. (а.с. 95).

За отриманий природний газ в січні 2009 року в об'ємі 1210 м. куб., вартість якого згідно з розхідними накладними № ОУ-0002088 від 30.01.2009р. та № ОУ-0014080 від 01.05.2009р. (а.с. 97,98) становить 3159,86грн. та послуги по його транспортуванню на суму 138,96грн. (розхідна накладна № ОУ-0001499 від 29.01.2009р. (а.с.96), відповідач розрахунки з позивачем не провів.

За отриманий природний газ в грудні 2009 року в об'ємі 6975 м. куб., вартість якого згідно з розхідною накладною №ОУ-0031450 від 22.12.2009р. (а.с. 99), становить 18569,30грн., відповідач розрахувався частково в сумі 8000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №184 від 23.12.2009р. на суму 4000,00грн. (а.с. 76) та платіжним дорученням №185 від 23.12.2009р. на суму 4000,00грн. (а.с. 77). Непогашеною залишилась заборгованість за поставлений в грудні 2009 року природний газ в сумі 10569,30грн.

За отриманий природний газ в січні 2010 року в об'ємі 1479 м.куб., вартість якого згідно з розхідною накладною №ОУ-0004148 від 31.01.2010р. (а.с. 101) становить 3657,25грн., відповідач розрахувався частково в сумі 2650,00грн., що підтверджується платіжним дорученням №7 від 05.02.2010р. на суму 2650,00грн. (а.с. 78). Непогашеною залишилась заборгованість за поставлений в січні 2010 року природний газ в сумі 1007,25грн. За послуги по транспортуванню природного газу поставленого у січні 2010 року на суму 169,85грн. (розхідна накладна №ОУ-0001617 від 29.01.2010р., а.с.100), відповідач розрахунки з позивачем не провів.

За отриманий природний газ в лютому 2010 року в об'ємі 935 м.куб., вартість якого згідно з розхідною накладною №ОУ-0011877 від 04.04.2010р. (а.с. 104) становить 2448,95грн., відповідач розрахунки з позивачем не провів.

За отриманий природний газ в березні 2010 року в об'ємі 951 м. куб., вартість якого згідно з розхідною накладною №ОУ-0009332 від 30.03.2010р. (а.с. 103) становить 2351,63грн. та за послуги по його транспортуванню на суму 109,21грн. (розхідна накладна № ОУ-0009333 від 30.03.2010р., а.с.102), відповідач розрахунки з позивачем не провів.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до господарського суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість перед позивачем за договорами №7-2008-ПП-947 від 26.12.2007р. на постачання природного газу, №7-2008-Т-1005 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств та №7/2010/ПД-947 від 21.01.2010р. купівлі-продажу природного газу в сумі 20119,12грн.

Відповідач факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 20119,12грн. визнав, про що свідчить підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств акт звірки взаєморозрахунків (а.с. 89).

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

На час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості перед позивачем в сумі 20119,12грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 20119,12грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 2784,19грн. пені, 552,10грн. - 3% річних та 1860,72грн. - інфляційних.

Розглядаючи питання про обґрунтованість нарахування позивачем пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує таке.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до п. 9.3 договору № 7-2008-ПП-947 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-1005 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. сторони погодили, що за порушення строку оплати відповідач сплачує на користь позивача крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, а також відшкодовує понесені позивачем збитки.

Відповідно до п. 8.3 договору № 7/2010/ПД-947 від 21.01.2010р. купівлі-продажу природного газу, в разі несплати або несвоєчасної сплати за спожитий газ та надані послуги у строки, зазначені у п. 7.1, 7.2 даного договору, покупець сплачує на користь продавця, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 9.5 договору №7-2008-ПП-947 на постачання природного газу від 26.12.2007р. та договору № 7-2008-Т-1005 на транспортування природного газу для промислових і комунально-побутових підприємств від 26.12.2007р. передбачено, що штраф та пеня нараховуються позивачем протягом 1 (одного) року, що передує моменту звернення з позовом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність проведених позивачем нарахувань пені, 3% річних та інфляційних наведених у розрахунку (а.с. 69-72), з урахуванням укладених між сторонами умов договорів та вимог чинного законодавства, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 2784,19грн. пені, 552,10грн. - 3% річних, 1860,72грн. інфляційних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги визнав, проте доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" обґрунтовані, підтверджуються належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 25316,13грн., з яких: 20119,12грн. основної заборгованості, 2784,19грн. пені, 552,10грн. - 3 % річних та 1860,72грн. інфляційних.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

У поданому відповідачем 02.02.2011р. до господарського суду клопотанні (а.с. 109), посилаючись на скрутне фінансове становище підприємства, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на три місяці згідно наступного графіку: до 05.03.2011р. - 8438,71грн., до 05.04.2011р. - 8438,71грн., до 05.05.2011р. - 8438,71грн.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання судового рішення на три місяці згідно наведеного графіку не заперечував про що зазначив у клопотанні (а.с. 107-108).

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Застосовуючи дану норму закону слід враховувати положення ст.121 ГПК України, відповідно до якої розстрочення виконання рішення можливе у виняткових випадках при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду, відповідач посилається на скрутний матеріальний стан, який обумовлено кризою, відсутністю у зимовий період замовлень, наявністю дебіторської заборгованості перед підприємством, а також наявністю заборгованості перед Управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області.

На підтвердження наведеного відповідачем надано звіти суб’єкта малого підприємництва за четвертий квартал 2009 року, перший – третій квартали 2010 року (а.с. 110-117) з яких вбачається, що діяльність підприємства була збитковою, копії ухвал та постанов Житомирського окружного адміністративного суду по справах за позовом Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до ВАТ "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування" про стягнення заборгованості (а.с.119-128), копії рішень Управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про накладення адміністративних санкцій за несплату страхових внесків (а.с.134-139), копії приписів Прокуратури Житомирського району про усунення порушень щодо виплати заборгованості по заробітній платі (а.с. 130-131),

Додані до заяви відповідача про розстрочку виконання рішення суду вищезазначені документи підтверджують той факт, що матеріальне, фінансово-економічне становище відповідача можна вважати скрутним на момент його звернення до суду із клопотанням про розстрочку виконання рішення. Негайне виконання рішення суду може негативно вплинути на фінансовий стан відповідача та його виробничу діяльність.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду, які розцінюються судом як виняткові обставини.

Таким чином, враховуючи викладене, господарський суд вважає за можливе розстрочити виконання судового рішення строком на три місяці.

На підставі ст.ст. 509, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 3 ст. 549, ст.ст. 610, 611, ч. 2 ст. 625 ЦК України, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 193 ГК України та керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82 – 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути Відкритого акціонерного товариства "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування" (10004, с.Довжик, Житомирського району Житомирської області, вул. Нескорених, 12, ідентифікаційний код 05418804) на користь

Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (10002, м.Житомир, вул.Фещенка-Чопівського, 35, ідентифікаційний код 03344071):

- 20119,12грн. - основного боргу,

- 2784,19грн. пені,

- 552,10грн. - 3% річних,

- 1860,72грн. інфляційних,

- 253,16грн. витрат по сплаті державного мита,

- 236,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Розстрочити виконання рішення про стягнення з ВАТ "Житомирський дослідно-експериментальний завод нестандартного устаткування" (с.Довжик, Житомирський район, Житомирська область) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Житомиргаз" (м.Житомир) заборгованості в сумі 25316,13грн., згідно наступного графіку:

в строк до 05.03.2011р. - 8438,71грн.,

в строк до 05.04.2011р. - 8438,71грн.,

в строк до 05.05.2011р. - 8438,71грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "07" лютого 2011 року.

Віддрукувати 3 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторонам