Рішення № 13686909, 03.02.2011, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "03" лютого 2011 р. Справа № 21/1694

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Вельмакіної Т.М.

судді

за участю представників сторін

від позивача Окрушко О.В. - довіреність №04/4 від 10.01.11р.;

від відповідача не з'явився.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м.Коростишів)

до Коростишівської міської ради Житомирської області (м. Коростишів)

про стягнення 72734,80 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 72734,80 грн., з яких: 56649,60грн. - основний борг за виконані підрядні роботи, 4662,23грн. - інфляційні, 1686,23грн.- 3% річних, 3965,47грн. - штраф, та 5771,27грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надала докази направлення відповідачу акту звірки розрахунків та письмові пояснення щодо підписання відповідачем Акту приймання виконаних підрядних робіт.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що вбачається з повідомлення про вручення поштової кореспонденції (а.с.38).

Враховуючи зазначене, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті.

Справа розглядається, у відповідності до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 25 грудня 2009 року між ВАТ по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (позивач, підрядник) та Коростишівською міською радою (відповідач, замовник) був укладений договір підряду № 119/09-П (далі - Договір) (а.с. 9-11).

Відповідно до п. 1.1. Договору, позивач зобов'язався на свій ризик, в порядку та на умовах, визначених у Договорі, виконати капітальний ремонт інженерних мереж газозабезпечення по вул. Ч. Площа в м. Коростишеві.

Роботи, передбачені п. 1.1. приймаються шляхом підписання актів приймання-передачі виконаних робіт. Зазначені акти є підставою для проведення остаточних розрахунків (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору сторони погодили, що договірна ціна робіт є динамічною і становить 56649,60грн., та включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

За п. 3.2. Договору, позивач зобов'язався виконати роботи до 31 грудня 2009 року.

Пунктом 3.3. Договору сторони передбачили, що підрядник має право дострокового закінчення робіт.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання-передачі робіт, протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі робіт.

Згідно п. 5.4. Договору, Замовник зобов'язаний оплатити Підряднику роботи в розмірах і в строки, встановлені Договором, а також прийняти виконану підрядником роботу, всю документацію, що пов'язана з виконанням робіт, передбачених п. 1.1. Договору, та підписати акти приймання-передачі виконаних робіт протягом двох днів з моменту надання їх підрядником.

Пунктом 11.3 Договору сторони передбачили, що даний Договір вступає в силу з моменту укладення і діє в частині виконання робіт до 31.12.09р., а в частині розрахунків - до повного розрахунку.

Як зазначив позивач, у позовній заяві та поясненнях до позовної заяви (а.с.42), ним було виконано взяті на себе зобов'язання належним чином, у повній мірі та у встановлений договором строк, а саме 25.12.09р., про що сторонами було підписано акт приймання виконаних підрядних робіт форми № КБ-2в за грудень 2009 року (а.с. 15-16), на примірнику позивача якого проставлено резолюцію за підписом міського голови: "До оплати" та "Копія вірна", що завірено печаткою виконкому Коростишівської міської ради.

Враховуючи, що відповідачем розрахунки проведені не були, на його адресу позивачем було направлено претензію № 144/10 від 14.09.10р. з вимогою сплатити заборгованість у розмірі 56649,60грн. (а.с. 17).

У відповіді на претензію ( лист № 912/21 від 15.10.10р.), відповідач заборгованість у сумі 56649,60грн. визнав та повідомив, що задовольнити претензію в найближчий час не має можливості, у зв'язку з відсутністю коштів.

На день розгляду справи, заборгованість відповідача за виконані роботи, згідно даних позивача, не змінилася та становить 56649,60грн.

За несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 4662,23 грн. інфляційних, 1686,23 грн. 3% річних, 5771,27грн. пені та 3965,47грн. - штрафу.

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються саме на договорі підряду №119/09-П від 25.12.09р., умови якого, на думку позивача, відповідач виконав неналежним чином

Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України та п.4 ст. 879 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний оплатити підрядникові роботи після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт).

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Факт виконання підрядником робіт та прийняття їх відповідачем на суму 56649,60грн., підтверджується, підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року та актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 року (а.с. 14-16).

За умовами Договору, відповідач зобов'язався провести оплату протягом трьох банківських днів з моменту підписання актів приймання-передачі робіт (п. 4.1. Договору).

Таким чином, з 25.12.09р. у відповідача виникло зобов'язання провести розрахунки на суму 56649,60грн.

Враховуючи, що акт було підписано сторонами 25.12.09р., прострочення оплати відповідачем слід рахувати з 31.12.09р. (25.12.09р. + 3 банківські дні, враховуючи, що 26.12.09р. та 27.12.09р., відповідно - субота та неділя).

При цьому, з відповіді відповідача на претензію від 15.10.10р. №912/21 (а.с.18), вбачається відсутність його заперечень стосовно факту наявності боргу в сумі 56649,60 грн.

На день розгляду справи відповідач заборгованість за виконані позивачем підрядні роботи не погасив, оскільки докази проведених розрахунків до матеріалів справи не надано.

За ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, позов, в частині стягнення з відповідача основної заборгованості, є обгрунтованим.

У відповідності до ст. 611ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, сума інфляційних нарахувань за період з січня 2010 року по листопад 2010 року становить 4662,23грн., а сума 3% річних нарахованих за період з 29.12.09р. по 27.12.10р. склала 1686,23грн.

Пунктом 8.3. Договору, сторони погодили, що за порушення строків оплати за виконані роботи по Договору, позивач сплачує відповідачу, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла за період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Позивачем, на підставі вказаного пункту договору, було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню з 29.12.2009 року по 29.06.2010р. в розмірі 5122,52грн.

При перевірці судом правильності нарахування 3% річних, інфляційних, пені, було встановлено, що розрахунок інфляційних є вірним, а при визначенні суми 3% річних та пені позивачем було допущено помилку, у зв'язку з невірно визначеним періодом їх нарахування, а саме: з 29.12.09р. по 27.12.10р., в той час як нарахування слід здійснювати з 31.12.09р. (перший день прострочення, згідно п. 4.1 Договору).

Згідно здійсненого судом перерахунку, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить - 1685,52грн., пені - 5707,64грн.

В стягненні 0,71грн. 3% річних та 63,63грн. пені слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Що стосується нарахованого позивачем на підставі ст. 231 ГК України штрафу в розмірі 7% від суми заборгованості в розмірі 3965,47грн., обгрунтованого тим, що, на думку позивача, відповідач відноситься до державного сектора економіки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 вказаної статті, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, якщо інше не передбачено законом чи договором, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Тобто приписи ч.2 ст. 231 ГК України поширюють свою дію на правовідносини із спеціальним суб'єктом та на окремі види зобов'язань.

Згідно ч. 2 ст. 22 ГК України, суб'єктами господарювання державного сектора економіки є суб'єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб'єкти, державна частка у статутному фонді яких перевищує п'ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб'єктів.

Виходячи з положень вищевказаних норм законодавства, ні позивач, ні відповідач не належать до суб'єктів господарювання державного сектора економіки.

Крім того, слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 237 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, у відповідності до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі.Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

У договорі підряду №119/09-П від 25.12.09р. сторони взагалі не передбачили відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт замовника у вигляді штрафу.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення 3965,47грн. штрафу є безпідставними, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі та підлягає частковому задоволенню на суму 68704,99грн., з яких 56649,60грн. основного боргу, 4662,23грн. інфляційних, 1685,52грн. 3% річних, та 5707,64грн. пені.

В частині стягнення штрафу в сумі 3965,47 грн., 0,71грн. 3% річних та 63,63грн. пені суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 33, 49, 69, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2 Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Чапаєва,1, код 04053660)

на користь Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м.Коростишів, вул. Гвардійська, 42, код 20413052)

- 56649,60 грн. - основного боргу;

- 4662,23 грн. інфляційних;

- 1685,52 грн. - 3 % річних;

- 5707,64 грн. пені;

- 687,05 грн. державного мита;

- 222,92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до ст. 85 ГПК України.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Повний текст рішення складено 08 лютого 2011 року

Віддрукувати:

1 -у справу

2,3- сторонам.