Ухвала суду № 136868717, 27.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 травня 2026 рокум. ПолтаваСправа №440/6215/26

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомився з матеріалами позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації на території України відсутня) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 15.05.2026 звернувся ОСОБА_2 з позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у якому позивачка, з урахуванням заяви від 16.05.2026 про уточнення позовних вимог, просила:

визнати протиправною бездіяльність ГУПФ України в Полтавській області щодо не нарахування та невиплати на користь спадкоємиці ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів на виплачену в квітні 2024 року суму боргу (108 223,55 грн);

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії на суму 108 223,55 грн за період з 01.06.2015 по квітень 2024 року відповідно до Закону України №2050-III;

стягнути з ГУПФ України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 залишок невиплаченої за життя спадкодавця заборгованості з пенсії в розмірі 35943,06 грн в порядку спадкування;

зобов`язати ГУПФ України в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 3% річних та інфляційні втрати на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, нараховані на залишок суми боргу (35 943,06 грн), починаючи з травня 2024 року до дня фактичної виплати залишку заборгованості.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.05.2025 позовну заяву залишено без руху.

22.05.2026 до суду надійшла заява представника позивачки про усунення недоліків з клопотанням про звільнення позивачки від сплати судового збору.

Обґрунтовуючи наявність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору заявник посилався на відсутність у ОСОБА_1 доходів як на території України, так і на території Португалії, на підтвердження чого надав відомості про доходи з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Також посилався на наявність підстав для звільнення позивачки від сплати судового збору з огляду на предмет спору (захист соціальних прав).

Частинами першою, другою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

У силу статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Як визначено пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 8 названого Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зазначила, що суд може з власної ініціативи прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору у тому разі, коли особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши надані документи суд дійшов висновку про наявність підстав для відстрочення ОСОБА_1 сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

При цьому суд зауважує, що питання про розподіл судового збору буде вирішене у судовому рішенні за результатами розгляду справи по суті.

Повідомлені представником позивачки обставини щодо дотримання строку звернення до суду з цим позовом потребують додаткового з`ясування шляхом витребування доказів від відповідача.

А тому висновок щодо дотримання позивачкою строку звернення до суду суд висловить у ході підготовки до розгляду справи по суті або у судовому рішенні по суті.

А оскільки підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження на цій стадії відсутні, суд вважає за можливе прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

18.05.2026 та 25.05.2026 представник позивачки Шахтуров Г.В. подав до суду ряд заяв про "уточнення позовних вимог" та додаткових пояснень, зміст яких свідчить про використання представником позивачки засобів штучного інтелекту (зокрема, зазначені у заявах та поясненнях номери справ та дати ухвалення постанов Верховного Суду є вигаданими, а посилання на сформовані висновки - неправдивими), що суперечить принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленому у статті 45 КАС України.

Суд звертає увагу, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів штучного інтелекту (далі ШІ) та, відповідно, отримання на запит результату у формі галюцинацій. Згідно з галузевими стандартами України, галюцинування визначається як феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна (Словник термінів у сфері штучного інтелекту, схвалений Міністерством цифрової трансформації, пункт 24, 2024 рік).

При цьому слід зазначити, що використання ШІ для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Верховний Суд в ухвалі від 15.01.2026 у справі №240/14153/24 наголосив на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання ШІ у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані ШІ, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи ШІ, якщо достовірність джерел перевірити неможливо.

Подання до суду недостовірної інформації, зокрема посилань на неіснуючі постанови та правові позиції Верховного Суду, становить порушення принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС України, незалежно від способу підготовки цієї інформації.

Водночас подання до суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.

За наведених обставин, суд попереджає представника позивачки про неприпустимість зловживання процесуальними правами.

У силу положень пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України спір виник у справі незначної складності, а тому суд, керуючись приписами пункту 2 частини першої статті 263 КАС України, вважає за можливе здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суд визнав за необхідне витребувати від відповідача додаткові докази.

Відповідно до частини п`ятої статті 159 КАС України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З огляду на подання представником позивачки до суду численних заяв про доповнення та уточнення позовних вимог, з метою остаточного визначення переліку позовних вимог та їх обґрунтування, суд вважає за необхідне вказати представнику позивачки на доцільність подання до суду письмових пояснень із зазначенням зведених позовних вимог та їх обґрунтуванням.

Керуючись статтями 9, 12, 44, 45, 47, 77, 159, 171, 257, 260, 262, 263 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивачки про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору задовольнити частково.

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №440/6215/26.

Попередити представника позивачки ОСОБА_2 про неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Роз`яснити відповідачу, що:

відповідно до частини третьої статті 79 КАС України відповідач має подати суду усі наявні в нього докази разом із поданням відзиву;

відповідно до статті 162, частини першої статті 261 КАС України відповідач має право подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи;

у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішуватиме справу за наявними матеріалами, а неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову в силу частини четвертої статті 159 КАС України.

Витребувати від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області:

- довідку про розмір заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_3 на дату смерті;

- докази сплати ОСОБА_1 у квітні 2024 року частини заборгованості з пенсійних виплат у розмірі 108223,55 грн, а також виплати позивачці пенсії ОСОБА_3 , що належала їй на дату смерті;

- докази звернення ОСОБА_1 (особисто чи через представника) із заявами про виплату неотриманих за життя сум пенсії ОСОБА_3 у строк, визначений частиною другою статті 52 Закону №1058-IV, відомості про її розгляд;

- докази звернення ОСОБА_1 (особисто чи через представника) із заявами про нарахування та виплату компенсації компенсації втрати частини доходів, розгляд таких звернень;

- докази виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 29.12.2025 у справі №440/16017/24 (розгляду заяв від 15.11.2024 та 01.12.2024).

Витребувані докази надати до суду у строк для подання відзиву.

Представнику позивачки ОСОБА_2 до початку розгляду справи по суті надати до суду письмові пояснення із зазначенням зведених позовних вимог та їх обґрунтування.

Повідомити учасників справи, що:

з 05.10.2021 функціонують підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистема відеоконференцзв`язку;

представник позивача та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у підсистемі Електронного суду, обмін заявами по суті справи та процесуальними документами між учасниками справи та судом буде здійснюватись через електронний кабінет;

суд розглядає справу у змішаній формі;

процесуальні права та обов`язки визначені статтями 44, 47 КАС України;

відповідно до частини третьої статті 263 КАС України заявами по суті справи є позов та відзив;

розгляд справи по суті розпочинається через п`ятнадцять днів після відкриття провадження у справі, справу буде розглянуто без виклику учасників справи в судове засідання (у порядку письмового провадження);

письмові докази, які подаються до суду, повинні бути оформлені відповідно до вимог статті 94 КАС України;

копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними;

у разі невиконання процесуальних обов`язків суд, відповідно до статті 149 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу;

інформація у справі розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, веб-адреса сторінки суду: http://court.gov.ua/fair/sud1670/.

Надати учасникам справи дозвіл на подання до суду заяв по суті справи, клопотань та письмових доказів у паперовій формі.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та окремо не оскаржується.

Суддя Олександр КУКОБА