Рішення № 136868564, 25.05.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3262/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/3262/25 за позовом ОСОБА_1 до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Полтавська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

12.03.2025 ОСОБА_1 звернулася з вищезазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради від 13.09.2024 №21 "Про скасування рішення Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 31.03.2016 №177 "Про надання службової квартири ОСОБА_1 ".

Мотивуючи свої вимоги, заявниця вказує, що відповідач з огляду на обставини припинення у жовтні 2020 року позивачем трудових відносин з Кобеляцькою місцевою прокуратурою Полтавської області та з огляду на факт набуття нею у 2019 році права власності на квартиру у м. Полтаві прийняв спірне рішення, яким скасував рішення Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 31.03.2016 №177 "Про надання службової квартири ОСОБА_1 ", відповідно до якого позивачу як керівнику Кобеляцької місцевої прокуратури свого часу було надано у службове користування однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Позивачка, обстоюючи позицію протиправності рішення Кобеляцької міської ради від 13.09.2024 №21, стверджує, що питання виключення житла з числа службових не може здійснюватися без волі органу прокуратури та виключно на підставі відповідного рішення виконавчого органу місцевого самоврядування. При цьому ані позивачка, ані Полтавська обласна прокуратура не зверталися з відповідним клопотанням, а Виконавчим комітетом Кобеляцької міської ради будь-яких рішень з цього приводу не приймалося. У спірному рішенні, як на підставу його прийняття, вказано на факт зміни керівного складу Кобеляцької місцевої прокуратури внаслідок припинення ОСОБА_1 трудових відносин, набуття нею права власності на інше житло та необхідність забезпечення проживання у службовій квартирі фахівців медичної служби. Однак наведені мотиви та підстави прийняття рішення, як на думку позивачки, не відповідають вимогам законодавства, оскільки за змістом Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, що затверджене наказом Генерального прокурора від 17.07.2020 №323, питання надання житла, яке має статус службового, зокрема заселення та припинення права проживання працівників, є виключною компетенцією, у даному випадку, Полтавської обласної прокуратури. На даний час Полтавською обласною прокуратурою будь-яких організаційно-розпорядчих рішень щодо права користування службовим житлом квартирою АДРЕСА_1 , окрім самої позивачки, не приймалося.

На останок зазначила, що набуття особою права власності на іншу квартиру не є підставою для припинення статусу службового житла, а також припинення права на користування спірною квартирою до відповідного рішення Полтавської обласної прокуратури. Водночас визначення житла службовим не передбачає прив`язку його статусу до конкретної службової особи, яка знаходиться у трудових відносинах (у даному випадку з Полтавською обласною прокуратурою).

Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників (у письмовому провадженні). Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Полтавську обласну прокуратуру.

08.04.2025 до суду надійшли пояснення третьої особи, за змістом яких керівник Полтавської обласної прокуратури Євген Гладій повідомив, що спірним рішенням відповідача органи прокуратури були позбавлені права на службове житло у м. Кобеляки, прокурор Коба Л.М. фактично виселена з нього, а службове приміщення прокуратури вирішено надати лікарям. Це рішення вважає протиправним з огляду на порушення відповідачем порядку розгляду питання та прийняття рішення відносно статусу службового житла, оскільки Полтавська обласна прокуратура не зверталася з клопотанням про виключення жилого приміщення з числа службових, а Виконавчий комітет Кобеляцької міської ради будь-яких рішень з цього приводу не приймав. Повідомляє, що Полтавською обласною прокуратурою будь-яких організаційно-розпорядчих рішень щодо права користування службовим житлом - квартирою АДРЕСА_1 окрім ОСОБА_1 не приймалося, а на звернення з приводу уточнення оперативного обліку службового житла Кобеляцькою міською радою надано відповідь від 22.03.2024, якою підтверджено чинність рішення про надання службового житла прокурору ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 10.06.2025 заяву Кобеляцької міської ради від 28.05.2025 про закриття провадження у справі залишено без задоволення.

Правом на подачу відзиву на позов відповідач не скористався.

Розгляд справи судом, відповідно до частини п`ятої статті 262 КАС України, здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Наказом Генерального прокурора України від 09.12.2015 №800к ОСОБА_1 призначено на посаду керівника Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області (а.с. 14).

Рішенням Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 31.03.2016 №177 "Про надання службової квартири ОСОБА_1 " (а.с. 10) за наслідками розгляду клопотання Кобеляцької місцевої прокуратури позивачці було надано у службове користування службову однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Як повідомляє позивачка у позовній заяві, вона вселилася у службове жиле приміщення.

Відповідний облік службового приміщення (однокімнатної квартири АДРЕСА_1 загальною площею 32,1 м2) здійснено у Журналі обліку отримання житлової площі (зворот а.с. 10 - 11) працівниками прокуратури, як передбачено Положенням про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора від 11.11.2016 №377.

Наказом керівника Полтавської обласної прокуратури від 22.10.2020 №919к (зворот а.с. 14) ОСОБА_1 було призначено на посаду начальника Управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Полтавської обласної прокуратури.

13.09.2024 Кобеляцькою міською радою відповідно до ст.ст. 123, 124 Житлового кодексу Української РСР, пп. 7 п. "б" ст. 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 13 Положення "Про порядок надання службових приміщень і користування ними в Українській РСР", затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 04.02.1988 №37 "Про службові приміщення", враховуючи зміну керівного складу Кобеляцької місцевої прокуратури (станом на 13.09.2024 - Решетилівська окружна прокуратура) та те, що службове житло надавалося виключно для проживання керівника Кобеляцької місцевої прокуратури ОСОБА_1 , яка припинила трудові відносини та станом на 09.09.2024 займає посаду начальника управління представництва інтересів держави в суді Полтавської обласної прокуратури у м. Полтава, набула у 2019 році право власності на квартиру у м. Полтава, що підтверджується відкритими даними Єдиного державного реєстру декларацій, з метою залучення фахівців медичної спеціалізації для надання необхідної медичної допомоги населенню Кобеляцької міської територіальної громади, забезпечення проживання у службовій квартирі фахівців, які виявляють бажання мати трудові відносини з комунальними закладами охорони здоров`я, враховуючи рекомендації постійних комісій міської ради з питань соціального захисту, охорони здоров`я, освіти, культури, спорту та партнерських зв`язків та з питань економічної політики, власності, бюджету, тарифів та цін було прийнято рішення №21 "Про скасування рішення Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 31.03.2016 №177 "Про надання службової квартири ОСОБА_1 ". Цим же рішенням визнано недійсними всі документи, які видані на підставі рішення Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 31.03.2016 №177 "Про надання службової квартири ОСОБА_1 ". Службову квартиру Кобеляцької міської ради вирішено надати лікарям, які виявлять бажання мати трудові відносини з КНП "Кобеляцька міська лікарня" Кобеляцької міської ради або КНП "Кобеляцький центр ПМСД" Кобеляцької міської ради (а.с. 12).

Вважаючи це рішення протиправним, ОСОБА_2 звернулася з позовом щодо захисту порушеного права на службове житло.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні особливості нормативно-правового регулювання.

При вирішенні цього публічно-правового спору суд враховує зміни, які відбулися у житловому законодавстві станом на теперішній час, зокрема обставини часткової втрати чинності Житловим кодексом України внаслідок набрання 15.02.2026 чинності Законом України від 13.01.2026 №4751-IX "Про основні засади житлової політики".

Водночас спірні правовідносини у цій справі щодо користування житловим приміщенням виникли та тривали у період дії положень Житлового кодексу України, який регулював порядок користування житлом, зокрема державного та комунального житлового фонду, а також продовжує часткове регулювання деяких правовідносин внаслідок дії його статей 31 - 42, 43 - 46, 47 - 49, 51 - 53, 57 - 60, 71, 72, 127 - 1322.

Конституцією України закріплено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду (стаття 47).

Згідно з ч. 4 ст. 9 Житлового кодексу України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Житлового кодексу України, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Згідно зі статтею 121 Житлового кодексу України, порядок надання службових жилих приміщень установлюється цим Кодексом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статей 121 і 123 Житлового кодексу Української РСР Рада Міністрів УРСР постановою від 04.02.1988 №37 затвердила Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/37-88-%D0%BF#o153), яке є чинним до теперішнього часу (надалі - Положення).

Це Положення, відповідно до пункту 1, визначає порядок надання службових жилих приміщень в будинках державного і громадського житлового фонду і користування ними.

Відповідно до п. 2 Положення, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього.

Згідно з п. 13 Положення, в окремих випадках за наявності крайньої виробничої необхідності і відсутності відповідного службового жилого приміщення, як тимчасовий захід, за згодою працівника, йому може бути надано службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим пунктом 10 і абзацом першим пункту 11 цього Положення, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в даному населеному пункті (але не нижче від рівня, встановленого для прийняття громадян на квартирний облік), із збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає вказаним вимогам і розміру.

За умовою п. 18 Положення, громадяни, вказані в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов`язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу (за винятком тих, кому жилі приміщення належать на праві приватної власності).

Відповідно до п. 34 Положення, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення провадиться в судовому порядку.

Приписи цього пункту Положення узгоджуються з приписами статті 109 Житлового кодексу України, відповідно до частини першої якої виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

З метою впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, відповідно до Житлового кодексу Української РСР, статей 9, 83, 85 Закону України "Про прокуратуру", постанови Ради Міністрів Української РСР від 04.02.1988 №37 "Про службові жилі приміщення", постанови Кабінету Міністрів України від 15.03.1999 №380 "Про доповнення Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення" наказом Генерального прокурора від 17.07.2020 №323 було затверджено Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0323905-20#Text).

Відповідно до пункту 1.2 цього Положення, службові жилі приміщення призначаються для заселення працівниками органів прокуратури (далі - працівники) за переліком посад, визначених наказом Генерального прокурора, які у зв`язку з характером їх службової діяльності повинні проживати за місцем проходження служби (роботи).

Згідно з пунктом 4.1 цього ж Положення, працівник, звільнений з органів прокуратури, а також у випадках, передбачених законодавством та умовами договору найму, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення проводиться у судовому порядку.

Працівник, переведений на роботу до органу прокуратури, розташованого в іншій місцевості, звільняє раніше надане службове жиле приміщення з усіма особами, які з ним проживають, та має право на отримання службового жилого приміщення за місцезнаходженням органу прокуратури, до якого його переведено.

Як свідчать з`ясовані судом обставини справи, при заселенні позивачки у службове жиле приміщення вимога пункту п. 18 Порядку щодо надання нею письмового зобов`язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду дотримана не була.

Тож згода на звільнення займаної позивачем службової квартири відсутня.

За наведеного вище правового регулювання та з`ясованих судом обставин справи випливає очевидний висновок про те, що ОСОБА_1 після припинення трудових відносин з Кобеляцькою місцевою прокуратурою мала б звільнити надане їй у м. Кобеляки службове житло або, за відсутності згоди на це, -виселена, однак виселення у такому разі має здійснюватися лише у судовому порядку.

Всупереч цьому відповідач за відсутності рішення суду фактично вирішив питання про виселення позивачки шляхом скасування рішення виконавчого комітету, яким свого часу надавалося це житло.

Тож спірне рішення не відповідає критерію, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, що є самостійною та достатньою підставою для його скасування з мотивів протиправності.

Водночас суд відкидає як безпідставні обґрунтування, що наведені у позовній заяві та в поясненнях третьої особи, оскільки такі зводяться лише до аналізу підстав правомірності виключення відповідачем жилого приміщення з числа службових.

Втім спірним рішенням квартира з числа службових не виключалася, а навпаки залишилася у відповідному статусі, оскільки цим же рішенням передбачалося надання її як службової лікарям, які виявлять бажання мати трудові відносини з визначеними медичними установами м. Кобеляки.

За таких обставин позов слід задовольнити у повному обсязі й у спосіб, обраний позивачем, але не з підстав, наведених у позовній заяві, а з мотивів, що наведені судом у цьому рішенні.

Зважаючи на обставини задоволення адміністративного позову, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, які складаються лише із суми сплаченого судового збору, у розмірі 968,96 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 у справі №440/3262/25 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області від 13.09.2024 №21 "Про скасування рішення Виконавчого комітету Кобеляцької міської ради від 31.03.2016 №177 "Про надання службової квартири ОСОБА_1 ".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області на користь ОСОБА_1 судові витрати, що пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ).

Відповідач: Кобеляцька міська рада Полтавського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 21051562; вул. Касьяна, 29, м. Кобеляки, Полтавська область, 39200).

Третя особа: Полтавська обласна прокуратура (вул. 1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 02910060).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання.

Суддя Є.Б. Супрун