Рішення № 136868536, 27.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5296/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивачка просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.10.2025 року №951360133559 про відмову їй у призначення пенсії за вислугу років;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити та виплачувати їй з 24.10.2025 року пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуваннням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки відповідно до положень ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", враховуючи попередньо виплачені суми пенсії.

В обґрунтування позовної заяви позивачка зазначає, що вона перебуває на обліку в ГУ ПФУ, у зв`язку з призначенням їй у 2007 року пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення».

24.10.2025 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Одеській області з заявою про перехід на пенсію за вислугою років згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхуванн» та застосування при розрахунку пенсії показників середньої заробітної плати по Україні за 2022, 2023, 2024 роки.

Позивачка стверджує, що пенсія за вислугою років - це окремий вид пенсії, яка призначається вперше, а тому при її призначенні повинен враховуватися показник середньої заробітної плати по Україні за попередні три роки (2022-2024 роки).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.10.2025 р. №951360133559 позивачці відмовлено у призначенні пенсії за вислугою років, у зв`язку з недоцільністю.

Позивачка не погоджується з розміром пенсії за віком, оскільки при її призначенні застосувано показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, який враховано під час призначення іншого виду пенсії по інвалідності на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вважає, що в даному випадку мало місце саме призначення пенсії за віком за нормами іншого Закону, тому показник середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні з якої сплачено страхові внески, повинен враховуватись відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2022-2024 роки, тобто за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Посилаючись на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 23.10.2018 (справа №334/2653/17) та у постанові від 13.12.2018 (справа №185/860/17), позивачка просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 02.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено, що справа буде розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представник ГУ ПФУ в Одеській області подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні та з 22.11.2007 отримувала пенсію по інвалідності. 24.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою про переведення із пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки відповідно до положень ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, уповноважене розглянути подану Позивачем заяву від 24.10.2025 №3458.

На підставі заяви та наданих документів Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області 31.10.2025 року прийнято рішення №51360133559 про відмову у перерахунку пенсії оскільки розмір пенсії позивача по інвалідності згідно Закону №1058 становить 5462,81 грн, що перевищує розмір пенсії по вислузі років (4987,29 грн), з чого вбачається, що переведення на пенсію за вислугу років згідно Закону №1058 недоцільно.

Таким чином, у зв`язку зі здійсненням переведення з одного виду пенсії на інший, представник відповідача вважає, що відсутні підстави для розрахунку та виплати позивачці пенсії за віком із застосуванням заробітної плати за 2022-2024 роки, а тому дії Управління є правомірними.

Крім того представник зазначив, що органи Пенсійного фонду України наділені дискреційними повноваженнями і вони є єдиним органом, на який покладено функції з нарахування, призначення, перерахунку, обчислення та виплати пенсій.

Ухвала суду від 02.03.2026 року доставлена в підсистемі «Електронний суд» до електронного кабінету відповідача ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 02.03.2026 року. Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позов, інших заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області до 04.05.2026 року надати докази по справі, зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.05.2026 року поновлено провадження у справі. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області надати до суду у строк до 22.05.2026 року: належним чином засвідчену копію матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 . Зупинено провадження по справі №420/5296/26 до надання доказів по справі.

Ухвалою суду від 27.05.2026 року провадження у справі поновлено.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України (паспорт серії НОМЕР_1 ).

З 24.10.2007 року позивачці призначено пенсію по інвалідності згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

24.10.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою про переведення із пенсії по інвалідності на пенсію по вислузі років на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2022-2024 роки відповідно до положень ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, уповноважене розглянути подану позивачем заяву від 24.10.2025 №3458.

На підставі заяви та наданих документів Головним управлінням ПФУ у Дніпропетровській області 31.10.2025 року прийнято рішення №51360133559 про відмову у перерахунку пенсії оскільки розмір пенсії позивача по інвалідності згідно Закону №1058 становить 5462,81 грн., що перевищує розмір пенсії по вислузі років (4987,29 грн), з чого вбачається, що переведення на пенсію за вислугу років згідно Закону №1058 недоцільно.

Позивачка, вважаючи протиправним рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 31.10.2025 року №951360133559 про відмову їй у призначення пенсії за вислугу років, звернулась до суду з цим позовом.

Розглянувши заяви по суті та надані учасниками справи докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Відповідно до ст.10 Закону №1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.

Відповідно до ст. 7 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П= Зп х Кс, де: П - розмір пенсії; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Відповідно до ч.4 ст.42 Закону №1058, у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.

За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Згідно із п.3 Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до ч.4 ст.42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління ПФУ від 18.05.2018 року №10-1, перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:

1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 Закону, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;

2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.

Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.

З аналізу наведених вище норм Закону №1058 вбачається, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, для обчислення пенсії, обраховується за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Однак, у разі, якщо особа продовжила працювати після призначення пенсії, перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

Таким чином, при перерахунку пенсії працюючого пенсіонера, у зв`язку із звільненням з роботи, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Показник середньої заробітної плати для обчислення пенсії підлягає обрахунку при призначенні пенсії, або ж при переведенні особи на інший вид пенсії за нормами іншого Закону.

Судом встановлено, що у 2007 році позивачці призначено пенсію по інвалідності відповідно до ч.1 ст.26 Закону України №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", розмір якої встановлено із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014-2016 роки, тобто за три роки, що передували зверненню із заявою про призначення пенсії.

Отже, суд не приймає до уваги доводи позивачки, що їй у 2007 році призначено пенсію по інваліності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Після призначення пенсії позивачка продовжила працювати, ГУ ПФУ в Одеській області проведено відповідний перерахунок пенсії.

Частиною 3 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що визначена ч.2 ст.40 цього Закону середня заробітна плата (дохід) для призначення пенсії, тобто за три календарні роки, що передують року звернення, застосовуються лише у випадку переведення з одного виду пенсії на інший або призначення пенсії вперше.

При розгляді даної справи суд враховує висновки Верховного суду, викладені у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17), відповідно до яких Верховний Суд зазначив, що за змістом ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч.1 ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Отже, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми ч.3 ст.45 Закону №1058-ІV щодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.10.2018 у справі №876/5312/17, у випадку призначення особі пенсії за вислугу років, а надалі при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV. Великою Палатою Верховного Суду вказано, що в частині третій статті 45 Закону №1058-ІV дійсно встановлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак у випадку призначення іншої пенсії за іншим законом має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).

Так, судом під час розгляду справи встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази призначення (переведення) позивача на інші види пенсії, оскільки відповідно до матеріалів пенсійної справи позивачці у 2007 року призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а у 2025 році позивачка звернулась до відповідача із заявою про переведення на пенсію по вислузі років на підставі Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст.42 Закону №1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.

Отже, у випадку задоволення заяви позивача про перерахунок пенсії, як особі, що продовжила працювати після призначення пенсії по інвалідності, буде відсутнє переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки пенсія по інвалідності призначена відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", яку вона наразі продовжує отримувати.

За таких обставин, враховуючи, що перерахунок, призначеної у 2007 році пенсії по інвалідності за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" проведений позивачці із застосуванням показника середньої заробітної плати, обрахованого при призначенні пенсії, відповідач діяв відповідно до норм цього Закону та не допустив порушення прав позивача в межах заявлених нею вимог.

Отже, в даному випадку відсутнє призначення іншої пенсії за іншим законом, а наявне лише переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.

З огляду на викладене, суд вважає про відсутність у пенсійного органу обов`язку застосувати при обчисленні пенсії позивача показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022-2024 роки, а отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.10.2025 року №951360133559 є провомірним.

Згідно приписів частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки у задоволені позовних вимог судом відмовлено, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.2, 3, 6, 7, 9, 12, 13, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012. Код ЄДРПОУ 20987385), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги,26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 219120427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва

.