Рішення № 136868463, 27.05.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/41235/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

27 травня 2026 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу по справі №420/41235/25 по справі за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (вул.Партизанської Слави,28, с.Курісове, Одеська область, 67512) про визнання дій протиправними, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області за результатом якого позивач просить:

визнати незаконною бездіяльність Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області 67512,Одеська обл.,Березівський р-н с. Курісове, вул.Партизанської слави, б. 28, ЄДРПОУ 04379692 щодо виконання Постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.06.2025року по справі №420/33887/24 про поновлення на посаді секретаря Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області ОСОБА_1 ;

стягнути з Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області 67512,Одеська обл.,Березівський р-н с. Курісове, вул.Партизанської слави, б. 28, ЄДРПОУ 04379692 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 93 робочих дні в сумі 166 795 ( сто шістдесят шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять )грн..50 грн.;

стягнути з Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області 67512,Одеська обл.,Березівський р-н с. Курісове, вул.Партизанської слави, б. 28, ЄДРПОУ 04379692 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди в суми 39 457( тридцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят сім) грн.;

стягнути з Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області 67512,Одеська обл.,Березівський р-н с. Курісове, вул.Партизанської слави, б. 28, ЄДРПОУ 04379692 на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) судові витрати , а сааме: ввитрати на правничу допомогу сумі 20 000 (двадцять тисяч) грн.,00 коп. та судовий збір в сумі 3509 (три тисячі п`ятсот дев`ять) грн.. Загальна сума 23509 (двадцять три тисячі п`ятсот дев`ять) грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області про визнання дій протиправними, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково. Стягнуто з Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 93 робочих дні в сумі 166795 (сто шістдесят шість тисяч сімсот дев`яносто п`ять) грн..50 коп. Стягнуто з Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 відшкодування моральної шкоди в суми 10000 (десять тисяч) грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3509,52 грн. У решті позову - відмовлено.

До суду надійшла заява представника позивача ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу, в якій представник позивача просить:

ухвалити додаткове рішення у адміністративній справі № 420/41235/25, за позовною заявою Грєкової Наталі Прокопіївни, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 до Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 20 000 ( двадцять тисяч) грн. 00 коп.

Заяву представника позивача про прийняття у справі додаткового рішення розглянуто в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття додаткового рішення.

На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано Договір про надання правничої допомоги №003 від 10 лютого 2025 року, відповідно до п.2.1. якого вартість послуг за цим Договором визначається в Додаткових угодах та/або в Рахунку (ах) до Договору, які є невід`ємною частиною даного Договору; Додаткову Угоду до Договору про надання правничої допомоги № 003 від 10 лютого 2025 року укладену 24 квітня 2026 року відповідно до п. 2.2.1. якої погодинна оплата вартості, яка визначається шляхом множення об`єму ефективно витраченого часу Адвоката на ціну вартості однієї години Адвоката; Відповідно до умов договору та складеного Акту приймання наданих послуг від 24.04.2026 року за Договором № 003 від « 10» лютого 2025 р сума наданих послуг складає 20 000 (двадцять тисяч) грн., 00коп.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає за необхідне винести по справі додаткове рішення.

Відповідно до ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, в тому числі, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Відповідно до положень ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст.134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Зазначені положення кореспондуються із пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

За змістом пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Частиною 4 статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Відповідач вважає необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Таким чином, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певну суму, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (п. 269).

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19 вересня 2019 року по справі № 810/2760/17.

При викладених обставинах, дослідивши матеріали даної справи, суд вважає заявлений представником позивача розмір витрат на правову допомогу неспівмірним зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та з урахуванням задоволення позову, вважає достатнім і співмірним розмір витрат правничої допомоги в сумі 5000 грн. (п`ять тисяч грн..).

При цьому суд зазначає, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, про що зазначив Верховний Суд у постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241-247, 252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Курісовської сільської ради Березівського району Одеської області (67512,Одеська обл.,Березівський р-н с. Курісове, вул. Партизанської слави, б. 28, ЄДРПОУ 04379692) на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.С. Єфіменко