Рішення № 136867894, 27.05.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 рокусправа № 380/22793/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про визнання протиправною та скасування вимоги,

встановив:

У жовтні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор звернулося до суду з позовом до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (далі Департамент, відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати вимогу від 13.09.2023 вих. № 625-08 про демонтаж рекламних конструкцій.

Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 17.04.2024, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024, в задоволенні позову відмовив.

За наслідками касаційного оскарження, Верховний Суд постановою від 30.05.2025 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор задовольнив частково; рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2024 у справі № 380/22793/23 скасував; справу № 380/22793/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення направив на новий розгляд до Львівського окружного адміністративного суду.

Верховний Суд у постанові від 30.05.2025 вказав, що "для правильного вирішення цієї справи та прийняття у ній законного та обґрунтованого рішення суди попередніх інстанцій мали надати правову оцінку правомірності спірної вимоги Департаменту від 13 вересня 2023 року вих. № 625-08 про демонтаж зовнішньої реклами (щодо кожної рекламної конструкції) з урахуванням наявності правових підстав вважати таку рекламу самовільно встановленою. З цієї метою суди повинні встановити наявність у позивача правових підстав на розміщення рекламних конструкцій з урахуванням особливостей провадження господарської діяльності, зумовлених введенням правового режиму воєнного стану та внесених у зв`язку з цим змін до Закону № 2806-IV та прийняттям Постанови № 314. Також суди попередніх інстанцій повинні були надати правову оцінку протоколу Комісії № 01/2023 від 24 серпня 2023 року як такому, що покладений в основу спірної вимоги, зокрема перевірити повноваження вказаного органу, підстави ухвалення відповідного рішення, наявність інших підстав вважати рекламні конструкції такими, що розміщені незаконно."

10.06.2025 справа надійшла до Львівського окружного адміністративного суду.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справ, справу передано на розгляд судді Кедик М.В.

Ухвалою від 16.06.2025 суд прийняв до провадження справу № 380/22793/23.

Ухвалою, постановленою в підготовчому засіданні 17.09.2025, суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 13.08.2025 суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 13.08.2025 суд задовольнив заяву представника позивача про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

Ухвалою від 26.11.2025 суд задовольнив заяву представника відповідача про проведення розгляду справи у режимі відеоконференції.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірна вимога є протиправною, оскільки прийнята з порушенням вимог чинного законодавства України. Вважає, що Департамент безпідставно поклав в основу спірного у цій справі рішення про демонтаж рекламних конструкцій висновки, викладені у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 року у справі № 380/16131/21, якою суд відмовив у задоволенні позовних вимог ТОВ Комтех Аутодор до Департаменту та до Виконавчого комітету Рівненської міської ради про визнання дій та бездіяльності відповідача протиправними, які пов`язані з розміщенням позивачем зовнішньої реклами у м. Рівному. Натомість позивач вказує, що спір у справі № 380/16131/21 виник між сторонами у 2021 році і стосувався правовідносин, пов`язаних із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2019 № 47 Про затвердження Порядку внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про документи дозвільного характеру, а також і з набранням чинності актами законодавства про особливий порядок регулювання дозвільної системи у сфері господарської діяльності під час дії карантину. Також позивач вважає, що під час дії воєнного стану зупинені строки надання адміністративних послуг, що є додатковою підставою вважати рішення відповідача протиправним.

Відповідач подав відзив на позовну заяву від 01.07.2025 (вх. № 54207), у якому зазначає, що позивач не скористався правом на автоматичне продовження дії дозволів у період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення, а подав через ЦНАП у м. Рівному до Робочого органу заяви відповідно до Місцевих правил, про продовження строку дії дозволів на п`ять років. Відтак, Робочий орган, змушений був діяти виключно на підставі п. 4.4 Місцевих правил: або продовжити строк дії дозволів, або відмовити у їх продовженні. У день направлення оскарженої вимоги 13.09.2023 за вих. № 625-08 про добровільний демонтаж рекламних конструкцій, зазначених у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі № 380/16131/21, їх розміщення було незаконним, а ці рекламні конструкції вважалися самовільно встановленими. Крім того, при прийнятті рішення про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених на підставі дозволів № 16/18, №16/19 та №16/8, №16/22, №16/24, №16/25, №16/28, №16/29, №16/30 було враховано, що ці рекламні конструкції, які ТОВ Комтех Аутдор встановлено ще у 2004 році, на час розгляду заяв за технічним та зовнішнім виглядом вже не повністю відповідали вимогам ст. 16 Закону України «Про рекламу», Типових та Місцевих правил. Просить відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача подав відповідь на відзив на позовну заяву від 09.07.2025 (вх. № 56055), у якій вказує, що до предметів спору та позову у даній справі мають відношення лише декларації про продовження господарської діяльності у період дії правового режиму воєнного стану, які стосуються дозволів № 16/18, № 16/19, строк дії яких закінчився 02.01.2022, тобто, до запровадження воєнного стану, але у період карантину. З обставин справи видно, що їх подання було зумовлене правовою позицією Департаменту, відповідно до якої лише він і тільки він вправі продовжити строк дії документів дозвільного характеру, що було фактично підтверджено чинною на той час постановою суду апеляційної інстанції від 15.02.2023 у справі № 380/16131/21. Тобто, подання цих декларацій виключало прийняття оскарженої вимоги безвідносно законності або незаконності вищезазначеної постанови суду апеляційної інстанції від 15.02.2023 у справі № 380/16131/21 (якщо ці дозволи не є чинними, значить Товариство вправі подати на їх заміну декларації). Проте станом на даний час набрали законної сили судові рішення у справі № 918/308/24, якими встановлено, що дані дозволи, як і всі інші, які мають відношення до даної справи, підпадають під дію пп. 5, а не пп. 1 п. 1 Постанови № 314, що повністю узгоджується із висновками Верховного Суду від 04.06.2025 у подібній справі № 160/15462/23, які повинні враховуватись всіма судами у загальному порядку. Таким чином, наявність чи відсутність цих декларацій жодним чином не впливає на те, що дозволи №№ 16/18, №16/19 є автоматично продовженими на період воєнного стану і трьох місяців після його припинення або скасування на підставі п. 2-1 ст. 11 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності та пп. 5 п. 1 Постанови № 314, а станом на даний час - на період дії воєнного стану та до кінця календарного року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, але не менше трьох місяців з дня його припинення чи скасування на підставі п. 2-2 ст. 11 Закону України Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності, який набрав чинності з 02.09.2024.

Представник позивача подав заяву від 10.12.2025 (вх. № 98449) про розгляд справи за відсутності представника.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила із підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд заслухав вступну промову представника відповідача, дослідив письмові докази та перейшов до розгляду справи у письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ТОВ Комтех Аутдор здійснює господарську діяльність у сфері розміщення зовнішньої реклами.

ТОВ Комтех Аутдор надані дозволи на розміщення зовнішньої реклами, а саме: від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 №№ 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/31, 16/34. Термін дії дозволів неодноразово продовжувався.

Позивач 25.10.2021 подав до ЦНАП заяву за вх. № 11986 про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 16/19 від 02.01.2003 строком на п`ять років та заяву за вх. № 11987 про продовження терміну дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами № 16/18 від 02.01.2003 строком на п`ять років.

Термін дії цих дозволів закінчився 02.01.2022 (до введення в дію воєнного стану) та не був продовжений.

Також, ТОВ Комтех Аутдор 20.01.2022 звернулося до ЦНАП з такими заявами про продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами строком на п`ять років: заява отримана супровідною карткою ЦНАП № 14590 на продовження дії дозволу № 16/8, заява № 14585 - № 16/22, № 14593 - № 16/24, № 14589 - № 16/25, № 14591 - № 16/28, № 14592 - №16/29, № 14586 - № 16/30.

Термін дії цих дозволів закінчився 01.04.2022 (в період воєнного стану) та не був продовжений дозвільним органом.

Листом від 25.01.2022 вих. № 70-08/2 Департамент повідомив позивача, що заяви № 14593, № 14592, № 14591, № 14590, № 14589, № 14586, № 14585 від 20.01.2022 щодо продовження терміну дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 16/8, № 16/22, № 16/24, № 16/25, № 16/28, № 16/29, № 16/30 будуть розглянуті на черговому засіданні комісії з питань розміщення зовнішньої реклами, затвердженої розпорядженням міського голови №1275-р від 03.11.2021. Про дату, час і місце проведення засідання комісії позивача буде повідомлено додатково.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо документів дозвільного характеру ТОВ Комтех Аутдор, а саме: про дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівне, заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівне, про рішення робочого органу за результатами розгляду цих заяв.

Покликаючись на бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані ТОВ Комтех Аутдор документи дозвільного характеру ТОВ Комтех Аутдор звернулося із позовом до Львівського окружного адміністративного суду (справа № 380/16131/21).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 у справі № 380/16131/21 за позовом ТОВ Комтех Аутдор до Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, виконавчого комітету Рівненської міської ради позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради щодо невнесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про видані ТОВ «Комтех Аутдор» документи дозвільного характеру, та зобов`язано Департамент внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань відомості:

про всі дозволи на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, які були надані Товариству, а саме: від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 №№ 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№16/29, 16/30, 16/31, 16/34, із зазначенням строку їх дії;

про всі подані ТОВ Комтех Аутдор після 01.01.2020 заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28, від 05.06.2002 № 16/3, від 16.07.2004 № 16/5, 16/6, 16/8, 16/9, 16/10, 16/11, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/31, 16/34, а також про всі рішення Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, прийняті за результатами розгляду цих заяв.

Визнано протиправними дії Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради (правонаступником якого є Департамент) щодо продовження Товариству строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному від 16.07.2004 № 16/8, від 20.07.2004 №№ 16/29, 16/30, 16/34, та від 27.04.2004 №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28 лише до 27.11.2021 та зобов`язано Департамент оформити документально продовження строку дії вказаних дозволів згідно з поданими ТОВ Комтех Аутдор заявами, а саме: до 27.04.2026 (дозволи №№ 16/20, 16/21, 16/22, 16/23, 16/24, 16/25, 16/26, 16/27, 16/28), до 16.07.2026 (дозвіл № 16/8), та до 20.07.2026 (дозволи №№ 16/29, 16/30, 16/34), шляхом внесення до них відповідних змін.

Визнано протиправними вимоги виконавчого комітету Рівненської міської ради від 19.05.2021 № 08-896 та Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради, правонаступником якого є Департамент, від 06.07.2021 №568-08 про демонтаж Товариством належних йому рекламних конструкцій, та зобов`язано виконавчий комітет Рівненської міської ради, Департамент утриматись на період дії карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення від вчинення дій, спрямованих на створення ТОВ Комтех Аутдор будь-яких перешкод у розміщенні зовнішньої реклами на спеціальних рекламних конструкціях, встановлених на підставі раніше виданих дозволів від 05.06.2002 №16/3, від 16.07.2002 № 16/5, № 16/6, № 16/9, № 16/10, № 16/11 та від 20.07.2004 № 16/31, з причин закінчення строку дії цих дозволів.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 у справі № 380/16131/21 апеляційну скаргу Департаменту задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.11.2022 скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позову ТОВ "Комтех Аутдор" до Виконавчого комітету Рівненської міської ради, Департаменту про визнання протиправними дії та бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - відмовлено.

Верховний Суд постановою 14.11.2024 скасував ухвалені у справі № 380/16131/21 судові рішення, а справу направив до суду першої інстанції на новий розгляд.

Крім того, ТОВ Комтех Аутдор 27.02.2023 подало через ЦНАП м. Львова 12 декларацій про провадження господарської діяльності (розміщення зовнішньої реклами у місті Рівне) в умовах воєнного стану, а саме:

- № ДО-2-4368-Л (подана на заміну дозволу № 16/3 від 05.09.2002),

- № ДО-2-4366-Л (подана на заміну дозволу № 16/5 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4365-Л (подана на заміну дозволу № 16/6 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4364-Л (подана на заміну дозволу № 16/10 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4363-Л (подана на заміну дозволу № 16/11 від 16.07.2002),

- № ДО-2-4361-Л (подана на заміну дозволу № 16/20 від 27.04.2004),

- № ДО-2-4360-Л (подана на заміну дозволу № 16/23 від 27.04.2004)

- № ДО-2-4359-Л (подана на заміну дозволу № 16/27 від 27.04.2004),

- № ДО-2-4358-Л (подана на заміну дозволу № 16/31 від 20.07.2004),

- № ДО-2-4357-Л (подана на заміну дозволу № 16/34 від 20.04.2004).

Листом від 13.03.2023 вих. № 196-12 Департамент повідомив позивача, що заяви на продовження строку дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 16/18 та 16/19, термін дії яких закінчився 02.01.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 165 Деякі питання реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб будуть розглянуті у місячний строк після припинення чи скасування воєнного стану на території України.

Також суд встановив, що питання щодо продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами було предметом розгляду Комісії з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами. Так, на засіданні 24.08.2023 Комісією прийнято рішення про відмову ТОВ Комтех Аутдор у продовженні дії дозволів №16/8, №16/22, №16/24, №16/25, №16/28, №16/29, №16/30 №16/18, №16/19. Це рішення оформлене протоколом № 01/2023 та обґрунтоване підпунктом 4.4.2 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, затверджених рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 121 від 12.11.2019, відповідно до якого у продовженні дії дозволу може бути відмовлено, якщо у заявника зафіксовані самовільно встановлені рекламні засоби.

На підставі вказаного рішення Комісії, а також покликаючись на висновки суду апеляційної інстанції, викладених у постанові від 15.02.2023 по справі 380/16131/21 відповідач надіслав позивачу вимогу від 29.08.2023 вих. № 569-08 про демонтаж рекламних конструкцій, які встановлені на підставі дозволів, дію яких не продовжено. У цьому листі зазначено, що відповідь надається на заяви № 14590, № 14585, №14586, № 14592, № 14591, № 14589, № 14593 від 20.01.2022, а також № 11986, № 11987 від 25.10.2021.

На зазначений лист-вимогу позивач звернувся до Департаменту з листом від 01.09.2023 вих. № 83-09/23, в якому просив роз`яснити, яких саме звернень стосується вимога Департаменту, оскільки вказані вихідні номери листів не відповідають нумерації вихідної кореспонденції позивача. Цим же листом позивач надіслав копії декларацій на провадження господарської діяльності від 27.02.2023, отримані на заміну дозволів №№ 16/3, 16/5, 16/6, 16/10, 16/11, 16/18, 16/19, 16/20, 16/23, 16/27, 16/ 31, 16/34.

На даний лист позивача Департамент надіслав лист від 13.09.2023 вих. № 625-08, в якому йшлося про ті ж самі заяви та дозволи, про які зазначено в листі від 29.08.2023 вих. № 569-08, однак, конкретизовано, яка заява (за номером реєстрації супровідної картки ЦНАП) подана на продовження якого дозволу, а саме:

- № 14590 від 20.01.2022 - попередній дозвіл № 16/8 вул. Млинівська, в`їзд в місто;

- № 14585 від 20.01.2022 - попередній дозвіл № 16/22 вул. Міцкевича перехрестя з вул. Кн. Володимира, поруч з буд №1;

- № 14586 від 20.01.2022 - попередній дозвіл №16/30 вул. Олега Дудся, на території авіоремонтного заводу;

- № 14592 від 20.01.2022 - попередній дозвіл №16/29 вул. Шухевича, поруч з зупинкою громадського транспорту;

- № 14591 від 20.01.2022 - попередній дозвіл № 16/28 вул. Соборна, перехрестя з вул. Дубенською;

- № 14589 від 20.01.2022 - попередній дозвіл № 16/25 вул. Басівкутська, поблизу перехрестя з вул. Чоновола;

- № 14593 від 20.01.2022 - попередній дозвіл № 16/24 вул. Шухевича, поруч з зупинкою міського транспорту, зі сторони буд. № 18;

- № 11986 від 25.10.2021 - попередній дозвіл №16/19 проспект Миру, поруч з підземним переходом, конструкція № 2;

- № 11987 від 25.10.2021 - попередній дозвіл № 16/18 проспект Миру, поруч з підземним переходом, конструкція № 2.

Також в цьому листі Департамент повторно покликався на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2023 по справі 380/16131/21, якою відмовлено в задоволенні позову ТОВ "Комтех Аутдор" та повторно зазначив про зобов`язання добровільно у строк до 15.09.2023 провести демонтаж рекламних конструкцій, у продовжені дії дозволів на які відмовлено.

Вважаючи протиправною вимогу Департаменту від 13.09.2023 вих. № 625-08 про демонтаж рекламних конструкцій, розміщених позивачем на підставі раніше отриманих дозволів, строк дії яких не був продовжений, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Отже, спірні у цій справі правовідносини виникли на підставі вимоги Департаменту про демонтаж рекламних конструкцій у строк до 15.09.2023, чинність яких, на думку відповідача, станом на 13.09.2023 закінчилась, на підставі дозволів:

- № 16/8 від 16.07.2002, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/22 від 27.04.2004, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/24 від 27.04.2004, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/25 від 27.04.2004, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/28 від 27.04.2004, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/29 від 20.07.2004, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/30 від 20.07.2004, кінцевий термін дії до 01.04.2022;

- № 16/18 від 02.01.2003, кінцевий термін дії до 02.01.2022;

- № 16/19 від 02.01.2003, кінцевий термін дії до 02.01.2022.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Регулювання господарської діяльності у сфері розповсюдження зовнішньої реклами здійснюється відповідно до норм Закону України «Про рекламу», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067 та нормативним актом органу місцевого самоврядування у цій сфері. Цими нормативно-правовими актами визначено, що проведення дозвільної процедури у сфері розміщення зовнішньої реклами, переоформлення, анулювання, продовження строку дії відповідних дозволів здійснюється органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України «Про рекламу» зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Частиною першою статті 16 вказаного Закону встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 2 частини першої статті 4-1 Закону України від 06.09.2005 № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 2806-IV), передбачено, що порядок проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та анулювання документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їх рішенням, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Типових правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003 № 2067, рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.11.2019 № 121 затверджені Правила розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному (далі - Місцеві правила).

Згідно з пунктом 2 Місцевих правил робочим органом з регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами є Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради.

Відповідно до рішення Рівненської міської ради від 11.03.2021 № 120 «Про утворення Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради, затвердження Положення про нього та внесення змін до загальної чисельності виконавчих органів Рівненської міської ради», Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради реорганізоване та 15.07.2021 припинило свою діяльність. Правонаступником прав та обов`язків Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради є Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради.

Згідно з підпунктом 4.4.3 п. 4.4 Місцевих правил Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради протягом п`яти робочих днів з дати одержання заяви розповсюджувача розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або, за наявності підстав, викладених у цих Правилах, про відмову у його продовженні.

Продовження строку дії дозволу (відмова у його продовженні) фіксується в журналі реєстрації з внесенням відповідних змін у дозвіл, які підписуються керівником робочого органу та скріплюються його печаткою.

Отже, Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради протягом п`яти робочих днів з дати одержання заяви розглядає та приймає відповідне рішення про продовження строку дії дозволу або про відмову у його продовженні.

Згідно з пунктами 9.1 - 9.4 Правил розміщення зовнішньої реклами у м. Рівному, затверджені рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради від 12.11.2019 № 121 (далі - Місцеві правила) демонтажу підлягають:

самовільно встановлені рекламні засоби:

власник яких невідомий, у тому числі у разі відсутності маркування на рекламному засобі;

власник яких відомий, але вимоги про демонтаж не виконав;

рекламні засоби, що створюють аварійні ситуації, загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб;

спеціальні конструкції, на розміщення яких дозвіл анульований у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 2 Місцевих правил самовільно встановлений рекламний засіб рекламний засіб, розміщений без виданого у встановленому порядку дозволу або не демонтований власником після прийняття виконавчим органом ради рішення про його скасування у встановлений термін.

Відповідно до пункту 9.1.1 Місцевих правил самовільне розміщення рекламного засобує однією з правових підстав щодо прийняття рішення уповноваженим органом про демонтаж такого засобу.

Згідно з положеннями пункту 9.2 Місцевих правил у випадку, зазначеному в абзаці першому пункту 9.1.1, демонтаж рекламних засобів здійснюється без попереднього надсилання вимоги про усунення порушень цих Правил, на підставі наказу робочого органу про демонтаж. У випадках, зазначених в абзаці другому пункту 9.1.1, пунктах 9.1.2, 9.1.3, демонтаж рекламних засобів повинні провести власники (законні користувачі) рекламного засобу самостійно за власний рахунок у термін, вказаний у вимозі робочого органу про усунення порушення цих Правил. У разі невиконання розповсюджувачем у зазначений термін вимог про демонтаж спеціальної конструкції управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Рівненської міської ради не пізніше ніж через 10 робочих днів з дати виявлення невиконання вимоги видає наказ про примусовий демонтаж.

Зі змісту наведених вище норм вбачається, що правомірними підставами для пред`явлення робочим органом (Департаментом) вимоги про демонтаж рекламного засобу можуть бути: самовільне встановлення рекламних засобів власником, якщо такий власник відомий; розміщення рекламних засобів, що створюють аварійні ситуації, загрозу життю або здоров`ю людей та/або заподіянню шкоди майну третіх осіб; анулювання у встановленому порядку дозволу на розміщення рекламної конструкції.

Розпорядженням міського голови міста Рівного № 77 від 24.01.2008 створено комісію з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами (далі Комісія), а рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 73 від 20.04.2010 затверджено Положення про комісію з вивчення питань розміщення зовнішньої реклами.

Відповідно до пункту 1 цього Положення комісія є постійно діючим дорадчим органом, до складу комісії входять уповноважені представники структурних підрозділів та комунальних підприємств виконавчих органів Рівненської міської ради, а також (за згодою) представники державних установ та громадських організацій, депутати міської ради (пункт 4 Положення).

Комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає та погоджує пропозиції про продовження строку дії дозволу на розміщення зовнішньої реклами (пункт 5.3); вносить виконавчим органам Рівненської міської ради пропозиції з питань зовнішньої реклами (пункт 5.7); рішення комісії оформляються протоколом, який підписується головою комісії та секретарем (пункт 9).

Як встановлено вище судом, згідно з протоколом засідання Комісії з питань розміщення зовнішньої реклами від 24.08.2023 № 01/2023, Комісія відмовила у продовженні дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 16/8, № 16/22, № 16/24, № 16/25, № 16/28, № 16/29, № 16/30, № 16/18, № 16/19 відповідно до п. 4.4.2 Місцевих правил, якщо у заявника зафіксовані самовільно встановлені рекламні засоби.

Заначене рішення Комісії покладено в основу вимоги Департаменту від 13.09.2023 № 625-08 про демонтаж рекламних конструкцій, встановлених на підставі дозволів № 16/18, №16/19 та №16/8, № 16/22, № 16/24, № 16/25, № 16/28, № 16/29, № 16/30, яка оскаржується у даній справі.

Суд встановив, що строк дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами № 16/18 та № 16/19 закінчився 02.01.2022, а дозволів № 16/8, № 16/22, № 16/24, № 16/25, № 16/28, № 16/29, № 16/30 закінчився 01.04.2022. Вказана обставина не заперечується сторонами.

Позивач стверджує, що дозволи на розміщення зовнішньої реклами № 16/8, № 16/22, № 16/24, № 16/25, № 16/28, № 16/29, № 16/30 були чинними станом на дату набрання чинності Постановою № 314 (19.03.2022) на підставі пункту 21 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та автоматично підпадали під пряму дію підпункту 5 пункту 1 цієї Постанови № 314, а тому станом на дату направлення позивачу оскаржуваної вимоги чинності не втратили.

Водночас, дозволи на розміщення зовнішньої реклами № 16/18 та № 16/19 були чинними на час виникнення спірних правовідносин на підставі пункту 1 частини 1 постанови Кабінету Міністрів України № 314 та пункту 21 Прикінцевих положень Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», оскільки на момент закінчення строку їх дії (02.01.2022) тривали карантинні або обмежувальні заходи, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а також позивачем подано відповідні декларації щодо провадження господарської діяльності у період воєнного стану.

Спірним у цій справі є питання автоматичного продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на час дії карантинних обмежень, запроваджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» та на час дії воєнного стану, запровадженого Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022.

З цього приводу суд зазначає наступне.

У період карантину та воєнного стану діють особливі норми, покликані забезпечити безперервність господарської діяльності (пункт 2-1 статті 11 Закону № 2806-IV та пункт 5 постанови № 314), які прямо продовжують дію дозвільних документів без потреби у додатковому рішенні або погодженні.

Так, згідно з Законом України від 04.12.2020 № 1071-IX статтю 11 Прикінцеві положення Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» доповнено пунктом 2-1, за яким документи дозвільного характеру, що не обумовлені міжнародними зобов`язаннями або іншими обмеженнями, встановленими законом, строк дії яких закінчується у період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня його/їх закінчення.

Своєю чергою карантин та обмежувальні заходи, пов`язані із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), були запроваджені з 12.03.2020 постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 та безперервно діяли до їх відміни з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651.

За такого правового регулювання правовідносин, щодо яких виник спір у цій справі, станом на час прийняття відповідачем спірної вимоги дозволи позивачу на розміщення зовнішньої реклами за №№ 16/18, № 16/19, строк дії яких закінчився 02.01.2022, вважаються такими, дію яких продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня їх закінчення, тобто до 01.10.2023.

У свою чергу, згідно з пунктом 2-2 статті 11 Закону № 2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 року № 2102-IX (далі - воєнний стан), право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності може набуватися суб`єктом господарювання на підставі подання на безоплатній основі до відповідних дозвільних органів декларації про провадження господарської діяльності без отримання документів дозвільного характеру, крім тих видів господарської діяльності, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2022 року № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану», у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Постанова № 314), у період воєнного стану право на провадження господарської діяльності може набуватися суб`єктами господарювання на підставі подання до Міністерства економіки, а суб`єктами господарювання, що здійснюють охоронну діяльність, - до Міністерства внутрішніх справ, декларації про провадження господарської діяльності (далі - декларація), що містить відомості згідно з додатком 1, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензій або інших результатів надання публічних послуг), крім видів господарської діяльності за переліком згідно з додатком 2.

При цьому відповідно до Переліку відомостей, які вносяться до декларації про провадження господарської діяльності, у декларації необхідно вказувати назву дозвільного документа (назви дозвільних документів) на заміну якого (яких) на період воєнного стану подана декларація.

У Додатку 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 визначено Перелік видів господарської діяльності, які не можуть провадитися на підставі подання декларації в умовах воєнного стану.

Зі змісту додатку 2 до Постанови № 314 вбачається, що діяльність з розміщення зовнішньої реклами не віднесена до тих видів господарської діяльності, яка становить виключення щодо можливості її продовження без отримання нових дозвільних документів.

Крім того, пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 18.03.2022 № 314 «Деякі питання забезпечення провадження господарської діяльності в умовах воєнного стану» встановлено, що строки дії діючих строкових ліцензій та документів дозвільного характеру автоматично продовжуються на період воєнного стану та три місяці з дня його припинення чи скасування, а періодичні, чергові платежі за ними відстрочуються на строк, зазначений у цьому підпункті (крім строку дії ліцензій у сфері діяльності з організації та проведення азартних ігор та плати за такі ліцензії).

Воєнний стан в Україні введено з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 і діє безперервно станом на час розгляду цієї справи.

Отже станом на 13.09.2023 позивач мав право здійснювати господарську діяльність з розповсюдження зовнішньої реклами у місті Рівному на підставі дозволів № 16/8, № 16/22, № 16/24, № 16/25, № 16/28, № 16/29, № 16/30, № 16/18 та № 16/19, а тому вимога відповідача про демонтаж встановлених на підставі цих дозволів рекламних засобів є протиправною.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові від 04.06.2025 у справі № 160/15462/23.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому суд не бере до уваги доводи відповідача щодо необхідності скерування Департаменту повідомлень про продовження дії дозволів на розміщення зовнішньої реклами на період воєнного стану, оскільки відповідно до Постанови № 314 дія таких дозволів продовжується автоматично, без необхідності додаткових звернень розповсюджувача реклами до робочого органу.

Суд також відхиляє доводи Департаменту щодо можливості провадження господарської діяльності на підставі декларацій без отримання документів дозвільного характеру лише після набрання чинності пунктом 2-2 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» з 02.09.2024, оскільки строк дії дозволів № 16/18 та № 16/19 закінчився до введення в Україні воєнного стану, однак в період дії карантинних або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), а тому до спірних правовідносин необхідно застосовувати положення пункту 2-1 статті 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

У свою чергу, позивач долучив до матеріалів справи декларації про провадження господарської діяльності у період дії правового режиму воєнного стану, подані через ЦНАП м. Львова до Департаменту 27.02.2023 на заміну дозволів № 16/18, № 16/19.

Суд встановив, що дію дозволів №№ 16/18, № 16/19, строк дії яких закінчився 02.01.2022, продовжено на період карантину та обмежувальних заходів і протягом трьох місяців з дня їх закінчення - до 01.10.2023.

Отже, наявність чи відсутність вказаних декларацій жодним чином не впливає на те, що дозволи №№ 16/18, №16/19 є автоматично продовженими також і на період воєнного стану, і трьох місяців після його припинення або скасування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням наведеного, вимога від 13.09.2023 вих. № 625-08 про демонтаж рекламних конструкцій є протиправною та підлягає скасуванню.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

У випадках передачі справи на новий розгляд чи продовження розгляду розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарги, здійснює адміністративний суд, який ухвалює рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Великої Палати Верховного Суду України від 19.01.2022 у справі № 500/2632/19 та в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 911/2390/18.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд враховує таке.

Згідно з ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1- 3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Приписами частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм висновується, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Суд встановив, що повноваження адвоката позивача представляти Товариство у судах всіх інстанцій ґрунтуються на Договорі про надання професійної правової допомоги № 20-05/19/1 від 21.05.2019 (далі - Договір) та Додатковій угоді № 19-09/2023-КА від 19.09.2023 до цього Договору, яку укладено на виконання його пункту 4.1 (далі Додаткова угода).

Пунктом 3.2.1 Додаткової угоди визначені фіксовані ставки гонорару (2 розміри мінімальною заробітної плати (МЗП) у суді першої інстанції, й 1 розмір МЗП у судах апеляційної/касаційної інстанцій).

При новому розгляді справи фіксована ставка гонорару становить 3 МЗП на підставі пункту 3.2.2 Додаткової Угоди (+ 1 розмір МЗП), - у зв`язку з розглядом справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у судове засідання, що об`єктивно вимагає від адвоката набагато більше часу за ведення справи у суді, ніж при її розгляді за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін.

Відповідно до загального опису робіт, виконаних адвокатом позивача у межах судових проваджень у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій:

- у суді першої інстанції: аналіз спірних правовідносин та доказів, підготовка та подання позовної заяви з додатками відповідно до встановлених вимог - дві мінімальних заробітних плати (16 000,00 грн) (пп. 1 п. 3.2.1 Додаткової угоди);

- у суді апеляційної інстанції: аналіз рішення суду першої інстанції; підготовка та подання апеляційної скарги відповідно до встановлених вимог - одна мінімальна

заробітна плата (8 000,00 грн) (пп. 2 п. 3.2.1 Додаткової угоди);

3) у суді касаційної інстанції: аналіз постанови суду апеляційної інстанції; підготовка та подання касаційної скарги відповідно до встановлених вимог та з урахуванням особливостей оскарження судових рішень у малозначних справах в касаційному порядку; подання доповнень до касаційної скарги; підготовка та подання інших процесуальних заяв (про надання доказів судових витрат, повідомлень про результати перегляду Верховним Судом інших справ, які стосуються спірних правовідносин) - одна мінімальна заробітна плата (8 000,00 грн) (пп. 2 п. 3.2.1 Додаткової угоди).

4) у суді першої інстанції (новий розгляд): аналіз постанови Верховного Суду від 30.05.2025, підготовка та подання відповіді на відзив та інших процесуальних заяв (про надання доказів судових витрат, повідомлень про результати розгляду судами інших справ, які стосуються спірних правовідносин, у тому числі даних пояснень), участь у підготовчих та судових засіданнях у приміщенні суду та в режимі ВКЗ) - дві мінімальних заробітних плати (16 000,00 грн) (п. 3.2.2 Додаткової угоди).

На підтвердження вказаних витрат позивач долучив акт-рахунок № KA/380/22793/23-1 від 19.04.2024 та платіжну інструкція від 15.05.2024 №265 на суму 16 000,00 грн (перша інстанція); рахунок № КА/380/22793/23-2 від 19.06.2024 та платіжну інструкцію від 19.06.2024 № 330 на суму 8 000,00 грн (апеляційна інстанція); рахунок № КА/380/22793/23-3 від 03.06.2025 на суму 8 000,00 грн та платіжна інструкція від 15.08.2025 № 554 на суму 8 000,00 грн (касаційна інстанція); рахунок №1-КА/380/22793/23 від 08.07.2025 та платіжну інструкція від 19.06.2024 № 330 на суму 24 000,00 грн (новий розгляд перша інстанція).

Разом з тим, відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд встановивши обставини, що мають значення для правильного вирішення питання для ухвалення додаткового судового рішення, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо); кількості учасників та відсутності інших учасників у справі; виходячи з фактично витраченого представником позивача часу, дійшов висновку про те, що розмір вартості наданих послуг визначених в рахунках неспівмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг, а тому, вимоги про відшкодування 65 662,470 00 грн як витрат на правничу допомогу - необґрунтованими.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, яку належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача становить 10 000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор (вул. Зелена, буд. 109, кім. 316, м. Львів, 79035, ЄДРПОУ 33533697) до Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради (вул. Шевченка, 45, м. Рівне, 33013, ЄДРПОУ 44250562) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради від 13.09.2023 вих. № 625-08 про демонтаж рекламних конструкцій.

3. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор 2147,20 грн судових витрат.

4. Стягнути з Департаменту інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань в користь Товариства з обмеженою відповідальністю Комтех Аутдор витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складений 27.05.2026.

Суддя Кедик М.В.