Ухвала суду № 136867165, 26.05.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

26 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2020/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Романець Е.М.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивачка - не з`явилася;

представник позивачки - Карпович А.П.

представник відповідача - Гончаров В. В.,

представник третьої особи 1 - Кудінова ОМ.;

представник третьої особи 2 - не з`явився,

представник третьої особи 3 - не з`явився,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, треті особи - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 22112642), Вища рада правосуддя, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення, а саме:

1) Визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду із позовною заявою: поновити строк звернення до суду із позовною заявою;

2) Визнати протиправними і скасувати рішення КДКА Закарпатської області від 28 червня 2022 року яким стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу, від 19 липня 2022 року яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження;

3) Встановити відсутність у КДКА Закарпатської області код ЄДРПОУ 37784267 повноважень здійснювати дисциплінарне провадження відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 229 від 16.11.2011 року) робочим місцем якої згідно Єдиного реєстру адвокатів України є місто Київ;

4)Витребувати у відповідача КДКА Закарпатської області код ЄДРПОУ 37784267 матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 229 від 16.11.2011 року);

5) Забезпечити трансляцію судових засідань у справі технічними засобами Закарпатського окружного адміністративного суду до мережі Інтернет на YouTube канал «Судова влада України» ІНФОРМАЦІЯ_3;

6)Ухвалити судове рішення про участь позивача ОСОБА_1 та представника позивача Карповича Андрія Петровича в усіх судових засіданнях в судовій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів через зареєстровані ОСОБА_1 та Карповича А.П. Електронні кабінети в ЕСІТС у підсистемі «Відеоконференцзв`язок» (ВКЗ), та повідомляти про дату і час судового засідання не менше чим за три дні до кожного судового засідання у справі; Копії ухвал надіслати на електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 березня 20245 року суддею Плехановою З.Б. відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 24.04.2025 року.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області, третя особа - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури про визнання протиправним та скасування рішення залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2025 року апеляційну скаргу ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2025 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №260/2020/25 скасовано, а справу направлено на продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.09.2025, справу було передано на розгляд головуючій судді Плеханова З.Б.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року визнано необґрунтованим відвід заявлений позивачкою ОСОБА_1 , заяву про відвід передано для вирішення питання про відвід судді в порядку ст. 131 КАС України.

Разом з тим, Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2025 року задоволено самовідвід головуючої судді Плеханової З.Б. у справі №260/2020/25, справу передано для розгляду іншим суддею.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.09.2025 здійсненого на підставі ухвали про самовідвід судді, для розгляду справи № 260/2020/25 визначено головуючого суддю Дору Ю.Ю.

25.09.2025 суддя Дору Ю.Ю. подав заяву про самовідвід на підставі п.5 ч.1 ст.36 КАС України.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року заяву про самовідвід задоволено, відведено суддю Дору Ю.Ю. від участі у розгляді справи №260/2020/25 та передано справу для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 31 КАС України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 здійсненого на підставі ухвали про самовідвід судді, для розгляду справи № 260/2020/25 визначено головуючого суддю Гебеш С.А.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.10.2025 року суддею Гебеш С.А. прийнято до свого провадження адміністративну справу №260/2020/25 та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.10.2025 року до участі у даній справі залучено Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Закарпатської області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 5, код ЄДРПОУ: 22112642), в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.03.2026 року до участі у справі залучено Вищу раду правосуддя (04050, м. Київ, вул. Студентська, буд. 12, код ЄДРПОУ: 00013698), в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.03.2026 року витребувано від Уповноваженого Верхової Ради України з прав людини (01008, м. Київ, вул. Інститутська, 21/8, код ЄДРПОУ: 21661556) копію письмової відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 11.07.2024 року про ймовірні порушення КДКА Закарпатської області її права на інформацію та копії усіх доданих до цієї відповіді документів.

У ході проведення підготовчого провадження представник Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури заявила клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Вказане клопотання мотивоване тим, що відповідно до змісту ч. 3 ст. 39 та ч. 1 ст. 42 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" процесуальний строк звернення до суду з адміністративним позовом у справах щодо оскарження рішення КДКА у дисциплінарній справі становить тридцять днів з дня прийняття такого рішення.

Представник позивача у підготовчому судовому засіданні проти задоволення клопотання про залишення позову без розгляду заперечив, просив суд відмовити у задоволені такого.

Представник відповідача у підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання про залишення позовних вимог без розгляду.

Будучи належним чином повідомленими про день, час та місце судового розгляду, позивачка та представники третіх осіб 1 та 2 у підготовче судове засідання не з`явилися.

Разом з тим, Вища рада правосуддя заявила клопотання про розгляд даної справи без участі її представника.

Вирішуючи питання щодо строку звернення до суду у даній справі, суд керується наступним.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 39 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 42 вказаного Закону адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії.

Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження рішення КДКА у дисциплінарній справі становить тридцять днів з дня його прийняття (в редакції чинній на час винесення оскаржуваних рішень).

Як вбачається із змісту позову вимог позивачка оскаржує зокрема рішення КДКА Закарпатської області від 28 червня 2022 року, яким стосовно адвоката ОСОБА_1 порушено дисциплінарну справу та від 19 липня 2022 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді попередження.

Тобто, в даному випадку підлягає застосуванню спеціальний місячний строк для звернення до суду щодо оскарженням рішення КДКА.

Між тим, як вбачається з матеріалів справи, з цією позовною заявою позивачка звернулася до суду лише 20.03.2025 року (згідно з відбитком штампу канцелярії суду та відомостями електронного суду), тобто із пропуском місячного строку звернення до суду з моменту винесення оскаржуваних рішень, встановленого Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд поновити строк звернення, отже представником позивача не заперечується факт подання цього позову до суду з пропуском установленого законом строку.

Суд вказує на те, що згідно з правовою позицією Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі №500/1912/22 причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;

2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №9901/405/19, вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки викладені і Верховним Судом у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказано, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: тривалістю строку, який пропущений; поведінкою сторони протягом цього строку; діями, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26 жовтня 2023 року (справа №990/139/23) та від 01 лютого 2024 року (справа №990/270/23) вказала, що установлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому порівняльний аналіз слів форм дізналася та повинна була дізнатися дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав.

Так, день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, унаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо його прийнято за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день точно встановити неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому сполуку повинна була дізнатися слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод, щоб дізнатися, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Отже, реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою у межах строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізувати своє право на звернення до суду в межах строків такого звернення, адже нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Беручи до уваги наведену вище правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд зауважує, що пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку позивача щодо реалізації своїх процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду з позовом.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.

Частиною 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Так, згідно вимог ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Згідно частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовну заяву подано позивачем з пропуском місячного строку звернення, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху і надати позивачу можливість подати суду відповідну заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

Роз`яснити позивачці та його представнику наслідки, передбачені ч. 3 ст. 123 КАС України, що якщо підстави, вказані позивачем або його представником у заяві про поновлення строку звернення до суду будуть визнані судом неповажними, то суд залишає позовну заяву без розгляду.

Керуючись ст. ст.122, 123, 161, 169, 242 - 246, 250, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення, треті особи - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (код ЄДРПОУ: 22112642), Вища рада правосуддя - залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 семиденний строк з дня отримання повного тексту ухвали для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя С.А. Гебеш