Рішення № 136866752, 27.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/24525/25

категорія 102080000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Гуріна Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), які полягають у відмові внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини шляхом зазначення батька ОСОБА_3 та видати нове свідоцтво про народження дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона проживала з гр. ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу в період з 2006 року по 2013 рік. У 2009 році у позивачки народився син від гр. ОСОБА_3 , оскільки гр. ОСОБА_3 із заявою про встановлення батьківства не звертався до відповідних органів, тому у свідоцтві про народження дитини позивачки у графі батько записано відомості зі слів матері. Після загибелі гр. ОСОБА_3 рішенням суду встановлено факт батьківства гр. ОСОБА_3 відносно ОСОБА_2 , у зв`язку із чим позивачка звернулась до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини. Проте отримала відмову з посиланням на відсутність у рішенні суду про встановлення батьківства прямої вказівки для внесення змін до актового запису цивільного стану. Вказана відмова відповідача слугувала підставою для звернення позивачки до суду із цим позовом.

Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

12.12.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №88487/25, відповідно до змісту якого позовні вимоги не визнає та просить відмовити у їх задоволенні за безпідставністю. В обґрунтування відзиву вказує, що рішення суду, на яке посилається позивачка, має виключно декларативний характер, оскільки ним лише встановлено юридичний факт батьківства, але не покладено обов`язку на орган державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису. Крім того, відповідач зазначає, що не був залучений до розгляду справи про встановлення факту батьківства, а тому не мав можливості впливати на зміст судового рішення, і, діючи відповідно до статті 19 Конституції України, не може вчиняти дії поза межами прямо визначених повноважень. Зазначає, що заявниці було надано письмове роз`яснення і неможливості виконання рішення суду, оскільки в рішенні про встановлення факту батьківства відсутні відомості про внесення конкретних змін, які необхідні виконання даного рішення. При постановленні рішення у зв`язку з встановленого факту батьківства в резолютивній частині мають міститися всі відомості необхідні для реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану: прізвище, та по батькові батька, число, місяць і рік народження, громадянство, номер актового запису про народження, коли та яким органом вчинено, а також які саме з необхідно внести у графи актового запису стосовно дитини: прізвище, по батькові.

Крім того, відповідач у п.3 відзиву виклав клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження за обов`язкової участі представника Відділу.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 26.05.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, викладеного у п.3 відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що у період з 2006 року по 2013 рік позивачка проживала із гр. ОСОБА_3 без реєстрації шлюбу.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_2 . Заяву про визнання батьківства ОСОБА_3 не писав, тому 04.12.2009 позивачка зареєструвала народження сина у виконавчому комітеті Білківської сільської ради Коростенського району Житомирської області, у графі відомості про батька дитини було записано відповідно до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України за вказівкою матері (а.с.9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 загинув під час проходження військової служби в с.Зарічне, Краматорського району, Донецької області.

14.07.2025 рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області у справі №279/1604/24 вимоги заяви ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Орган опіки і піклування виконавчого комітету Ушомирської сільської ради Коростенського району, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства задоволено. Встановлено факт батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Білка, Коростенського району, Житомирської області, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в с.Білка, Коростенського району, Житомирської області (а.с.7-8).

Вказане рішення суду набрало законної сили 14.08.2025.

На підставі вказаного, позивач звернулася до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) із заявою про внесення змін до актового запису про народження дитини щодо відомостей про батька дитини.

За результатами розгляду вказаної заяви відповідачем було відмовлено у внесенні змін до актового запису з мотивів того, що рішення суду не містить прямої вказівки щодо необхідності внесення таких змін, а відтак відсутні правові підстави для внесення змін до актового запису цивільного стану (лист від 26.08.2025 №875/29.12-54) (а.с.10).

Вважаючи протиправними таку відмову відповідача, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, пов`язані з проведенням державної реєстрації актів цивільного стану, внесенням до актових записів цивільного стану змін, їх поновленням і анулюванням, визначення засад діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану регулюються положеннями Закону України від 01.07.2010 №2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (далі - Закон №2398-VІ).

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону №2398-VІ відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, їх поновлюють та припиняють їхню дію; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження..

Згідно з ч.1 ст.22 Закону №2398-VІ внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку.

Частини 2, 3 ст.22 Закону №2398-VІ передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться, зокрема, за заявою особи, щодо якої складено актовий запис.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством, відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 №96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за №55/18793 (далі - Правила).

У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку (п.1.1 Правил).

Відповідно до п.2.13.2 Правил 2.13 підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

2.13.1 рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

2.13.2 постанова адміністративного суду;

2.13.3 висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану або дипломатичного представництва чи консульської установи України;

2.13.4 заява про визнання батьківства (додаток 3);

2.13.5 заява матері, яка не перебуває у шлюбі, опікуна, піклувальника або самої повнолітньої особи щодо внесення відомостей про батька дитини, якщо вони не зазначені в актовому записі про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України;

2.13.6 заява дружини або чоловіка, які зберегли дошлюбні прізвища, про обрання прізвища одного з них як спільного прізвища або про приєднання до свого прізвища прізвища другого з подружжя згідно із статтею 53 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 4;

2.13.7 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків у разі зміни прізвища одного з них та згода дитини, яка досягла семи років, згідно з частиною третьою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;

2.13.8 заява про зміну прізвища малолітньої дитини обох батьків або одного з них, якщо другий помер, оголошений померлим, визнаний недієздатним або безвісно відсутнім, та згода дитини віком від семи до чотирнадцяти років, якій при державній реєстрації народження присвоєне прізвище одного з батьків, згідно з частиною четвертою статті 148 Сімейного кодексу України за формою, наведеною в додатку 5;

2.13.9 актовий запис про зміну імені. Цей актовий запис є підставою: для зміни прізвища батьків в актовому записі про народження малолітніх дітей у разі зміни їх прізвища з дотриманням вимог статті 148 Сімейного кодексу України; для зміни імені батька та по батькові дитини в актовому записі про народження малолітньої дитини у разі подання батьками заяви про зміну по батькові дитини.

2.13.10 актовий запис про шлюб та розірвання шлюбу. Ці актові записи є підставою для зміни прізвищ батьків (одного з них) в актовому записі про народження малолітньої дитини при умові одночасної зміни прізвища дитини;

2.13.11 рішення органу опіки та піклування, оформлене розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету про зміну прізвища малолітньої дитини відповідно до частини п`ятої статті 148 Сімейного кодексу України.

2.13.12. Внесення змін до актових записів цивільного стану можливе також і в інших окремих випадках, якщо це не суперечить чинному законодавству України, зокрема доповнення актового запису цивільного стану відомостями про реєстраційний номер облікової картки платника податків.

2.14. Підставою для внесення відповідних відміток в актові записи цивільного стану, у тому числі про (визнання недійсними, скасування) та поновлення, є:

рішення суду про усиновлення (удочеріння), про позбавлення або поновлення батьківських прав, про розірвання шлюбу, визнання шлюбу недійсним, поновлення шлюбу після його розірвання у випадку, передбаченому статтею 118 Сімейного кодексу України, припинення дії (скасування) актових записів цивільного стану, у яких зазначено про необхідність проставлення відмітки у відповідному актовому записі цивільного стану, визнання розірвання шлюбу фіктивним;

висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про визнання шлюбу недійсним та припинення дії (визнання недійсним) актового запису про шлюб;

висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану про припинення дії актового запису цивільного стану;

актовий запис про розірвання шлюбу.

Верховний Суд у постанові від 16.02.2023 у справі №420/11422/21 зазначив, що при розгляді справ, пов`язаних з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану неприпустимим є вихід адміністративного суду за межі публічно-правових аспектів справи і встановлення юридичних фактів, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Згідно зі статтями 130, 134 Сімейного кодексу України походження дитини від батька може бути встановлено за рішенням суду, а на підставі такого рішення орган державної реєстрації актів цивільного стану зобов`язаний внести відповідні зміни до актового запису про народження та видати нове свідоцтво.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що встановлення судом юридичного факту батьківства є достатньою правовою підставою для внесення змін до актового запису про народження, оскільки саме з таким встановленням закон пов`язує виникнення відповідних правових наслідків. При цьому законодавством не передбачено обов`язку суду додатково зазначати у резолютивній частині рішення окремий припис про внесення змін до актового запису, оскільки такі зміни є прямим та очевидним наслідком встановленого судом факту.

Стосовно розмежування понять «визнання батьківства» та «встановлення факту батьківства», то вони також не впливають на вирішення даного спору, оскільки незалежно від способу судового захисту кінцевим результатом є встановлення походження дитини від конкретної особи, що, у свою чергу, породжує обов`язок відповідного органу внести зміни до актового запису.

Посилання відповідача на відсутність прямого зобов`язання у судовому рішенні також є безпідставними, оскільки суперечать принципу обов`язковості судового рішення та фактично нівелюють його юридичне значення. Орган державної влади не вправі самостійно визначати обсяг виконання судового рішення або ставити його виконання у залежність від формулювання окремих положень, якщо зміст рішення чітко встановлює відповідні юридичні обставини.

Крім того, суд зазначає, що не залучення відповідача до участі у розгляді справи про встановлення факту батьківства не звільняє його від обов`язку виконання судового рішення, яке набрало законної сили, оскільки обов`язковість такого рішення поширюється на всіх суб`єктів правовідносин без винятку.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відмова відповідача у внесенні змін до актового запису про народження є протиправною, такою, що не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права позивачки, а тому підлягає скасуванню із покладенням на відповідача обов`язку внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини.

На підставі викладеного, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, при цьому обраний позивачем спосіб захисту є ефективним та не становить втручання у дискреційні повноваження відповідача, а спрямований на відновлення порушеного права.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене та зважаючи на встановлені обставини, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд стягує судові витрати позивача щодо сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 243, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) (вул.Грушевського, 25, м.Коростень, Житомирська область, 11500, код ЄДРПОУ 41934687) про визнання дій (бездіяльності) протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

Визнати протиправними дії Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ), які полягають у відмові внести зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Коростенський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) внести відповідні зміни до актового запису про народження дитини шляхом зазначення батька ОСОБА_3 та видати нове свідоцтво про народження дитини.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Коростенського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Київ) на користь ОСОБА_1 1211,20 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Гурін

27.05.26