Рішення № 136866687, 27.05.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Житомир справа № 240/26366/25

категорія 111060000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Семенюка М.М.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Граніт" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкову вимогу № Ю-2396-0630 від 07.07.2025 р на суму 420 868, 95 грн прийняту Головним управлінням ДПС в Житомирській області.

В обґрунтування позову зазначає, що вимога позивачу була відправлена 22.07.2025, хоча відповідно до п.3 розділу VI Інструкції, затвердженої наказом Мінфіна від 20.04.2015 № 499 мала була надіслана протягом трьох робочих днів з дня її винесення; строк надсилання Вимоги очевидно порушено, що є самостійною підставою для визнання її неправомірною.

Ухвалою від 28.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України «Податковий блок», користувачами якої є територіальні органи ДПС, в інтегрованій картці, яка ведеться за ТОВ «ГРАНІТ» (код згідно з ЄДРПОУ 13563220) за кодом 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності) станом на 30.06.2025 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 420868,95 грн, яка виникла на підставі поданих розрахунків за ІV квартал 2024 року та за січень червень 2025 року, а саме: жовтень 2024 року 58135,03 грн, листопад 2024 року 57406,30 грн, грудень 2024 року 62628,48 грн, січень 2025 року 58512,11 грн, лютий 2025 року 60596,15 грн, березень 2025 року 63092,92грн, за квітень 2025 року - 64155,80грн, за травень 2025 року 64155,80 грн, за червень 2025 року 58299,72 грн. Позивачем самостійно визначено вищевказані грошові зобов`язання. Згідно з нормами абзацу 6 частини четвертої статті 25 Закону №2464 не підлягають оскарженню зобов`язання зі сплати єдиного внеску, самостійно визначені платником. Разом з цим звертаю увагу суду на те, що податкова вимога та вимога по ЄСВ схожі за назвою, але мають різну правову природу і регулюються різними нормами Податкового кодексу України та Закону №2464, проте цю суттєву різницю Позивач не помітив та необачно вказує у позові про скасування податкової вимоги від 05.08.2025 №Ю-2396-0630, тоді як такої податкової вимоги фактично не існує.

Позивач відповіді на відзив не надав.

Ухвалою від 20.03.2026 зупинено провадження у справі та ухвалою від 27.05.2026 поновлено.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДПС у Житомирській області прийняло вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2396-0630 від 07.07.2025 про сплату боргу в сумі 420868,95 грн (а.с. 8).

Не погоджуючись з прийнятою вимогою, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною податковою службою України та її територіальними органами встановлює Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (зі змінами та доповненнями, далі - Закон № 2464).

Пунктами 1 та 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, перелік яких визначений частиною першою ст. 4 Закону № 2464, зобов`язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановлені Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями).

Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4 (зі змінами та доповненнями, далі - Наказ № 4) затверджені Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Розрахунок) та Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі - Порядок).

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до Закону № 2464 нараховується єдиний внесок (частина друга ст. 9 Закону № 2464).

Абзацом першим частини восьмої ст. 9 Закону № 2464 встановлено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пп. 4, 5 та 5 прим. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Чинним законодавством, що регулює порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску, не передбачено розстрочення та відстрочення заборгованості по сплаті єдиного внеску.

Відповідно до частини дванадцятої ст. 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені Законом № 2464, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята ст. 9 Закону № 2464).

Відповідно до частини четвертої ст. 25 Закону № 2464 податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органам виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Пункт 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року № 790, далі за текстом - Інструкція № 449) передбачає, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІТС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Після формування вимоги про сплату боргу (недоїмки) та внесення даних до відповідного реєстру вимога надсилається (вручається) платнику.

Сформована в ІТС вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається податковим органом платнику єдиного внеску в паперовій та/або електронній формі.

Сформована вимога про сплату боргу (недоїмки), що підлягає надсиланню у паперовій формі, у день її формування в ІТС друкується у двох примірниках, підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) податкового органу, скріплюється печаткою податкового органу та один примірник надсилається (вручається) платнику єдиного внеску, другий долучається до справи платника.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) у паперовій формі вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.

У разі якщо неможливо надіслати (вручити) платнику єдиного внеску вимогу про сплату боргу (недоїмки) поштою у зв`язку з відсутністю його за місцезнаходженням (місцем проживання) (відсутністю службових (посадових) осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою платника єдиного внеску або службових (посадових) осіб платника прийняти вимогу, поверненням поштового відправлення у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання або з інших причин, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення, вимога вважається надісланою (врученою) платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою у повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пункт 5 розділу VI Інструкції №449 передбачає, що протягом 10 календарних днів із дня одержання вимоги про сплату боргу (недоїмки) платник зобов`язаний сплатити зазначені у пункті 1 вимоги суми недоїмки, штрафів та пені.

У разі незгоди з розрахунком податкового органу суми боргу (недоїмки) платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання вимоги, узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) не підлягає адміністративному оскарженню в частині сум недоїмки, які виникли на підставі поданих звітів щодо сум нарахованого єдиного внеску.

У разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом 10 календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з податковим органом шляхом оскарження в адміністративному чи судовому порядку або не сплатив узгоджену суму боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення податкового органу або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

З матеріалів справи судом встановлено, що за даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України «Податковий блок», користувачами якої є територіальні органи ДПС, в інтегрованій картці, яка ведеться за ТОВ «Граніт» (код згідно з ЄДРПОУ 13563220) за кодом 71010000 (єдиний внесок, нарахований роботодавцем на суми заробітної плати, винагороди за договором ЦПХ, допомоги по тимчасовій непрацездатності), станом на 30.06.2025 обліковувалась заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальну суму 420868,95 грн.

Як вказує відповідач, заборгованість виникла на підставі поданих розрахунків за IV квартал 2024 року та за січень - травень 2025 року, а саме: жовтень 2024 року - 58135,03 грн., листопад 2024 року - 57406,30 грн, грудень 2024 року - 62628,48 грн, січень 2025 року - 58512,11 грн, лютий 2025 року - 60596,15 грн, березень 2025 року - 63092,92 грн, квітень 2025 року - 64155,80грн, за червень 2025 року 58299,72 грн.

Відповідачем у в автоматичному режимі сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2396-0630 від 07.07.2025 на загальну суму 420868,95 грн, що відповідає статті 25 Закону № 2464, абзацу 2 пункту 3 розділу VI «Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449.

Щодо доводів позивача про неналежне надіслання йому оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає таке.

Відповідно до п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України. у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Аналогічний порядок передбачений Інструкцією №449.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 податковий орган надсилає (вручає) вимогу про сплату боргу (недоїмки) платнику єдиного внеску протягом трьох робочих днів з дня її винесення. У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Згідно з ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вимога про сплату недоїмки з єдиного внеску, винесена з метою стягнення недоїмки з єдиного внеску у разі його несплати платником у визначені цим Законом строки, надсилається податковим органом платнику в паперовій та/або електронній формі у порядку, визначеному статтею 42 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що встановлений пунктом 3 розділу VI Інструкції № 449 строк направлення вимоги має організаційно-процедурний характер і спрямований на впорядкування діяльності контролюючого органу, однак його порушення саме по собі не тягне недійсності чи протиправності прийнятого рішення (вимоги), якщо таке порушення не призвело до обмеження прав платника.

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України та частини четвертої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначальним є належний спосіб направлення та вручення вимоги, а не формальне дотримання строку її відправлення.

Як встановлено судом, спірну вимогу ГУ ДПС в Житомирській області було направлено позивачу засобами поштового зв`язку 16.07.2025 та отримано ним, що підтверджується даними оператора поштового зв`язку Укрпоштат (трекномер 0601170262780). Отже, позивач був належним чином повідомлений про наявність заборгованості, її підстави та мав реальну можливість реалізувати своє право на оскарження.

Щодо твердження позивача про ненадіслання розрахунку боргу разом з вимогою про сплату боргу (недоїмки), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з ІКС за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи, у тому числі відокремлених підрозділів юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Згідно пункту 3 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) крім загальних реквізитів має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

Судом встановлено, що оскаржувана вимога про сплату боргу (недоїмки) відповідає як за змістом, так і за формою зазначеним приписам Інструкції № 449. Посилання позивача на приписи Податкового кодексу України щодо форми та порядку складання вимоги суд не приймає до уваги, оскільки зазначені позивачем положення стосуються вимог до податкової вимоги. Натомість, у даній справі спірною є вимога про сплату боргу (недоїмки), яка була складена відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16, обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Відповідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС в Житомирській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-2396-0630 від 07.07.2025 про необхідність сплати борги (недоїмки) відносно позивача у зв`язку з виявленням наявного боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який на момент складання спірної вимоги обраховувався в інтегрованій картці платника відповідного збору.

Під час розгляду справи позивачем не наведено жодних доводів по суті оскаржуваної вимоги та не надано відповідних доказів щодо протиправності оскаржуваної вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для розподілу судових витрат у порядку ст. 139 КАС України відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 КАС України, суд

вирішив:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальність "Граніт" (вул. Лісова, 2, с. Миропіль, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13033, код 13563220) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код 44096781) про скасування вимоги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Семенюк