Рішення № 13686621, 07.02.2011, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2011 р.

Справа № 08/5004/87/11. за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Айс тім", сільрада Станишівська Житомирського району Житомирської області

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луцьк

про стягнення 3396 грн. 12 коп.

Суддя: Войціховський В.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

Суть спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Айс тім" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3396,12 грн., в тому числі 1943,70 грн. заборгованості по оплаті відпущених на виконання умов укладеного між сторонами договору №98 від 22.04.2010р. в період з квітня по червень місяць 2010 року товарно-матеріальних цінностей, 197,22 грн. пені, нарахованої за несвоєчасне виконання грошових зобовязань та порушення термінів розрахунків (за період прострочки платежів з 01.05.2010р. по 16.12.2010р.), 1114,12 грн. штрафу, нарахованого у відповідності до п. 6.3 договору №98 від 22.04.2010р. за прострочення платежів в розмірі двадцяти відсотків від суми неоплаченого товару, а також 102,14 грн. суми інфляційних нарахувань за період 01.05.2010р. по 17.12.2010р. та 38,94 грн. трьох процентів річних за період з 01.05.2010р. по 17.12.2010р., нарахованих згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 24.01.2011р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

У клопотанні від 07.02.2011р. представник ТзОВ "Айс тім" Лавренчук О.В. (довіреність №275 від 13.07.2009р.) предявлені до відповідача позовні вимоги підтримав та просить суд здійснити судовий розгляд справи за наявними у останній документами без участі представника товариства позивача.

Відповідачем всупереч вимогам ухвали суду від 24.01.2011р. не було представлено суду письмових пояснень та інших витребуваних документів, компетентного представника в судове засідання підприємець ОСОБА_1 не направив, особисто в засідання суду не зявився хоча про день, час та місце розгляду справи в суді був повідомлений належним чином (зазначена ухвала направлялась на адресу відповідача:АДРЕСА_1, рекомендованою кореспонденцією та була вручена адресату 31.01.2011р. про що свідчить поштове повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції а.с. 24).

З огляду на викладене суд вважає, що у відповідача існувало достатньо часу для підготовки та своєчасного подання до господарського суду мотивованого відзиву на позовну заяву, письмових пояснень з приводу предявленого позову, направлення в судове засідання у встановлений день та час свого повноважного представника.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що ухвалою суду від 24.01.2011р. явка в судове засідання представника відповідача обовязковою не визнавалась, відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду справи, проте не направив в судове засідання свого представника, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Айс тім" (сільрада Станишівська Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ 31133719) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) було укладено договір за №98 у відповідності до умов котрого товариством з обмеженою відповідальністю "Айс тім" було взято на себе зобовязання щодо поставки відповідачу товарів в обумовлених між сторонами асортименті та кількості.

На виконання умов зазначеного договору позивачем згідно видаткових накладних №В-00004320 від 24.04.2010р. на суму 750,60 грн., №1004294103 від 30.04.2010р. на суму 1027,35 грн., №1005294001 від 29.05.2010р. на суму 1343,52 грн., №В-00006495 від 31.05.2010р. на суму 716,70 грн., №1006084243 від 09.06.2010р. на суму 1527 грн. було відпущено підприємцю ОСОБА_1, а останнім прийнято товарно-матеріальних цінностей (продуктів харчування) загальною вартістю 5570,64 грн.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями та представленими додатково представником останнього в судовому засіданні оригіналами зазначених видаткових накладних (а.с. 16-20).

Згідно п. 2.2 договору №98 від 22.04.2010р. відповідач зобовязувався проводити розрахунки по даному договору за кожну партію товару в національній валюті України шляхом перерахування коштів (готівкового внесення) на поточний рахунок (до каси) позивача протягом семиденного терміну з моменту передачі товару.

Проте підприємець ОСОБА_1 взяті на себе згідно договору №98 від 22.04.2010р. зобовязання в частині проведення з позивачем розрахунків по оплаті відпущеного товару (у строки, порядку та розмірах, визначених угодою) не виконав, вартість останнього не оплатив у звязку з чим на момент подання позову до суду заборгував товариству з обмеженою відповідальністю "Айс тім" 1943,70 грн. Зазначена сума заборгованості включає в себе загальну вартість відпущених товарно-матеріальних цінностей 5570,64 грн. за мінусом проведених оплат в розмірі 3626,94 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обовязки субєктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В даному випадку, відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між останніми договір предметом судових розглядів не виступав, недійсним судом не визнавався, сторонами розірваний не був.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобовязання. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору, відпуск позивачем на виконання його умов відповідачу товарів, отримання їх підприємцем ОСОБА_1 та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, суд прийшов до висновку про підставність предявленого позивачем до відповідача позову в частині стягнення заборгованості в сумі 1943,70 грн.

Сума заборгованості 1943,70 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, у встановленому порядку не була спростована чи заперечена відповідачем.

Одночасно з цим пунктом 6.3 договору №98 від 22.04.2010р. сторонами було визначено, що за прострочення платежу на строк понад 21 день покупець сплачує продавцю штраф в розмірі двадцяти відсотків від суми неоплаченого товару.

Враховуючи викладені положення договору та наявний факт прострочення платежів понад 21 день, позивачем при зверненні до суду з позовом про стягнення суми заборгованості 1943,70 грн. було включено до ціни позову вимоги щодо стягнення з відповідача штрафу в розмірі 20% від суми неоплаченого товару, що становить 1114,12 грн.

Згідно із ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (п.1 ст. 549 ЦК України). Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

В даному випадку сторони у п. 6.3 договору №98 від 22.04.2010р. домовились, що у разі невиконання покупцем умов договору щодо строків оплати вартості товару, останній сплачує продавцю штраф у розмірі 20% від суми неоплаченого товару. Договір №98 від 22.04.2010р. недійсним чи зміненим, зокрема, в частині п. 6.3, не визнавався. Відповідач зобовязання щодо оплати товару не виконав, тому сплата штрафу є його договірним зобовязанням.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 6.2 договору №98 від 22.04.2010р. за прострочку здійснення належних розрахунків по оплаті відпущених товарно-матеріальних цінностей було нараховано пеню, котра у відповідності до представленого господарському суду розрахунку за період прострочки платежів з 01.05.2010р. по 16.12.2010р. склала 197,22 грн.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з представленими господарському суду розрахунками позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України було нараховано відповідачу 102,14 грн. суми інфляційних за період прострочки платежів з 01.05.2010р. по 17.12.2010р., а також 38,94 грн. трьох процентів річних за період прострочки платежів з 01.05.2010р. по 17.12.2010р.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум штрафних санкцій (штрафу, пені), інфляційних та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності та з дотриманням положень укладеного між сторонами договору, положень чинного законодавства України, відповідають фактичним обставинам справи та підлягають до повного задоволення.

Беручи до уваги, що спір до суду було доведено з вини відповідача, витрати, повязані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді, що понесло товариство з обмеженою відповідальністю "Айс тім", слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному обємі за рахунок підприємця ОСОБА_1

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 546-550, 599, 625, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Айс тім" (Житомирська область, Житомирський район, сільрада Станишівська, за межами населених пунктів комплекс будівель і споруд №4, р/р 260091704 в Житомирській ОД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", м. Житомир, МФО 311528, код ЄДРПОУ 31133719) 1943,70 грн. заборгованості, 197,22 грн. пені, 1114,12 грн. штрафу, 102,14 грн. суми інфляційних нарахувань та 38,94 грн. трьох процентів річних, а всього 3396,12 грн., 102 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя В. А. Войціховський

Повний текст рішення

складено та підписано

07.02.11