Ухвала суду № 136865408, 25.05.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

25 травня 2026 р. Справа № 120/11994/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши розглянувши у письмовому провадженні заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням від 13.03.2025 адміністративний позов задоволено. Зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, з 02.08.2024 року.

24.12.2024 до суду надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в обґрунтування якої позивач зазначає, що на виконання рішення суду їй призначено пенсію, проте до виплати на її картковий рахунок за період з 24.02.2026 по 20.04.2026 надходили кошти у розмірі 100 грн, 877 грн, 982 грн, 101 грн, 103 грн, 1000 грн. Тобто позивач зазначає, що їй пенсія не виплачується у встановленому розмірі.

Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.

За змістом статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За нормами статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Зокрема, згідно із нормами частини першої 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відповідно до частин 1-2 статті 382-1 КАС України суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Таким чином, аналіз вищевказаних положень статтей 382, 382-1 КАС України свідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб`єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.

Норми КАС України не містять обмеження щодо стадій процесу, на яких може бути вирішено питання про застосування заходів судового контролю, передбачених частиною першою статті 382 КАС України. Тобто суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, в тому числі й після ухвалення такого рішення за наслідком розгляду клопотання позивача.

В свою чергу, встановлення судового контролю є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується судом залежно від обставин конкретної справи та дій суб`єкта владних повноважень-відповідача щодо виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Так, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 адміністративний позов задоволено. Зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, з 02.08.2024 року.

На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 позивачеві призначено пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" як особі, яка постійно проживала на території зони посиленого радіоекологічного контролю 4 категорії, з 02.08.2024 року.

Суд зазначає, що предметом розгляду у цій справі була правомірність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку, а також наявність підстав для зобов`язання відповідача призначити таку пенсію.

Водночас питання щодо правильності обчислення розміру пенсії, порядку її виплати, а також визначення конкретних сум пенсійних виплат судом під час розгляду справи не досліджувалося та правова оцінка таким обставинам не надавалася.

Отже, доводи позивача щодо виплати пенсії у неналежному розмірі фактично стосуються нових правовідносин, які не були предметом розгляду у цій справі, а тому не можуть бути перевірені судом у межах вирішення питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

З огляду на те, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 13.03.2025 в частині призначення позивачу пенсії виконано відповідачем, а обставин, які б свідчили про ухилення відповідача від виконання судового рішення чи відсутність наміру його виконувати, судом не встановлено, підстави для застосування заходів судового контролю, передбачених статтею 382 КАС України, відсутні.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Керуючись ст.ст. 248, 253, 256, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про встановлення судового контролю відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна