Єдиний державний реєстр судових рішень справа № 489/1094/26 провадження №2/489/1311/26
РІШЕННЯ
Іменем України
27 травня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомленням учасників справи (в письмовому провадженні) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит ТУ Ю» (далі ТОВ «Кредит ТУ Ю») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив:
У лютому 2026 року ТОВ «Кредит ТУ Ю» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованість за кредитним договором №20240126748431 від 26.01.2024 у розмірі 22980,00 грн. та понесені судові витрати.
Як на підставу позовних вимог вказано, що між сторонами 26.01.2024 був укладений кредитний договір №20240126748431, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит в розмірі 31804,00 грн. строком на 24 місяці та зі сплатою процентної ставки в розмірі 54% річних.
Через неналежне виконання позичальником грошових зобов`язань на дату подання позову утворилася заборгованість у розмірі 22980,26 грн., яка складається із 15718,96 грн. заборгованості за тілом кредиту, 1480,30 грн. по процентам та 5781,00 грн. штрафними санкціями.
Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов`язань позивач просить стягнути наведену заборгованість з відповідача.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 16.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи.
Ухвалою суду від 14.04.2026 продовжено розгляд справи в зв`язку із повторним направленням відповідачу копій ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви.
Про розгляд справи сторони повідомлені належним чином, в т.ч. шляхом розміщення оголошення на офіційному веб сайті судової влади. Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судовий розгляд.
Правом на дання відзиву відповідач не скористався.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини п`ятої статті 279 ЦПК України не надходило.
Згідно статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За частиною п`ятою статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи та встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Із матеріалів справи встановлено, що 26.01.2024 між ТОВ «Кредит ТУ Ю» та позичальником ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20240126748431, який складається з Індивідуальної оферти щодо укладення електронного кредитного договору та Заяви (акцепт)до Індивідуальної аферти щодо укладення електронного кредитного договору.
Відповідно до електронного кредитного договору №20240126748431 від 26.01.2024, який підписано відповідачем шляхом застосування одноразового ідентифікатора «5flul» сторони узгодили наступні умови кредитування: сума кредиту 31804,00 грн.; розмір процентної ставки - 2,9 % в день (авансові проценти) та відсоткова ставка з другого дня користування кредитом 54 % річних; щомісячна комісія за користування кредитом перші 24 місяці 0 % в місяць. Кредит надано строк до 25.01.2025.
До укладення кредитного договору, відповідач ознайомився і підписав паспорт споживчого кредиту.
Виконання позивачем обов`язку щодо надання відповідачу (позичальнику) в кредит грошових коштів в розмірі 31804,00 підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 26.01.2024 № 945266.
Випискою по фінансовому кредитному договору ОСОБА_1 №20240126748431 від 26.01.2024 позивач підтвердив, що станом на 26.01.2025 заборгованість відповідача складає 22980,26 грн., із них 15718,96 грн. заборгованість за тілом кредиту, 1480,30 грн. по процентам та 5781,00 грн. пені.
З виписки вбачається, що відповідач частково погашав заборгованість в сумі 25900,00 грн., які розподіллено 17007,36 грн. на погашення заборгованості по тілу кредиту, 8860,93 грн. процентам та 31,71 грн. пені.
Випискою також підтверджується, що нарахування процентів здійснено у межах строку кредитування та розміру процентної ставки, узгодженою сторонами договору.
Правове обґрунтування та мотиви суду.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 652 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частина друга статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин третьої шостої, восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини дванадцятої статті 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Вказані правові висновки щодо укладення договору в електронній формі викладені у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи та наявних у ній письмових доказів вбачається, що 26.01.2024 відповідач звернувся до позивача з метою отримання кредитних послуг, у зв`язку з чим підписав за допомогою одноразового ідентифікатора підписав кредитний договір та отримав кредит в розмірі 31804,00 грн. на узгоджених сторонами умовах, але свої зобов`язання виконував неналежним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість підтверджена позивачем випискою по кредитному договору.
Отже укладення кредитного договору у формі електронного документу, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», на підставі якого між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідає законодавству та волі сторін щодо свободи договору, а наявна у справі платіжна інструкція є належним доказом виконання кредитором своїх зобов`язань.
За такого, враховуючи встановленні обставини суд вважає доведеною заборгованість відповідача по кредитному договору в частині тіла кредиту, яка становить 15718,96 грн. та погоджується із розміром заборгованості по процентам 1480,30 грн.
Разом з тим, суд вважає безпідставним стягнення з відповідача пені в розмірі 5781,00 грн., так як її стягнення суперечить пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Із виписки вбачається, що із сплачених відповідачем коштів на погашення пені позивач зарахував 31,71 грн.
Отже, так як відповідач відповідно до пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України звільнений від обов`язку сплати пені, відповідно кошти в розмірі 31,71 грн. підлягають віднесенню на зменшення заборгованості по процентам.
Таким чином, враховуючи наведене та оцінивши докази у справі, позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 17167,25 грн., з яких 15718,96 грн. заборгованість по тілу кредиту та 1448,29 грн. (1480,00 31,71) по процентам.
У іншій частині позовні вимоги задоволення не підлягають з наведених вище мотивів.
У зв`язку із повним частковим задоволенням позову, на підставі частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1988,81 грн. (2662,40 х 74,70%).
Керуючись статями 4, 19, 141, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит ТУ Ю» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит ТУ Ю» заборгованість за кредитним договором №20240126748431 від 26.01.2024 в розмірі 17167,25 грн. (сімнадцять тисяч сто шістдесят сім гривень 25 коп.) та судовий збір в сумі 1988,81 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят вісім гривень 81 коп.).
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредит ТУ Ю», код ЄДРПОУ 40094068, місцезнаходження: м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, 29Б, корп. А,офіс 114;
відповідач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1
Повний текст судового рішення складено 27.05.2026.
Суддя І.В.Коваленко
Судове рішення № 136863357, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 27.05.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/1094/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: