Постанова № 136862879, 26.05.2026, Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2-а/470/5/26

Справа № 470/381/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді Орлової С.Ф., розглянувши 25 травня 2026 року у порядку письмового провадження у спрощеному позовному проваджені без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2026 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", яка підписана його представником - Вакуленком О.В., що діє на підставі ордера від 30 квітня 2026 року.

У позовній заяві зазначено, що постановою Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Дніпровського МУМЮ України відкрито виконавче провадження від 03 квітня 2026 року № 80668088 про виконання постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року у справі № 470/146/23 про накладення штрафу на ОСОБА_1 .

У вказаній постанові суду зазначено, що строк пред`явлення її до виконання становить три місяці з дня винесення. Оскільки постанова суду не оскаржувалась, строк пред`явлення її до виконання сплив 12 вересня 2023 року. У зв`язку з цим виконавче провадження відкрито з порушенням вимог чинного законодавства. Також зазначав, що ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі № 160/9208/26 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження та зазначено, що спірна постанова підлягає оскарженню до Березнегуватського районного суду Миколаївської області.

Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження від 03 квітня 2026 року № 80668088 щодо виконання постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року у справі № 470/146/23 про накладення штрафу на ОСОБА_1 .

Ухвалою судді від 05 травня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач до суду направив відзив, у якому посилаючись на необґрунтованість позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні, при цьому зазначав, що перевіркою автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у відділі ДВС в період з 03.04.2026 року по 30.04.2026 року перебувало виконавче провадження №80668088 з примусового виконання постанови Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12.06.2023 року по справі №470/146/23 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 грн. Постановою державного виконавця від 30.04.2026 року виконавче провадження закінчено на підставі п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до висновків Верховного Суду особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з для припинення або скасування воєнного стану». Однак дотепер воєнний стан в Україні не скасовано. Вважав, що відсутні підставі для скасування оскаржуваної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2026 року, оскільки під час її постановлення державний виконавець діяв у відповідності до вимог чинного законодавства ( а.с.46-48).

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши надані сторонами письмові докази по справі, суд доходить наступного висновку.

З матеріалів справи убачається, що постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року по справі № 470/146/23 (провадження №3/470/86/23) ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Вказана постанова в апеляційному порядку не переглядалась та набрала законної сили.

20 липня 2023 року копія постанови від 12 червня 2023 року по справі №470/146/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 з супровідним листом була направлена для виконання до Криворізького відділу ДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), що підтверджується копією списку №037 20.07.2023 рекомендованих листів прийнятих «Укрпоштою» від Березнегуватського районного суду Миколаївської області.

Листами від 29 березня 2024 року та 30.01.2025 року Березнегуватський районний суд Миколаївської області просив Криворізького відділу ДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), повідомити про стадії примусового виконання постанови про стягнення штрафу від 12 червня 2023 року, постановлену щодо позивача.

В подальшому на повідомлення Криворізького відділу ДВС у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) від 11.03.2024 року № 28.13-27/280006, у зв`язку з втратою постанови суду, Березнегуватський районний суд Миколаївської області 31.03.2025 року повторно направив до відділу державної виконавчої служби, копію постанови від 12.06.2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП.

Постановою старшого державного виконавця Криворізького відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 18.04.2025 року постанова по справі №470/146/23 видана 12.06.2023 року Березнегуватським районним судом Миколаївської області була повернута стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий документ територіально не підвідомчий Криворізькому відділу ДВС.

В подальшому, а саме 07 травня 2025 року, копія постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності була направлена для виконання до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

03 квітня 2026 року старшим державним виконавцем Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Лукіним М.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80668088 за постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області №470/146/26 виданою 12.06.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 грн.

З копій матеріалів виконавчого провадження №80668088 убачається, що постановою старшого державного виконавця Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України виконавче провадження закінчене, на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з повним виконанням рішення боржником ОСОБА_1 ( а.с.40).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають, зокрема рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (абз. 2 ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення або якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом (п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VІІІ).

Згідно з частиною четвертою статті 4 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, з аналізу наведених вище норм слідує, що виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання, якщо, зокрема, пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання або ж виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Звертаючи до суду з відповідним позовом позивач вважав, що оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження винесена державним виконавцем поза межами строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а тому постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню.

Строки у виконавчому провадженні врегульовані Розділом 2 Закону №1404-VIII, (статті 11-13).

Відповідно до частин першої, другої статті 11 Закону №1404-VIII строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем.

Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.

Відповідно до частин першої і другої статті 12 Закону №1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

За пунктом1 частини 4 статті 12 Закону строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються зокрема у разі , пред`явлення виконавчого документа до виконання.

За частиною 5 статті 12 Закону у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Крім цього, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.

Разом з цим, 26 березня 2022 року набрав чинності Закон України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким розділ XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» доповнено пунктом 10-2.

Одним із положень нововведеної норми є те, що визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

За приписами статті 3 Закону №1404-VІІІ постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є виконавчим документом.

Так, постанова Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 12 червня 2023 року у справі №470/146/23 набрала законної сили 21 червня 2023 року, тобто вже після набрання чинності Законом № 2129-IX від 15 березня 2022 року (26.03.2022).

Таким чином, з огляду на приписи частин першої і другої статті 12 Закону №1404-VIII, за загальним правилом, строк пред`явлення такої постанови до виконання міг бути до 21 вересня 2023 року (подібний за змістом висновок викладений у постанові Верховного Суду від 15.03.2023 у справі №260/2595/22).

Березнегуватський районний суд Миколаївської області, в межах встановленого строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме у липні 2023 року звернув до виконання постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, а в подальшому, отримавши постанову про непідвідомчість постанови Криворізькому відділу державної виконавчої служби у Криворізькому районі Дніпропетровської області, направив копію постанови до належного відділу ДВС, для виконання, яким постановою від 03 квітня 2026 року і було відкрито виконавче провадження. Матеріалами справи підтверджується, що строк пред`явлення постанови суду, як виконавчого документа, до виконання неодноразово переривався.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом №1404-VIII, як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку також підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання.

З огляду на те, що постанова суду про накладення адміністративного стягнення виконується уповноваженим на те органом у порядку, встановленому як Кодексом про адміністративні правопорушення так і іншими законами України, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», суд вважає обґрунтованим врахування державним виконавцем чинних законодавчих змін у порядку пред`явлення виконавчого документа до виконання, переривання та встановлення строків звернення виконавчого документа до виконання.

Таким чином суд доходить висновку про правомірність оскаржуваної постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03 квітня 2026 року, відтак, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262,287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах м. Дніпра Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засідання було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 : адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Представник позивача- адвокат Вакуленко Олександр Вікторович- адреса здійснення адвокатської діяльності: вул. Покровська, буд. № 73 оф.10 Фортечний район, м.Кропивницький, Кіровоградська область.

Відповідач: Другий Правобережний відділ Державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Дніпровського Міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса місцезнаходження: індекс 49128, вул. Кондратюка Юрія, буд. № 108 м.Дніпро Дніпропетровська область, ЄДРПОУ 44896456.

Суддя С. Ф. Орлова

Повне рішення суду складене 26 травня 2026 року.