Постанова № 13686104, 08.02.2011, Чернігівський окружний адміністративний суд

                                                                                Справа № 2а/2570/142/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

          03 лютого 2011 р.           м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді          Соломко І.І.,

за участю секретаря          Чеснокової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Відкритого акціонерного товариства «Агроспецмонтаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

06.01.2011 року позивач, управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова, звернувся до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Агроспецмонтаж», в якому позивач просить стягнути суму заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в розмірі 14955,29 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова (далі -УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова), як платних страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування і згідно з розрахунків управління сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій складає 14955,29 грн. Ухвалою господарського суду Чернігівської області було порушено справу про банкрутство відповідача, проте, поточні зобов’язання сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах мають бути сплачені у встановлені законодавством строки. Оскільки позивач має заборгованість по відшкодуванню витрат по списку № 1 за жовтень-грудень 2010 рік в сумі 14955,29 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, то позивач вважає, що вказана сума підлягає стягненню в судовому порядку.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся в установленому законом порядку, до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Оскільки повістка направлена на адресу відповідача, вказаною в Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб станом на 17.11.2010 року (а.с.6-7) тому суд вважає, що вжиті всі необхідні заходи для повідомлення належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Агроспецмонтаж» зареєстровано в управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Чернігова як платник збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування з 27.03.1996 року за № 25050186, що підтверджується повідомленням про взяття на облік юридичної особи (а.с.8).

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 19.08.2009 року по справі № 16/88б було порушено справу про банкрутство відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343, конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до частини 4 статті 12 вказаного Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

-не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Виходячи зі змісту вищевказаних нормативно-правових норм відповідач повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, тобто поточні зобов’язання, оскільки мораторій на задоволення вимог кредиторів –це зупинення виконання боржником грошових зобов’язань, термін виконання яких настав до дня введення мораторію.

Абзацом 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті цього Закону, крім тих які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці – жінкам.

Відповідно до абзацу 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, № 1058, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відшкодовуються згідно абзацу 3 пункту 1 статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 р., в розмірі 100 відсотків фактичних витрат.

Порядок покриття фактичних витрат на доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" частини 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначений в розділі 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція), яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. № 21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, в розмірі 80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році.

Платниками страхових внесків відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Інструкції є роботодавці: підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до підпункту 4 пункту 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Отже, вищевказаними нормами передбачений обов’язок відповідача сплатити до Пенсійного фонду витрати на сплату пенсій, призначених за пунктом «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно розрахунків сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій на 2010 рік, призначених згідно з пунктом "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 загальний розмір таких витрат за жовтень-грудень 2010 року на виплату та доставку пенсій, складає 14955,29 грн.

Відповідно до пункту 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Доказів щодо сплати суми фактичних витрат в розмірі 14955,29 грн. відповідач суду не надав.

Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Відкритого акціонерного товариства «Агроспецмонтаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно пункту 30 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.09.1993 року № 7-93 позивач звільняється від сплати державного мита.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно частини 4 статті 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Чернігівський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова до Відкритого акціонерного товариства «Агроспецмонтаж» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, - задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агроспецмонтаж» (р/р 26002011762024 в ЧФ «Укрексімбанк», МФО 353649, код 00912563) на користь управління Пенсійного фонд України в Деснянському районі міста Чернігова (р/р 25609303051155 ОПЕРВ ЧОУ Ощадбанку, МФО 353553, код 21395284) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій в сумі 14955 (чотирнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 29 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

          Суддя                                                                                 Соломко І.І.