Ухвала суду № 136861026, 25.05.2026, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

пр. № 6/759/13/26

ун. № 759/1386/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про відмову у задоволенні заяви про відвід

25 травня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

при секретарі Біляку М.О.,

за участі заявниці ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

представника заінтересованої особи - адвоката Якименка М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з онуком та визначення способу участі у вихованні,

ВСТАНОВИВ:

27.01.2025 ОСОБА_3 на електронну адресу Святошинського районного суду м. Києва скерувала заяву про визнання виконавчого документа таким - листа Святошинського районного суду м. Києва від 16.06.2021 у справі №759/1386/19, таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з онуком та визначення способу участі у вихованні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2026 для розгляду даної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

У судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 , після відмови суду на усну заяву ОСОБА_1 про необхідність направлення матеріалів цивільної справи №759/1386/19 до апеляційної інстанції, усно заявила відвід головуючій судді, який обґрунтовує тим, що матеріали справи повинні бути скеровані до суду апеляційної інстанції для розгляду апеляційної скарги, а враховуючи, що суддя має намір розглянути справу по суті та не зупиняє провадження і не скеровує матеріали до суду вищої інстанції - наявні обґрунтовані підстави вважати, що суддя Єросова І.Ю. зацікавлена у результатах розгляду даної заяви.

Заінтересована особа ОСОБА_2 та її представник - адвокат Якименко М.М. заперечують щодо задоволення заяви про відвід, вказуючи на те, що реалізація права на заявлення відводу підлягає чіткому дотриманню вимог закону в частині форми, строку та обґрунтованості. Враховуючи, що заява ОСОБА_3 не містить доводів, якими підтверджується зацікавленість судді Єросової І.Ю. у результатах розгляду заяви, заявницею ініційовано питання про відвід головуючої після незгоди із прийнятим суддею процесуальним рішенням за відсутності підстав для передачі матеріали до суду апеляційної інстанції та можливість розгляду заяви ОСОБА_1 по суті, просять відмовити у задоволенні заяви про відвід.

Суддя, заслухавши зміст заяви про відвід, доходить такого висновку.

У пункті 25 розділу "Критерії неспроможності" Монреальської універсальної декларації про незалежність правосуддя встановлено, що суддя не може слухати судову справу, якщо є об`єктивні побоювання, що він не зможе розглядати справу неупереджено або його участь у цій справі може спровокувати конфлікт інтересів, що несумісний з виконанням ним судових функцій.

Пунктом 12 Висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

У пункті 66 рішення ЄСПЛ від 10 грудня 2009 року у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою суду наявність безсторонності має визначатися для цілей пункту 1 статті 6 § 1 Конвенції за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Так, за суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді.

Згідно з ч. 1 ст. 34 ЦПК України цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Так, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Неупереджений та об`єктивний розгляд справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя суддею. Проте учасники справи наділені правом спростування цієї «процесуальної теореми» шляхом заявлення відводу судді, тим самим, забезпечуючи його незалежність в кожному окремому провадженні.

У свою чергу, наявність безсторонності суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за допомогою суб`єктивної перевірки, де враховуються особисті переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи суддя виявив будь-які особисті упередження або необ`єктивність в конкретній справі; а також відповідно до об`єктивної перевірки, тобто шляхом з`ясування того, чи сам суд і, серед інших аспектів, його склад, забезпечили достатні гарантії, щоб виключити будь-які законні сумніви щодо неупередженості. На цьому акцентував увагу Європейський суд з прав людини у рішенні від 16 листопада 2023 року (заява № 28232/22).

ЄСПЛ стосовно суб`єктивної перевірки зазначив, що принцип, згідно з яким суд повинен вважатися вільним від упередженості, давно встановлений у прецедентній практиці Суду: особиста неупередженість судді має презюмуватися, доки не буде доведено протилежне. Стосовно типу необхідного доказу, Суд, наприклад, намагався з`ясувати, чи виявляв суддя ворожість або злу волю з особистих причин.

У переважній більшості справ, які порушують питання неупередженості, Суд зосереджувався на об`єктивному критерії. Проте не існує чіткого поділу між суб`єктивною та об`єктивною неупередженістю, оскільки поведінка судді може не лише викликати об`єктивні сумніви з точки зору зовнішнього спостерігача (об`єктивна перевірка), але також може стосуватися питання про його особисте переконання (суб`єктивна перевірка).

Таким чином, у деяких випадках, коли важко зібрати докази, за допомогою яких можна спростувати презумпцію суб`єктивної неупередженості судді, вимога об`єктивної неупередженості забезпечує додаткову важливу гарантію.

Зі змісту заяви ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. вбачається, що остання, користуючись процесуальним правом на заявлення відводу головуючому у справі судді, не надала доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про наявність інтересу судді у результатах розгляду даної справи.

Таким чином, проаналізувавши доводи позивача ОСОБА_1 суддя вважає, що вказані у заяві про відвід підстави для відводу не свідчать про наявність зацікавленості у результаті розгляду справи. Інформація зазначена в заяві фактично відображає особисту позицію позивача ОСОБА_3 побудовану на припущеннях про існування суб`єктивних обставин, які начебто можуть вплинути на об`єктивність та неупередженість судді при розгляді справи. Проте наведені припущення, не підтверджені належними і допустимими доказами, а тому заява про відвід не є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Водночас, в силу приписів ч. 3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Беручи до уваги, що в рамках даного провадження судом наступне судове засідання призначено на 27.05.2026, тобто заява про відвід надійшла до суду менше ніж за три дні до наступного судового засідання, враховуючи необґрунтованість заявленого відводу, який по суті грунтується на незгоді ОСОБА_1 із прийнятим суддею процесуальним рішенням, суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Єросової І.ю. від розгляду даної заяви.

Керуючись ст.ст. 33, 36, 40, 258-261, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Святошинського районного суду м. Києва Єросової І.Ю. від розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні з онуком та визначення способу участі у вихованні - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Єросова І.Ю.