Ухвала суду № 136860822, 22.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/25212/26-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/20836/22-к від 09.09.2022 року, у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022, на майно, -

В С Т А Н О В И В :

06.05.2026 до Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/20836/22-к від 09.09.2022 року, у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022, на майно.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна заявник вказує, на його необґрунтованість, що, як наслідок, вказує на наявність підстав для скасування арешту майна.

22.05.2026 до суду надійшли заперечення слідчого на клопотання про скасування арешту майна, в яких останній просив відмовити у задоволенні клопотання, вказуючи на його безпідставність.

Адвокат з`явився до суду та подав заяву про проведення судового засідання без його участі, клопотання підтримав та просив задовольнити.

Прокурор та слідчий з`явилися до суду та подали заяви про проведення судового засідання без фіксації технічними засобами, у задоволенні клопотання просили відмовити з підстав зазначених у запереченнях слідчого.

Частиною 2 статті 174 КПК України передбачено, що про час та місце розгляду клопотання про скасування арешту майна повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті клопотання у відсутність не з`явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Вивчивши клопотання, дослідивши матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України (далі - ГСУ) за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - Офіс) здійснюється досудове розслідування у кримінальних провадженнях № 12022000000000313 від 21.04.2022 за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України, з якого виділені в окремі кримінальні провадження: № 12022000000000910 від 16.09.2022 матеріали за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України (з якого у свою чергу виділено в окреме кримінальне провадження № 12024000000002415 від 26.11.2024 матеріали за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України); № 12023000000001197 від 28.06.2023 за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12022000000000313 до 16.09.2024 установлено, що ОСОБА_5 , у складі організованої групи з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також іншими наразі досудовим розслідуванням невстановленими особами, з використанням розрахункових рахунків фізичних осіб - підприємців ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_6 , у період часу з 02.03.2022 по 10.05.2022, здійснено заволодіння бюджетними коштами у загальній сумі 43 162 381,72 грн, які були отримані ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» в якості попередньої оплати за договорами, укладеними з Міністерством оборони України (далі - МОУ) на закупівлю товарів військового призначення.

Крім того, ОСОБА_5 , діючи умисно, у складі організованої групи з ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , а також іншими наразі невстановленими досудовим розслідуванням особами, зловживаючи своїм службовим становищем, у період із 02.03.2022 по 10.05.2022, точний час досудовим розслідуванням наразі не встановлений, здійснив перерахування з розрахункового рахунку ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» № НОМЕР_1 , відкритому в Філії - Дніпропетровському обласному управлінні АТ «Ощадбанк», бюджетних коштів у сумі 43 162 381,72 грн, щодо яких фактичні обставини свідчили про їх одержання злочинним шляхом, на розрахункові рахунки задіяних у злочині фізичних осіб - підприємців, у тому числі: 7 032 000,00 грн - на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_10 ; 18 757 303,72 грн - на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_6 ; 6 763 000,00 грн - на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_11 ; 6 436 078,00 грн - на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_12 ; 4 174 000,00 грн - на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_13 , які були отримані ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» в якості попередньої оплати за договорами, укладеними з МОУ на закупівлю товарів військового призначення.

Відповідно до висновку судово-економічної експертизи від 11.07.2022 в обсязі наданих на дослідження документів, у їх сукупності та взаємозв`язку, висновки аналітичного дослідження Департаменту запобігання фінансовим операціям, пов`язаним з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом, Державної податкової служби від 05.07.2022 щодо нанесення фінансових збитків державі на суму 42 783 242,70 грн. внаслідок проведення ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» фінансових операцій, пов`язаних із перерахуванням безготівкових коштів на рахунки групи ФОП ( ОСОБА_6 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 ) у період з 02.03.2022 по 10.05.2022, обгрунтовані та документально підтверджуються на суму 43 162 381,72 грн, в тому числі у період з 02.03.2022 по 04.04.22 - на суму 42 783 242,70 грн.

12.07.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_6 володіє корпоративними правами низки підприємств на території України, зокрема:

- 25% (1 325 673,25 грн.) ТОВ «ПШМ» (код 23944666) із статутним капіталом 5 302 693 грн.;

- 100% ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР» (код 43841228) із статутним капіталом 50 000 грн.;

- 50% (2 000 грн.) ТОВ «АЙФІЛ Україна» (код 39546612) із статутним капіталом 4 000 грн.;

- 50% (5 000 грн.) ТОВ «ЮНІПАРК» (код 44266373) із статутним капіталом 10 000 грн.;

- 25% (1 103 898,25 грн.) ТОВ ФІРМА «ДЖИНА» (код 19155188) із статутним капіталом 4 415 593 грн.;

- 25% (250 грн.) ТОВ «УКРАЇНО-АМЕРИКАНСЬКЕ БЮРО ПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ» (код 43529467) із статутним капіталом 1 000 грн.;

- 32.5% (32 500 грн.) ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код 43885773) із статутним капіталом 100 000 грн.

14.07.2022 до Печерського районного суду м. Києва внесено клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_6 , а саме на корпоративні права у вказаних підприємствах. При цьому, на час внесення клопотання про арешт, згідно з ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурором внесено клопотання про розгляд клопотання без повідомлення підозрюваного з метою забезпечення арешту майна.

Як зазначає прокурор, підозрюваний ОСОБА_6 після вчинення злочину, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та передбачене законом покарання за нього, у тому числі конфіскацію майна, з метою її уникнення, будучи обізнаним про судове засідання щодо розгляду клопотання про арешт його майна, вчинив дії для унеможливлення накладення арешту на корпоративні права підприємств, де він є бенефіціарним власником або володіє часткою у статутному капіталі.

Так, 26.07.2022 ОСОБА_6 ,. реалізував свою частку у статутному капіталі ТОВ «ПШМ» код ЄДРПОУ 23944666 у розмірі 10% ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_2 , а також частку у статутному капіталі у розмірі 15% ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 згідно з договором купівлі-продажу.

Того ж дня, 26.07.2022 ОСОБА_6 передав 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР» (код ЄДРПОУ 43841228) ОСОБА_16 РНОКПП НОМЕР_3 відповідно до акту приймання-передачі.

Далі, 28.07.2022 ОСОБА_6 передав частку у розмірі 25% в статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНО-АМЕРИКАНСЬКЕ БЮРО ПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ» (код ЄДРПОУ 43529467) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_4 згідно з актом приймання-передачі частки у статутному капіталі.

Після цього, 04.08.2022, ОСОБА_6 передав частку у статутному капіталі у розмірі 50% у ТОВ «ЮНІПАРК» (код ЄДРПОУ 44266373) на користь ОСОБА_17 РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_18 РНОКПП НОМЕР_6 , по 25% кожному.

Далі, 05.08.2022 ОСОБА_6 вийшов зі складу бенефіціарів ТОВ «ТАНОС ТЕКНОЛОДЖИ» (код ЄДРПОУ 43885773).

Після указаних дій, 09.08.2022 ОСОБА_6 вийшов зі складу бенефіціарних власників у розмірі 50% частки у статутному капіталі ТОВ «АЙФІЛ» (код ЄДРПОУ 39546612) на користь ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 .

Цього ж дня, 09.08.2022 ОСОБА_6 вийшов з бенефіціарних власників у розмірі 25 % ТОВ «ФІРМА ДЖИНА» (код ЄДРПОУ 19155188) на користь ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_3 .

Вчиненими злочинами заподіяно шкоду державі України в особі Міністерства оборони України.

За вказаним фактом органом досудового розслідування здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно вчинення останніми кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, та за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч.3 та ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 366 КК України.

12.07.2022 ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

09.09.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва накладено арешт на майно, а саме частки у статутному капіталі підприємств, які підозрюваний ОСОБА_6 відчужив на користь третіх осіб:

- частку у статутному капіталі ТОВ «ПШМ «код ЄДРПОУ 23944666» у розмірі 10% ОСОБА_14 , РНОКПП НОМЕР_2 та частку у розмірі 15% ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- 100% частки у статутному капіталі ТОВ «ГРІН ФЬЮЧЕР» (код ЄДРПОУ 43841228) ОСОБА_16 , РНОКПП НОМЕР_3 ;

- частку у розмірі 25% в статутному капіталі ТОВ «УКРАЇНО-АМЕРИКАНСЬКЕ БЮРО ПРОМИСЛОВОГО СЕРВІСУ» (код ЄДРПОУ 43529467) ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ;

- 25% частки у статутному капіталі у ТОВ «ЮНІПАРК» (код ЄДРПОУ 44266373) ОСОБА_17 РНОКПП НОМЕР_5 , та 25 % частки ОСОБА_18 РНОКПП НОМЕР_6 ;

- 50% частки у статутному капіталі ТОВ «АЙФІЛ» (код ЄДРПОУ 39546612) ОСОБА_19 , РНОКПП: НОМЕР_7 ;

- 25% частки у статутному капіталі ТОВ «ФІРМА ДЖИНА» (код ЄДРПОУ 19155188) ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Частиною 5 статті 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Україна-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» констатовано, що перша та найважливіша вимога ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення першого пункту дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном через введення в дію «законів». Крім того, верховенство права, один із фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей Конвенції. Також суд нагадує, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти через вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківським рахункам чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Так, як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 09.09.2022, задовольняючи клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на майно, суд виходив з того, що підозрюваний відчужив на користь третіх осіб майно, а відтак з метою забезпечення можливої спеціальної конфіскації, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження існують ризики зникнення, перетворення та відчуження цього майна.

Статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом у порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Статтею 92 КПК України визначено, що обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого; обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (частина 1, 2 статті 22 КПК України).

При цьому, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року, зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Вказані норми кримінального процесуального законодавства та відповідна практика Європейського суду з прав людини, вказує, що особі, яка звертається із клопотанням до суду, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов`язки.

Аналізуючи доводи клопотання про скасування арешту на майно, слідчий суддя приходить до висновку, що означені доводи не вказують на необґрунтованість накладення арешту на майно та не доводять, що в подальшому в застосуванні арешту відпала потреба, оскільки заявником в клопотанні жодним чином не спростовано доводи наведені в ухвалі слідчого судді про арешт майна, як і не долучено доказів, які б могли переконати вільного спостерігача у доводах викладених у клопотанні.

За викладених обставин, в силу принципу змагальності сторін, доводи клопотання про скасування арешту слід визнати як безпідставні, такі що не базуються на об`єктивних фактах і правових підставах, які б слугували для його задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.2, 22, 26, 106, 92, 98, 167, 170-175, 309, 392, 532 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , яке подано в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту, що накладений ухвалою Печерського районного суду м. Києва у справі №757/20836/22-к від 09.09.2022 року, у кримінальному провадженні № 12022000000000313 від 21.04.2022, на майно, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_20