Постанова № 13686050, 01.02.2011, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2011 р. м. Чернівці Справа № 2а-3812/10/2470

10:25

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левицького В.К.,

за участю секретаря судового засідання Левчука Д.С.,

сторін:

представників позивача - Котельбан Н.Д., Тягній М.І., за довіреністю;

представників відповідача - Кулікова Л.Д., Насадюка С.Б., Мороз Є.В., Халатурник В.В., за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомКонтрольно-ревізійного управління в Чернівецькій областідообласної комунальної медичної установи "Лікарня швидкої медичної допомоги"про зобовязання виконання вимог КРУ,-

ВСТАНОВИВ:

Контрольно-ревізійне управління в Чернівецькій області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Обласної комунальної медичної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» (далі відповідач, лікарня) про зобовязання відповідача повністю виконати вимоги КРУ в області від 21.08.2010 р. № 24-04-10-14/6052 шляхом: перерахування до обласного бюджету коштів отриманих за рішенням суду від винних осіб за стаціонарне лікування хворих, що потерпіли від злочинних діянь в сумі 46925,58 грн.; відображення по обліку дебіторської заборгованості в сумі 7299,98 грн. та вжиття заходів щодо зменшення внесків до Пенсійного Фонду на вказану суму; проведення претензійно-позовної роботи з Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» щодо відшкодування зайвої оплати за теплопостачання в сумі 62926,01 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проведеною ревізією фінансово-господарської діяльності відповідача за IV квартал 2007 р., 2008-2009 рр. та січень - квітень 2010 р., а окремі питання до 30.05.2010 р. встановлено ряд фінансових порушень та недоліків, які відображені в акті від 20.07.2010 р. № 24-04/323.

Так, ревізією з питань правильності формування та використання коштів спеціального фонду кошторису, встановлено, що всупереч вимогам п. 4 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545 отриманні лікарнею у 2008-2009 рр. та у січні - червні 2010 р. кошти в сумі 46925,58 грн. - за рішенням судів від винних осіб за стаціонарне лікування хворих, що потерпіли від злочинних діянь зараховувалися на рахунок спеціальних коштів установи, а не перераховувалися до обласного бюджету. У звязку з цим, обласним бюджетом недоотриманно коштів в сумі 46925,58 грн.

Ревізією дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обовязкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що в порушення ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, на фонд оплати праці 6 працівників лікарні, які відповідно до висновків МСЕК мають групу інвалідності та довідки яких зберігалися у відділі кадрів лікарні, внески до Пенсійного фонду нараховувалися та перераховувалися за ставкою 33,2%, а не 4,0%. Вказане призвело до переплати Пенсійного фонду України внесків та нанесення збитків Лікарні на загальну суму 13442,49 грн., з яких на даний час відшкодовано 6142,51 грн.

Також, відповідно до вимог п. 6.1.7 «Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», затверджених наказом Державного комітету України з енергозабезпечення від 25.10.1999 р. № 91, передбачено, що при наявності опалюваних підвальних приміщень до обєму будинку додають лише 40% кубатури опалюваного підвалу. Разом з тим під час ревізії встановлено невірне застосування вказаного коефіцієнта, що призвело до зайвого перерахування лікарнею коштів в сумі 62926,01 грн. У звязку із зайвим перерахуванням коштів в сумі 62926,01 грн., такі кошти повинні бути повернуті в дохід обласного бюджету.

Стверджує, що з метою усунення вказаних порушень та недоліків, відповідно до п. 7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» листом від 21.08.2010 р. № 24-04-10-14/6052 відповідачу були направлені вимоги щодо вжиття заходів відносно усунення вказаних порушень, однак він не забезпечив виконання вимог КРУ в Чернівецькій області, що стало підставою для звернення до суду.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідачем подано письмові заперечення проти прозову, відповідно до яких вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд у задоволенні позову відмовити, зазначаючи, що п. 6.1.7 Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України, затверджених наказом Державного комітету України з енергозабезпечення від 25.10.1999 р. № 91, встановлює, що для визначення опалювальної площі додається 40% кубатури опалювального підвалу. Згідно з Державними будівельними нормами ДБН В.2.2-15-20, поверх підвальний (підвал) - це поверх з позначкою підлоги приміщень нижче позначки землі більше ніж на половину висоти приміщення. Разом з тим, перевіряючими не досліджено того факту, що позначка підлоги приміщення знаходиться на рівні землі. Таким чином, згідно з ДБН В.2.2-15-20, це є фактично надземний поверх, а не підвал. На зазначеному поверсі знаходяться службові приміщення, у яких до труб підєднанні опалювальні прилади. Враховуючи зазначене, твердження позивача щодо визначення опалювальної площі лише як 40% кубатури є безпідставним. Те, що дане приміщення не є підвалом підтверджується також інвентарною справою, у якій цей поверх вважається цокольним.

Стосовно вимоги щодо відображення в обліку дебіторської заборгованості Пенсійного фонду в сумі 7299,98 грн. зазначає, що спеціалістами управління Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці проведено перевірку правильності відрахувань внесків до Пенсійного фонду з фонду оплати праці працівників, що мають групу інвалідності. За результатами перевірки встановлено, що сума переплати становила 6142,51 грн., а не 13442,49 грн. Враховуючи те, що Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» перевірка правильності нарахувань внесків до Пенсійного фонду до компетенції органів Державної контрольно-ревізійної служби не віднесена, вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Також покликався на те, що не підлягає задоволенню вимога щодо перерахування до обласного бюджету коштів в сумі 46925,58 грн., так як зазначені кошти використовувалися у відповідності з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545 на цілі, передбачені кошторисом (для придбання наркотичних та наркозних препаратів, кисню для медичних цілей, дезінфікуючих засобів та на придбання лікарських препаратів, необхідних для функціонування лікарні).

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили у його задоволенні відмовити повністю та дали пояснення аналогічні викладеним у запереченнях проти позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 01.02.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на строк не більше ніж на пять днів, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини. Оскільки закінчення строку виготовлення та підписання повного тексту постанови припало на вихідний день, повний текст постанови виготовлено та підписано судом 07.02.2011 р., тобто в перший робочий день після нього.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, судом встановлено наступне.

Обласна комунальна медична установа «Лікарня швидкої медичної допомоги» є закладом охорони здоровя, заснованим на спільній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області.

Лікарня є юридичною особою за законодавством України, діє на умовах бюджетного фінансування та господарського розрахунку, має самостійний бухгалтерський баланс, розрахунковий та інші рахунки, у тому числі валютний, у банківських установах, круглу печатку зі своїм найменування, штампи, фірмові бланки, інші реквізити.

Засновником лікарні є Чернівецька обласна рада. Власником майна територіальні громади, сіл, селищ, міст області.

Лікарня утримується за рахунок коштів обласного бюджету, доходів від надання платних послуг, безплатні та благодійні внески, пожертвування юридичних та фізичних осіб та інших, не заборонених законодавством джерел фінансування.

Відповідно до п. 1.2.2.1 плану контрольно-ревізійної роботи на ІІ квартал 2010 р. та направлень на ревізію від 07.05.2010 р. № 381, від 06.05.2010 р. № 374, 376, 375, 377 № 24-25-27/66 від 01.07.2009 р., ревізорами Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області в період з 06.05.2010 р. по 13.07.2010 р. проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Обласної комунальної медичної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» за IV квартал 2007 р., 2008-2009 рр. та січень - квітень 2010 р., про що складено акт від 20.07.2010 р. № 24-04/323(а.с. 127-156).

Ревізією дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обовязкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що в порушення ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, на фонд оплати праці 6 працівників лікарні, які відповідно до висновків МСЕК мають групу інвалідності та довідки яких зберігалися у відділі кадрів лікарні, внески до Пенсійного фонду нараховувалися та перераховувалися за ставкою 33,2%, а не 4,0%. Вказане призвело до переплати до Пенсійного фонду України внесків та нанесення збитків лікарні на загальну суму 13442,49 грн., в т.ч.: за 2008 р. - 8897,00 грн., за 2009 р. - 4545,49 грн. (а.с. 138).

Ревізією дотримання чинних норм і нормативів, цін і тарифів на комунальні послуги та послуги звязку встановлено, що лікарнею з Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» (надалі - організація) укладено договір від 19.09.2006 р. № 64 із змінами, відповідно до якого організація являється постачальником теплової енергії на центральне опалення приміщень лікарні згідно показників лічильника, також постачання гарячої пари для господарських потреб, а лікарня зобовязується оплачувати вартість одержаної теплової енергії за встановленими тарифами.

З метою документального підтвердження виду, обсягу наданих послуг та розрахунків з Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» проведено зустрічну звірку, якою встановлено, що рахунки в опалювальний сезон щомісяця виставляються організацією відповідно до обсягу використаної теплової енергії, що передбачено договором, за тарифами встановленими для бюджетних установ, які затверджені рішенням Чернівецької міської ради.

З 01.01.2009 р. відповідно до рішень Чернівецької міської ради застосовується двоставковий тариф, який передбачає оплату послуг теплопостачання відповідно до використаного обсягу тепла споживачі та за приєднане теплове навантаження в розрахунку до приведеної площі, яка у разі перевищення висоти приміщень 3 м корегується на коефіцієнт підвищення. Таким чином, приведена площа являє собою частину обєму приміщення, який формується на основі загальної площі приміщення скорегованого на поправочний коефіцієнт у разі висоти даного приміщення більше 3 м.

Приведена опалювальна площа лікарні відповідно до умов договору та виставлених рахунків за період з 01.01.2009 р по 31.05.2010 р. становила 23283,30 кв.м, в т.ч. 449,48 кв.м - приведена площа приміщень, наданих госпрозрахунковим організаціям в оренду.

Відповідно до інвентарної справи (поетажні плани та експлікації приміщень) висота приміщень ОКМУ «Лікарні швидкої медичної допомоги» не перевищує 3 м. Тому, для розрахунку приведеної опалювальної площі лікарні слід застосувати коефіцієнт 1,0. Звідси слідує, що приведена опалювальна площа лікарні повинна відповідати загальній площі приміщень лікарні (за винятком підвальних приміщень).

В ході звірки 30.06.2010 р. інженером відділу реалізації МКП «Чернівцітеплокомуненерго» Самарою М.С. було проведено обстеження системи тепла лікарні, відповідно до якого по підвальному приміщенню лікарні проходять дві зворотні труби діаметром 100 мм, до яких приєднані опалювальні прилади, а також по технічному поверсі лікарні (10 поверх) проходять дві неізольовані труби діаметром 100 мм, а тому вказані приміщення рахуються опалювальними.

Проведеним перерахунком приведеної площі лікарні встановлено, що відповідно до інвентарної справи Обласної комунальної медичної установи «Лікарні швидкої медичної допомоги» (поетажні плани та експлікації приміщень) приведена опалювальна площа лікарні становить 21593,1 кв.м (без врахування площі орендарів - 2143,62 кв.м), що на 1690,2 кв.м менше, ніж передбачено договором та виставлялося організацією лікарні у рахунках. Вказане пояснюється тим, що до приведеної опалювальної площі лікарні включалася загальна приведена площа підвальних приміщень, а не 40% приведеної площі підвальних приміщень, чим не дотримано вимоги п 6.1.7 «Міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України», затверджених наказом Державного Комітету України з енергозабезпечення від 25.10.1999 р. № 91 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 17.03.2000 р. № 175/4396 (надалі - міжгалузеві норми).

Вимогами п. 6.1.7 Міжгалузевих норм передбачено, що при наявності опалювальних підвальних приміщень до обєму будинку додають 40% кубатури опалювального підвалу. Так як, рішеннями Чернівецької міської ради передбачено оплату за теплове навантаження відповідно до приведеної площі, а не до обєму будинку в цілому, то організацією до загальної приведеної площі лікарні необхідно було включити тільки 40% приведеної площі опалювального підвалу.

Вказане призвело до нанесення збитків лікарні внаслідок завищення вартості та відповідно зайвої оплати лікарнею послуг за приєднане теплове навантаження на загальну суму 62926,01 грн., в т.ч. за 2009 р. - 44418,36 грн., за січень-травень 2010 р. - 18507,65 грн. (а.с.146-147).

Ревізією правильності формування та використання коштів спеціального фонду кошторису встановлено, що відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545 на спеціальний рахунок лікарні надійшло коштів в 2008 р. в сумі 21549,32 грн., в т.ч. за рішенням суду 5489,95 грн., в 2009 р. - 56059,17 грн. з них за рішеннями суду 26937,06 грн., в І півріччі 2010 р. 45403,00 грн., в т.ч. за рішеннями суду 14505,57 грн.

Проте, всупереч вимог п. 4 вказаного вище Порядку та ст. 1206 Цивільного кодексу України отримані лікарнею у 2008-2009 рр. та у січні червні 2010 р. кошти, від винних осіб за стаціонарне лікування хворих, що потерпіли від злочинних діянь використані на утримання установи відповідно до кошторису, тоді як їх потрібно було перерахувати до обласного бюджету.

Внаслідок допущених порушень обласному бюджету нанесено шкоди (збиток) на загальну суму 46925,58 грн., в т.ч.: у 2008 р. - 5485,95 грн., у 2009 р. - 26937,06 грн. та у січні-червні 2010 р. - 14505,57 грн. Порушення виявленні шляхом вивчення казначейських виписок (а.с. 150).

На підставі висновків акту, 21.08.2010 р. Контрольно-ревізійним управлінням в Чернівецькій області надіслало відповідачу лист за № 24-04-10-14/6052 “Про усунення виявлених ревізією недоліків і порушень” з вимогою, в т.ч.:

- кошти в сумі 46925,58 грн. перерахувати в дохід обласного бюджету на рахунок № 1417544700001, код платежу 21080500 «Інші надходження»;

- в подальшому при отриманні коштів за лікування потерпілих від злочинних діянь дотримуватись вимог вказаного вище чинного законодавства та перерахувати в дохід обласного бюджету;

- в подальшому при нарахуванні та перерахуванні внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування дотримуватись вимог нормативно-правових актів;

- відобразити по обліку заборгованість по розрахунках з Пенсійним фондом;

- надати копію звіту, із відміткою відповідального працівника Пенсійного фонду, який би підтверджував, що на вказану суму зменшено внески;

- перерахувати в дохід обласного бюджету економію в коштах, яка виникла у звязку з вказаною переплатою, або ініціювати перед головним розпорядником скорочення асигнувань на вказану суму за КЕКВ 1120 «Нарахування на заробітну плату» на 2010 р.;

- внести зміни до договору щодо зменшення опалювальної площі;

- відобразити в обліку заборгованість за ненадані послуги. Провести претензійно-позовну роботу з МКП «Чернівцітеплокомуненерго» щодо відшкодування зайвих виплат шляхом перерахування коштів або надання послуг.

Письмову інформацію про вжиті заходи та виконання цих вимог відповідач мав подати до КРУ в Чернівецькій області до 19.09.2010 р. (а.с.12-15).

Як вбачається із матеріалів справи і визнається сторонами, вимога про відображення по обліку дебіторської заборгованості в сумі 13442,49 грн. та вжиття заходів щодо зменшення внесків до Пенсійного Фонду на вказану суму відповідачем частково виконано, зокрема відшкодовано 6142,51 грн.

Під час судового розгляду справи сторонами не заперечувалось про направлення відповідачем інформації щодо виконання вимог КРУ від 20.09.2010 р. № 1160 та 27.10.2010 р. № 1310.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, оцінивши в сукупності наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Стосовно обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, їх функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993р. № 2939-ХІІ (далі - Закон № 2939).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 цього Закону, головним завданням державної Контрольно-ревізійної служби України є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, ефективним використанням коштів та майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах, у субєктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконання місцевих бюджетів, розробленням пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Статтею 8 Закону № 2939 на Головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі покладено функції з проведення у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобовязань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Права державної контрольно-ревізійної служби визначено ст. 10 цього Закону.

Так, відповідно до п. 1, 7, 8, 9, 10 ст. 10 Закону № 2939 органам контрольно-ревізійної служби надано право:

-перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо);

-предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства;

-у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами, за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства;

-накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на керівників та інших службових осіб підконтрольних установ, адміністративні стягнення;

-звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Відповідно до ст. 15 Закону № 2939 службові особи державної контрольно-ревізійної служби є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги є обовязковими для виконання службовими особами обєктів, що ревізуються.

Враховуючи наведене суд прийшов до висновку, що позивач, звернувшись до суду з позовом до відповідача, обрав спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способу, визначеному законом, з огляду на таке.

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Функцією судів, що визначена ст. 124 Конституції України, є здійснення правосуддя.

Адміністративні суди, згідно зі ст. ст. 3, 4 КАС України, здійснюють правосуддя в адміністративних справах - переданих на вирішення адміністративного суду публічно-правових спорах, у яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування чи їхня посадова чи службова особа. Враховуючи передбачену законами обовязковість для виконання законних вимог субєкта владних повноважень, адміністративно-правовий спір, як правило, повязується з оспорюванням чи оскарженням рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень у сфері публічно-правових відносин з боку юридичних чи фізичних осіб.

Субєкт владних повноважень має право звернутися до суду лише у випадках, встановлених законом (п. 5 ч. 2 ст. 17, ст. 50 КАС України). Таке право завжди повязується практичною необхідністю в обмеженні прав, свобод чи законних інтересів фізичних або юридичних осіб за вимогою субєкта владних повноважень, коли субєкт владних повноважень без рішення суду не може реалізувати визначену законом компетенцію, або ж у справах про притягнення фізичних чи юридичних осіб до передбаченої законом відповідальності.

Дотримуючись принципів законності, поділу влади, а також компетенції, визначеної Конституцією та законами України, суд не має права перебирати на себе повноваження інших органів державної влади, зокрема у питанні реалізації органом контрольно-ревізійної служби встановленої Законом «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» компетенції вимагати від підконтрольних установ усунення порушень, виявлених ревізією.

На думку суду, посилання в даному позові позивачем на п. 10 ст. 10 Закону № 2939 є безпідставним, оскільки цим пунктом визначені підстави, з яких державна контрольно-ревізійна служба має право звертатися до суду, а не способи захисту порушеного права.

Відповідач зобовязаний виконувати вимоги КРУ в силу ст. 15 Закону №2939, а тому вимога позивача про покладення такого обовязку ще й рішенням суду є безпідставною. Зобовязання відповідача виконати ці вимоги ще й в судовому порядку не є способом захисту порушеного права, як не є способом захисту порушеного права, наприклад, зобовязання платника податків сплатити податки, зобовязання страхувальника зареєструватися у відповідному Фонді соціального страхування тощо, оскільки такі дії відповідні особи зобовязані вчинити на підставі закону і за їх невиконання законодавством визначено певні види відповідальності (п. 9 ст. 10 вказаного Закону).

Таким чином, суд вважає, що предявляючи до суду розглядуваний позов, КРУ в Чернівецькій області обрало неналежний спосіб захисту порушеного права, який не відповідає способам, визначеним законом.

Окрім того, навіть у разі задоволення судом вимог позивача у тому вигляді, як вони сформульовані в позовній заяві, неможливо здійснити примусове виконання такого судового рішення в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», що також зайвий раз свідчить про обрання позивачем неправильних способів захисту порушеного права держави.

По суті заявлених вимог про зобовязання відповідача повністю виконати вимоги КРУ в області від 21.08.2010 р. № 24-04-10-14/6052 шляхом: перерахування до обласного бюджету коштів отриманих за рішенням суду від винних осіб за стаціонарне лікування хворих, що потерпіли від злочинних діянь в сумі 46925,58 грн.; відображення по обліку дебіторської заборгованості в сумі 7299,98 грн. та вжиття заходів щодо зменшення внесків до Пенсійного Фонду на вказану суму; проведення претензійно-позовної роботи з Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» щодо відшкодування зайвої оплати за теплопостачання в сумі 62926,01 грн., суд зазначає таке.

Статтею 1206 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.1993 р. № 545.

Пунктом 2 вказаного Порядку встановлено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003(у) або інших документів, які підтверджують дати госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно п. 4 та 5 Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоров'я, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного державного бюджету (Республіки Крим, місцевого чи регіонального самоврядування), або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоров'я. Витрачення зазначених надходжень провадиться у загальному порядку на заходи, передбачені бюджетом (відомством).

Як встановлено судовим розглядом справи, протягом 2008 2010 р. на підставі рішень судів, відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, на спеціальний рахунок лікарні надійшло коштів в 2008 р. в сумі 21549,32 грн., в т.ч. за рішенням суду 5489,95 грн., в 2009 р. - 56059,17 грн. з них за рішеннями суду 26937,06 грн., в І півріччі 2010 р. 45403,00 грн., в т.ч. за рішеннями суду 14505,57 грн. Всього протягом вказаного періоду на спеціальний рахунок лікарні надійшло 46925,58 грн. за рішенням судів.

Дослідженням в судовому засіданні зведених показників спеціального фонду кошторису на 2008-2010 р.р., а також звітів про надходження і використання коштів, отриманих як плата за послуги за 2008-2010 р.р. встановлено, що кошти, які надійшли на спеціальний рахунок лікарні в розмірі 46925,58 грн., використані відповідачем згідно затверджених кошторисів на відповідний рік.

Таким чином, отримані кошти в розмірі 46925,58 грн., що надійшли від винних осіб за стаціонарне лікування хворих, що потерпіли від злочинних діянь використані відповідачем згідно затверджених кошторисів на відповідний рік, а тому предявлена вимога є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Стосовно предявленої вимоги щодо відображення по обліку дебіторської заборгованості в сумі 7299,98 грн. та вжиття заходів щодо зменшення внесків до Пенсійного Фонду на вказану суму.

Як вбачається із акту перевірки, ревізією дотримання законодавства при використанні коштів на сплату обовязкових платежів до державних цільових фондів встановлено, що в порушення ст. 4 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» та п. 4.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, на фонд оплати праці 6 працівників лікарні, які відповідно до висновків МСЕК мають групу інвалідності та довідки яких зберігалися у відділі кадрів лікарні, внески до Пенсійного фонду нараховувалися та перераховувалися за ставкою 33,2%, а не 4,0%. На підставі викладеного, позивач дійшов до висновку про те, що це призвело до переплати до Пенсійного фонду України внесків та нанесення збитків лікарні на загальну суму 13442,49 грн., в т.ч.: за 2008 р. - 8897,00 грн., за 2009 р. - 4545,49 грн. (а.с. 138).

Судовим розглядом встановлено, що 21.09.2010 р. управлінням Пенсійного фонду України в Першотравневому районі м. Чернівці проведено планову перевірки Обласної комунальної медичної установи «Лікарня швидкої медичної допомоги» з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за період з 21.12.2004 р. по 20.08.2010 р., про що складено акт № 79 (а.с. 90-102).

Дослідженням в судовому засіданні акту від 21.09.2010 р. № 79 встановлено, що проведеною перевіркою виявлено відхилення між звітними та фактичними даними, зокрема:

- завищено по тарифу 33,2% протягом січня-грудня 2008 р. на суму 9817,04 грн. (перерахунок зарплати інвалідів ОСОБА_8, ОСОБА_9 згідно акту КРУ № 24-04/323 від 20.07.2010 р.), занижено по тарифу 4% протягом січня-грудня 2008 р. на суму 9817,04 грн. В загальному за 2008 р. завищено виплат по тарифу 33,2% на суму 9817,04 грн., занижено виплат по тарифу 4% на суму 9817,04 грн.;

- завищення по тарифу 33,2% в січні, лютому, березні, квітні, травні, серпні 2009 р. на суму 33304,31 грн. (зазначені суми відображено в звітах розрахункових відомостей по заробітній платі, зведених відомостях нарахування та утримань, загальних звітах по заробітній платі та перерахунок зарплати інвалідів ОСОБА_8, ОСОБА_10 згідно акту КРУ № 24-04/323 від 20.07.2010 р.); занижено по тарифу 33,2% в липні 2009 р. на суму 24355,09 грн., по тарифу 4% в січні, лютому, березні, квітні, травні, серпні 2009 р. на суму 11219,07 грн. В загальному за 2009 р. завищено виплат по тарифу 33,2% на суму 8949,22 грн., занижено виплат по тарифу 4% на суму 11219,07 грн.

Таким чином, за перевіряємий період занижено загальні суми виплат, які нараховуються внески за ставкою 32%, 32,01%, 32,3%, 31,8%, 33,2% на суму 10640,48 грн. по тарифу 4% на суму 20571,13 грн. (а.с. 93)

За рахунок розбіжностей по загальним сумам виплат виникли розбіжності по нарахуванню страхових внесків, зокрема:

- завищено по тарифу 33,2% протягом січня-грудня 2008 р. на суму 3259,26 грн. (перерахунок зарплати інвалідів ОСОБА_8, ОСОБА_9 згідно акту КРУ № 24-04/323 від 20.07.2010 р.;

- занижено по тарифу 4% протягом січня-грудня 2008 р. на суму 392,68 грн. В загальному за 2008 р. завищено внесків по тарифу 33,2% на суму 3259,26 грн., занижено внесків по тарифу 4% на суму 392,68 грн.;

- завищення по тарифу 33,2% в січні, лютому, березні, квітні, травні, серпні 2009 р. на суму 11057,03 грн. (зазначені суми відображено в звітах розрахункових відомостей по заробітні платі, зведених відомостях нарахування та утримань, загальних звітах по заробітній платі та перерахунок зарплати інвалідів ОСОБА_8, ОСОБА_10 згідно акту КРУ № 24-04/323 від 20.07.2010 р.); занижено по тарифу 33,2% в липні 2009 р. на суму 8085,89 грн. по тарифу 4% в січні, лютому, березні, квітні, травні, серпні 2009 р. на суму 448,76 грн. В загальному за 2009 р. завищено внесків по тарифу 33,2% на суму 2971,14 грн., занижено внесків по тарифу 4% на суму 448,76 грн.

Таким чином, за перевіряємий період донараховано страхових внесків на загальну суму 4284,20 грн. (за ставкою 33,2% на суму 3461,35 грн. та по тарифу 4% на суму 822,85 грн.) (а.с.95).

Відповідач вимогу про відображення по обліку дебіторської заборгованості в сумі 13442,49 грн. та вжиття заходів щодо зменшення внесків до Пенсійного Фонду на вказану суму відповідачем частково виконано, зокрема відшкодував 6142,51 грн., що не заперечувалось позивачем.

Згідно приписів Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» органи контрольно-ревізійної служби не наділені повноваженням здійснювати перевірку підконтрольної установи з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а тому і не наділені правом предявляти з цього приводу вимоги.

За наведених вище обставин, вказана вимога, є безпідставною та не підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги про зобовязання виконати вимоги КРУ області шляхом проведення претензійно-позовної роботи з Міським комунальним підприємством «Ч?ернівцітеплокомуненерго» що?до відшкодування зайвої опла?ти за теплопостачання в сумі 62926,01 грн. суд зазначає таке.

Як вбачається із матеріалів справи, на думку позивача, лікарнею невірно застосовано коефіцієнт опалювальної площі опалювального підвалу - поверху цокольного.

Дослідженням в судовому засіданні інвентарної справи, поповерхового плану, плану цокольного поверху будівлі лікарні, проектного завдання будівництва головного корпусу, поліклініки, інфекційного корпусу, харчоблоку та господарського корпусу, а також матеріалів ревізії встановлено, що лікарня розташована за адресою м. Чернівці, вул. Фастовська, 2, девяти поверхова, з технічним, цокольним та підвальним приміщеннями.

Загальна площа приміщення головного корпусу лікарні складає 23812,0 кв.м, харчоблоку 427,0 кв.м, господарського корпусу 1540,0 кв. м, та інші господарські будівлі та споруди 28845,5 кв. м.

Як видно з акту обстеження системи опалення тепла та гарячого водопостачання, складеного 30.06.2010 р. інженером відділу реалізації МКП «Чернів?цітеплокомуненерго» Самарою? М.С., по підвальному приміщенню лікарні проходять дві зворотні труби діаметром 100 мм, до яких приєднані опалювальні прилади, а також по технічному п?оверсі лікарні (10 поверх) проходять дві неіз?ольовані труби діаметром 100 мм, а тому вказані приміщення рахуються опалювальними.

В судовому засіданні представники позивача вказували на те, що цокольне приміщення є підвальним, яке опалюється, а тому до загальної приведеної площі лікарні необхідно було включити тільки 40,0% приведеної площі опалювального підвалу.

Вказаний висновок контрольно-ревізійного органу суд вважає необґрунтованим з огляду на таке.

Згідно з Державними будівельними нормами України ДБН В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», поверх підвальний (перший підземний поверх) це поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі більш ніж на половину висоти приміщення. Поверх цокольний це поверх з позначкою підлоги приміщень нижче планувальної позначки землі на висоту не більше половини висоти приміщень.

Згідно плану цокольного поверху будівлі лікарні, частина цокольного приміщення з позначкою підлоги приміщення знаходиться на рівні землі, а інша частина з позначкою підлоги приміщення нижче позначки землі 3 м.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалось знаходження на цокольному поверсі службових приміщень, у яких до труб приєднані (підєднані) опалювальні прилади.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цокольний поверх лікарні, є фактично надземним поверхом, а не підвалом, тому твердження контрольно-ревізійного органу щодо визначення опалювальної площі лише як 40 відсотків кубатури опалювального підвалу є необґрунтованим.

За наведених обставин позовна вимога про зобовязання відповідача виконати вимоги КРУ області шляхом проведення претензійно-позовної роботи з Міським комунальним підприємством «Чернівцітеплокомуненерго» щодо відшкодуван?ня зайвої оплати за теплопост?ачання в сумі 62926,01 грн. не підлягає задоволенню.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В судовому засіданні представники позивача не довели ті обставини, на які вони посилались як на обставину своїх вимог, а тому в задоволені позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 19, 124 Конституції України, ст. ст. 9, 71, 86, 94, 160 163 та 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.

Відповідно до ч. З ст. 254 КАС України судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова, згідно ст. 186 КАС України, може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 07.02.2011 р.

Суддя В.К. Левицький