Постанова № 13685931, 09.12.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2-а-6565/10/2270/7

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представників відповідача

Федоришина Р.М., Ткачука М.І.,

представника позивача

Нечитайла Т.В.,

представника третьої особи

Нечитайла Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - ВАТ "Вікторійське хлібоприймальне підриємство", про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що актами: №633\23\34863309 від 07.05.2010 року "Про результати позапланової перевірки ТзОВ "Суффле Агро Україна", код ЄДРПОУ 34863309, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по цивільно-правовим відносинам платником податків ВАТ "Вікторійське ХПП, код ЄДРПОУ 00952479 за період з 01.06.2007 року по 31.03.2009 року" і №984\23\34863309 від 13.08.2010 року "Про результати планової виїздної перевірки ТзОВ "Суффле Агро Україна", код ЄДРПОУ 34863309, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року валютного і іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року" констатовано нікчемність ряду договорів оренди цілісного майнового комплексу у ВАТ "Вікторійське ХПП" і як наслідок винесено податкові повідомлення - рішення за порушення податкового законодавства. Вважає ці рішення відповідача протиправними з таких підстав: неналежність та недопустимість акту №633\23\34863309 від 07.05.2010 року; відсутність факу нікчемності договрів оренди; відсутність порушень податкового законодавства; відсутність розрахунку податкових повідомлень-рішень.

Просить у позовній заяві скасувати податкові повідомлення-рішення: №0000962301/0 від 26.08.2010 року, №0000982301\0 від 26.08.2010 року, №0000752301\0 від 20.05.2010 року і №0000762301\0 від 20.05.2010 року.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на ті ж докази, що у позові.

Представники відповідача позов не визнали, про що подали письмові заперечення, які підтвердили у суді.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, просив позов задовольнити.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Сторони не оспорють фактів: використання позивачем потужностей ВАТ "Вікторійське ХПП", щодо приймання, відвантаження та зберігання останнім сільськогосподарської продукції у відповідних обсягах та оплату позивачем цих послуг; фактичним власником ВАТ "Вікторійське ХПП" є позивач, тобто ці обставини визнаються сторонами, тому суд вважає, що згідно ч.3 ст.72 КАС України вони не потребують доказування, адже сторони проти цього не заперечують і в суду немає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання і це підтверджено доказами, які перевірені судом.

Згідно договорів оренди: №А-1310 від 01.12.2008 року; №0201\08 від 02.01.2008 року; №3\06 від 22.06.2007 року і додаткових угод до них, ВАТ "Вікторійське ХПП"-орендодавець передав у строкову платну оперативну оренду цілісний майновий комплекс орендарю - ТзОВ "Суффле Агро Україна".

Суд вважає, що до договорів оренди повинні застосовуватись норми глави 58 ЦК України і Закону України "Про оренду державного та комунального майна", так як згідно з ч.5 ст. 1 цього Закону оренда майна інших форм власності може регулюватися положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законодавством та договором оренди.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктами оренди є цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс.

Згідно ст. 630 ЦК України договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту.

Відповідно до ч.1-3 ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна. Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна. Типові договори оренди державного майна розробляє і затверджує Фонд державного майна України, типові договори оренди майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, затверджують відповідно Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування. За згодою сторін у договорі оренди можуть бути передбачені й інші умови.

Згідно ч.1 ст.284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Відповідно до п.5 Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМ України №671 від 26.05.2004, державній реєстрації підлягають такі правочини: договір купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна; договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти; договір довічного утримання (догляду), за якими передається набувачеві у власність нерухоме майно; договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж один рік; договір управління нерухомим майном; інші правочини, державна реєстрація яких передбачена законом.

Отже, договір оренди може вважатися укладеним лише за наявності у ньому передбачених частиною першою статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотних умов і інших вимог цієї статті та нормативних актів, які регулюють ці взаємовідносини, чого не дотримався позивач.

Відповідно ст. 203 ЦК України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема є те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Частиною 1 ст.215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, ч. 1 ст. 203 ЦК України.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, які пов"язані з його недійсністю.

Відповідно до ст.217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, суд приходить до висновку про недійсність окремої частини правочинів, а саме договорів оренди цілісного майнового комплексу: №А-1310 від 01.12.2008 року; №0201\08 від 02.01.2008 року; №3\06 від 22.06.2007 року і додаткових угод до них, укладених між ВАТ "Вікторійське ХПП"- орендодавець ТзОВ "Суффле Агро Україна" - орендар, щодо тільки оренди цілісного майнового комплексу, адже ці договори фактино не були направлені на настання реальних наслідків по оренді (фактичний власник ВАТ "Вікторійське ХПП" - ТзОВ "Суффле Агро Україна", передає собі в оренду цілісний майновий комплекс, починаючи з 2007 року, щороку укладаючи аналогічні за змістом договори без дотримання вимог вищезгаданого законодавства), але по них йому були надані і ним оплачені послуги з приймання, відвантаження та зберігання сільськогосподарської продукції.

Ураховуючи недійсність окремих частин цих правочинів (договорів оренди), суд погоджується з податковим органом про визначення відповідачу податкових зобов"язань: за порушення п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" за основним платежем 163950 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 81952,50 гривень і за порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" за основним платежем у розмірі 7789 гривень, а за штрафними (фінансовими) санкціями - 3894,5 гривень, відповідно по податкових повідомленнях - рішеннях №0000752301\0 від 20.05.2010 року та №0000762301\0 від 20.05.2010 року.

Суд вважає, що не правильним є висновок податкового органу про застосування недійсності цих договорів до правовідносин, щодо приймання, відвантаження та зберігання ВАТ "Вікторійське ХПП" сільськогосподарської продукції, що відбувалося фактично, а позивач використовував ці договори, так як на думку суду ці правочини були реальними і це підтверджується довідкою відповідача від 26.11.2010 року і іншими матеріалами справи (складські квитанції на зерно, акти здачі прийняття робіт та інше), згідно яких: по договору оренди від 22.06.2007 року надано послуги по оренді - 500280,01 гривень, приймання - 211977,67 гривень, зберігання - 1853401,66 гривень, відвантаження - 472163,06 гривень; по договору оренди від 02.01.2008 року надано послуги по оренді - 30300 гривень, зберігання - 19353,55 гривень, відвантаження - 307376,94 гривень; по договору оренди від 29.07.2008 року надано послуги по оренді - 488078,04 гривень, приймання - 326218,88 гривень, зберігання - 3201571,87 гривень, відвантаження - 769267,73 гривень; по договору оренди надано послуги по оренді - 42420 гривень, інші послуги - 654037,50 гривень. На думку суду необхідно надати перевагу встановленим фактичним обставинам справи та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів на що фактично посилається податковий орган - відповідач.

Щодо правомірності проведення позапланової виїздної перевірки позивача відповідно до наказу відповідача від 15.04.2010 року №150 і направлення №151\23-122 від 16.04.2010 року, суд прийшов до висновку, що її проведення відповідає вимогам ст.11-1 Закону України "Про державну податкуву службу в Україні" і тому відповідно акт перевірки №633\23\34863309 від 07.05.2010 року "Про результати позапланової перевірки ТзОВ "Суффле Агро Україна", код ЄДРПОУ 34863309, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по цивільно-правовим відносинам платником податків ВАТ "Вікторійське ХПП, код ЄДРПОУ 00952479 за період з 01.06.2007 року по 31.03.2009 року" є належним доказом.

Частинами 1-2 ст.71 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи наведене, суд вважає, що суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, частково довів законність своїх рішень, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ЦК України, ГК України, Законами України "Про оренду державного та комунального майна", "Про порядок погашення зобов"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", “Про державну податкову службу в Україні”, "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнти частково.

Скасувати повністю податкові повідомлення-рішення №0000962301/0 від 26.08.2010 року і №0000982301\0 від 26.08.2010 року.

Частково скасувати податкові повідомлення-рішення №0000752301\0 від 20.05.2010 року на суму 797196 гривень за основним платежем і 632077,8 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями та №0000762301\0 від 20.05.2010 року на суму 255130 гривень за основним платежем, а за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 127565 гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якого виготовлено 10.12.2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович