Рішення № 136859236, 26.05.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/6744/26

Справа №754/4169/26

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючої - судді - Панченко О.М.,

за участю секретаря - Сарнавського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ "Деал Фінанс Груп" звернулося через систему «Електронний суд» до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №71295918. 16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» укладено договір факторингу № 16/09/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» за плату, а ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимог №23/12/25-02 до Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року ТОВ «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13 597,00 грн., з яких: 4 000,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 397,00 - сума заборгованості за комісією; 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не виконує своїх зобов`язань згідно вище зазначеного договору, тому товариство змушене було звернутися до суду за захистом своїх прав.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 року справу передано головуючій-судді Панченко О.М.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 16.03.2026 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, а також витребувано по справі докази.

28.04.2026 року на адресу суду надійшла витребувана судом інформація від АТ КБ «Приват Банк».

В судове засідання представник позивача ТОВ "Деал Фінанс Груп" не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З письмових матеріалів справи вбачається, що представник позивача просить проводити розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позов задовольнити частково, а саме у розмірі тіла кредиту та звільнити від інших нарахувань зважаючи на ЗУ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а саме ст.14 п.15.

Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 21.05.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики №71295918, згідно умов якого товариство 21.05.2025 року надало ОСОБА_1 позику в розмірі 4 000 грн., у безготівковій формі шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної карти № НОМЕР_1 , строком на 30 днів (до 19.06.2025 року), зі сплатою відсотків в розмірі 0,275%, з розміром процентів на прострочену позику у день 4,00%.

12.07.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15138740 до Договору позики №71295918, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 23 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 53 днів тобто до 12.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,275 % на 1 %.

12.07.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15138740 до Договору позики №71295918, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 23 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 53 днів тобто до 12.07.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,275 % на 1 %.

22.08.2025 року між Позикодавцем та Позичальником/Відповідачем за ініціативою останнього укладено Додаткову угоду №15519511 до Договору позики №71295918, за умовами якої сторони домовились предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає - 94 днів тобто до 22.08.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 1 % на 1%.

Даний договір ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором «06116».

Цей Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до положень Закону України Про електронну комерцію Договір прирівнюється до укладеного в письмовій формі (п.5 договору).

Пунктом 4 договору, позичальник підтвердив, що: позичальник ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі Правила), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі; позичальник надав дозвіл Позикодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних Позичальника та інформації про укладення і виконання цього Договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів Позикодавця та повного виконання зобов`язань за цим Договором, а також на відступлення права вимоги за Договором? при цьому без особистого повідомлення Позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення; позичальник надав Позикодавцю (та його довіреним особам) дозвіл телефонувати та направляти йому інформаційні повідомлення, претензії, вимоги про сплату, та використовувати для цього будь-які доступні канали зв`язку з Позичальником, включаючи телефон, акаунти, соцмережі, електронну пошту, і т.п.

Згідно копії квитанції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» від 21.05.2025 року, судом встановлено, що 21.05.2025 року на карту НОМЕР_1 було здійснено переказ коштів в сумі 4 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №а3830с1f-aa4d-4fb1-ae8c-2d1e00db46ac та випискою від АТ КБ «Приват банк» про рух коштів по карті № НОМЕР_1 за період 21.05.2025-24.05.2025, яка належить ОСОБА_1 про отримання ним грошових коштів в сумі 4000 грн.

16.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу № 16/09/25, у відповідності до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «Деал Фінанс Груп» за плату, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними у реєстрі боржників.

Так, відповідно до витягу з реєстру прав вимог №23/12/25-02 до Договору факторингу № 16/09/25 від 16.09.2025 року ТОВ «СІКОРО ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 13 597,00 грн., з яких: 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, 1 200,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 397,00 грн. - сума заборгованості за комісією; 8 000,00 грн. - сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідач належним чином не виконував своїх зобов`язань щодо погашення позики та відсотків, в результаті чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч.1 ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

ОСОБА_1 був належним чином ознайомленим з умовами вищевказаного договору, однак не виконав грошове зобов`язання по поверненню коштів, а тому заборгованість по кредитному договору підлягає стягненню за рішенням суду.

Доказів, які б спростували існуючу заборгованість за договором позики, відповідачем не надано.

За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч.1 ст.513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою ст.1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Враховуючи факт підписання відповідачем ОСОБА_1 електронного договору, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що укладення даних договорів відбулось, що узгоджується зі ст.ст. 6, 627 ЦК України та ст.ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Отже, відповідач несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором та договором позики перед новим кредитором ТОВ «Деал Фінанс Груп» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

ОСОБА_1 отримані кошти у визначений договором строк не повернув, тому вимоги позивач в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, які доведені належними та допустимими доказами, ґрунтуються на законі та договорі позики, підлягають задоволенню.

Таким чином, із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Деал Фінанс Груп», слід стягнути заборгованість за договором позики №71295918 від21.05.2025 року в розмірі 4 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу.

Щодо стягнення заборгованості по нарахованих процентах, комісії, пені/неустойки, то суд зазначає таке.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

За визначенням у Законі України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли був оприлюднений Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», та станом на момент розгляду цієї справи не скасований.

На підтвердження обставин поширення на відповідача положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідачем ОСОБА_1 надано до суду наступні документи: копію посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 31.03.2025 року, а також посвідчення серії НОМЕР_3 від 29.08.2025 року про надання інвалідності 2 групи внаслідок війни.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Суд приймає та враховує під час ухвалення рішення, що відповідач ОСОБА_1 проходив військову службу під час мобілізації в особливий період.

Отже, матеріали справи містять необхідні документи як доказ звільнення ОСОБА_1 від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом в розумінні пункту 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

На підставі викладено вище, аналізуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про необхідність звільнення ОСОБА_1 від нарахування процентів за кредитним Договором № 71295918 від 21.05.2025 в розмірі 1 200,00 грн. як заборгованість за нарахованими процентами, 397,00 грн. заборгованості по комісії, а також заборгованості в розмірі 8 000,00 грн. за пенею/неустойкою.

Таким чином загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 4 000,00 грн.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Аналізуючи викладене вище, та приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав в зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті коштів по кредитному Договору, та враховуючи, що в силу Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідач звільнений від нарахування процентів за користування кредитом, суд вважає задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №71295918 від 21.05.2025 року по тілу кредиту в розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з Відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 783,23 грн. (4000*2662,40/13597).

Керуючись статтями 3, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Деал Фінанс Груп" (код ЄДРПОУ 44280974, адреса: 08205, м.Ірпінь, вул. Садова, буд.31/33, оф.40/3) заборгованість за кредитним договором № 71295918 від 21.05.2025 року в розмірі 4 000 грн. 00 коп., а також судовий збір у розмірі 783 грн. 23 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2026 у відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України.

Суддя О.М. Панченко