Постанова № 136859110, 07.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/9476/26

Провадження №: 3/752/3406/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

07 травня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Єсауленко М.В., розглянувши об`єднані адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП,

за участю: прокурора Зусько І.М.,

особи, яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Сіліної М.Д.,

встановив:

Згідно із протоколом №497, складеним 06.04.2026 оперуповноваженим 6-ого відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України лейтенантом Морозом В.О., ОСОБА_1 , обіймаючи посаду державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), будучи державним службовцем категорії «В», на якого відповідно до пункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія Закону у сфері запобігання корупції, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Згідно із протоколом №498, складеним 06.04.2026 оперуповноваженим 6-ого відділу (протидії корупції) управління стратегічних розслідувань в місті Києві Департаменту стратегічних розслідувань НП України лейтенантом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , припинивши діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, несвоєчасно без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованих дій не визнав. Пояснив суду, що дійсно з 20.02.2023 обіймав посаду державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). 17.04.2024 був звільнений із займаної посади. Між тим, при звільненні йому не було належним чином роз`яснено обов`язок подання декларації при звільненні за раніше не охоплений період та декларації за минулий 2024 рік (після звільнення) та строки їх подання. ОСОБА_1 також зазначив, що після звільнення, 07.11.2024 вступив на військову службу, тому відповідно до роз`яснень НАЗК № 4 від 07.03.2022 вважав, що він, як військовослужбовець, під час воєнного стану, звільнений від обов`язку подання декларацій. Жодного умислу на навмисне неподання декларацій не мав й одразу після отримання повідомлення щодо порушення строків подання вищезазначених декларацій, їх подав. Вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він не мав умислу на навмисне неподання вищезазначених декларацій.

Захисник Сіліна М.Д. заявила клопотання про закриття провадження стосовно ОСОБА_1 у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.4 ст.38 КУпАП. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) був виявлений 18.10.2025, коли НАЗК отримало повідомлення про неподання ним декларації. Факт неподання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення) був виявлений 12.05.2025, коли НАЗК отримало повідомлення про неподання ним декларації. Таким чином, на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, що виключає провадження у справі. Посилання посадових осіб НАЗК у протоколі, що моментом виявлення правопорушення є момент складення протоколу про адміністративне. на її думку, не відповідає фактичним обставинам та суперечить положенням КУпАП.

Прокурор Зусько І.М. зазначила про те, що вина ОСОБА_1 у вчинені правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є доведеною. Також прокурор вважала, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід обраховувати з дати складання протоколу, тому просила визнати ОСОБА_1 винуватим у вчинені інкримінованих йому діянь та накласти адміністративне стягнення у межах санкції ч.1 ст. 172-6 КУпАП.

Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, захисника, прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.02.2023 № 530-к ОСОБА_1 призначено на посаду державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 20.02.2023.

ОСОБА_1 прийняв Присягу державного службовця.

Наказом Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 26.04.2023 № 1396-к ОСОБА_1 присвоєно 8 ранг державного службовця в межах категорії «В» посад державної служби з 25.04.2023.

Згідно із посадовою інструкцією, затвердженою начальником Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), посада державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належить до категорії «В» посад державної служби.

Відповідно до особової картки державного службовця ОСОБА_1 ознайомлений з вимогами й обмеженнями щодо прийняття та проходження державної служби відповідно до Законів України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції».

Статтею 8 Закону України «Про державну службу» визначено, що державний службовець зобов`язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що суб`єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов`язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Отже, ОСОБА_1 , будучи державним службовцем є суб`єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», є як суб`єктом декларування, так і суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією.

Відповідно до наказу Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 16.07.2024 № 2457-к ОСОБА_1 звільнено з посади державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з 17.07.2024.

17.07.2024 ОСОБА_1 ознайомлено з вимогами статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» щодо обов`язку подання декларацій при припиненні діяльності, а також із відповідальністю за їх несвоєчасне подання, неподання або подання недостовірних відомостей.

Абзацем 1 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті З цього Закону, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.

Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 2 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - протягом 30 днів з дня припинення діяльності.

Така декларація подається за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.

Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.

Відповідно до Роз`яснення Національного агентства щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку) від 13.11.2023 № 4 днем припинення діяльності є останній день виконання функцій держави або місцевого самоврядування, або іншої діяльності, зазначеної у пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону, у тому числі перебування на посадах, зазначених у п. 1, пп. «а», «в» - «ґ» п. 2 ч. 1 ст. З Закону.

Відлік строку подання декларації при звільненні починається з 00 годин 00 хвилин дня, наступного за днем припинення діяльності.

Абзацом 4 частини 2-7- Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Отже, ОСОБА_1 , 17.07.2024 припинивши діяльність, пов`язану із виконанням функцій держави, був зобов`язаний подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі, не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності, тобто упродовж часу з 00:00 годин 18.07.2024 по 23:59 годин 16.08.2024.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) (ідентифікатор документа 63a3cd9f-6b84-4b4a-a952-8e67764b1fe2), лише 27.07.2025 о 20:28, а отже несвоєчасно.

Крім того, абзацем 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов`язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.

Наказом НАЗК від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.

Відповідно до розділу II вказаного порядку суб`єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб`єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб`єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).

Пунктом 1 частини 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб`єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацем 4 частини 2-7 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Таким чином, з 12.10.2023 здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII Закону України «Про запобігання корупції» (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) відновлено у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Отже, ОСОБА_1 , був зобов`язаний наступного року після року припинення діяльності подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, за минулий рік шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2025 року.

Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подав таку декларацію (ідентифікатор документа - edc42ea9-47ce-4128-baf7-0a1217bf2bb5), лише 27.07.2025 о 20:29, а отже несвоєчасно.

За ч.1 ст. 172-6 КУпАП настає відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною 1 статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків, водночас суб`єкт правопорушення усвідомлює протиправність вчиненого ним діяння (дії або бездіяльності).

Виходячи із диспозиції частини 1 статті 172-6 КУпАП, несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування є адміністративним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, що вчиняється суб`єктом декларування, який усвідомив, що його бездіяльність у неподанні (без поважних причин) декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в строки встановлені Законом України «Про запобігання корупції», призвела до порушення даного Закону (тобто є протиправною) і подальше свідоме неподання декларації може призвести до кримінальної відповідальності за статтею 3663 Кримінального кодексу України. Суб`єкт декларування, з метою припинення такого порушення і небажання бути притягнутим до кримінальної відповідальності, вже після пропуску строків подання декларації умисно подає декларацію і бажає так чинити, при цьому розуміє, що тим самим фактично визнає свою провину і викриває себе у вчиненні адміністративного правопорушення за несвоєчасне її подання.

Суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об`єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб`єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо без діє тривалий час і не подає декларацію.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 був неналежним чином проінформований про обов`язок подання декларацій при звільненні за раніше не охоплений період на протязі 30 днів після звільнення і щорічну декларації за минулий рік після припинення діяльності, пов`язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, суд вважає безпідставними, оскільки ОСОБА_1 під час вступу на державну службу був ознайомлений з вимогами та обмеженнями, встановленими Законами України «Про державну службу» та «Про запобігання корупції».

Посилання ОСОБА_1 на те, що він, як військовослужбовець, мав відстрочення від подання вищезазначених декларацій на період дії воєнного стану, суд зазначає наступне.

Так, з витягу з наказу від 07.11.2024 № 327 вбачається, що молодшого лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 22 жовтня 2024 року № 93 на посаду командира 1 взводу охорони та патрульно-постової служби 2 роти Військової служби правопорядку, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 07 листопада 2024 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Між тим, упродовж часу з 00:00 годин 18.07.2024 по 23:59 годин 16.08.2024, коли ОСОБА_1 повинен був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), він не був військовослужбовцем. Відомостей про наявність обставин, які б перешкоджали йому вчасно подати таку декларацію, в ході розгляду справи не встановлено.

Також в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем ЗСУ з 07.11.2024 по даний час до участі у бойових діях під час проходження військової служби не залучався.

Отже, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати декларацію особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) та декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення) шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, судом не встановлено.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Аналіз досліджених доказів дає суду підстави дійти висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні правопорушень, передбачених частиною 1 ст. 172-6 КУпАП, за ознаками несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, яка припиняє діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення).

Вирішуючи клопотання сторони захисту щодо закриття провадження у справі у зв`язку зі спливом строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП, суд зазначає наступне.

Так, зі змісту протоколів про адміністративне правопорушення, пов`язаного з корупцією № 498 від 06.04.2026 та № 497 від 06.04.2026 встановлено, що оперуповноважений 6-го відділу (протидії корупції) УСР у м. Києві ДСР НПУ лейтенант ОСОБА_2 , яким складені вищезазначені протоколи, вважає датою скоєння ОСОБА_1 вищезазначених правопорушень 27.07.2025, тобто дату несвоєчасного подання ним декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні) та декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення), а датою виявлення правопорушення дату складення протоколів, тобто 06.04.2026.

Між тим, з такими твердженнями посадової особи, яка склала протокол, суд не може погодитися, з урахуванням наступного.

Частиною 4 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 17.04.2025 Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив до НАЗК повідомлення про неподання ОСОБА_1 , який обіймав посаду державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та 17.07.2024 звільнений із займаною посади, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення).

Дане повідомлення отримано НАЗК 12.05.2025, про що свідчить вхідний штамп № 80784/0/06-25 від 12.05.2025.

Таким чином, саме 12.05.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції був виявлений факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення), тобто вчинення правопорушення за ознаками ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і саме із настанням даного факту почав перебіг строку, передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.

Між тим, протокол про адміністративне правопорушення за даним фактом стосовно ОСОБА_1 був складений лише 06.04.2026. Які саме дії, що були направлені на необхідність встановлення наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , встановлювалися протягом майже 11 місяців з дня фактичного виявлення правопорушення, судом не встановлено та у додатках до протоколу про це не зазначено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що як на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, так і на момент його надходження до суду закінчився строк, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП за ознаками несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення).

Так, з матеріалів справи встановлено, що 17.04.2025 Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив до НАЗК повідомлення про неподання ОСОБА_1 , який обіймав посаду державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та 17.07.2024 звільнений із займаної посади, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення).

Дане повідомлення отримано НАЗК 12.05.2025, про що свідчить вхідний штамп № 80784/0/06-25 від 12.05.2025.

Таким чином, саме 12.05.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції був виявлений факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення), тобто вчинення правопорушення за ознаками ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і саме із настанням даного факту почав перебіг строку, передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.

Між тим, протокол про адміністративне правопорушення за даним фактом стосовно ОСОБА_1 був складений лише 06.04.2026. Які саме дії, що були направлені на необхідність встановлення наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , встановлювалися протягом майже 11 місяців з дня фактичного виявлення правопорушення, судом не встановлено та у додатках до протоколу про це не зазначено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що як на момент складення протоколу про адміністративне правопорушення, так і на момент його надходження до суду закінчився строк, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП за ознаками несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий 2024 рік (після звільнення).

Крім цього судом встановлено, що 05.09.2024 Відділ з питань запобігання та виявлення корупції Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направив до НАЗК повідомлення про неподання ОСОБА_1 , який обіймав посаду державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та 17.07.2024 звільнений із займаної посади, декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Дане повідомлення отримано НАЗК 18.10.2025, про що свідчить вхідний штамп № 19155/0/06-25 від 18.10.2025.

Таким чином, саме 18.10.2025 Національним агентством з питань запобігання корупції був виявлений факт несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), тобто вчинення правопорушення за ознаками ч.1 ст. 172-6 КУпАП, і саме із настанням даного факту почав перебіг строку, передбаченого ч.4 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення.

Між тим, протокол про адміністративне правопорушення за даним фактом стосовно ОСОБА_1 був складений лише 06.04.2026. Які саме дії, що були направлені на необхідність встановлення наявності або відсутності ознак адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , встановлювалися протягом майже 6 місяців з дня фактичного виявлення правопорушення, судом не встановлено та у додатках до протоколу про це не зазначено.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що на момент розгляду справи у цій частині закінчився строк, передбачений ч.4 ст. 38 КУпАП, протягом якого може бути накладено адміністративне стягнення за вчинене ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ч.1 ст. 172-6 КУпАП за ознаками несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, неохоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю відповідно до положень п.7 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ч.4 ст. 38 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ч.4 ст.38, ч.1 ст.172-6, п.7 ч.1 ст.247, 279, 280, 283, п.3 ч.1 ст. 284 КУпАП, суд,

постановив:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КУпАП, закрити за закінченням строків для накладення адміністративного стягнення, встановлених ч.4 ст. 38 КУпАП.

Постанова набирає чинності після закінчення строку, встановленого на її оскарження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Єсауленко М.В.