Ухвала суду № 136859101, 26.05.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/26718/17

Провадження № 6/752/551/26

У Х В А Л А

іменем України

26.05.2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Данілова Т.М. з участю секретаря Веселовської А.В., розглянувши заяву головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Яковенко Тетяни Ігорівни про заміну сторони виконавчого провадження, -

в с т а н о в и в:

15 січня 2018 року Голосіївським районним судом м. Києва видано судовий наказ за заявою ПАТ «Київенерго» про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Київенерго"заборгованості у розмірі 14998,01 грн. за надані послуги з центрального опалення, 26169,78 грн. за постачання гарячої води та 10552,93 грн. трьох відсотків річних та інфляційну складову боргу, 800,00 грн. судового збору.

Постановою від 31.10.2023 року державного виконавця відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного судового наказу.

Державний виконавець Яковенко Т.І. звернулася у суд з заявою про заміну сторони боржника у виконавчому провадженні. Просить замінити ОСОБА_1 , яка померла, на її спадкоємця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зазначає, що з метою належного та подальшого виконання судового рішення, а також у зв`язку з правонаступництвом у зобов`язанні та смертю боржника, наявні правові підстави для заміни сторони у виконавчому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Питання процесуального правонаступництва врегульовано ч. 1 ст. 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов`язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов`язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб`єкта права або обов`язку у правовідношенні, коли новий суб`єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов`язки попередника.

Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.

Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене ст. 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Водночас відповідно до ст. 55 ЦПК України заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Так, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частина 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до пункту 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні необхідно розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Така заміна є прийнятною, зокрема, у правовідносинах, що допускають правонаступництво.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником. Та, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні.

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20), від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21), постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 753/4490/20 (провадження № 61-503св21), у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі № 2-85/11(провадження № 61-14892св23), від 21 лютого 2024 року у справі № 761/13847/15-ц(провадження № 61-3862св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 2604/3166/2012(провадження № 61-7273св23).

Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов`язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що у разі смерті боржника за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов`язанні.

Отже, обов`язок ОСОБА_1 щодо сплати заборгованості за судовим наказом Голосіївського районного суду м. Києва від 15 січня 2018 року, не припинився внаслідок смерті боржника і перейшов до його спадкоємців.

Судом встановлено, що спадкоємцем належного ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , майна був ОСОБА_2 , який подав заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених ст. 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Невизначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас, задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до ч.1 ст. 1282 ЦК України має вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (пункт 109)).

З огляду на норми цивільного законодавства та правові позиції Великої Палати Верховного Суду, суд вважає, що спірні правовідносини у даній справі допускають правонаступництво у виконавчому провадженні фізичної особи боржника, що помер, на його спадкоємців в межах вартості отриманого у спадщину спадкового майна.

Керуючись ст. 512 ЦК України, ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 55, 442 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Заяву головного державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Яковенко Тетяни Ігорівни про заміну сторони виконавчого провадження, - задовольнити.

Замінити померлого боржника ОСОБА_1 на її правонаступника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у виконавчому проваджені № НОМЕР_3 з примусового виконання судового наказу № 752/26718/17, виданого 15 січня 2018 року Голосіївським районним судом міста Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: