Постанова № 13685897, 31.01.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 січня 2011 р. № 2-а- 16320/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волкова Л.М. при секретарі судового засідання Добровольська М.С.

за участю:

представників позивача Ковирін О.В., діє за дорученням № 30 від 24.01.11, Безлєпкіна Н.В., діє за дорученням № 29 від 24.01.1

представників відповідача 1 Токар І.В., діє за дорученням № 2928/10/10-018 від 29.03.10, Приймака А.М., діє за дорученням № 632/10/10-018 від 28.01.11

представника відповідача 2 не прибув

представника третьої особи не прибув

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро»до Лозівської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області, Головного управління державного казначейства України у Харківської області, третя особа Первомайське управління державного казначейства Головного управління державного казначейства України у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення сум, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ № 0000020700/0 від 14.05.2010 р., № 0000030700/0 від 14.05.2010 р., № 0000020700/1 від 22.07.2010 р. та № 0000030700/1 від 22.07.2010 р., № 0000020700/2 від 14.09.2010 р. та № 0000030700/2 від 14.09.2010 р., №0000020700/3 від 30.11.2010 р. та №0000030700/3 від 30.11.2010р., стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2010 р. у розмірі 2438736,00грн. (два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 коп.)

В судовому засіданні представники позивача підтримали позов в повному обсязі, в обґрунтування якого посилалися на правомірність формування суми бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2010 року та протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з огляду на їх не відповідність вимогам діючого законодавства та дійсним обставинам справи.

Представники відповідача 1, Лозівської ОДПІ проти задоволення позову заперечували, посилаючись на відповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень законодавству.

Відповідач 2, Головне управління державного казначейства України у Харківської області, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду не прибув, причин неприбуття суду не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа, Первомайське управління державного казначейства головного управління державного казначейства України у Харківській області, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини з приводу бюджетного відшкодування з податку на додану вартість врегульовані приписами Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України „Про податок на додану вартість» під бюджетним відшкодуванням розуміється сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п.п. 7.7.4. п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.

За матеріалами справи позивачем була складена і подана до Лозівської ОДПІ декларація з ПДВ за лютий 2010р., до якої долучено розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про бюджетне відшкодування на рахунок платника в банківській установі (а.с 10-15).

Згідно з показниками зазанченої декларації позиачем було заявлено до відшкодування на банківський рахунок суму ПДВ в розмірі 2438736,00грн. (рядок 25.1 декларації з ПДВ, а.с. 10-15).

Лозівською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом № 321/07-007/32359066 від 27.04.10 (а.с. 16-48).

Відповідно до зазначеного акту перевірки, відповідачем 1 зазначено про вчинення позивачем порушення п.4.7 ст.4, п.п.7.4.3 п.7.4 ст 7 , пп 7.5.2 п.7.5 ст. 7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий місяць 2010 року на суму 2.438.736,00грн., завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту по декларації за січень 2010 року у сумі 2.472.751,00грн., а також занижено податок на додану вартість по сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 6.128,00грн., в тому числі за січень 2010 року в сумі 6.128,00грн.

З посиланням на акт № 321/07-007/32359066 від 27.04.10 відповідачем 1, Лозівської ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000020700/0 від 14.05.10 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2010 року на суму 2.438.736,00грн. (а.с. 88), та податкове повідомлення-рішення № 0000030700/0 від 14.05.10 про донарахування позивачу податкового зобовязання з ПДВ на суму 8.579,2грн. (за основним платежем 6.128,00грн., за штрафними санкціями 2.451,20грн.) (а.с. 88-89).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку шляхом подання адміністративних скарг послідовно до Лозівської ОДПІ, ДПА у Харківській області, ДПА України. Подані позивачем адміністративні скарги були залишені податковими органами без задоволення, у звязку з чим відповідачем 1 були складені та направлені на адресу позивача податкові повідомлення рішення № 0000020700/1 від 22.07.10, № 0000020700/2 від 14.09.10, № 0000020700/3 від 30.11.10 з аналогічною первинній сумі зменшення бюджетного відшкодування, а також № 0000030700/1 від 22.07.10, № 0000030700/2 від 14.09.10, № 0000030700/3 від 30.11.10 з аналогічним первинному розміром донарахованих податкових зобовязань.

Дослідження судом змісту акту № 321/07-007/32359066 від 27.04.10 та рішень, які були прийняті податковими органами в процедурі оскарження рішень контролюючих органів, показало, що фактичною підставою для винесення спірних рішень слугували викладені в акті судження Лозівської ОДПІ про порушення ТОВ «Первомайськ-Агро» п.4.7 ст.4, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.2 п.7.5 ст.7, п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: включення до складу податкового кредиту з ПДВ за січень 2010р. суми ПДВ в розмірі 2.479.331,59грн., яка була сплачена митному органу при митному оформленні імпортованого товару при тому, що використані для оплати податку кошти були отримані ТОВ «Первомайськ-Агро» в межах договору комісії.

Перевіряючи цей висновок субєкта владних повноважень, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивачем було складено і подано до відповідача 1, Лозівської ОДПІ податкову декларацію з ПДВ за січень 2010 року, відповідно до показників якої ТОВ «Первомайськ-Агро» задекларовано податкові зобовязання з ПДВ в розмірі 148.590,00грн. (рядок 9 розділу І декларації), податковий кредит з ПДВ в розмірі 2.621.341,00грн. (рядок 17 розділу ІІ), відємне значення податку в розмірі 2.472.751,00грн.

Як зясовано судом, підтверджено наявними у справі документами та визнано представниками сторін вказаний показник відємного значення з ПДВ був сформований, в тому числі і за рахунок суми ПДВ, сплаченої митним органам у січні 2010 року при здійсненні операції з придбання у нерезидента UGUR MAKINE STLS, TURKIYE технологічного обладнання для виробництва муки та переробки зерна.

З дослідженої в судовому засіданні податкової декларації позивача з ПДВ за лютий 2010 року, судом вставлено, що позивачем у розрахунку бюджетного відшкодування, доданого до вказаної декларації, зазначено залишок відємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду 2438736,00грн.; частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг) 2438736,00грн.; сума, що підлягає відшкодуванню 2438736 грн.

Дослідивши зібрані по справі докази, суд відзначає, що на виконання укладеного з нерезидентом UGUR MAKINE STLS, TURKIYE контракту № 1 від 22.07.09 на поставку технологічного обладнання для виробництва муки та переробки зерна та додаткових угод до нього, позивачем, ТОВ «Первомайськ-Агро» було фактично здійснено часткову оплату вартості вказаного обладнання шляхом списання коштів із документарних акредитивів, відкритих у АКІБ «УкрСиббанк».

Обладнання, за вказаним вище контрактом, надійшло на митну територію України та митне оформлення його було здійснено на підставі вантажної митної декларації № 800000022/2010/801013, що сторонами по справі не заперечується, стосовно вказаних обставин реальності господарської операції з імпорту обладнання на митну територію України та правильності оформлення первинних документів за такою операцією відсутній спір.

Відповідно до вказаної вантажної митної декларації сума ПДВ, яка повинна бути перерахована митному органу під час митного оформлення, складала 2472794,88грн. Вказана сума ПДВ була в повному обсязі перерахована позивачем, ТОВ «Первомайськ-Агро» на користь митного органу, що також було підтверджено відповідачем в акті перевірки.

Відповідно до п.п. 7.5.2. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних правовідносин, для операцій із імпорту товарів датою виникнення права платника податків на податковий кредит вважається дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6. названого Закону.

Датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті, згідно вимог п.п. 7.3.6 п.7.3 ст.7 вищезазначеного закону є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

При цьому, як встановлено підпунктом 7.2.7 пункту 7.2 цієї ж статті, у разі ввезення (імпортування) товарів документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Порушень в оформленні ВМД проведеною перевіркою не виявлено, фактів порушень з цього питання в акті перевірки не викладено.

Судом встановлено, що позивач фактично сплатив податок на додану вартість у відповідності з податковим зобовязанням, що виникло при імпорті товару на митну територію України, безпосередньо при оформленні вантажної митної декларації.

З системного аналізу норм Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що право платника податку на додану вартість на формування податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з імпорту товарів на митну територію України не поставлено законодавцем у залежність від джерела оплати цим платником податку на користь митних органів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем було правомірно відображено в податковій декларації з ПДВ за січень 2010 року відємне значення в сумі 2472751,00грн.

За таких обставин, суд зауважує, що заявлене позивачем за лютий 2010р. бюджетне відшкодування з ПДВ сформовано за рахунок відємного значення з ПДВ січня 2010 року і включає суми податку, які були фактично сплачені позивачем, ТОВ «Первомайськ-Агро» у попередньому звітному періоді, тобто у січні 2010 року, що відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» (а.с. 133).

Відповідно до пункту 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом визначено пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З положень Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що оплата субєктом господарювання ПДВ по операціях з імпорту товару на митну територію України податку не постачальнику (слід розуміти власнику імпортованого товару), а безпосередньо до Державного бюджету України, не позбавляє такого субєкта господарювання права на отримання бюджетного відшкодування з ПДВ в разі наявності факту надмірної оплати податку.

Окремо суд окремо зауважує, що норми законодавства, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин, зокрема п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не містять приписів, які б ставили в залежність реалізацію права платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування від джерела оплати податку таким платником.

Крім того, суд також бере до уваги, що фактів вчинення позивачем, ТОВ «Первомайськ-Агро» нікчемних правочинів, в тому числі і тих, за якими були отримані кошти, використані для оплати ПДВ митному органу, відповідачем 1 не виявлено, таких фактів в акті № 321/07-007/32359066 від 27.04.10 не відображено, належних та допустимих доказів про існування таких фактів до суду в ході розгляду справи по суті не подано.

Доказів використання імпортованого позивачем, ТОВ «Первомайськ-Агро» товару в господарських операціях, які не є обєктом оподаткування ПДВ або звільненні від оподаткування ПДВ, податковий орган суду не подав, а відтак суд не знаходить підстав для визнання обґрунтованим судження субєкта владних повноважень про вчинення ТОВ «Первомайськ-Агро» порушення п.п.7.4.3 7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ».

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, державні органи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені в ході розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем 1, Лозівською ОДПІ було покладено на позивача додаткові, порівняно із законодавчо встановленими, умови для отримання бюджетного відшкодування, без належного нормативного обґрунтування зменшено суму бюджетного відшкодування та донараховано податкові зобовязання з ПДВ.

Отже, слід дійти висновку про невідповідність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень № 0000020700/0 від 14.05.2010 р., № 0000030700/0 від 14.05.2010 р., № 0000020700/1 від 22.07.2010 р. та № 0000030700/1 від 22.07.2010 р., № 0000020700/2 від 14.09.2010 р. та № 0000030700/2 від 14.09.2010 р., №0000020700/3 від 30.11.2010 р. та 0000030700/3 від 30.11.2010 р. вимогам закону, оскільки обґрунтованість та правомірність винесення вказаних правових актів індивідуальної дії не доведена податковим органом в ході судового розгляду, відповідно до правил ч.2 ст.71 КАС України.

Звертаючись до суду, позивач, ТОВ «Первомайськ-Агро» для захисту порушеного права у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування обрав вимогу про визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень. Проте, суд зазначає, що відповідно до теорії права, чинність це властивість нормативно-правового акту, яка визначається в обовязковість застосування норм права (загальнообовязкових правил поведінки, що забезпечуються державою як засіб регулювання суспільних відносин), протягом певного часу, на певній території, щодо певного кола осіб (визначеного або не визначеного). Тобто, визнання нечинним може бути застосовано як спосіб захисту порушеного права лише у разі оскарження нормативно-правового акту, що виокремлено законодавцем в ч. 11 ст. 171 КАС України. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правовими актами індивідуальної дії - рішеннями, дію яких поширено на конкретну особі, і які є актами одноразового застосування норми права. Таким чином, враховуючи вкладене, суд приходить до висновку, що способом поновлення порушеного права особи у разі оскарження податкових повідомлень-рішень є скасування вказаних актів.

Аналізуючи зазначені у частині 2 статті 162 КАС способи захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що вони не містять виняткового переліку. У абзаці другому зазначеної статті законодавець вказав, що суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність скасування податкових повідомлень-рішень № 0000020700/0 від 14.05.2010 р., № 0000030700/0 від 14.05.2010 р., № 0000020700/1 від 22.07.2010 р. та № 0000030700/1 від 22.07.2010 р., № 0000020700/2 від 14.09.2010 р. та № 0000030700/2 від 14.09.2010 р., №0000020700/3 від 30.11.2010 р. та 0000030700/3 від 30.11.2010 р., а також про необхідність одночасного поновлення порушеного права позивача як платника ПДВ шляхом стягнення з Державного бюджету України бюджетного відшкодування з ПДВ, яке було неправомірно зменшено спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст. 48, ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України, Указу Президента України від 27.04.1995 р. «Про державне казначейство України», Положення про Державне казначейство України, затверджене постановою КМУ від 31.07.1995 р. № 590, Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 р. № 209/72 органи Державного казначейства здійснюють бюджетне відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на рахунок зазначений у висновку податкового органу або в рішенні суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8 і 19 Конституції України, ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст.7-11, 12, 51, 71, 72, 94, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161, ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1 Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро" до Лозівської обєднаної державної податкової інспекці Харківської області, Головного управління державного казначейства України у Харківській області, третя особа - Первомайське управління державного казначейства головного управління державного казначейства України у Харківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та стягнення сум - задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Лозівської ОДПІ № 0000020700/0 від 14.05.2010 р., № 0000030700/0 від 14.05.2010 р., № 0000020700/1 від 22.07.2010 р. та № 0000030700/1 від 22.07.2010 р., № 0000020700/2 від 14.09.2010 р. та № 0000030700/2 від 14.09.2010 р., №0000020700/3 від 30.11.2010 р. та №0000030700/3 від 30.11.2010р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Первомайськ-Агро”(місцезнаходження: вул. Лісозахисна, 1, м. Первомайський, Харківська обл, 64107, ідентифікаційний номер 32359066) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за лютий 2010 р. у розмірі 2 438 736, 00 грн. (два мільйони чотириста тридцять вісім тисяч сімсот тридцять шість грн. 00 коп.)

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Первомайськ-Агро”(місцезнаходження: вул. Лісозахисна, 1, м. Первомайський, Харківська обл., 64107, ідентифікаційний номер 32359066) витрати по сплаті державного мита в розмірі 1700 грн. (одна тисяча сімсот грн. 00 коп.)

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 04 лютого 2011 року.

Суддя Волкова Л.М.